Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Франсуа Блонде ль повне ім я Нікола Франсуа Блондель фр Nicolas François Blondel 15 червня 1618 21 січня 1686 французьки

Франсуа Блондель

Франсуа Блондель

Франсуа́ Блонде́ль, повне ім'я Нікола Франсуа Блондель (фр. Nicolas-François Blondel; 15 червня 1618 — 21 січня 1686) — французький математик, військовий інженер, дипломат, відомий теоретик французької архітектури, архітектор-практик.

Франсуа Блондель
Nicolas-François Blondel
фр. François Blondel
Народження15 червня 1618(1618-06-15)
Смерть21 січня 1686(1686-01-21) (67 років)
Париж
Країнаimage Франція
ДіяльністьQ111728773, архітектор, дипломат, професор, математик
Праця в містахПариж
Архітектурний стильБароко
Найважливіші спорудибрами Парижу - Сен Антуан, Сен Дені і Сен Бернар,
ЧленствоФранцузька академія наук і Академія архітектури Франції
ЗакладКолеж де Франс[2], d і Академія архітектури Франції
УчніЛібераль Брюан
image Франсуа Блондель у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Блондель.

Життєпис

Парадокси Блонделя

Він не був при житті надто популярним архітектором — були значно відоміші за нього — Франсуа Мансар, Клод Перро, Луї Лево). Франсуа Блондель перш за все математик, дипломат і військовий інженер. Його військовий фах відобразили і його трактати — «Майстерність бомбардування», «Новий засіб фортифікації міст». Як військовий, він був безпосередньо пов'язаний з руйнаціями міських укріплень і фортець, мав навіть звання фельдмаршала, але залишився в історії як архітектор і відомий теоретик-будівник.

Майже постійні подорожі, дальні відрядження (був навіть у Москві), праця адміністратора відволікали його від архітектурної практики. Тому залишив після себе небагато будівель. Але неможливо обійти Франсуа Блонделя як теоретика французької архітектури 17 століття, ідеї якого зберегли свіжість і вартість донині.

Батько і син математики

Місце народження Франсуа Блонделя невідоме, можливо, це Рібмон. Франсуа походить з родини професора математики. Батько зробив усе можливе, аби прищепити сину повагу до математики і досяг успіхів в цьому. Блондель багато займався геометрією і за наукові досягнення у 1669 р. був обраний в Королівську академію наук. Знав декілька мов.

Інженерна справа і дипломатія

image
Фасад Колеж де Франс

Довгий час був військовим інженером, в молоді роки брав участь у Тридцятилітній війні. Його здібності і освітченість були помічені кардиналом Рішельє і той перевів його на дипломатичні посади, завдяки яким Блондель був в Португалії,Іспанії, Італії. Це не завадило Блонделю, наприклад, воювати з іспанцями в Неаполі. Невисоке походження примушувало братися за педагогічну діяльність — він був викладачем і вихователем при сині гос. секретаря іноземних справ Франції Ламоньє де Брієні. Завдяки цьому зробив разом з ним освітній тур (післяосвітню подорож). Маршрут подорожі вражає : Безансон — Базель — Майнц — Гаага — Любек - Кіль — Данія — Швеція , Стокгольм  — Рига — Краків — Відень — Прага — Рим — Флоренція — Тулон. Трохи пізніше його візьме вихователем до свого сина сам могутній міністр Кольбер. З 1656 р. він викладав математику в Колеж де Франс, але дипломатичні доручення і подорожі відволікають від викладацької діяльності. Новий володар Франції, кардинал Мазаріні, послав його в нову дипломатичну подорож і окрім Туреччини, Німеччини, Польщі, Блондель побуває в Московії. Скрізь він вивчає фортеці, так, в Московії він помітив побудову фортець на голландський зразок, бо московити на той час підтримували тісні зв'язки саме з Голландією.

Адміністратор і архітектор

image
Брама Сен Дені в Парижі. Фронтіспіс книги Блонделя «Курс архітектури», 1698 р.

1665 р. його вперше, досить пізно, використовують як архітектора в порту Рошфор. Саме Блондель займався декоруванням Парижа, не один, а з архітектором П'єром Буллє. Вони займалися міськими брамами Парижа — Сен Антуан, Сен Дені і Сен Бернар (браму Сен Дені можна бачити і тепер).

З 1671 р. його призначили професором і директором Королівської академії архітектури, щойно заснованої в Парижі.

Жорсткий королівський контроль за діяльністю низки академій Франції ще не скував ініціативи дослідників і професорів. А їх успіхи, нехай і використані на зміцнення королівської влади, принесли користь і розвитку наук і мистецтв. Розвинута математична школа Франції 17 століття, досягнення в живопису, гравюрі, архітектурі, садівництві — підтвердження тому. Щоправда, могутні таланти країни в садівництві (Андре Ленотр), живопису (Ніколя Пуссен, Луї Лєнен, Жорж де ла Тур), архітектурі (Луї Лево, Франсуа Мансар, ) сформувалися задовго до заснування багатьох академій. Але з їх виникненням почався процес систематизації знань, вивчення зробленого як античними, так і сучасними майстрами, був поштовх до теоретичних пошуків, до досить швидкого втілення теоретичних настанов в реальність. Художня ініціатива в Європі швидко переходить тепер від Італії до Франції і зберігатиме свій характер найближчі 300 років.

Заклик до самобутності

image
План замку Бельруа, спроектованого Мансаром в 17 столітті.

До теоретичних питань звернувся і Франсуа Блондель. До цього спонукали і нова посада (директор Академії архітектури), і вік (йому 53), і багатий власний досвід математика, дипломата, інженера. Блондель, ясна річ, спирався на досвід і своїх видатних сучасників, цілком поділяючи думку не архітектора, а письменника Шарля Перро, «аби розум попередників надихав нас, але без некритичного копіювання. Їх досвід потрібен лише для навчання самостійно мислити, а не робитися копіїстами їх настанов і досягнень» (вільний переклад).

Місце цитатам:

Є люди, що находять пропорції в усіх античних будівлях, тоді як в них не було тих пропорцій, а було лише наближення до них.

Критичне сприйняття античного досвіду у Блонделя йде ще далі. Він закликає до самобутності, відкидаючи авторитет античних митців, якщо це перешкоджає розвитку тогочасної архітектури Франції. Йде заклик до створення нової національної архітектури з новими її якостями, невідомими ні в Стародавній Греції, ні в Римі :

Архітектуру Франції слід розвивати таким чином, щоби не тільки зрівнятися з досягненнями античності, але й перевищити їх і зробити такими, якими вони не були ні в Греції, ні в Римі.

Справедливість слів Блонделя підтвердять пізніші дослідники. Підрахунки показали, що лише за період з 1050 по 1350 роки у Франції було побудовано

  • 80 (вісімдесят) великих соборів,
  • 500 готичних церков,
  • десятки тисяч фарних храмів. На їх побудову пішло більше буд. матеріалів, ніж на побудову пірамід в Стародавньому Єгипті. Архітектура середньовічної Франції вже тоді перевищувала і обсяги будівництва античності, і ще тоді стала не такою, як в Греції, чи в Римі.
  • image
    Базиліка Марії Магдалини в Везеле, центральний вхід
  • image
    Дірка-квітка в опорі сходинок заради полегшення конструкції. Базиліка Марії Магдалини в Везеле, Франція.
  • image
    План готичної базиліки в Везеле.

Друковані твори

  • «Майстерність бомбардування»
  • «Новий засіб фортифікації міст»
  • «Рішення чотирьох головних завдань в архітектурі»
  • «Курс архітектури»

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Список професорів Колеж де Франс
    d:Track:Q3253460

Джерела

  • Antoine Picon: Architectes et ingénieurs au siècle des lumières. Parenthèses, Marseilles 1988,
  • Hanno-Walter Kruft: Geschichte der Architekturtheorie : Von der Antike bis zur Gegenwart. München: Verlag C. H. Beck 2004,
  • Christian Freigang: François Blondel. In: Bernd Evers (Hg.): Architekturtheorie : Von der Renaissance bis zur Gegenwart, Köln: Taschen Verlag 2006,
  • Саваренская Т. Ф. «Западноевропейское градостроительство 17-19 вв.», М, Стройиздат, 1987, (рос)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Fransua Blonde l povne im ya Nikola Fransua Blondel fr Nicolas Francois Blondel 15 chervnya 1618 21 sichnya 1686 francuzkij matematik vijskovij inzhener diplomat vidomij teoretik francuzkoyi arhitekturi arhitektor praktik Fransua BlondelNicolas Francois Blondel fr Francois BlondelNarodzhennya15 chervnya 1618 1618 06 15 Ribmon 1 Smert21 sichnya 1686 1686 01 21 67 rokiv ParizhKrayina FranciyaDiyalnistQ111728773 arhitektor diplomat profesor matematikPracya v mistahParizhArhitekturnij stilBarokoNajvazhlivishi sporudibrami Parizhu Sen Antuan Sen Deni i Sen Bernar ChlenstvoFrancuzka akademiya nauk i Akademiya arhitekturi FranciyiZakladKolezh de Frans 2 d i Akademiya arhitekturi FranciyiUchniLiberal Bryuan Fransua Blondel u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Blondel ZhittyepisParadoksi Blondelya Vin ne buv pri zhitti nadto populyarnim arhitektorom buli znachno vidomishi za nogo Fransua Mansar Klod Perro Luyi Levo Fransua Blondel persh za vse matematik diplomat i vijskovij inzhener Jogo vijskovij fah vidobrazili i jogo traktati Majsternist bombarduvannya Novij zasib fortifikaciyi mist Yak vijskovij vin buv bezposeredno pov yazanij z rujnaciyami miskih ukriplen i fortec mav navit zvannya feldmarshala ale zalishivsya v istoriyi yak arhitektor i vidomij teoretik budivnik Majzhe postijni podorozhi dalni vidryadzhennya buv navit u Moskvi pracya administratora vidvolikali jogo vid arhitekturnoyi praktiki Tomu zalishiv pislya sebe nebagato budivel Ale nemozhlivo obijti Fransua Blondelya yak teoretika francuzkoyi arhitekturi 17 stolittya ideyi yakogo zberegli svizhist i vartist donini Batko i sin matematiki Misce narodzhennya Fransua Blondelya nevidome mozhlivo ce Ribmon Fransua pohodit z rodini profesora matematiki Batko zrobiv use mozhlive abi prishepiti sinu povagu do matematiki i dosyag uspihiv v comu Blondel bagato zajmavsya geometriyeyu i za naukovi dosyagnennya u 1669 r buv obranij v Korolivsku akademiyu nauk Znav dekilka mov Inzhenerna sprava i diplomatiya Fasad Kolezh de Frans Dovgij chas buv vijskovim inzhenerom v molodi roki brav uchast u Tridcyatilitnij vijni Jogo zdibnosti i osvitchenist buli pomicheni kardinalom Rishelye i toj pereviv jogo na diplomatichni posadi zavdyaki yakim Blondel buv v Portugaliyi Ispaniyi Italiyi Ce ne zavadilo Blondelyu napriklad voyuvati z ispancyami v Neapoli Nevisoke pohodzhennya primushuvalo bratisya za pedagogichnu diyalnist vin buv vikladachem i vihovatelem pri sini gos sekretarya inozemnih sprav Franciyi Lamonye de Briyeni Zavdyaki comu zrobiv razom z nim osvitnij tur pislyaosvitnyu podorozh Marshrut podorozhi vrazhaye Bezanson Bazel Majnc Gaaga Lyubek Kil Daniya Shveciya Stokgolm Riga Krakiv Viden Praga Rim Florenciya Tulon Trohi piznishe jogo vizme vihovatelem do svogo sina sam mogutnij ministr Kolber Z 1656 r vin vikladav matematiku v Kolezh de Frans ale diplomatichni doruchennya i podorozhi vidvolikayut vid vikladackoyi diyalnosti Novij volodar Franciyi kardinal Mazarini poslav jogo v novu diplomatichnu podorozh i okrim Turechchini Nimechchini Polshi Blondel pobuvaye v Moskoviyi Skriz vin vivchaye forteci tak v Moskoviyi vin pomitiv pobudovu fortec na gollandskij zrazok bo moskoviti na toj chas pidtrimuvali tisni zv yazki same z Gollandiyeyu Administrator i arhitektor Brama Sen Deni v Parizhi Frontispis knigi Blondelya Kurs arhitekturi 1698 r 1665 r jogo vpershe dosit pizno vikoristovuyut yak arhitektora v portu Roshfor Same Blondel zajmavsya dekoruvannyam Parizha ne odin a z arhitektorom P yerom Bullye Voni zajmalisya miskimi bramami Parizha Sen Antuan Sen Deni i Sen Bernar bramu Sen Deni mozhna bachiti i teper Z 1671 r jogo priznachili profesorom i direktorom Korolivskoyi akademiyi arhitekturi shojno zasnovanoyi v Parizhi Zhorstkij korolivskij kontrol za diyalnistyu nizki akademij Franciyi she ne skuvav iniciativi doslidnikiv i profesoriv A yih uspihi nehaj i vikoristani na zmicnennya korolivskoyi vladi prinesli korist i rozvitku nauk i mistectv Rozvinuta matematichna shkola Franciyi 17 stolittya dosyagnennya v zhivopisu gravyuri arhitekturi sadivnictvi pidtverdzhennya tomu Shopravda mogutni talanti krayini v sadivnictvi Andre Lenotr zhivopisu Nikolya Pussen Luyi Lyenen Zhorzh de la Tur arhitekturi Luyi Levo Fransua Mansar sformuvalisya zadovgo do zasnuvannya bagatoh akademij Ale z yih viniknennyam pochavsya proces sistematizaciyi znan vivchennya zroblenogo yak antichnimi tak i suchasnimi majstrami buv poshtovh do teoretichnih poshukiv do dosit shvidkogo vtilennya teoretichnih nastanov v realnist Hudozhnya iniciativa v Yevropi shvidko perehodit teper vid Italiyi do Franciyi i zberigatime svij harakter najblizhchi 300 rokiv Zaklik do samobutnosti Plan zamku Belrua sproektovanogo Mansarom v 17 stolitti Do teoretichnih pitan zvernuvsya i Fransua Blondel Do cogo sponukali i nova posada direktor Akademiyi arhitekturi i vik jomu 53 i bagatij vlasnij dosvid matematika diplomata inzhenera Blondel yasna rich spiravsya na dosvid i svoyih vidatnih suchasnikiv cilkom podilyayuchi dumku ne arhitektora a pismennika Sharlya Perro abi rozum poperednikiv nadihav nas ale bez nekritichnogo kopiyuvannya Yih dosvid potriben lishe dlya navchannya samostijno misliti a ne robitisya kopiyistami yih nastanov i dosyagnen vilnij pereklad Misce citatam Ye lyudi sho nahodyat proporciyi v usih antichnih budivlyah todi yak v nih ne bulo tih proporcij a bulo lishe nablizhennya do nih Kritichne sprijnyattya antichnogo dosvidu u Blondelya jde she dali Vin zaklikaye do samobutnosti vidkidayuchi avtoritet antichnih mitciv yaksho ce pereshkodzhaye rozvitku togochasnoyi arhitekturi Franciyi Jde zaklik do stvorennya novoyi nacionalnoyi arhitekturi z novimi yiyi yakostyami nevidomimi ni v Starodavnij Greciyi ni v Rimi Arhitekturu Franciyi slid rozvivati takim chinom shobi ne tilki zrivnyatisya z dosyagnennyami antichnosti ale j perevishiti yih i zrobiti takimi yakimi voni ne buli ni v Greciyi ni v Rimi Spravedlivist sliv Blondelya pidtverdyat piznishi doslidniki Pidrahunki pokazali sho lishe za period z 1050 po 1350 roki u Franciyi bulo pobudovano 80 visimdesyat velikih soboriv 500 gotichnih cerkov desyatki tisyach farnih hramiv Na yih pobudovu pishlo bilshe bud materialiv nizh na pobudovu piramid v Starodavnomu Yegipti Arhitektura serednovichnoyi Franciyi vzhe todi perevishuvala i obsyagi budivnictva antichnosti i she todi stala ne takoyu yak v Greciyi chi v Rimi Bazilika Mariyi Magdalini v Vezele centralnij vhid Dirka kvitka v opori shodinok zaradi polegshennya konstrukciyi Bazilika Mariyi Magdalini v Vezele Franciya Plan gotichnoyi baziliki v Vezele Drukovani tvori Majsternist bombarduvannya Novij zasib fortifikaciyi mist Rishennya chotiroh golovnih zavdan v arhitekturi Kurs arhitekturi PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Spisok profesoriv Kolezh de Frans d Track Q3253460DzherelaAntoine Picon Architectes et ingenieurs au siecle des lumieres Parentheses Marseilles 1988 ISBN 2 86364 049 6 Hanno Walter Kruft Geschichte der Architekturtheorie Von der Antike bis zur Gegenwart Munchen Verlag C H Beck 2004 ISBN 3 406 34903 X Christian Freigang Francois Blondel In Bernd Evers Hg Architekturtheorie Von der Renaissance bis zur Gegenwart Koln Taschen Verlag 2006 ISBN 3 8228 5082 9 Savarenskaya T F Zapadnoevropejskoe gradostroitelstvo 17 19 vv M Strojizdat 1987 ros

Дата публікації:
Топ