Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Чага | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Inonotus obliquus (Ach. ex Pers.) Pilát, 1801 | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
| Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . |
Ча́га або березовий чорний гриб (від комі ts`'ak — «гриб») — стерильна (неплідна) форма базидіального деревного гриба Inonotus obliquus порядку .
Морфологічна характеристика
Має вигляд неправильно-округлих (до 30—40 см у діаметрі) або видовжених до 1-1,5 м наростів, утворених затверділими сплетіннями гіфів гриба.
Поверхня наросту чорна, глибокорозстріскана, внутрішня його частина темно-коричнева, ближче до деревини рудо-бура з білими прожилками, які складаються з безколірних гіфів. Частини, які прилягають до стовбура, містять не тільки гіфи гриба, але й клітини деревини.
Плодоношення спостерігається досить рідко; плодові тіла (тобто власне «гриб») мають вигляд коричневих видовжених коржів, що облягають стовбур до 4 см завтовшки і до 2 см завдовжки.
Нарости чаги у 10—15-річному віці досягають маси 5 кг і більше. Ріст подеколи триває до 20 років і неминуче призводить до загибелі дерева-«господаря».
Після відмирання дерева розвиток чаги зупиняється, але на протилежній стороні стовбура зазвичай з'являється плодове тіло гриба буро-коричневого забарвлення, розпростерте по довжині стовбура на 0,5—1 м. Плодове тіло спочатку розвивається під корою, причому по його краю утворюються так звані опірні пластинки, які являють собою гребнеподібні вирости з сплющеною верхньою частиною. Коли закінчується дозрівання плодового тіла і розпочинається процес споруляції, кора дерева під тиском опірних пластинок розтріскується і відстає.
Причиною утворення чаги є зараження кори дерева паразитним трутовим грибом. Спори його розсіюються повітрям і проростають лише в тих випадках, коли потрапляють на уражені внаслідок різних причин ділянки кори дерев. Утворений наріст поступово розростається, значно збільшуючись в розмірах. Форма наростів чаги залежить від характеру уражень, через які береза заражається грибом. У більшості випадків нарости мають округлу форму або витягнуту вздовж тріщин форму.
Лікарською сировиною є нарости, які виникають на березах при ураженні їх грибом трутовика скошеного.
Поширення
Чага паразитує в основному на стовбурах дорослих берез, зокрема локалізується в березових гаях, рідше трапляється на стовбурах вільхи, клену, горобини, бука, в'язу.
Найчастіше чага поширена в північних лісах, зокрема, Росії, північно-східної Європи (Фінляндія, Прибалтика), Кореї, у горах Північної Кароліни (північ США) тощо. Ареал чаги обривається від переходу тайги до лісостепу. На молодих деревах, які краще чинять опір зовнішнім шкідливим впливам, чага зустрічається рідше.
Заготівля сировини
Збирати чагу можна в будь-яку пору року. Частіше її заготовляють пізно восени, взимку або ранньою весною, коли на деревах немає листя і чагу легше помітити. Чагу підрубують сокирою біля стовбура дерева, а після цього від неї відсікають непридатну для використання пористу світлозабарвлену частину. Зібрану сировину рубають на частини і сушать у сушках чи печах при температурі не вище 50—60 °C. Висушена сировина повинна містити не менше 20% екстрактивних речовин і не більше 12% вологи.
Відсирівша чага легко пліснявіє і стає непридатною до застосування. Строк придатності сировини 2 роки.
Хімічний склад
Чага містить до 12,3% золи і велику кількість калію, що визначає її високу радіоактивність. Крім цього, в чазі виявлені щавлева, мурашина, оцтова, масляна, , кислоти, дві тритерпенові кислоти із групи тетрациклічних тритерпенів, обліквінова, іононотова і ін., а також вільні феноли, полісахарид (в результаті гідролізу якого утворюються редуковані цукри), , лігнін, клітковина, стерини — ергостерол, ланостерол, інотодіол. Позитивна дія чаги при злоякісних пухлинах зумовлена наявністю в ній птеринів.
Дія і використання
| Зауважте, ! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Inonotus obliquus є збудником т.зв. білої серцевинної гнилі деревини.
Чага є давнім народно-медичним засобом. Використовується як сурогат чаю (т.зв. березовий чай), при лікуванні злоякісних пухлин деяких внутрішніх органів.
