Абдул Рахман аль-Ях'я Ар'яні (араб. عبد الرحمن الأرياني; 1908 — 14 березня 1998) — єменський військовик і державний діяч; другий президент Єменської Арабської Республіки.
Абдул Рахман аль-Ар'яні араб. عبد الرحمن الأرياني | |||
| |||
---|---|---|---|
5 листопада 1967 — 13 червня 1974 | |||
Попередник: | Абдалла ас-Саляль | ||
Наступник: | Ібрагім аль-Гамді | ||
| |||
5 жовтня 1963 — 10 лютого 1964 року | |||
Попередник: | Абдул Латіф Дайфалла | ||
Наступник: | Хассан аль-Амрі | ||
Народження: | 10 червня 1910 d, d, Ібб | ||
Смерть: | 14 березня 1998 (87 років) Дамаск, Сирія | ||
Країна: | Єменське Мутаваккілітське Королівство і Єменська Арабська Республіка | ||
Релігія: | іслам | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Народився у селі Ар'ян 1908 року. Його батько був головним суддею Єменського Мутаваккілітського Королівства та видатним знавцем шаріату, його мати займалась доброчинністю. Освіту здобував у рідному селі, де навчався до 16 років, після чого поїхав до Сани навчатись у школі шаріату, де здобув релігійну освіту. Кілька років працював імамом суду (до 1937), потім отримав пост судді.
За часів монархії був лідером опозиційної групи «аль-Ахрар». Обіймав посаду міністра релігійних пожертв у першому національному уряді Північного Ємену та був цивільним службовцем. Активно виступав проти монархів Ємену, беручи участь у діяльності опозиційної групи «аль-Ахрар» («Свобода»), що прагнула досягнути встановлення республіканського устрою. У лютому 1948 року брав участь у «конституційній революції» руху «Вільний Ємен» проти короля-імама, спрямованій на встановлення конституційної монархії, а після її провалу був засуджений до 5 років ув'язнення.
1954 року отримав місце у Верховному шаріатському суді. 1955 року за свою антимонархічну діяльність в «аль-Ахрар» був засуджений до смертної кари, однак за кілька хвилин до страти отримав відстрочку від короля-імама Ахмада. Був ув'язнений, де пробув 7 років до падіння монархії та перемоги революції. Загалом в ув'язненні провів близько 15 років до свого остаточного звільнення 1962 року.
Після революції 26 вересня 1962 року отримав посаду міністра у справах релігії. Потім обіймав посади міністра юстиції, заступника прем'єр-міністра, члена Ради революційного командування, члена Президентської ради. Від 5 жовтня 1963 до 10 лютого 1964 року — віце-президент і голова Виконавчої ради ЄАР (прем'єр-міністр). У 1964—1965 роках був членом Політбюро ЄАР, заступником прем'єр-міністра, членом Президентської ради.
5 листопада 1967 року став президентом країни, доклав основних зусиль до примирення монархічних і республіканських кіл. Різко засуджував втручання Єгипту й Саудівської Аравії до внутрішніх справ Ємену, особливо — допомогу республіканцям.
1970 року досягнув національного примирення з прибічниками королівської влади та встановив формальні відносини з Саудівською Аравією. 1972 року досягнув попередньої згоди з Південним Єменом щодо об'єднання двох частин країни, на базі якої відбулось об'єднання двох держав 1990 року. За часів його правління відбулись перші в історії країни парламентські вибори, а також було ухвалено першу конституцію.
Добровільно пішов у відставку 13 червня 1974 року, щоб уникнути кровопролиття за умов кризи, що зростала. У подальшому жив у Сирії, де й помер 1998 року у віці 89 років.
Примітки
- Makil Al-Ilm fi Al-Yaman, Ismail Al-Akwa
- New York Times. 1998-03-17. [1]. Retrieved 2009-02-13
- Єменська Республіка та її міста. М. 2006, стор. 178
Джерела
- Історія президентів Ємену [Архівовано 3 лютого 2013 у WebCite] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abdul Rahman al Yah ya Ar yani arab عبد الرحمن الأرياني 1908 14 bereznya 1998 yemenskij vijskovik i derzhavnij diyach drugij prezident Yemenskoyi Arabskoyi Respubliki Abdul Rahman al Ar yani arab عبد الرحمن الأرياني Prapor 2 j Prezident Pivnichnogo Yemenu 5 listopada 1967 13 chervnya 1974 Poperednik Abdalla as Salyal Nastupnik Ibragim al Gamdi Prapor 3 j Prem yer ministr Pivnichnogo Yemenu 5 zhovtnya 1963 10 lyutogo 1964 roku Poperednik Abdul Latif Dajfalla Nastupnik Hassan al Amri Narodzhennya 10 chervnya 1910 1910 06 10 d d IbbSmert 14 bereznya 1998 1998 03 14 87 rokiv Damask SiriyaKrayina Yemenske Mutavakkilitske Korolivstvo i Yemenska Arabska RespublikaReligiya islam Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u seli Ar yan 1908 roku Jogo batko buv golovnim suddeyu Yemenskogo Mutavakkilitskogo Korolivstva ta vidatnim znavcem shariatu jogo mati zajmalas dobrochinnistyu Osvitu zdobuvav u ridnomu seli de navchavsya do 16 rokiv pislya chogo poyihav do Sani navchatis u shkoli shariatu de zdobuv religijnu osvitu Kilka rokiv pracyuvav imamom sudu do 1937 potim otrimav post suddi Za chasiv monarhiyi buv liderom opozicijnoyi grupi al Ahrar Obijmav posadu ministra religijnih pozhertv u pershomu nacionalnomu uryadi Pivnichnogo Yemenu ta buv civilnim sluzhbovcem Aktivno vistupav proti monarhiv Yemenu beruchi uchast u diyalnosti opozicijnoyi grupi al Ahrar Svoboda sho pragnula dosyagnuti vstanovlennya respublikanskogo ustroyu U lyutomu 1948 roku brav uchast u konstitucijnij revolyuciyi ruhu Vilnij Yemen proti korolya imama spryamovanij na vstanovlennya konstitucijnoyi monarhiyi a pislya yiyi provalu buv zasudzhenij do 5 rokiv uv yaznennya 1954 roku otrimav misce u Verhovnomu shariatskomu sudi 1955 roku za svoyu antimonarhichnu diyalnist v al Ahrar buv zasudzhenij do smertnoyi kari odnak za kilka hvilin do strati otrimav vidstrochku vid korolya imama Ahmada Buv uv yaznenij de probuv 7 rokiv do padinnya monarhiyi ta peremogi revolyuciyi Zagalom v uv yaznenni proviv blizko 15 rokiv do svogo ostatochnogo zvilnennya 1962 roku Pislya revolyuciyi 26 veresnya 1962 roku otrimav posadu ministra u spravah religiyi Potim obijmav posadi ministra yusticiyi zastupnika prem yer ministra chlena Radi revolyucijnogo komanduvannya chlena Prezidentskoyi radi Vid 5 zhovtnya 1963 do 10 lyutogo 1964 roku vice prezident i golova Vikonavchoyi radi YeAR prem yer ministr U 1964 1965 rokah buv chlenom Politbyuro YeAR zastupnikom prem yer ministra chlenom Prezidentskoyi radi 5 listopada 1967 roku stav prezidentom krayini doklav osnovnih zusil do primirennya monarhichnih i respublikanskih kil Rizko zasudzhuvav vtruchannya Yegiptu j Saudivskoyi Araviyi do vnutrishnih sprav Yemenu osoblivo dopomogu respublikancyam 1970 roku dosyagnuv nacionalnogo primirennya z pribichnikami korolivskoyi vladi ta vstanoviv formalni vidnosini z Saudivskoyu Araviyeyu 1972 roku dosyagnuv poperednoyi zgodi z Pivdennim Yemenom shodo ob yednannya dvoh chastin krayini na bazi yakoyi vidbulos ob yednannya dvoh derzhav 1990 roku Za chasiv jogo pravlinnya vidbulis pershi v istoriyi krayini parlamentski vibori a takozh bulo uhvaleno pershu konstituciyu Dobrovilno pishov u vidstavku 13 chervnya 1974 roku shob uniknuti krovoprolittya za umov krizi sho zrostala U podalshomu zhiv u Siriyi de j pomer 1998 roku u vici 89 rokiv PrimitkiMakil Al Ilm fi Al Yaman Ismail Al Akwa New York Times 1998 03 17 1 Retrieved 2009 02 13 Yemenska Respublika ta yiyi mista M 2006 stor 178DzherelaIstoriya prezidentiv Yemenu Arhivovano 3 lyutogo 2013 u WebCite angl