Ви́крадення сабі́нянок — міфічний акт масового викрадення мешканцями Стародавнього Риму жінок із племені сабінів у VIII столітті до нашої ери. Один з перших відомих епізодів воєнного сексуального насильства.
Причини
На початку існування Риму цар Ромул піклувався переважно про військову міць та обороноздатність. Тому після мілітаризації римського суспільства та збільшення його кількості (яке складалось переважно із рабів-утікачів, вимушених емігрантів та авантюристів з інших міст Апеннінського півострова), виник демографічний перекіс: у Римі бракувало жіночого населення. Ромул намагався вирішити проблему шлюбними союзами з сусідніми містами, але на офіційну пропозицію всі сусідні міста-держави відповіли відмовою.
Перебіг злочинів
За римським істориком Ліві, викрадення жінок племені сабінів відбулося в ранній історії Риму незабаром після його заснування в середині 8 століття до н.е. і було вчинено Ромулом та його прихильниками чоловіками. За переказами, після заснування міста населення складалося виключно з чоловіків: бандитів, латинян та інших італійських народів. Оскільки Рим зростав швидко, порівняно з сусідами, Ромул переймався підтримкою міської сили. Його головне занепокоєння полягало в тому, що з нечисленними жительками не буде шансів утримати населення міста, без якого Рим не може проіснувати довше одного покоління. За порадою сенату римляни вирушили в навколишні регіони в пошуках дружин, щоб створити сім'ї. Вони безуспішно вели переговори з усіма народами, до яких зверталися, включаючи сабінян, що населяли сусідні райони. Сабіняни боялися появи суперницького суспільства і відмовилися дозволити своїм жінкам одружуватися з римлянами. Натомість римляни розробили план викрадення жінок Сабін.
У Римі були влаштовані ігри на честь божества Нептуна Кінного (Консуалії). На свято були запрошені громадяни сусідніх міст. За твердженням Тита Лівія, на святкуванні були представники усіх сусідніх народностей — ценінці, крустуминці, антемняни та сабіняни (сабіни). Спочатку римляни приспали увагу гостей, доброзичливо прийнявши їх, а коли почалися ігри, одночасно і за спеціальним сигналом римські чоловіки кинулись на жінок і відібрали їх у гостей. Загалом на фестивалі римляни викрали тридцять сабінянок. За переказом, всі викрадені на святі жінки були цнотливими, за винятком однієї, одруженої раніше Герсілії.
Герсілія змушена була стати дружиною Ромула, а згодом припинила наступну війну між Римом та Сабінами, задіявши співвітчизниць: обурені полонянки за її переконанням спільно попросили Ромула прийняти римських чоловіків як своїх нових чоловіків.
Історичний аналіз
Мотивація викрадення сабінянок дискутується серед античних джерел. Лівій пише, що мотивація Риму до викрадення жінок Сабіни полягала виключно у збільшенні населення міста, і стверджує, що під час викрадення не відбулося прямих сексуальних нападів. За Лівієм, Ромул запропонував жінкам Сабіни вільний вибір, а також громадянські та майнові права. За словами Лівія, Ромул розмовляв з кожною з них особисто, заявивши, що це все відбулось через гордість їх батьків, які позбавили їх права на шлюб із сусідами. Вони жили б у чесному шлюбі і ділилися б усіма своїми майновими та громадянськими правами та були б вільними.
Вчені, такі як Діонісій Галікарнас, стверджують, що це була спроба домогтися союзу з Сабінами через новозасновані стосунки жінок з римськими чоловіками.
Думка Лівія певним чином підтверджується творами Цицерона. У праці "De republica" він повторює думку Лівія, що план викрадення жінок Сабіни на фестивалі був розроблений, щоб "зміцнити нову державу" та "захистити ресурси свого королівства та людей".
На відміну від Лівія, Цицерона та Діонісія, Овідій розглядає викрадення сабінянок як можливість чоловіків Риму здійснити свої сексуальні бажання, а не спробу взяти дружин для насичення Риму дітьми. Хоча Овідій зазначає проблему, пов’язану з відсутністю жінок у Римі, але не вважає це фактором у плануванні викрадення.
Наслідки
Батьки викрадених дівчат та жінок згуртувались навколо царя сабінян Тита Тація. Однак ценінці під керівництвом свого правителя Акрона вирішили не чекати, доки сабіняни підготуються до війни, і почали власну агресію проти римлян. Наслідком швидко початої та недостатньо підготованої війни стала їх повна поразка та захоплення їхнього міста військом під командуванням Ромула. Це послабило антиримську коаліцію міст та зміцнило становище Риму на Апеннінському півострові.
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 22 липня 2017.
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (липень 2017) |
Це незавершена стаття з римської міфології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vi kradennya sabi nyanok mifichnij akt masovogo vikradennya meshkancyami Starodavnogo Rimu zhinok iz plemeni sabiniv u VIII stolitti do nashoyi eri Odin z pershih vidomih epizodiv voyennogo seksualnogo nasilstva Vikradennya sabinyanok u zhivopisiDelakruaRubensBambiniNalPrichiniNa pochatku isnuvannya Rimu car Romul pikluvavsya perevazhno pro vijskovu mic ta oboronozdatnist Tomu pislya militarizaciyi rimskogo suspilstva ta zbilshennya jogo kilkosti yake skladalos perevazhno iz rabiv utikachiv vimushenih emigrantiv ta avantyuristiv z inshih mist Apenninskogo pivostrova vinik demografichnij perekis u Rimi brakuvalo zhinochogo naselennya Romul namagavsya virishiti problemu shlyubnimi soyuzami z susidnimi mistami ale na oficijnu propoziciyu vsi susidni mista derzhavi vidpovili vidmovoyu Perebig zlochinivZa rimskim istorikom Livi vikradennya zhinok plemeni sabiniv vidbulosya v rannij istoriyi Rimu nezabarom pislya jogo zasnuvannya v seredini 8 stolittya do n e i bulo vchineno Romulom ta jogo prihilnikami cholovikami Za perekazami pislya zasnuvannya mista naselennya skladalosya viklyuchno z cholovikiv banditiv latinyan ta inshih italijskih narodiv Oskilki Rim zrostav shvidko porivnyano z susidami Romul perejmavsya pidtrimkoyu miskoyi sili Jogo golovne zanepokoyennya polyagalo v tomu sho z nechislennimi zhitelkami ne bude shansiv utrimati naselennya mista bez yakogo Rim ne mozhe proisnuvati dovshe odnogo pokolinnya Za poradoyu senatu rimlyani virushili v navkolishni regioni v poshukah druzhin shob stvoriti sim yi Voni bezuspishno veli peregovori z usima narodami do yakih zvertalisya vklyuchayuchi sabinyan sho naselyali susidni rajoni Sabinyani boyalisya poyavi supernickogo suspilstva i vidmovilisya dozvoliti svoyim zhinkam odruzhuvatisya z rimlyanami Natomist rimlyani rozrobili plan vikradennya zhinok Sabin U Rimi buli vlashtovani igri na chest bozhestva Neptuna Kinnogo Konsualiyi Na svyato buli zaprosheni gromadyani susidnih mist Za tverdzhennyam Tita Liviya na svyatkuvanni buli predstavniki usih susidnih narodnostej ceninci krustuminci antemnyani ta sabinyani sabini Spochatku rimlyani prispali uvagu gostej dobrozichlivo prijnyavshi yih a koli pochalisya igri odnochasno i za specialnim signalom rimski choloviki kinulis na zhinok i vidibrali yih u gostej Zagalom na festivali rimlyani vikrali tridcyat sabinyanok Za perekazom vsi vikradeni na svyati zhinki buli cnotlivimi za vinyatkom odniyeyi odruzhenoyi ranishe Gersiliyi Gersiliya zmushena bula stati druzhinoyu Romula a zgodom pripinila nastupnu vijnu mizh Rimom ta Sabinami zadiyavshi spivvitchiznic obureni polonyanki za yiyi perekonannyam spilno poprosili Romula prijnyati rimskih cholovikiv yak svoyih novih cholovikiv Istorichnij analizMotivaciya vikradennya sabinyanok diskutuyetsya sered antichnih dzherel Livij pishe sho motivaciya Rimu do vikradennya zhinok Sabini polyagala viklyuchno u zbilshenni naselennya mista i stverdzhuye sho pid chas vikradennya ne vidbulosya pryamih seksualnih napadiv Za Liviyem Romul zaproponuvav zhinkam Sabini vilnij vibir a takozh gromadyanski ta majnovi prava Za slovami Liviya Romul rozmovlyav z kozhnoyu z nih osobisto zayavivshi sho ce vse vidbulos cherez gordist yih batkiv yaki pozbavili yih prava na shlyub iz susidami Voni zhili b u chesnomu shlyubi i dililisya b usima svoyimi majnovimi ta gromadyanskimi pravami ta buli b vilnimi Vcheni taki yak Dionisij Galikarnas stverdzhuyut sho ce bula sproba domogtisya soyuzu z Sabinami cherez novozasnovani stosunki zhinok z rimskimi cholovikami Dumka Liviya pevnim chinom pidtverdzhuyetsya tvorami Cicerona U praci De republica vin povtoryuye dumku Liviya sho plan vikradennya zhinok Sabini na festivali buv rozroblenij shob zmicniti novu derzhavu ta zahistiti resursi svogo korolivstva ta lyudej Na vidminu vid Liviya Cicerona ta Dionisiya Ovidij rozglyadaye vikradennya sabinyanok yak mozhlivist cholovikiv Rimu zdijsniti svoyi seksualni bazhannya a ne sprobu vzyati druzhin dlya nasichennya Rimu ditmi Hocha Ovidij zaznachaye problemu pov yazanu z vidsutnistyu zhinok u Rimi ale ne vvazhaye ce faktorom u planuvanni vikradennya NaslidkiBatki vikradenih divchat ta zhinok zgurtuvalis navkolo carya sabinyan Tita Taciya Odnak ceninci pid kerivnictvom svogo pravitelya Akrona virishili ne chekati doki sabinyani pidgotuyutsya do vijni i pochali vlasnu agresiyu proti rimlyan Naslidkom shvidko pochatoyi ta nedostatno pidgotovanoyi vijni stala yih povna porazka ta zahoplennya yihnogo mista vijskom pid komanduvannyam Romula Ce poslabilo antirimsku koaliciyu mist ta zmicnilo stanovishe Rimu na Apenninskomu pivostrovi Primitki Arhiv originalu za 17 chervnya 2019 Procitovano 22 lipnya 2017 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2017 Ce nezavershena stattya z rimskoyi mifologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi