Сабі́ни або сабіня́ни (лат. Sabini, однина — Sabinus), відомі також як південні піцени — народ італьської групи (італіки), мова яких була найближче споріднена з оскійською та умбрійською мовами, і віддаленіше — з латиною.
Жили в античній Італії до заснування Риму, на території сучасних адміністративних районів Лаціо, Умбрія й Абруццо в передгір'ї Апенін на північний схід від Риму, цей регіон також названо Сабіна. Частина сабінів, що жили на пагорбах Рима, відіграли велику роль в утворенні римської народності й формуванні їхньої релігії. Згідно з легендою, римляни викрали під час одного зі святкувань сабінянок, щоб узяти їх собі за дружин (див. «Викрадення сабінянок»). Приблизно за рік потому армія сабінів підійшла до Рима, щоб визволити полонянок, але ті вийшли на поле бою з немовлятами від нових чоловіків на руках і домоглися примирення сторін.
У 290 до н. е. плем'я остаточно покорили римляни, а в 268 році до н. е. сабіни отримали римське громадянство. Згодом сабіни швидко втратили свою мову й латинізувались.
Походження
Походження народу Сабіни не можна визначити з повною впевненістю, але вважається, що вони були в Лаціо з доісторичних часів і, коли була створена Римська республіка, вони асимілювалися в культуру і стали громадянами Риму. Вони населяли пагорби поблизу Риму в Лаціо, вони були розташовані на захід від Апеннінських гір, займаючи весь східний берег річки Нера аж поки не дійшли до Тибру та Анніо на півдні.
Існують дві гіпотези про походження людей Сабін: одна каже, що вони з півострова, інша, що вони є наслідком грецької колонізації.
Італійське походження
Деякі античні автори запевняють, що Сабіни походять з самої Італії як її корінний народ, або походять від умбрійців чи аборигенів.
Катон і Діонісій Галікарнаський сказали, що сабіни походять з Фессалії - сільського міста на околиці Амітерну - на схилах Гран-Сассо. Діонісій Галікарнас - посилаючись на Зенодота Треценського - говорить, що вони є гілкою умбрійців. Між умбрійськими та сабінськими народами існують подібні риси. Одною з них є шанування божества Санк, яке є важливе для Сабін, але також присутнє серед умбрійців. Також були виявлені інші культурні подібності. Крім того, завдяки вивченню їхньої мови можна побачити загальне походження для всіх сабельських народів, хоча їхнє точне походження визначити неможливо.
За словами Діонісія Галікарнаса, Сабіни вигнали аборигенів з того регіону, який був центром міста Ліст. Ці аборигени мігрували до Лаціо, де, змішались з іншими групами, які походили з латинських поселень.
Грецьке походження
З іншого боку, існує менш правдоподібна гіпотеза, на яку натякає Плутарх, який вважає народ Сабінів колонією Лаконії. Плутарх вважає, що, будучи жителями Лаконії чи спартанцями, вони тямлять у використанні зброї. Традиція присвоєння Сабінянам грецького походження з'являється з IV століття до н.е. Він каже, що група спартанців висадилася на узбережжі Тірренського моря нинішньої Террачини, а потім піднялася до внутрішньої зони поки не дійшли до Апеннінів.
Аналіз письма, що використовувалось Сабінами, змусив деяких учених знайти подібність з грецьким алфавітом і стверджувати, що Сабіни отримали його безпосередньо від греків без етруського посередництва.
Тимчасові поселення
Етнічні групи в передримській Італії, як правило, жили у тимчасових поселеннях, а не в селах чи містах. Це могло стосувалося групи сабінян, які обробляли невеликі ділянки і пасли отари та вівці. Але також правда в тому, що населення сабінян не можна охарактеризувати як однорідну людську групу. Сабіни були розкидані по всій території. Були знайдені невеликі поселення, але були і ядра влади та лідерства, такі як Курес та Еретум.
Мова
Асиміляція Сабін під впливом латинців відбулася відносно рано в історії Риму, проте вважається, що, як і інші згадані народи, вони володіли оскійською мовою. Цей варіант рідної мови був одним із найпоширеніших у центральній Італії до ери Римської імперії. Написи на камені та монетах оскійською мовою були знайдені в Лаціо, Кампанії, Апулії, Базилікаті, Калабрії та в сицилійському місті Мессіна.
Зважаючи на характер будь-якої мови, тобто на її гнучкість та пристосованість до кожного міста та регіону, логічно, що існували різні варіанти тої самої оскської мови, яким говорили мешканці відносно віддалених міст.
Відомі сабіни
- Акрон — легендарний цар сабінського міста Ценіна, який після викрадення сабінянок першим виступив проти Риму й був переможений Ромулом в особистому протистоянні.
- Нума Помпілій — легендарний другий цар стародавнього Риму
- Тит Тацій — легендарний цар сабінян
- Анк Марцій — четвертий цар стародавнього Риму
- Ландон — сто двадцять другий папа Римський
Див. також
- Викрадення сабінянок
- Викрадення сабінянок — мармурова скульптура флорентійського скульптора Джамболоньї
Посилання
- Dionysius of Halicarnassus Roman Antiquities на penelope.uchicago.edu (англ.)
Література
- Sabatino Moscati, Così nacque l'Italia: profili di popoli riscoperti, Società editrice internazionale, Torino 1998. (італ.)
Це незавершена стаття про Стародавній Рим. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sabi ni abo sabinya ni lat Sabini odnina Sabinus vidomi takozh yak pivdenni piceni narod italskoyi grupi italiki mova yakih bula najblizhche sporidnena z oskijskoyu ta umbrijskoyu movami i viddalenishe z latinoyu Sabini Zhili v antichnij Italiyi do zasnuvannya Rimu na teritoriyi suchasnih administrativnih rajoniv Lacio Umbriya j Abrucco v peredgir yi Apenin na pivnichnij shid vid Rimu cej region takozh nazvano Sabina Chastina sabiniv sho zhili na pagorbah Rima vidigrali veliku rol v utvorenni rimskoyi narodnosti j formuvanni yihnoyi religiyi Zgidno z legendoyu rimlyani vikrali pid chas odnogo zi svyatkuvan sabinyanok shob uzyati yih sobi za druzhin div Vikradennya sabinyanok Priblizno za rik potomu armiya sabiniv pidijshla do Rima shob vizvoliti polonyanok ale ti vijshli na pole boyu z nemovlyatami vid novih cholovikiv na rukah i domoglisya primirennya storin U 290 do n e plem ya ostatochno pokorili rimlyani a v 268 roci do n e sabini otrimali rimske gromadyanstvo Zgodom sabini shvidko vtratili svoyu movu j latinizuvalis PohodzhennyaPohodzhennya narodu Sabini ne mozhna viznachiti z povnoyu vpevnenistyu ale vvazhayetsya sho voni buli v Lacio z doistorichnih chasiv i koli bula stvorena Rimska respublika voni asimilyuvalisya v kulturu i stali gromadyanami Rimu Voni naselyali pagorbi poblizu Rimu v Lacio voni buli roztashovani na zahid vid Apenninskih gir zajmayuchi ves shidnij bereg richki Nera azh poki ne dijshli do Tibru ta Annio na pivdni Isnuyut dvi gipotezi pro pohodzhennya lyudej Sabin odna kazhe sho voni z pivostrova insha sho voni ye naslidkom greckoyi kolonizaciyi Italijske pohodzhennya Deyaki antichni avtori zapevnyayut sho Sabini pohodyat z samoyi Italiyi yak yiyi korinnij narod abo pohodyat vid umbrijciv chi aborigeniv Katon i Dionisij Galikarnaskij skazali sho sabini pohodyat z Fessaliyi silskogo mista na