Застосовують як симптоматичний засіб при виразковій хворобі, гастритах, злоякісних пухлинах, особливо у випадках, коли протипоказана променева терапія і хірургічне втручання. Варто мати на увазі, що чага не є засобом, який позбавляє хворого від пухлини. Відвари і настої сприятливо діють на важко хворих: у них покращується самопочуття, зменшуються болі. Препарат (густий екстракт чаги) застосовують при хронічних гастритах і дискінезіях шлунково-кишківникового тракту з переважанням атонії.
Настій чаги не токсичний, але його обмежують при захворюваннях, які супроводжуються затримкою рідини в організмі. У цих випадках настій можна вживати замість чаю і інших напоїв або ж застосовувати настій подвоєної міцності (2 об'ємні частини гриба на 5 об'ємних частин води).
При тривалому застосуванні препаратів чаги у деяких хворих спостерігається підвищена збудливість вегетативної нервової системи. Ці явища поступово зникають при зменшенні дози чи відміні препарату.
Див. також
Примітки
- [. Архів оригіналу за 31 січня 2009. Процитовано 16 грудня 2008. Проект «Знаєте слово» (рос.)]
Посилання
- ЧАГА [ 26 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
- ЧАГА [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 12., К., 1985, стор. 239
- Березовий гриб // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 59. — .
- Чага и её лечебное применение / Под ред. Булатова П. К., Березиной М. П., Якимова М. А., Л.: Медгиз, 1959 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chaga Chaga Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Gribi Fungi Pidcarstvo Vishi gribi Dikarya Viddil Bazidiomikotovi Basidiomycota Pidviddil Agaricomycotina Klas Agarikomiceti Agaricomycetes Poryadok Hymenochaetales Rodina Hymenochaetaceae Rid Inonotus Vid Chaga Binomialna nazva Inonotus obliquus Ach ex Pers Pilat 1801 Posilannya Vikishovishe Inonotus obliquus EOL 191900 NCBI 167356 MB 315905 IF 315905 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Cha ga abo berezovij chornij grib vid komi ts ak grib sterilna neplidna forma bazidialnogo derevnogo griba Inonotus obliquus poryadku Morfologichna harakteristikaMaye viglyad nepravilno okruglih do 30 40 sm u diametri abo vidovzhenih do 1 1 5 m narostiv utvorenih zatverdilimi spletinnyami gifiv griba Poverhnya narostu chorna glibokorozstriskana vnutrishnya jogo chastina temno korichneva blizhche do derevini rudo bura z bilimi prozhilkami yaki skladayutsya z bezkolirnih gifiv Chastini yaki prilyagayut do stovbura mistyat ne tilki gifi griba ale j klitini derevini Plodonoshennya sposterigayetsya dosit ridko plodovi tila tobto vlasne grib mayut viglyad korichnevih vidovzhenih korzhiv sho oblyagayut stovbur do 4 sm zavtovshki i do 2 sm zavdovzhki Narosti chagi u 10 15 richnomu vici dosyagayut masi 5 kg i bilshe Rist podekoli trivaye do 20 rokiv i neminuche prizvodit do zagibeli dereva gospodarya Pislya vidmirannya dereva rozvitok chagi zupinyayetsya ale na protilezhnij storoni stovbura zazvichaj z yavlyayetsya plodove tilo griba buro korichnevogo zabarvlennya rozprosterte po dovzhini stovbura na 0 5 1 m Plodove tilo spochatku rozvivayetsya pid koroyu prichomu po jogo krayu utvoryuyutsya tak zvani opirni plastinki yaki yavlyayut soboyu grebnepodibni virosti z splyushenoyu verhnoyu chastinoyu Koli zakinchuyetsya dozrivannya plodovogo tila i rozpochinayetsya proces sporulyaciyi kora dereva pid tiskom opirnih plastinok roztriskuyetsya i vidstaye Prichinoyu utvorennya chagi ye zarazhennya kori dereva parazitnim trutovim gribom Spori jogo rozsiyuyutsya povitryam i prorostayut lishe v tih vipadkah koli potraplyayut na urazheni vnaslidok riznih prichin dilyanki kori derev Utvorenij narist postupovo rozrostayetsya znachno zbilshuyuchis v rozmirah Forma narostiv chagi zalezhit vid harakteru urazhen cherez yaki bereza zarazhayetsya gribom U bilshosti vipadkiv narosti mayut okruglu formu abo vityagnutu vzdovzh trishin formu Likarskoyu sirovinoyu ye narosti yaki vinikayut na berezah pri urazhenni yih gribom trutovika skoshenogo PoshirennyaChaga parazituye v osnovnomu na stovburah doroslih berez zokrema lokalizuyetsya v berezovih gayah ridshe traplyayetsya na stovburah vilhi klenu gorobini buka v yazu Najchastishe chaga poshirena v pivnichnih lisah zokrema Rosiyi pivnichno shidnoyi Yevropi Finlyandiya Pribaltika Koreyi u gorah Pivnichnoyi Karolini pivnich SShA tosho Areal chagi obrivayetsya vid perehodu tajgi do lisostepu Na molodih derevah yaki krashe chinyat opir zovnishnim shkidlivim vplivam chaga zustrichayetsya ridshe Zagotivlya siroviniZbirati chagu mozhna v bud yaku poru roku Chastishe yiyi zagotovlyayut pizno voseni vzimku abo rannoyu vesnoyu koli na derevah nemaye listya i chagu legshe pomititi Chagu pidrubuyut sokiroyu bilya stovbura dereva a pislya cogo vid neyi vidsikayut nepridatnu dlya vikoristannya poristu svitlozabarvlenu chastinu Zibranu sirovinu rubayut na chastini i sushat u sushkah chi pechah pri temperaturi ne vishe 50 60 C Visushena sirovina povinna mistiti ne menshe 20 ekstraktivnih rechovin i ne bilshe 12 vologi Vidsirivsha chaga legko plisnyaviye i staye nepridatnoyu do zastosuvannya Strok pridatnosti sirovini 2 roki Himichnij skladChaga mistit do 12 3 zoli i veliku kilkist kaliyu sho viznachaye yiyi visoku radioaktivnist Krim cogo v chazi viyavleni shavleva murashina octova maslyana kisloti dvi triterpenovi kisloti iz grupi tetraciklichnih triterpeniv oblikvinova iononotova i in a takozh vilni fenoli polisaharid v rezultati gidrolizu yakogo utvoryuyutsya redukovani cukri lignin klitkovina sterini ergosterol lanosterol inotodiol Pozitivna diya chagi pri zloyakisnih puhlinah zumovlena nayavnistyu v nij pteriniv Diya i vikoristannyaZauvazhte Vikipediya ne daye medichnih porad Yaksho u vas vinikli problemi zi zdorov yam zvernitsya do likarya Inonotus obliquus ye zbudnikom t zv biloyi sercevinnoyi gnili derevini Chaga ye davnim narodno medichnim zasobom Vikoristovuyetsya yak surogat chayu t zv berezovij chaj pri likuvanni zloyakisnih puhlin deyakih vnutrishnih organiv Zastosovuyut yak simptomatichnij zasib pri virazkovij hvorobi gastritah zloyakisnih puhlinah osoblivo u vipadkah koli protipokazana promeneva terapiya i hirurgichne vtruchannya Varto mati na uvazi sho chaga ne ye zasobom yakij pozbavlyaye hvorogo vid puhlini Vidvari i nastoyi spriyatlivo diyut na vazhko hvorih u nih pokrashuyetsya samopochuttya zmenshuyutsya boli Preparat gustij ekstrakt chagi zastosovuyut pri hronichnih gastritah i diskineziyah shlunkovo kishkivnikovogo traktu z perevazhannyam atoniyi Nastij chagi ne toksichnij ale jogo obmezhuyut pri zahvoryuvannyah yaki suprovodzhuyutsya zatrimkoyu ridini v organizmi U cih vipadkah nastij mozhna vzhivati zamist chayu i inshih napoyiv abo zh zastosovuvati nastij podvoyenoyi micnosti 2 ob yemni chastini griba na 5 ob yemnih chastin vodi Pri trivalomu zastosuvanni preparativ chagi u deyakih hvorih sposterigayetsya pidvishena zbudlivist vegetativnoyi nervovoyi sistemi Ci yavisha postupovo znikayut pri zmenshenni dozi chi vidmini preparatu Div takozhLinchzhiPrimitki Arhiv originalu za 31 sichnya 2009 Procitovano 16 grudnya 2008 Proekt Znayete slovo ros PosilannyaChAGA 26 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya ChAGA 18 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Tom 12 K 1985 stor 239 Berezovij grib Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 59 ISBN 5 88500 055 7 Chaga i eyo lechebnoe primenenie Pod red Bulatova P K Berezinoj M P Yakimova M A L Medgiz 1959 ros