Йолетен до 1992 року Іолотань місто в Марийському велаяті Туркменістану Йолетен Ýolöten Основні дані Країна Туркменістан

Йолетен (до 1992 року — Іолотань) — місто в Марийському велаяті Туркменістану.

Йолетен Ýolöten

Основні дані
Країна	Туркменістан
Велаят	Марийський
Статус	з 1939 року
Населення	37 711 осіб
Часовий пояс
Телефонний код	+993-560
Географічні координати	37°18′05″ пн. ш. 62°21′31″ сх. д. / 37.30139° пн. ш. 62.35861° сх. д. / 37.30139; 62.35861Координати: 37°18′05″ пн. ш. 62°21′31″ сх. д. / 37.30139° пн. ш. 62.35861° сх. д. / 37.30139; 62.35861
Карта
Йолетен

Населення — 37,7 тис. жителів (2009).

Лежить у долині річки Мургаб за 55 км від центру велаята — Мари. Залізнична станція на гілці Мари — Серхетабат.

Економіка

Бавовноочисний завод. Науково-дослідний інститут селекції та насінництва тонковолокнистого бавовника.

На південь від міста знаходиться газове родовище , що має статус «супергігантського».

Населення

рік	1971	1990	2009
населення, тис. мешканців	13,8	19,4	37,7

персоналії

У 1937—1941 роках в Іолотані працював Борис Вальх, відомий український зоолог та епідеміолог, який в ті роки переховувався тут від сталінських репресій і очолював , в задачі якої входила боротьба з малярією. Активація боротьби була пов'язана з будівництвом величезного комплексу казарм для військових, проте через активне вогнище малярії цей комплекс так і не було освоєно військовими, що неодноразово описано в літературі, починаючи з царських часів. Це один з яскравих прикладів того, що природа і маленькі одноклітинні тварини можуть «керувати» добре озброєними військовими, безсилими перед найпростішими. Вальх повернувся в Україну перед початком радянсько-німецької війни, навесні 1941 р., виснажений хворобами, зокрема й легеневими сухотами (не малярією). Звідси ним привезено й зоологічні колекції.

Посилання

Примітки

Перечень изменений наименований географических объектов Туркменистана (рос.) [Архівовано з першоджерела 1 лютого 2013.]
Детальні описи ситуації є у книзі А. Андреєва «На руїнах давнього Мерва» (1896), коли місцеві жителі вимирали цілими сім'ями (по 60 кибиток) і коли побудовані для батальйону казарми так і не було заселено.

Це незавершена стаття з географії Туркменістану.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Перечень изменений наименований географических объектов Туркменистана (рос.) [Архівовано з першоджерела 1 лютого 2013.]

[2] Детальні описи ситуації є у книзі А. Андреєва «На руїнах давнього Мерва» (1896), коли місцеві жителі вимирали цілими сім'ями (по 60 кибиток) і коли побудовані для батальйону казарми так і не було заселено.