okolici Amiternu na shilah Gran Sasso Dionisij Galikarnas posilayuchis na Zenodota Trecenskogo govorit sho voni ye gilkoyu umbrijciv Mizh umbrijskimi ta sabinskimi narodami isnuyut podibni risi Odnoyu z nih ye shanuvannya bozhestva Sank yake ye vazhlive dlya Sabin ale takozh prisutnye sered umbrijciv Takozh buli viyavleni inshi kulturni podibnosti Krim togo zavdyaki vivchennyu yihnoyi movi mozhna pobachiti zagalne pohodzhennya dlya vsih sabelskih narodiv hocha yihnye tochne pohodzhennya viznachiti nemozhlivo Za slovami Dionisiya Galikarnasa Sabini vignali aborigeniv z togo regionu yakij buv centrom mista List Ci aborigeni migruvali do Lacio de zmishalis z inshimi grupami yaki pohodili z latinskih poselen Grecke pohodzhennya Z inshogo boku isnuye mensh pravdopodibna gipoteza na yaku natyakaye Plutarh yakij vvazhaye narod Sabiniv koloniyeyu Lakoniyi Plutarh vvazhaye sho buduchi zhitelyami Lakoniyi chi spartancyami voni tyamlyat u vikoristanni zbroyi Tradiciya prisvoyennya Sabinyanam greckogo pohodzhennya z yavlyayetsya z IV stolittya do n e Vin kazhe sho grupa spartanciv visadilasya na uzberezhzhi Tirrenskogo morya ninishnoyi Terrachini a potim pidnyalasya do vnutrishnoyi zoni poki ne dijshli do Apenniniv Analiz pisma sho vikoristovuvalos Sabinami zmusiv deyakih uchenih znajti podibnist z greckim alfavitom i stverdzhuvati sho Sabini otrimali jogo bezposeredno vid grekiv bez etruskogo poserednictva Timchasovi poselennyaEtnichni grupi v peredrimskij Italiyi yak pravilo zhili u timchasovih poselennyah a ne v selah chi mistah Ce moglo stosuvalosya grupi sabinyan yaki obroblyali neveliki dilyanki i pasli otari ta vivci Ale takozh pravda v tomu sho naselennya sabinyan ne mozhna oharakterizuvati yak odnoridnu lyudsku grupu Sabini buli rozkidani po vsij teritoriyi Buli znajdeni neveliki poselennya ale buli i yadra vladi ta liderstva taki yak Kures ta Eretum MovaAsimilyaciya Sabin pid vplivom latinciv vidbulasya vidnosno rano v istoriyi Rimu prote vvazhayetsya sho yak i inshi zgadani narodi voni volodili oskijskoyu movoyu Cej variant ridnoyi movi buv odnim iz najposhirenishih u centralnij Italiyi do eri Rimskoyi imperiyi Napisi na kameni ta monetah oskijskoyu movoyu buli znajdeni v Lacio Kampaniyi Apuliyi Bazilikati Kalabriyi ta v sicilijskomu misti Messina Zvazhayuchi na harakter bud yakoyi movi tobto na yiyi gnuchkist ta pristosovanist do kozhnogo mista ta regionu logichno sho isnuvali rizni varianti toyi samoyi oskskoyi movi yakim govorili meshkanci vidnosno viddalenih mist Vidomi sabiniAkron legendarnij car sabinskogo mista Cenina yakij pislya vikradennya sabinyanok pershim vistupiv proti Rimu j buv peremozhenij Romulom v osobistomu protistoyanni Numa Pompilij legendarnij drugij car starodavnogo Rimu Tit Tacij legendarnij car sabinyan Ank Marcij chetvertij car starodavnogo Rimu Landon sto dvadcyat drugij papa RimskijDiv takozhVikradennya sabinyanok Vikradennya sabinyanok marmurova skulptura florentijskogo skulptora DzhambolonyiPosilannyaDionysius of Halicarnassus Roman Antiquities na penelope uchicago edu angl LiteraturaSabatino Moscati Cosi nacque l Italia profili di popoli riscoperti Societa editrice internazionale Torino 1998 ital Ce nezavershena stattya pro Starodavnij Rim Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi