Колоніальне місто, Ла Зона (Ciudad Colonial) — це історичний центральний район столиці Домініканської Республіки Санто-Домінго, найстаріше безперервно населене європейське поселення в Америці. Цей район був оголошений об'єктом Всесвітньої спадщини по ЮНЕСКО. Він також відомий як Zona Colonial (колоніальна зона) або, більш розмовно, як «La Zona».
Колоніальне місто | |
Герб | |
Країна | Домініканська Республіка |
---|---|
Адміністративна одиниця | Санто-Домінго |
Статус спадщини | світова спадщина ЮНЕСКО |
Площа | 106 га |
Критерій Світової спадщини (2005) | d[1], d[1] і d[1] |
Категорія мап на Вікісховищі | d |
Колоніальне місто у Вікісховищі |
Координати: 18°28′22″ пн. ш. 69°52′58″ зх. д. / 18.47300000002777765° пн. ш. 69.88300000002777779° зх. д.
Район розташований на західному березі річки , яка розділяє місто навпіл. Він охоплює 1,06 км2 (0,41 кв. миль) обмежений огородженим периметром. Це важлива частина міста через велику кількість визначних пам'яток, серед яких Алькасар-де-Колон, Фортеця Осама, Кафедральний Собор Пресвятої Діви Марії та інші. Район є головною туристичною пам'яткою Санто-Домінго, хоча зараз основні місця державної та комерційної діяльності знаходяться в більш сучасних частинах міста.
Історія
Перше поселення теперішнього Санто-Домінго було засноване Бартоломієм Колумбом на східному березі річки наприкінці 15 століття. Однак після урагану 1502 р., серед жертв якого був і Франциско де Бобадільї, місто було перенесено на Західний берег під керівництвом Ніколаса де Овандо. Овандо та його наступник Дієго Колон керували першим будівництвом Колоніального міста, багато з яких існують і зараз. Укріплення Санто-Домінго були важливою ознакою міського ландшафту. Оборонна стіна (муралла) простягалася від річки Осама до Пуерта-дель-Конде, яка була входом у гінтерланд та західну межу міста до кінця 19 століття.
Іспанці використали це поселення форпост свого впливу в Америці, з якої вони підкорили інші карибські острови та більшу частину материкової частини Америки. Санто-Домінго спочатку був політичним і культурним центром іспанської присутності в Новому світі, але через кілька десятиліть почав занепадати, оскільки іспанці більше зосереджували свою увагу на материку після підкорення Ацтецької імперії, Перу та інших регіонів Латинської Америки. Проте ця колонія залишалася важливим історичним місцем.
У 1655 р. місто піддали під керівництвом англійських офіцерів та . Вторгнення 1655 р. було зірвано іспанськими військами під командуванням генерал-капітана колонії дона Бернардіно де Менесеса і Бракамонте, графа Пеньальви, на честь якого названо Пуерте дель Конде («Брама графа»). Під час цього епізоду була змінена оборонна стіна. До вторгнення на місці, де сьогодні знаходиться Пуерте дель Конде, був форт Фуерте-Сан-Хенаро. Вважається, що модифікація, що сталася після облоги, включала розширення стіни до форту, що фактично створило бастіон Ель Балуарте дель Конде.
В кінці 19-го і на початку 20-го століття місто почало розширюватися за межі своїх старих кордонів, але колоніальне місто залишалася основним центром діяльності до ери Трухільо. Трухільо також керував реставрацією великих пам'ятників, включаючи Алькасар-де-Колон на початку 1950-х років.
Колоніальне місто сьогодні
Центральним публічним простором району є Парк Колон, площа, що межує з собором 16 століття і в центрі якої розташована бронзова статуя Христофора Колумба. На схід від парку Колон, встелена бруківкою Калле Лас-Дамас є найстарішою вулицею Нового Світу, що вимощена 1502 року. Вулиця межує з багатьма найвідомішими визначними пам'ятками зони, включаючи Форталезу Осаму, місце великих подій домініканської історії; Каса-де-Бастідас, де зараз розташований дитячий музей; посольство Франції в будівлі, яка, як кажуть, була будинком Ернана Кортеса; Каса-де-Овандо, яка, як кажуть, була колишньою резиденцією губернатора Ніколаса де Овандо, а тепер розкішний готель під назвою Hodelpa Nicolas de Ovando [ 6 квітня 2020 у Wayback Machine.]; національний пантеон Домініканської Республіки; та Музей королівських будинків у палаці колишніх губернаторів та будівлі Королівської аудієнції.
Калле-дель-Конде — це пішохідна вулиця, яка включає кілька відомих комерційних будівель початку 20-го століття і з'єднує Парк Колон з та Парк Незалежності. Ще одним традиційним комерційним районом є частина Авеніда Дуарте на північ від колоніального району Зона, яка зараз проходить план реконструкції, метою якого є зробити територію більш привабливою для туристів.
На північному кінці вулиці Лас-Дамас відновлена та розширена площа Пласа-де-Іспанія межує з Лас-Атарасанасом (колишній військово-морський двір, тепер музей) та низкою невеликих магазинів та ресторанів. Ця територія була одним з перших комерційних центрів у Америці і досі є центром діяльності. Алькасар-де-Колон, який колись був колоніальним палацом родини Колумбів — починаючи з його сина Дієго — тепер є музеєм, де представлені старовинні меблі та прикраси. Спочатку будівля була побудована в 1510 році, а теперішній вигляд відновлено у 1952 році.
Інвестиції в розмірі 700 мільйонів доларів США були зроблені в порту річки Осама, що прилягає до колонії Сьюдад, з метою перетворення Сант-Домінго в порт для розкішних круїзних суден, включаючи приватну пристань для яхт. Проект завершила Sans Soucí Ports SA
У колоніальному місті Сьюдад є різні місця, побудовані іспанцями під час колоніальної епохи, які разом утворюють понад 300 історичних місць у цьому районі; до них належать різні пам'ятки культурного та історичного характеру, а також будинки видатних діячів тогочасного суспільства, але не можна не згадати про такі важливі вулиці, як вулиця Лас-Дамас.
Галерея
- Парк Колумба
- Ворота де Мізерікордія в колоніальній зоні.
- Руїни , найстарішого монастиря, побудованого в Америці.
- Історичний маркер колоніального міста<ref name="Ferdinand">{{Cite book
- Іглесія Нуестра Сеньора де ла Альтаграсія
- Район Падре Белліні
- Колоніальна зона, квартали Домініканської Республіки.
-
-
Calle El Conde - Palacio Consistorial
-
Калле Лас-Дамас - Каса-дель-Сакраменто
- Casa de los Presidentes
-
Собор, західний фасад -
Собор, інтер'єр -
Алькасар-де-Колон та Пласа-де-Іспанія - Музей де лас Касас Реалес
- Пуерта-де-Сан-Дієго
- Руїни лікарні Сан-Ніколас-де-Барі
- Іглесія Регіна Ангелорум
- Руїни монастиря Сан-Франциско
- Форт Сан-Гіл
- Бастіон Сан-Хосе
- Casa de Rodrigo de Bastidas
- Iglesia y Convento de los Dominicos
- Каса дель Кордон
- Пуерта-дель-Конде
- Каса де Ернан Кортес
- Національний Пантеон
- Морський музей Атаразанас Реалес
- Іглесія Лас Мерседес
Посилання
- Відеоекскурсія по Санто домінго
Посилання
- http://whc.unesco.org/en/list/526
- . Архів оригіналу за 17 травня 2008. Процитовано 7 травня 2007.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Santo Domingo; Fragmentos De Patria by Banreservas
- . DiarioLibre.com. 2010. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 28 липня 2010.
- . Архів оригіналу за 12 квітня 2008. Процитовано 11 жовтня 2007.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolonialne misto La Zona Ciudad Colonial ce istorichnij centralnij rajon stolici Dominikanskoyi Respubliki Santo Domingo najstarishe bezperervno naselene yevropejske poselennya v Americi Cej rajon buv ogoloshenij ob yektom Vsesvitnoyi spadshini po YuNESKO Vin takozh vidomij yak Zona Colonial kolonialna zona abo bilsh rozmovno yak La Zona Kolonialne mistoGerbKrayina Dominikanska RespublikaAdministrativna odinicyaSanto DomingoStatus spadshinisvitova spadshina YuNESKOPlosha106 gaKriterij Svitovoyi spadshini 2005 d 1 d 1 i d 1 Kategoriya map na Vikishovishid Kolonialne misto u Vikishovishi Koordinati 18 28 22 pn sh 69 52 58 zh d 18 47300000002777765 pn sh 69 88300000002777779 zh d 18 47300000002777765 69 88300000002777779 Rajon roztashovanij na zahidnomu berezi richki yaka rozdilyaye misto navpil Vin ohoplyuye 1 06 km2 0 41 kv mil obmezhenij ogorodzhenim perimetrom Ce vazhliva chastina mista cherez veliku kilkist viznachnih pam yatok sered yakih Alkasar de Kolon Fortecya Osama Kafedralnij Sobor Presvyatoyi Divi Mariyi ta inshi Rajon ye golovnoyu turistichnoyu pam yatkoyu Santo Domingo hocha zaraz osnovni miscya derzhavnoyi ta komercijnoyi diyalnosti znahodyatsya v bilsh suchasnih chastinah mista IstoriyaAlkasar de KolonFortalesa Osama najstarisha fortecya pobudovana v AmericiKatedrala Santa Mariya La Menor najstarishij sobor pobudovanij v Americi Pershe poselennya teperishnogo Santo Domingo bulo zasnovane Bartolomiyem Kolumbom na shidnomu berezi richki naprikinci 15 stolittya Odnak pislya uraganu 1502 r sered zhertv yakogo buv i Francisko de Bobadilyi misto bulo pereneseno na Zahidnij bereg pid kerivnictvom Nikolasa de Ovando Ovando ta jogo nastupnik Diyego Kolon keruvali pershim budivnictvom Kolonialnogo mista bagato z yakih isnuyut i zaraz Ukriplennya Santo Domingo buli vazhlivoyu oznakoyu miskogo landshaftu Oboronna stina muralla prostyagalasya vid richki Osama do Puerta del Konde yaka bula vhodom u ginterland ta zahidnu mezhu mista do kincya 19 stolittya Ispanci vikoristali ce poselennya forpost svogo vplivu v Americi z yakoyi voni pidkorili inshi karibski ostrovi ta bilshu chastinu materikovoyi chastini Ameriki Santo Domingo spochatku buv politichnim i kulturnim centrom ispanskoyi prisutnosti v Novomu sviti ale cherez kilka desyatilit pochav zanepadati oskilki ispanci bilshe zoseredzhuvali svoyu uvagu na materiku pislya pidkorennya Acteckoyi imperiyi Peru ta inshih regioniv Latinskoyi Ameriki Prote cya koloniya zalishalasya vazhlivim istorichnim miscem U 1655 r misto piddali pid kerivnictvom anglijskih oficeriv ta Vtorgnennya 1655 r bulo zirvano ispanskimi vijskami pid komanduvannyam general kapitana koloniyi dona Bernardino de Menesesa i Brakamonte grafa Penalvi na chest yakogo nazvano Puerte del Konde Brama grafa Pid chas cogo epizodu bula zminena oboronna stina Do vtorgnennya na misci de sogodni znahoditsya Puerte del Konde buv fort Fuerte San Henaro Vvazhayetsya sho modifikaciya sho stalasya pislya oblogi vklyuchala rozshirennya stini do fortu sho faktichno stvorilo bastion El Baluarte del Konde V kinci 19 go i na pochatku 20 go stolittya misto pochalo rozshiryuvatisya za mezhi svoyih starih kordoniv ale kolonialne misto zalishalasya osnovnim centrom diyalnosti do eri Truhilo Truhilo takozh keruvav restavraciyeyu velikih pam yatnikiv vklyuchayuchi Alkasar de Kolon na pochatku 1950 h rokiv Kolonialne misto sogodniCentralnim publichnim prostorom rajonu ye Park Kolon plosha sho mezhuye z soborom 16 stolittya i v centri yakoyi roztashovana bronzova statuya Hristofora