Ямкоголо ві або гриму чникові Crotalinae підродина отруйних змій Гримучникові Timber rattlesnake Crotalus horridus Біоло

Ямкоголо́ві, або гриму́чникові (Crotalinae) — підродина отруйних змій.

Гримучникові

Timber rattlesnake, Crotalus horridus
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Плазуни (Reptilia)
Ряд:	Лускаті (Squamata)
Підряд:	Змії (Serpentes)
Родина:	Гадюкові (Viperidae)
Підродина:	Гримучникові (Crotalinae) , 1811
Синоніми
Crotalini - Oppel, 1811 Crotales - Cuvier, 1817 Crotalidae - Gay, 1825 Crotaloidae - Fitzinger, 1826 Cophiadae - Boie, 1827 Crotaloidei - Eichwald, 1831 Crotalina - Bonaparte, 1831 Bothrophes - Fitzinger, 1843 Crotalinae - Cope, 1860 Teleuraspides - Cope, 1871 Crotalida - Strauch, 1873 Bothrophera - Garman, 1884 Cophiinae - Cope, 1895 Lachesinae - Cope, 1900 Lachesinii - Smith, Smith & Sawin, 1977 Agkistrodontinii - Hoge & Romano-Hoge, 1981 Agkistrodontini - Hoge & Romano-Hoge, 1983
Вікісховище: Crotalinae

Головною ознакою гримучих змій є глибокі термочутливі (чутливі до інфрачервоного випромінювання) западини з обох боків голови між ніздрями і очима, які не з'єднані ні з носом, ні з очима. Голова яйцеподібна або тупа, трикутна, ззаду розширена, чітко відділяється від шиї; ніздрі розташовані по боках морди; середніх розмірів очі мають зіниці у формі вертикальної щілини. Голова часто не цілком вкрита щитками; луска на решті тіла в основному схожа на луску аспідових гадюк.

Поширення

Гримучі змії найпоширеніші на сході; у північній частині Євразії трапляється лише декілька видів, але на обох американських материках їх дуже багато, особливо у Північній Америці. Гримучих змій — 8 родів. США і Мексику називають «царством гримучих змій». У США — 15 видів роду Crotalus, з них лише 3 види не поширені в Мексиці, інші живуть і там і там (1 вид — зелена гримуча змія, проникає і на південний захід Канади). У Мексиці — 24 види гримучих змій. В Південній Америці — лише одна каскавела.

Спосіб життя

Спосіб життя гримучих змій мало відрізняється від життя гадюк. Вони так само є нічними тваринами і цілий день сплять у норі або перед нею, щоб погрітися на сонечку, але все-таки вони здаються менш ледачими ніж гадюки. Деякі види лазять; інші, зелене забарвлення яких свідчить про те, що вони деревні тварини, проводять все життя серед гілок високих або нижчих рослин; треті плавають, майже так само майстерно, як справжні вужі, і переслідують головним чином риб, але більшість живе на землі та полює на різноманітних маленьких ссавців та птахів. Розмноження у них також схоже на розмноження гадюк, вони так довго виношують яйця, що дитинчата розвивають яєчну шкаралупу негайно ж після кладки.

Роди

Примітки

McDiarmid RW, Campbell JA, Touré T. 1999. Snake Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference, vol. 1. Herpetologists' League. 511 pp. (series). (volume).

Це незавершена стаття з герпетології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[McD99-1] McDiarmid RW, Campbell JA, Touré T. 1999. Snake Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference, vol. 1. Herpetologists' League. 511 pp. (series). (volume).