Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Дьйордь Лукач | ||||
|---|---|---|---|---|
| угор. Lukács György | ||||
| Західна філософія | ||||
 Дьйордь Лукач (фото 1960-х) | ||||
| Народження | 13 квітня 1885 Будапешт | |||
| Смерть | 4 червня 1971 (86 років) Будапешт | |||
| Поховання | Керепеші | |||
| Громадянство (підданство) |  Угорщина | |||
| Знання мов | ||||
| Ім'я при народженні | Löwinger György Bernát | |||
| Діяльність | ||||
| Викладав | d | |||
| Член | СП СРСР, Академія наук НДР, Угорська академія наук і Польська академія наук | |||
| Науковий ступінь | доктор філософських наук | |||
| Школа / Традиція | Марксизм | |||
| Основні інтереси | діялєктична метода, історичний роман, клясова свідомість, урічевлення, хибна свідомість | |||
| Значні ідеї | урічевлення | |||
| Вплинув | Едвард Саїд, Олександр Тарасов, Франкфуртська школа | |||
| Alma mater | HU Berlin (1907) і Будапештський університет (1909) | |||
| Зазнав впливу | ||||
| Історичний період | Філософія XX століття | |||
| Посада | d, член Національних зборів Угорщини[d] і d | |||
| Партія | d, Угорська партія трудящих і Угорська соціалістична робоча партія | |||
| Діти | ||||
| Нагороди | ||||
| | ||||
 Дьйордь Лукач у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Дьйордь Лукач (угор. Lukács György; нім. Geörg Lukács; 13 квітня 1885, Будапешт — 4 червня 1971, там саме) — угорський революціонер, теоретик марксизму і літературний критик, учасник угорського та міжнародного комуністичного руху, один з основоположників «західного марксизму».
Життєпис
Лукач народився у заможній єврейській сім'ї. При народженні мав ім'я Георг Бернард Левінґер. Його батько був багатим і впливовим банкіром, 1891 р. змінив прізвище на Сеґеді, а пізніше отримав титул барона фон Лукача.
З 1906 по 1915 рік навчався в університетах Будапешта, Берліна та Гайдельберга, де водив дружбу з Георгом Зіммелем, Максом Вебером та Ернстом Блохом. 1917 року разом з друзями організував у Будапешті «Вільну школу наук і духу», що в її роботі поміж інших брав участь відомий композитор Бела Барток (1881—1945). У цей період за своїми поглядами Лукач був об'єктивним ідеалістом; його головними творами цього періоду стали збірка есеїв «Душа та форма» (1910) і книга «Теорія роману» (1916).
Під час першої світової війни (1914—1918) Лукач здійснив ідейну еволюцію, що під кінець війни призвела його до марксизму. У грудні 1918 вступив до лав Угорської Комуністичної партії, а за часів Угорської Радянської Республіки (березень—серпень 1919) протягом короткого часу він обіймав посаду народного комісара просвіти та культури. Після падіння республіки й розгортання в Угорщині Лукач був змушений тікати закордон: з 1919 по 1930 жив у Відні, з 1930 по 1945 — у Москві (два роки, з 1931 по 1933 жив у Берліні).
Ще на еміграції у Відні Лукач видав «Історію та класову свідомість» — збірку статей і нарисів з 1919—1922, що їй судилося стати найвідомішою його книжкою (див. Ідейна спадщина). У московській еміграції написав «Історичний роман» (1937, вийшла друком як окрема книжка 1954) і «Молодого Геґеля. Про відносини діалектики й політекономії» (1938, вперше опублікована 1948).
1945 року Лукач повернувся до Угорщини. Під час народного повстання 1956 року був міністром культури в уряді Імре Надя. По придушенню повстання Радянською Армією Лукач разом з іншими членами уряду депортували до Румунії. Вдруге повернувшись на батьківщину (1957), Лукач присвятив себе виключно теоретичній роботі — розробляв питання естетики та філософії. Він завершив 4-томову «Естетику» (1962) і не встиг завершити «Онтологію суспільного буття» (1971) — обидва опуси вийшли друком по його смерти.
Ідейна спадщина
«Історія та класова свідомість»
В «Історії та класовій свідомості» Лукач стверджував, що через своє бачення цілісности (тотальности) і зосередженість на центральності товарного виробництва марксизм є найкращим методолоґічним інструментом критичної аналізи сучасного капіталістичного суспільства та відкриває в пролєтаріяті силу, спроможну на революційне перетворення суспільства. Індивід ніколи не може стати мірою філософії чи — тим більше — дії, спрямованої на визволення, оскільки він оточений готовими, «народженими» до нього та незмінними об'єктами, що уможливлює вироблення лише суб'єктивних реакцій або конформістського визнання, або нігілістичної відмови. Тільки кляса може охопити дійсність у цілому в процесі її революційного перетворення за умови звільнення її членів з-під «чар» урічевленної об'єктивности.
Точка зору пролєтаріяту дозволяє бачити, як капіталістичне суспільство породжує «урічевлення» — перетворення людських властивостей, стосунків і дій на властивості, стосунки та дії рукотворних речей, що відокремлюються від людини й починають панувати над її життям. Урічевлення — крайній, але вельми поширений прояв відчуження. Наслідком є те, що люди починаються сприйматися як речі чи абстрактні поняття, а ті в свою чергу заступають місце людей і починають сприйматися як живі істоти.
За капіталізму всі суспільні відносини просякнути економічними імперативами та підпорядковуються економічним законам. Єдиним розв'язанням проблєм буржуазного суспільства є пролєтарська революція і соціялізм. Комуністична партія є формоутворенням пролєтарської свідомости, себто практичним втіленням прагнень пролєтаріяту усвідомити себе та свої клясові інтереси. Через своє особливе положення «живого заперечення капіталізму» пролєтаріят є єдиною клясою, спроможною здобути справжню клясову свідомість — усвідомити свою історичну ролю революційного суб'єкту.
Класова свідомість не дається робітникові при народженні, але її здобувають у постійній боротьбі з диктатом буржуазної ідеолоґії. Тільки пролєтаріят здатен побачити, що так звані «вічні закони економіки» є нічим иншим як продуктами історичного розвитку, результатом колєктивної дії індивідів, а значить їх можна змінити через свідому дію. Всі инші суспільні кляси, в тому числі буржуазія, приречені на «хибну свідомість», що утримує їх від розуміння тотальности історії та створює ілюзію вічности й універсальности окремого історичного етапу, наприклад, капіталізму. Носії хибної свідомости сприймають капіталізм як щось природне й об'єктивне, тоді як насправді це лише минущий епізод історії.
Лукач переосмислив поняття «ортодоксальний марксизм»: так він називав не вірність доґмі, не некритичну віру в ту чи иншу тезу «основоположників» (Карла Маркса й Фрідріха Енґельса), не збереження традицій, а наукове застосування і розвиток марксистської методи (діялєктичного матеріялізму) в конкретно-історичних умовах.
«Історичний роман»
Лукачев «Історичний роман» є, напевне, найбільш відомим з усіх творів марксистської літературної критики. За Лукачем, історичний роман має кілька принципових моментів.
Його форма, це — обов'язково епопея, що зображує зміни у народному житті через репрезентативні людські типи в момент, коли їхнє життя змінюється під впливом суспільних перетворень. Серед героїв можуть бути й історичні постаті, проте вони мають бути малопомітними, їхня роля — другорядна. Замість них оповідь обертається навколо звичайних, невидатних людей, що їм судилося опинитись в епіцентрі драматичних подій. Тим-то Лукач високо цінує романи Вальтер Скотт (1771—1832), що в них розгортається траґічне змагання між низхідними та висхідними формами суспільного життя, віддається належне минулому, але стверджується історична необхідність приходу нового.
Крім того історичний роман є не окремим, чітко окресленим жанром або піджанром роману, але попередником великого реалістичного роману XIX ст. Так, Оноре Бальзак (1799—1850) приклав його методу до сучасности та змалював Францію доби Реставрації і Липневої монархії у такий самий спосіб, як Скотт зображував Шотляндію XVIII ст. або Анґлію XII ст. Великим послідовником Бальзака, за Лукачем, став Лев Толстой (1828—1910), що його «Війна і мир» (1869) стала найвищою точкою як історичного, так і реалістичного роману XIX ст.
Лукачева робота в царині літературної критики вплинула на багатьох теоретиків літератури, в тому числі на Фредріка Джеймсона (народ. 1934) й Едварда Саїда (1935—2003).
Основні твори
- Теорія роману (Theorie des Romans, 1916)
- Історія та класова свідомість (Geschichte und Klassenbewußtsein, 1923)
- Лєнін. Нарис про взаємозв'язок його ідей (Lenin — Studie über den Zusammenhang seiner Gedanken, 1924)
- Історичний роман (Der historische Roman, 1937, 1954)
- Ґьоте і його час (Goethe und seine Zeit, 1947)
- Молодий Геґель. Про відносини діялєктики й політекономії (Der junge Hegel — Über die Beziehungen von Dialektik und Ökonomie, 1948)
- Знищення розуму (Die Zerstörung der Vernuft, 1954)
- Онтолоґія суспільного буття (Zur Ontologie des gesellschaftlichen Seins, 1971—1973)
- Естетика (Ästhetik, 1972—1976)
Українські переклади
- Дьєрдь Лукач. Франц Кафка чи Томас Манн? Авангардизм і критичний реалізм у сучасній буржуазній літературі / Пер. з нім. // «Всесвіт» (Київ). — 1974. — № 5. — Стор. 168-195.