Kolumba Na shid vid parku Kolon vstelena brukivkoyu Kalle Las Damas ye najstarishoyu vuliceyu Novogo Svitu sho vimoshena 1502 roku Vulicya mezhuye z bagatma najvidomishimi viznachnimi pam yatkami zoni vklyuchayuchi Fortalezu Osamu misce velikih podij dominikanskoyi istoriyi Kasa de Bastidas de zaraz roztashovanij dityachij muzej posolstvo Franciyi v budivli yaka yak kazhut bula budinkom Ernana Kortesa Kasa de Ovando yaka yak kazhut bula kolishnoyu rezidenciyeyu gubernatora Nikolasa de Ovando a teper rozkishnij gotel pid nazvoyu Hodelpa Nicolas de Ovando 6 kvitnya 2020 u Wayback Machine nacionalnij panteon Dominikanskoyi Respubliki ta Muzej korolivskih budinkiv u palaci kolishnih gubernatoriv ta budivli Korolivskoyi audiyenciyi Kalle del Konde ce pishohidna vulicya yaka vklyuchaye kilka vidomih komercijnih budivel pochatku 20 go stolittya i z yednuye Park Kolon z ta Park Nezalezhnosti She odnim tradicijnim komercijnim rajonom ye chastina Avenida Duarte na pivnich vid kolonialnogo rajonu Zona yaka zaraz prohodit plan rekonstrukciyi metoyu yakogo ye zrobiti teritoriyu bilsh privablivoyu dlya turistiv Na pivnichnomu kinci vulici Las Damas vidnovlena ta rozshirena plosha Plasa de Ispaniya mezhuye z Las Atarasanasom kolishnij vijskovo morskij dvir teper muzej ta nizkoyu nevelikih magaziniv ta restoraniv Cya teritoriya bula odnim z pershih komercijnih centriv u Americi i dosi ye centrom diyalnosti Alkasar de Kolon yakij kolis buv kolonialnim palacom rodini Kolumbiv pochinayuchi z jogo sina Diyego teper ye muzeyem de predstavleni starovinni mebli ta prikrasi Spochatku budivlya bula pobudovana v 1510 roci a teperishnij viglyad vidnovleno u 1952 roci Investiciyi v rozmiri 700 miljoniv dolariv SShA buli zrobleni v portu richki Osama sho prilyagaye do koloniyi Syudad z metoyu peretvorennya Sant Domingo v port dlya rozkishnih kruyiznih suden vklyuchayuchi privatnu pristan dlya yaht Proekt zavershila Sans Souci Ports SA U kolonialnomu misti Syudad ye rizni miscya pobudovani ispancyami pid chas kolonialnoyi epohi yaki razom utvoryuyut ponad 300 istorichnih misc u comu rajoni do nih nalezhat rizni pam yatki kulturnogo ta istorichnogo harakteru a takozh budinki vidatnih diyachiv togochasnogo suspilstva ale ne mozhna ne zgadati pro taki vazhlivi vulici yak vulicya Las Damas GalereyaPark Kolumba Vorota de Mizerikordiya v kolonialnij zoni Ruyini najstarishogo monastirya pobudovanogo v Americi Istorichnij marker kolonialnogo mista lt ref name Ferdinand gt Cite book Iglesiya Nuestra Senora de la Altagrasiya Rajon Padre Bellini Kolonialna zona kvartali Dominikanskoyi Respubliki Park Kolon Calle El Conde Palacio Consistorial Kalle Las Damas Kasa del Sakramento Casa de los Presidentes Sobor zahidnij fasad Sobor inter yer Alkasar de Kolon ta Plasa de Ispaniya Muzej de las Kasas Reales Puerta de San Diyego Ruyini likarni San Nikolas de Bari Iglesiya Regina Angelorum Ruyini monastirya San Francisko Fort San Gil Bastion San Hose Casa de Rodrigo de Bastidas Iglesia y Convento de los Dominicos Kasa del Kordon Puerta del Konde Kasa de Ernan Kortes Nacionalnij Panteon Morskij muzej Atarazanas Reales Iglesiya Las MersedesPosilannyaVideoekskursiya po Santo domingoPosilannya http whc unesco org en list 526 Arhiv originalu za 17 travnya 2008 Procitovano 7 travnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Santo Domingo Fragmentos De Patria by Banreservas ISBN 99934 898 1 6 DiarioLibre com 2010 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2014 Procitovano 28 lipnya 2010 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2008 Procitovano 11 zhovtnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya