Аль-Малік аль-Муаззам Гіяс ад-Дін Туран-шах ібн Аюб (помер 2 травня 1250) — емір Хісн Кайфи (1239–1249), емір Дамаска (1249–1250), останній єгипетський султан з династії Аюбідів.
Туран-шах ібн Аюб توران شاه بن أيوب | |||
| |||
---|---|---|---|
1249 — 1250 | |||
Попередник: | Ас-Саліх Аюб ібн Мухаммад | ||
Спадкоємець: | Шаджар ад-Дурр | ||
Смерть: | 2 травня 1250 Єгипет | ||
Національність: | Курд | ||
Країна: | Аюбіди | ||
Релігія: | Іслам, сунітського спрямування | ||
Рід: | Аюбіди | ||
Батько: | Ас-Саліх Аюб ібн Мухаммад | ||
Діти: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
За часів правління у Єгипті його батька, султана Ас-Саліха, Туран-шах перебував в Іраку, де керував Хісн Кайфою. 1249 року французькі війська під командуванням короля Людовика IX, який оголосив Сьомий хрестовий похід, вторглись до Єгипту й 6 червня захопили Дам'єтту. У листопаді того ж року хрестоносці почали наступ на Каїр. У той момент несподівано помер султан Ас-Саліх. Оскільки Туран-шах, будучи спадкоємцем престолу, був далеко від Єгипту, кохана наложниця султана Ас-Саліха Шаджар ад-Дурр і головний шейх приховали факт смерті султана, потай викликали Туран-шаха з іракськими військами та почали видавати укази від імені покійного. Одним з таких указів військам було наказано скласти присягу Туран-шаху як спадкоємцю престолу.
8–11 лютого 1250 року армія хрестоносців під проводом графа була вщент розбита Фахр ад-Дінином під Ель-Мансурою (причому, у битві загинули і граф Робер д'Артуа, й атабек Фахр ад-Дін). У той час до Ель-Мансури на чолі своїх військ підійшов Туран-шах. У березні 1250 року французи були остаточно розбиті, а король Людовик IX потрапив у полон до султана Туран-шаха.
Убивство Туран-шаха II
Туран-шах прибув на чолі своєї гвардії «муаззія» й одразу почав розставляти на ключові військові й адміністративні посади своїх воєначальників, усуваючи від влади мамлюків-бахридів на чолі з Шаджар ад-Дурр, яким він був зобов'язаний своїм сходженням на престол. Таке протистояння дуже швидко призвело до відкритого конфлікту, що підігрівалось палким норовом і пристрастю до спиртного султана Туран-шаха. Деякі джерела повідомляють, що султан відкрито ображав мамлюкських емірів, а будучи п'яним навіть бив їх. Окрім того, Туран-шах звинуватив Шаджар ад-Дурр у прагненні захопити владу у державі. На початку 1250 року Туран-шах ужив невдалої спроби відбити у мамлюків Каїр. Під час однієї з подальших п'яних гулянок султан знову почав бійку з емірами мамлюків, у результаті якої еміри підбурили заколот, а Туран-шаху довелось тікати. Султан сховався у дерев'яній вежі, але після того як мамлюки підпалили її, Туран-шах кинувся у Ніл, однак один з емірів, майбутній султан Бейбарс, наздогнав його та вбив.
Правління Туран-шаха II тривало лише 40 днів.
Джерела
- Айдин Аріф огли Алі-заде. Хроніка мусульманських держав I-VII століть хіджри. — 2-е, випр. і доп. — М. : Умма, 2007. — С. 322. — .
