Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Облога Кам'янця-Подільського 1672 року — облога Кам'янець-подільської фортеці турецькими військами під керівництвом Мехмеда IV, яка завершилась капітуляцією фортеці.
| Облога Кам'янця-Подільського (1672) | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Польсько-турецька війна 1672-1676 | |||||||
 Кам'янець-Подільська фортеця | |||||||
| Координати: 48°40′ пн. ш. 26°34′ сх. д. / 48.667° пн. ш. 26.567° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Річ Посполита |  Османська імперія Кримське ханство  Військо запорозьке  Молдавське князівство | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Миколай Потоцький | Мехмед IV, Фазіл Ахмед Кепрюлю Петро Дорошенко Селім Гірей | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 1000 солдатів, 500 городян, артилерія | 120 000 солдатів, 100 гармат | ||||||
| Втрати | |||||||
| ~ 500 загиблих та поранених | ~ 5-8 тисяч загиблих та поранених | ||||||
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Приготування Османської імперії до війни з Польщею
Маючи достатньо підстав рахуватись з українським військом, в кінці 60-х років XVII століття турки вирішили знову шукати спільну мову з гетьманом Петром Дорошенком. На початку 1667 року уряди Росії і Речі Посполитої підписали Андрусівський договір, який передбачав розподіл України цими державами. На Правобережній Україні боротьбу проти Андрусівського договору очолив Дорошенко, який у пошуках союзників повернувся в бік Туреччини. У серпні 1667 року султан в листі з повідомленням про смерть в Стамбулі польського посла Радзийовського попереджав короля Яна Казимира, щоб «не було вчинено жодної шкоди козакам, які раніше були підданими короля, але перейшли під опіку султана». Це попередження повторив у своєму листі у 1668 році Кара-Мустафа. Таким чином, Туреччина поступово активізувала політику у північному напрямку.
У 1670 році Річ Посполита розірвала стосунки з Дорошенком, розраховуючи на більш поступливого Михайла Ханенка. Останнім приводом до війни стала літньо-осіння військова кампанія Яна Собеського 1671 року, який зробив спробу розгромити Петра Дорошенка.
У березні 1672 року перед султанським палацом в Андріанополі було виставлено бунчуки, а в Османській імперії оголошено священну війну. Одночасно організовано масову заготівлю продовольства.
2 червня 1672 року з-під Андріанополя вирушив полковник Абдурахман, а 4 червня — сам султан. Переправившись через Дунай (по раніше поставленому понтонному мосту), турецька армія пішла вздовж Пруту. З серпня 1672 року турки почали будувати міст через Дністер біля Жванця. 12 серпня міст було збудовано і турки вступили на територію Речі Посполитої.
Марш турецької армії на Поділлі
Після форсування Дунаю до султанської армії приєднались традиційні військові контингенти молдавського та валаського господарів, загальною чисельністю 6000 вояків; а коли султанська армія була над Дністром, до неї прибули хан Селім Гірей з частиною орди — близько 10000 вояків, та гетьман Петро Дорошенко і 3000 козаків, які вже провели вдалі кампанії в Україні у липні.
Формально походом керував сам султан Мехмед IV; фактичним керівником був талановитий полководець великий візир Фазіл Ахмед Кепрюлю.
Передні частини турків швидко оволоділи Жванцем, який був слабо укріплений загоном Ієронима Лянцкоронського. Незважаючи на допомогу з Кам'янця, після короткого бою він був змушений відступити із Жванця. Під час бою татарська частина перейшла на бік турецького війська. Оволодіння цим пунктом дозволило туркам спокійно будувати інші переправи південніше Хотина біля Бабшина. Будівництво утруднювало підвищення рівня води у Дністрі через сильні дощі та несвоєчасне постачання будівельних матеріалів молдавським господарем, за що його змістили. Лише 11 серпня розпочалась переправа турецького війська, яка тривала 3 дні до 13 серпня.
Ситуація у Кам'янці-Подільському
Перед такою грізною силою, яка прийшла на Поділля, Річ Посполита на той час була непідготовленою протиставити відповідний захист. Коронний гетьман Ян Собеський, на якого покладався обов'язок оборони держави, не маючи жодних можливостей ведення бою в полі, планував максимально можливе приготування укріплень Кам'янця з розрахунком затримати турецькі сили і дати можливість зібрати як регулярне військо, так і шляхетське ополчення. Щоб протистояти турецькій навалі, Собеський планував підтягнути до Кам'янця всі гарнізони з ближніх фортець та міст, за винятком таких найважливіших, як Меджибіж, Бар, Брацлав. Також король розпорядився, щоб гетьман Ханенко надіслав на підтримку кам'янецького гарнізону 1000—1500 його козаків. Але поразка підляського каштеляна Лужецького під Четвертинівкою 18 липня від турецько-татарсько-українського війська зруйнувала плани коронного гетьмана і посилила загрозу на південному кордоні.
Сконцентрована на лівому березі Дністра турецька армія мала потужну артилерію, загалом близько 100 гармат, з них 26 важких. Турецьке командування діючи за своїм планом, вважало найпершим завданням оволодіння Кам'янцем. Це дало б змогу отримати нові можливості для дальшого просування вглиб Польщі. Але здобуття цього Форпосту Речі Посполитої не видавалось легким, що підтверджували високі оцінки потужності його фортифікацій, зроблені тогочасними фахівцями.
Власний гарнізон кам'янецької фортеці складався з 200 піхотинців. Крім цього, вдалось після поразки під Четвертинівкою підтягнути до Кам'янця два полки піхоти по 150—200 вояків. У кінці липня, в останній момент, до Кам'янця прибув полк піхоти з 500 вояків, найманий біскупом Тржебіцьким. З трьох кінних хоругов, у серпні виявилось лише 70 коней, решта була втрачена через несвоєчасну виплату грошей. До цього додавались 24 драгуни Єжи (Юрія) Володийовського. 30 сердюків полковника Мотовила, 80 киян ротмістра Мокрицького. Тобто загалом регулярного війська нараховувалось майже 1500 осіб. При цьому варто зазначити дуже незначну артилерійську обслугу — лише 4-6 кваліфікованих гармашів. Також знайшлось близько 500 шляхетських ополченців, здатних до оборони.
Загальне командування здійснював генеральний подільський староста Миколай Потоцький.
Облога та штурм Кам'янця-Подільського
14 серпня в околицях Кам'янця заявились перші турецькі загони. Після переправи через Дністер турецька армія йшла на Кам'янець широким фронтом у 16 км, спочатку від Руди до Ходоровець, далі, обходячи Кам'янець з заходу, на Оринин, блокуючи будь-яку ймовірність сполучення з можливими польськими формуваннями. Султан став під Кам'янцем у той час, коли в місто ще не встигли доставити закуплені Собеським припаси.
Остаточно диспозицію визначили дрібні сутички польських та турецьких загонів. Головні сили поляків зосередились у Новому Замку, як найбільш доцільному місці для оборони.
Керівництво над північним напрямком оборони, де йшла дорога з Зіньківців, отримав ротмістр Мислішевський, який мав у розпорядженні 700—750 вояків змішаного війська, формованого з найбільш боєздатних людей, оскільки напрямок цей вважався найнебезпечнішим і тут чекали найсильніших турецьких атак.
Обороною південного боку Нового Замку керував досвідчений офіцер Войцех Гумецький. Тут було близько 500 вояків, менша чисельність пояснюється значно важчими підходами за наявності скелястих урвищ. Старий Замок захищали драгуни Володийовського та сердюки Мотовила, сумарно 50-60 осіб.
Шеф артилерії, (1 гармаш) обслуговував 4-6 гармат, тому на допомогу поводилось залучати всіх, хто міг це робити.
В зв'язку з малою чисельністю регулярного війська, оборона Польської та Руської брам була передана шляхтичам та міщанам. Польська брама вважалась краще захищеною, тому в ній залишили посилену варту. Більше уваги було надано Руській брамі, яку боронили близько 230 осіб, не достатньо військово підготовлених. Сильним було забезпечення брами вогнепальною зброєю: 1 мортира і 71 гаківниця, але лише 3 гармаші з 2 помічниками. Решта укріплень залишалась під наглядом міщан.
15 серпня, в полудень, під Кам'янець прибув сам великий візир. Вибираючи місця для султанських наметів, турецькі інженери одночасно шукали місця для закладення мін. Яничарські загони відразу почали обстрілювати укріплення в напрямку Руської брами. Але, попавши під зустрічний обстріл, відступили до обозу. Після такої спроби атакувати турецьке командування вирішило перейти до облоги міста. Оцінивши ситуацію та визначивши, що ключовою позицією є Старий та Новий Замки, Ахмед Кепрюлю вирішив спрямувати зусилля на їх здобуття. Оскільки навколо міста були підвищення, зручні для розташування артилерії, то після захоплення Замкового комплексу оборона Кам'янця була б неможливою.
Виходячи з цього, великий візир розташував загони яничарів та контингенти молдавського і валаського господарів ланцюгом довжиною 7 км, що міг обстрілювати місто з відстані 2-3 км. На правому фланзі став візир Мустафа, на лівому — Кара Мустафа. По центру командував сам Кепрюлю, оскільки це було навпроти Нового Замку. Тут зосереджувались відбірні частини — головні сили яничарів на чолі з візиром Абдурахманом. Навколо Кам'янця блокували будь-яке сполучення із зовнішнім світом татарські чамбули та козаки Дорошенка. Вони прибули під Кам'янець 16 серпня і розташувались на Орининських полях. На кожному фланзі поставили по батареї, в центрі — дві батареї. В тилу правого флангу стояв намет султана, звідки він міг спостерігати за ходом битви.
16 серпня до візира Субхана-Казима запросили хорунжого Мислішевського, якому запропонували або воювати, коли в обложених достатньо сил, або згодитись на переговори. Зустріч нічого не дала. Використовуючи час, турки займали вигідні позиції.
17 серпня Петро Дорошенко з козаками, маючи 18 гармат, зупинився під Замковою дібровою. Після цього він разом із Селім Гіреєм наніс візит Мехмету IV, котрий наближався до міста.
На світанку 18 серпня українські полки зайняли позицію за пагорбом з боку Цвікловець. Цього ж дня почався сильний артилерійський обстріл, на що активно відповіли обложені захисники Фортеці.
19 серпня розпочались систематичні атаки на Новий Замок. Було викопано потужні рови, у яких могли розминутись два вершники, підготовлено для атаки систему окопів. Увечері великий візир звернувся з листом до старости Потоцького із закликом до капітуляції, в обмін на вільний вихід та безпеку тих, хто залишиться. В разі відмови обіцяв ycix вирізати. Ця і наступні спроби отримати Кам'янець без бою наштовхнулись на відмову керівництва оборони міста. Ведучи переговори та створюючи видимість небажання штурмувати Фортецю, турки використовували час і підтягували сили, все ближче і щільніше підходячи до укріплень, створюючи загрозу несподіваного входу на укріплення. На заклик Маковецького оборонці зчинили раптовий щільний обстріл, завдаючи нападникам втрат і змушуючи їх відходити. Стрілянина припинилась з настанням темряви, під прикриттям якої обложені зробили вилазку з участю челяді, яку ледве відкинули яничари. Після цієї події, наступного дня, почались регулярні обстріли, особливо відчутні у Новому Замку.
20 серпня турецькі снаряди потрапили у запаси пороху в одній з башт Старого Замку. Цей вибух лише підсилив наступ. Безперервно копали апроші і сипали шанці в напрямку Замку. Значна чисельність турецького війська давала можливість вводити в бій нові сили. Зростала інтенсивність обстрілу, з яким неможливо порівняти вогневу силу кам'янецького гарнізону. Одночасно із штурмом Замку, турки почали бойові дії проти Польської та Руської брам.
Протягом 22-24 серпня турецькі окопи все ближче підступали до укріплень. Збільшуючи лінію фронту, турки змушували оборонців до розширення лінії оборони. Під прикриттям артилерійського вогню турки поволі наближалися до стін Нового Замку, бо через нестачу гармашів і стрільців інтенсивність його гарматних пострілів була незрівнянно слабшою. Вогонь турецьких батарей спрямовувався не лише на укріплення, а й на саме місто, спричиняючи руйнування та деморалізацію міщан. Головний удар наносився по Новому Замку з боку Хотина.
У такій обстановці ситуація у Новому Замку стала настільки критичною, що 23 серпня було поставлено питання про відступ до Старого Замку. Переслідувалась мета скоротити лінію оборони та максимально утруднити роботу мінерів, оскільки Старий Замок стоїть на скелі. В ніч з 24 на 25 серпня Новий Замок було залишено, але відступ не дав жодного полегшення. До вибухів турецьких снарядів долались уламки скель та розбитих стін Старого Замку. Разом з тим зросла тривога серед міщан.
25 серпня, ввечері, почався новий масований обстріл, який тривав до післяобідньої пори наступного дня. Одночасно турки встановлювали міни під однією з башт. Припинивши обстріл, турки почали ховатись перед вибухом. Запала тиша і перевтомлені жовніри, всупереч наказам офіцерів, попадали на землю і поснули. Потужній вибух та постріл стали сигналом до атаки на Замок, де на місці висадженої башти утворився значний пролом. Коли трохи впала курява, до пролому кинувся Володийовський з кількома оборонцями, за ними на допомогу Потоцький, Мислішевський, Гуменецький. Пролом поспішно було завалено уламками деревини. Бій тривав до вечора. Протягом наступної ночі турки продовжували бомбардувати Замок та ще в трьох місцях пробивали мур для закладення мін. 3і свого боку оборонці протягом ночі відстрілювались та копали вал на замковому подвір'ї.
Капітуляція кам'янецького гарнізону
Загальна ситуація у Кам'янці та навколо нього погіршувалась. Міщани постійно звертались до Потоцького з питаннями про перспективи оборони. Було зрозуміло, що облога триватиме не довго і події розгортаються не на користь кам'янчан. На проведеній нараді у костьолі, хоч і мали місце заклики до продовження оборони, більшість була згодна з біскупом, що лише капітуляція врятує фортецю від зруйнування, а людей від загибелі. Тому поява білого прапора над фортецею та припинення стрілянини з обох боків виглядали як взаємна згода на капітуляцію. До міста на човнах підпливли турецькі заручники, замість яких відбула на переговори делегація, яка була супроводжена до великого візира. Незважаючи на інструкції, які мали посли, візир запропонував їм без обговорення прийняти латинський текст угоди, у якій обіцяно було життя, вільний вихід з міста сім'ями та речами, відсутність утисків тих, хто залишиться та недоторканість святинь. Під загрозою покарання, угоду як султанську милість потрібно було прийняти до вечора. Таким чином обложеним довелось погодитись з умовами угоди. Місто почало готуватись до приходу турків. Несподівано у вечері 27 серпня пролунав потужній вибух порохового погребу в Старому замку, який призвів до значних руйнацій та людських втрат. Від вибуху загинув і герой оборони Кам'янця Єжи Володийовський, йому вирвало потиличну частину голови.
28 серпня відбувся акт символічної передачі ключів від міста. Було визначено день виходу з міста бажаючих — 30 серпня, пожитки було вивезено на 300 возах, ескорт складався з 3000 турків.
Після проведених приготувань 2 вересня 1672 року султан Мехмед IV через Руську браму в'їхав на коні до міста. Після молитви в щойно переосвяченому на мечеть Кафедральному костьолі султан призначив колишнього очаківського бейлербея Галіль-пашу губернатором кам'янецької фортеці та новоутвореного вілаєту, давши йому в розпорядження 3000 піхоти та вершників, та велику кількість яничарів.
11 вересня до Стамбулу прибув гонець з новиною про здобуття Кам'янця, а наступні три дні вся Туреччина святкувала цю подію.
Протягом 27 років продовжувались спроби Польщі повернути південно-східний форпост, столицю Поділля — місто Кам'янець. Остаточно це питання вирішилось восени 1699 року.
Посилання
- Битва за Кам'янець-Подільський у серпні 1672 року
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Obloga Kam yancya Podilskogo Obloga Kam yancya Podilskogo 1672 roku obloga Kam yanec podilskoyi forteci tureckimi vijskami pid kerivnictvom Mehmeda IV yaka zavershilas kapitulyaciyeyu forteci Obloga Kam yancya Podilskogo 1672 Polsko turecka vijna 1672 1676 Kam yanec Podilska fortecya Kam yanec Podilska fortecya Koordinati 48 40 pn sh 26 34 sh d 48 667 pn sh 26 567 sh d 48 667 26 567 Data 18 27 serpnya 1672 Misce Kam yanec Podilskij Rezultat Kapitulyaciya forteci Storoni Rich Pospolita Osmanska imperiya Krimske hanstvo Vijsko zaporozke Moldavske knyazivstvo Komanduvachi Mikolaj Potockij Mehmed IV Fazil Ahmed Kepryulyu Petro Doroshenko Selim Girej Vijskovi sili 1000 soldativ 500 gorodyan artileriya 120 000 soldativ 100 garmat Vtrati 500 zagiblih ta poranenih 5 8 tisyach zagiblih ta poranenih Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti lipen 2013 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti cherven 2013 Prigotuvannya Osmanskoyi imperiyi do vijni z PolsheyuSultan Mehmed IV Mayuchi dostatno pidstav rahuvatis z ukrayinskim vijskom v kinci 60 h rokiv XVII stolittya turki virishili znovu shukati spilnu movu z getmanom Petrom Doroshenkom Na pochatku 1667 roku uryadi Rosiyi i Rechi Pospolitoyi pidpisali Andrusivskij dogovir yakij peredbachav rozpodil Ukrayini cimi derzhavami Na Pravoberezhnij Ukrayini borotbu proti Andrusivskogo dogovoru ocholiv Doroshenko yakij u poshukah soyuznikiv povernuvsya v bik Turechchini U serpni 1667 roku sultan v listi z povidomlennyam pro smert v Stambuli polskogo posla Radzijovskogo poperedzhav korolya Yana Kazimira shob ne bulo vchineno zhodnoyi shkodi kozakam yaki ranishe buli piddanimi korolya ale perejshli pid opiku sultana Ce poperedzhennya povtoriv u svoyemu listi u 1668 roci Kara Mustafa Takim chinom Turechchina postupovo aktivizuvala politiku u pivnichnomu napryamku U 1670 roci Rich Pospolita rozirvala stosunki z Doroshenkom rozrahovuyuchi na bilsh postuplivogo Mihajla Hanenka Ostannim privodom do vijni stala litno osinnya vijskova kampaniya Yana Sobeskogo 1671 roku yakij zrobiv sprobu rozgromiti Petra Doroshenka U berezni 1672 roku pered sultanskim palacom v Andrianopoli bulo vistavleno bunchuki a v Osmanskij imperiyi ogolosheno svyashennu vijnu Odnochasno organizovano masovu zagotivlyu prodovolstva 2 chervnya 1672 roku z pid Andrianopolya virushiv polkovnik Abdurahman a 4 chervnya sam sultan Perepravivshis cherez Dunaj po ranishe postavlenomu pontonnomu mostu turecka armiya pishla vzdovzh Prutu Z serpnya 1672 roku turki pochali buduvati mist cherez Dnister bilya Zhvancya 12 serpnya mist bulo zbudovano i turki vstupili na teritoriyu Rechi Pospolitoyi Marsh tureckoyi armiyi na PodilliPetro Doroshenko Pislya forsuvannya Dunayu do sultanskoyi armiyi priyednalis tradicijni vijskovi kontingenti moldavskogo ta valaskogo gospodariv zagalnoyu chiselnistyu 6000 voyakiv a koli sultanska armiya bula nad Dnistrom do neyi pribuli han Selim Girej z chastinoyu ordi blizko 10000 voyakiv ta getman Petro Doroshenko i 3000 kozakiv yaki vzhe proveli vdali kampaniyi v Ukrayini u lipni Formalno pohodom keruvav sam sultan Mehmed IV faktichnim kerivnikom buv talanovitij polkovodec velikij vizir Fazil Ahmed Kepryulyu Peredni chastini turkiv shvidko ovolodili Zhvancem yakij buv slabo ukriplenij zagonom Iyeronima Lyanckoronskogo Nezvazhayuchi na dopomogu z Kam yancya pislya korotkogo boyu vin buv zmushenij vidstupiti iz Zhvancya Pid chas boyu tatarska chastina perejshla na bik tureckogo vijska Ovolodinnya cim punktom dozvolilo turkam spokijno buduvati inshi perepravi pivdennishe Hotina bilya Babshina Budivnictvo utrudnyuvalo pidvishennya rivnya vodi u Dnistri cherez silni doshi ta nesvoyechasne postachannya budivelnih materialiv moldavskim gospodarem za sho jogo zmistili Lishe 11 serpnya rozpochalas pereprava tureckogo vijska yaka trivala 3 dni do 13 serpnya Situaciya u Kam yanci PodilskomuPered takoyu griznoyu siloyu yaka prijshla na Podillya Rich Pospolita na toj chas bula nepidgotovlenoyu protistaviti vidpovidnij zahist Koronnij getman Yan Sobeskij na yakogo pokladavsya obov yazok oboroni derzhavi ne mayuchi zhodnih mozhlivostej vedennya boyu v poli planuvav maksimalno mozhlive prigotuvannya ukriplen Kam yancya z rozrahunkom zatrimati turecki sili i dati mozhlivist zibrati yak regulyarne vijsko tak i shlyahetske opolchennya Shob protistoyati tureckij navali Sobeskij planuvav pidtyagnuti do Kam yancya vsi garnizoni z blizhnih fortec ta mist za vinyatkom takih najvazhlivishih yak Medzhibizh Bar Braclav Takozh korol rozporyadivsya shob getman Hanenko nadislav na pidtrimku kam yaneckogo garnizonu 1000 1500 jogo kozakiv Ale porazka pidlyaskogo kashtelyana Luzheckogo pid Chetvertinivkoyu 18 lipnya vid turecko tatarsko ukrayinskogo vijska zrujnuvala plani koronnogo getmana i posilila zagrozu na pivdennomu kordoni Skoncentrovana na livomu berezi Dnistra turecka armiya mala potuzhnu artileriyu zagalom blizko 100 garmat z nih 26 vazhkih Turecke komanduvannya diyuchi za svoyim planom vvazhalo najpershim zavdannyam ovolodinnya Kam yancem Ce dalo b zmogu otrimati novi mozhlivosti dlya dalshogo prosuvannya vglib Polshi Ale zdobuttya cogo Forpostu Rechi Pospolitoyi ne vidavalos legkim sho pidtverdzhuvali visoki ocinki potuzhnosti jogo fortifikacij zrobleni togochasnimi fahivcyami Vlasnij garnizon kam yaneckoyi forteci skladavsya z 200 pihotinciv Krim cogo vdalos pislya porazki pid Chetvertinivkoyu pidtyagnuti do Kam yancya dva polki pihoti po 150 200 voyakiv U kinci lipnya v ostannij moment do Kam yancya pribuv polk pihoti z 500 voyakiv najmanij biskupom Trzhebickim Z troh kinnih horugov u serpni viyavilos lishe 70 konej reshta bula vtrachena cherez nesvoyechasnu viplatu groshej Do cogo dodavalis 24 draguni Yezhi Yuriya Volodijovskogo 30 serdyukiv polkovnika Motovila 80 kiyan rotmistra Mokrickogo Tobto zagalom regulyarnogo vijska narahovuvalos majzhe 1500 osib Pri comu varto zaznachiti duzhe neznachnu artilerijsku obslugu lishe 4 6 kvalifikovanih garmashiv Takozh znajshlos blizko 500 shlyahetskih opolchenciv zdatnih do oboroni Zagalne komanduvannya zdijsnyuvav generalnij podilskij starosta Mikolaj Potockij Obloga ta shturm Kam yancya PodilskogoKarta Forteci 1672 roku Kiprian Tomashevich 14 serpnya v okolicyah Kam yancya zayavilis pershi turecki zagoni Pislya perepravi cherez Dnister turecka armiya jshla na Kam yanec shirokim frontom u 16 km spochatku vid Rudi do Hodorovec dali obhodyachi Kam yanec z zahodu na Orinin blokuyuchi bud yaku jmovirnist spoluchennya z mozhlivimi polskimi formuvannyami Sultan stav pid Kam yancem u toj chas koli v misto she ne vstigli dostaviti zakupleni Sobeskim pripasi Ostatochno dispoziciyu viznachili dribni sutichki polskih ta tureckih zagoniv Golovni sili polyakiv zoseredilis u Novomu Zamku yak najbilsh docilnomu misci dlya oboroni Kerivnictvo nad pivnichnim napryamkom oboroni de jshla doroga z Zinkivciv otrimav rotmistr Mislishevskij yakij mav u rozporyadzhenni 700 750 voyakiv zmishanogo vijska formovanogo z najbilsh boyezdatnih lyudej oskilki napryamok cej vvazhavsya najnebezpechnishim i tut chekali najsilnishih tureckih atak Oboronoyu pivdennogo boku Novogo Zamku keruvav dosvidchenij oficer Vojceh Gumeckij Tut bulo blizko 500 voyakiv mensha chiselnist poyasnyuyetsya znachno vazhchimi pidhodami za nayavnosti skelyastih urvish Starij Zamok zahishali draguni Volodijovskogo ta serdyuki Motovila sumarno 50 60 osib Shef artileriyi 1 garmash obslugovuvav 4 6 garmat tomu na dopomogu povodilos zaluchati vsih hto mig ce robiti V zv yazku z maloyu chiselnistyu regulyarnogo vijska oborona Polskoyi ta Ruskoyi bram bula peredana shlyahticham ta mishanam Polska brama vvazhalas krashe zahishenoyu tomu v nij zalishili posilenu vartu Bilshe uvagi bulo nadano Ruskij brami yaku boronili blizko 230 osib ne dostatno vijskovo pidgotovlenih Silnim bulo zabezpechennya brami vognepalnoyu zbroyeyu 1 mortira i 71 gakivnicya ale lishe 3 garmashi z 2 pomichnikami Reshta ukriplen zalishalas pid naglyadom mishan 15 serpnya v poluden pid Kam yanec pribuv sam velikij vizir Vibirayuchi miscya dlya sultanskih nametiv turecki inzheneri odnochasno shukali miscya dlya zakladennya min Yanicharski zagoni vidrazu pochali obstrilyuvati ukriplennya v napryamku Ruskoyi brami Ale popavshi pid zustrichnij obstril vidstupili do obozu Pislya takoyi sprobi atakuvati turecke komanduvannya virishilo perejti do oblogi mista Ocinivshi situaciyu ta viznachivshi sho klyuchovoyu poziciyeyu ye Starij ta Novij Zamki Ahmed Kepryulyu virishiv spryamuvati zusillya na yih zdobuttya Oskilki navkolo mista buli pidvishennya zruchni dlya roztashuvannya artileriyi to pislya zahoplennya Zamkovogo kompleksu oborona Kam yancya bula b nemozhlivoyu Vihodyachi z cogo velikij vizir roztashuvav zagoni yanichariv ta kontingenti moldavskogo i valaskogo gospodariv lancyugom dovzhinoyu 7 km sho mig obstrilyuvati misto z vidstani 2 3 km Na pravomu flanzi stav vizir Mustafa na livomu Kara Mustafa Po centru komanduvav sam Kepryulyu oskilki ce bulo navproti Novogo Zamku Tut zoseredzhuvalis vidbirni chastini golovni sili yanichariv na choli z vizirom Abdurahmanom Navkolo Kam yancya blokuvali bud yake spoluchennya iz zovnishnim svitom tatarski chambuli ta kozaki Doroshenka Voni pribuli pid Kam yanec 16 serpnya i roztashuvalis na Orininskih polyah Na kozhnomu flanzi postavili po batareyi v centri dvi batareyi V tilu pravogo flangu stoyav namet sultana zvidki vin mig sposterigati za hodom bitvi 16 serpnya do vizira Subhana Kazima zaprosili horunzhogo Mislishevskogo yakomu zaproponuvali abo voyuvati koli v oblozhenih dostatno sil abo zgoditis na peregovori Zustrich nichogo ne dala Vikoristovuyuchi chas turki zajmali vigidni poziciyi 17 serpnya Petro Doroshenko z kozakami mayuchi 18 garmat zupinivsya pid Zamkovoyu dibrovoyu Pislya cogo vin razom iz Selim Gireyem nanis vizit Mehmetu IV kotrij nablizhavsya do mista Na svitanku 18 serpnya ukrayinski polki zajnyali poziciyu za pagorbom z boku Cviklovec Cogo zh dnya pochavsya silnij artilerijskij obstril na sho aktivno vidpovili oblozheni zahisniki Forteci 19 serpnya rozpochalis sistematichni ataki na Novij Zamok Bulo vikopano potuzhni rovi u yakih mogli rozminutis dva vershniki pidgotovleno dlya ataki sistemu okopiv Uvecheri velikij vizir zvernuvsya z listom do starosti Potockogo iz zaklikom do kapitulyaciyi v obmin na vilnij vihid ta bezpeku tih hto zalishitsya V razi vidmovi obicyav ycix virizati Cya i nastupni sprobi otrimati Kam yanec bez boyu nashtovhnulis na vidmovu kerivnictva oboroni mista Veduchi peregovori ta stvoryuyuchi vidimist nebazhannya shturmuvati Fortecyu turki vikoristovuvali chas i pidtyaguvali sili vse blizhche i shilnishe pidhodyachi do ukriplen stvoryuyuchi zagrozu nespodivanogo vhodu na ukriplennya Na zaklik Makoveckogo oboronci zchinili raptovij shilnij obstril zavdayuchi napadnikam vtrat i zmushuyuchi yih vidhoditi Strilyanina pripinilas z nastannyam temryavi pid prikrittyam yakoyi oblozheni zrobili vilazku z uchastyu chelyadi yaku ledve vidkinuli yanichari Pislya ciyeyi podiyi nastupnogo dnya pochalis regulyarni obstrili osoblivo vidchutni u Novomu Zamku 20 serpnya turecki snaryadi potrapili u zapasi porohu v odnij z basht Starogo Zamku Cej vibuh lishe pidsiliv nastup Bezperervno kopali aproshi i sipali shanci v napryamku Zamku Znachna chiselnist tureckogo vijska davala mozhlivist vvoditi v bij novi sili Zrostala intensivnist obstrilu z yakim nemozhlivo porivnyati vognevu silu kam yaneckogo garnizonu Odnochasno iz shturmom Zamku turki pochali bojovi diyi proti Polskoyi ta Ruskoyi bram Protyagom 22 24 serpnya turecki okopi vse blizhche pidstupali do ukriplen Zbilshuyuchi liniyu frontu turki zmushuvali oboronciv do rozshirennya liniyi oboroni Pid prikrittyam artilerijskogo vognyu turki povoli nablizhalisya do stin Novogo Zamku bo cherez nestachu garmashiv i strilciv intensivnist jogo garmatnih postriliv bula nezrivnyanno slabshoyu Vogon tureckih batarej spryamovuvavsya ne lishe na ukriplennya a j na same misto sprichinyayuchi rujnuvannya ta demoralizaciyu mishan Golovnij udar nanosivsya po Novomu Zamku z boku Hotina U takij obstanovci situaciya u Novomu Zamku stala nastilki kritichnoyu sho 23 serpnya bulo postavleno pitannya pro vidstup do Starogo Zamku Peresliduvalas meta skorotiti liniyu oboroni ta maksimalno utrudniti robotu mineriv oskilki Starij Zamok stoyit na skeli V nich z 24 na 25 serpnya Novij Zamok bulo zalisheno ale vidstup ne dav zhodnogo polegshennya Do vibuhiv tureckih snaryadiv dolalis ulamki skel ta rozbitih stin Starogo Zamku Razom z tim zrosla trivoga sered mishan 25 serpnya vvecheri pochavsya novij masovanij obstril yakij trivav do pislyaobidnoyi pori nastupnogo dnya Odnochasno turki vstanovlyuvali mini pid odniyeyu z basht Pripinivshi obstril turki pochali hovatis pered vibuhom Zapala tisha i perevtomleni zhovniri vsuperech nakazam oficeriv popadali na zemlyu i posnuli Potuzhnij vibuh ta postril stali signalom do ataki na Zamok de na misci visadzhenoyi bashti utvorivsya znachnij prolom Koli trohi vpala kuryava do prolomu kinuvsya Volodijovskij z kilkoma oboroncyami za nimi na dopomogu Potockij Mislishevskij Gumeneckij Prolom pospishno bulo zavaleno ulamkami derevini Bij trivav do vechora Protyagom nastupnoyi nochi turki prodovzhuvali bombarduvati Zamok ta she v troh miscyah probivali mur dlya zakladennya min 3i svogo boku oboronci protyagom nochi vidstrilyuvalis ta kopali val na zamkovomu podvir yi Kapitulyaciya kam yaneckogo garnizonuZagalna situaciya u Kam yanci ta navkolo nogo pogirshuvalas Mishani postijno zvertalis do Potockogo z pitannyami pro perspektivi oboroni Bulo zrozumilo sho obloga trivatime ne dovgo i podiyi rozgortayutsya ne na korist kam yanchan Na provedenij naradi u kostoli hoch i mali misce zakliki do prodovzhennya oboroni bilshist bula zgodna z biskupom sho lishe kapitulyaciya vryatuye fortecyu vid zrujnuvannya a lyudej vid zagibeli Tomu poyava bilogo prapora nad forteceyu ta pripinennya strilyanini z oboh bokiv viglyadali yak vzayemna zgoda na kapitulyaciyu Do mista na chovnah pidplivli turecki zaruchniki zamist yakih vidbula na peregovori delegaciya yaka bula suprovodzhena do velikogo vizira Nezvazhayuchi na instrukciyi yaki mali posli vizir zaproponuvav yim bez obgovorennya prijnyati latinskij tekst ugodi u yakij obicyano bulo zhittya vilnij vihid z mista sim yami ta rechami vidsutnist utiskiv tih hto zalishitsya ta nedotorkanist svyatin Pid zagrozoyu pokarannya ugodu yak sultansku milist potribno bulo prijnyati do vechora Takim chinom oblozhenim dovelos pogoditis z umovami ugodi Misto pochalo gotuvatis do prihodu turkiv Nespodivano u vecheri 27 serpnya prolunav potuzhnij vibuh porohovogo pogrebu v Staromu zamku yakij prizviv do znachnih rujnacij ta lyudskih vtrat Vid vibuhu zaginuv i geroj oboroni Kam yancya Yezhi Volodijovskij jomu virvalo potilichnu chastinu golovi 28 serpnya vidbuvsya akt simvolichnoyi peredachi klyuchiv vid mista Bulo viznacheno den vihodu z mista bazhayuchih 30 serpnya pozhitki bulo vivezeno na 300 vozah eskort skladavsya z 3000 turkiv Pislya provedenih prigotuvan 2 veresnya 1672 roku sultan Mehmed IV cherez Rusku bramu v yihav na koni do mista Pislya molitvi v shojno pereosvyachenomu na mechet Kafedralnomu kostoli sultan priznachiv kolishnogo ochakivskogo bejlerbeya Galil pashu gubernatorom kam yaneckoyi forteci ta novoutvorenogo vilayetu davshi jomu v rozporyadzhennya 3000 pihoti ta vershnikiv ta veliku kilkist yanichariv 11 veresnya do Stambulu pribuv gonec z novinoyu pro zdobuttya Kam yancya a nastupni tri dni vsya Turechchina svyatkuvala cyu podiyu Protyagom 27 rokiv prodovzhuvalis sprobi Polshi povernuti pivdenno shidnij forpost stolicyu Podillya misto Kam yanec Ostatochno ce pitannya virishilos voseni 1699 roku PosilannyaBitva za Kam yanec Podilskij u serpni 1672 roku