- Династія Аюбідів /www.kurdist.ru
- Рижов К. В. Всі монархи світу. Мусульманський Схід VII–XV ст.— М.: Вече, 2004[недоступне посилання з липня 2019]
- Семенова Л. А. Салах ад-Дин и мамлюки в Египте. 1966
- Фильшнинский И. М. История арабов и Халифата (750—1517). — 3-є, випр. і доп. — М. : АСТ:Восток-Запад, 2008. — С. 258—260. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Turan Al Malik al Muazzam Giyas ad Din Turan shah ibn Ayub pomer 2 travnya 1250 emir Hisn Kajfi 1239 1249 emir Damaska 1249 1250 ostannij yegipetskij sultan z dinastiyi Ayubidiv Turan shah ibn Ayub توران شاه بن أيوب Prapor 8 j Sultan Yegiptu 1249 1250 Poperednik As Salih Ayub ibn Muhammad Spadkoyemec Shadzhar ad Durr Smert 2 travnya 1250 YegipetNacionalnist KurdKrayina AyubidiReligiya Islam sunitskogo spryamuvannyaRid AyubidiBatko As Salih Ayub ibn MuhammadDiti Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisZa chasiv pravlinnya u Yegipti jogo batka sultana As Saliha Turan shah perebuvav v Iraku de keruvav Hisn Kajfoyu 1249 roku francuzki vijska pid komanduvannyam korolya Lyudovika IX yakij ogolosiv Somij hrestovij pohid vtorglis do Yegiptu j 6 chervnya zahopili Dam yettu U listopadi togo zh roku hrestonosci pochali nastup na Kayir U toj moment nespodivano pomer sultan As Salih Oskilki Turan shah buduchi spadkoyemcem prestolu buv daleko vid Yegiptu kohana nalozhnicya sultana As Saliha Shadzhar ad Durr i golovnij shejh prihovali fakt smerti sultana potaj viklikali Turan shaha z irakskimi vijskami ta pochali vidavati ukazi vid imeni pokijnogo Odnim z takih ukaziv vijskam bulo nakazano sklasti prisyagu Turan shahu yak spadkoyemcyu prestolu 8 11 lyutogo 1250 roku armiya hrestonosciv pid provodom grafa bula vshent rozbita Fahr ad Dininom pid El Mansuroyu prichomu u bitvi zaginuli i graf Rober d Artua j atabek Fahr ad Din U toj chas do El Mansuri na choli svoyih vijsk pidijshov Turan shah U berezni 1250 roku francuzi buli ostatochno rozbiti a korol Lyudovik IX potrapiv u polon do sultana Turan shaha Ubivstvo Turan shaha IIUbivstvo mamlyukami sultana Turan shaha poryad iz vezheyu de perebuvav polonenij korol hrestonosec Lyudovik IX Svyatij Francuzka miniatyura XIV stolittya Turan shah pribuv na choli svoyeyi gvardiyi muazziya j odrazu pochav rozstavlyati na klyuchovi vijskovi j administrativni posadi svoyih voyenachalnikiv usuvayuchi vid vladi mamlyukiv bahridiv na choli z Shadzhar ad Durr yakim vin buv zobov yazanij svoyim shodzhennyam na prestol Take protistoyannya duzhe shvidko prizvelo do vidkritogo konfliktu sho pidigrivalos palkim norovom i pristrastyu do spirtnogo sultana Turan shaha Deyaki dzherela povidomlyayut sho sultan vidkrito obrazhav mamlyukskih emiriv a buduchi p yanim navit biv yih Okrim togo Turan shah zvinuvativ Shadzhar ad Durr u pragnenni zahopiti vladu u derzhavi Na pochatku 1250 roku Turan shah uzhiv nevdaloyi sprobi vidbiti u mamlyukiv Kayir Pid chas odniyeyi z podalshih p yanih gulyanok sultan znovu pochav bijku z emirami mamlyukiv u rezultati yakoyi emiri pidburili zakolot a Turan shahu dovelos tikati Sultan shovavsya u derev yanij vezhi ale pislya togo yak mamlyuki pidpalili yiyi Turan shah kinuvsya u Nil odnak odin z emiriv majbutnij sultan Bejbars nazdognav jogo ta vbiv Pravlinnya Turan shaha II trivalo lishe 40 dniv DzherelaAjdin Arif ogli Ali zade Hronika musulmanskih derzhav I VII stolit hidzhri 2 e vipr i dop M Umma 2007 S 322 ISBN 5 94824 111 4 Dinastiya Ayubidiv www kurdist ru Rizhov K V Vsi monarhi svitu Musulmanskij Shid VII XV st M Veche 2004 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Semenova L A Salah ad Din i mamlyuki v Egipte 1966 Filshninskij I M Istoriya arabov i Halifata 750 1517 3 ye vipr i dop M AST Vostok Zapad 2008 S 258 260 ISBN 978 5 17 039553 8