- Роза Люксембурґ, Ґеорґ Лукач. Про Російську революцію / Пер. з нім. — Київ: «Вперед», 2012. — 91 с.
Література
- Лукач, Дьордь // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Самохін І. Лукач проти модернізму [ 24 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Спільне. — 7 липня 2010
- Амельченко Н. Лукач Георг (Дьордь) // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.410
- Гольдман Л. Лукач и Хайдеггер. — Санкт-Петербург: Владимир Даль, 2009. — 296 с.(рос.)
- Дмитриев А. Марксизм без пролетариата: Георг Лукач и ранняя Франкфуртская школа, 1920-30-е гг. — Санкт-Петербург: Европейский университет в Санкт-Петербурге; Москва: «Летний сад», 2004. — 528 с.(рос.)
- Стыкалин А. Дьёрдь Лукач — мыслитель и политик. — Москва: Издательство Степаненко, 2001. — 348 с.(рос.)
- Тиса Р. Визволення людини. Нариси з історії суспільної думки XX ст. — Київ: «Вперед», 2023.
- Тиса Р. Біля витоків «західного марксизму»: Лукач, Корш, Ґрамші (2018) [ 29 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Mészáros, I. Lukács' Concept of Dialectic. London: Merlin, 1972. 211 p.(англ.)
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- BeWeB
Посилання
Твори Лукача
- Що таке ортодоксальний марксизм? (1919) [ 23 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Український націонал-більшовизм (1921) [ 1 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Роза Люксембурґ як марксист (1921) [ 24 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Критичні міркування щодо брошури Рози Люксембурґ «Російська революція» (1922) [ 8 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Франц Кафка чи Томас Манн? Авангардизм і критичний реалізм у сучасній буржуазній літературі (1955) [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Лукач Дьёрдь. Книги онлайн [ 4 вересня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- Архів Лукача на Marxists.org [ 28 квітня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
Про нього
- Роман Тиса. Біля витоків «західного марксизму»: Лукач, Корш, Ґрамші (2018) [ 29 травня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lukach box width Djord Lukachugor Lukacs GyorgyZahidna filosofiyaDjord Lukach foto 1960 h Narodzhennya13 kvitnya 1885 1885 04 13 BudapeshtSmert4 chervnya 1971 1971 06 04 86 rokiv BudapeshtPohovannyaKerepeshiGromadyanstvo piddanstvo UgorshinaZnannya movugorska 1 2 rosijska i nimecka 2 Im ya pri narodzhenniLowinger Gyorgy BernatDiyalnistpolitik pismennik vikladach universitetu sociolog literaturnij kritik mistectvoznavecVikladavdChlenSP SRSR Akademiya nauk NDR Ugorska akademiya nauk i Polska akademiya naukNaukovij stupindoktor filosofskih naukShkola TradiciyaMarksizmOsnovni interesidiyalyektichna metoda istorichnij roman klyasova svidomist urichevlennya hibna svidomistZnachni ideyiurichevlennyaVplinuvEdvard Sayid Oleksandr Tarasov Frankfurtska shkolaAlma materHU Berlin 1907 i Budapeshtskij universitet 1909 Zaznav vplivuVeber Gegel Lyenin MarksIstorichnij periodFilosofiya XX stolittyaPosadad chlen Nacionalnih zboriv Ugorshini d i dPartiyad Ugorska partiya trudyashih i Ugorska socialistichna robocha partiyaDitid i Lajosh YanoshiNagorodiPremiya imeni Koshuta 1948 premiya Gete 1970 Premiya imeni Koshuta 1955 Djord Lukach u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Djord Lukach ugor Lukacs Gyorgy nim Georg Lukacs 13 kvitnya 1885 Budapesht 4 chervnya 1971 tam same ugorskij revolyucioner teoretik marksizmu i literaturnij kritik uchasnik ugorskogo ta mizhnarodnogo komunistichnogo ruhu odin z osnovopolozhnikiv zahidnogo marksizmu ZhittyepisLukach narodivsya u zamozhnij yevrejskij sim yi Pri narodzhenni mav im ya Georg Bernard Levinger Jogo batko buv bagatim i vplivovim bankirom 1891 r zminiv prizvishe na Segedi a piznishe otrimav titul barona fon Lukacha Z 1906 po 1915 rik navchavsya v universitetah Budapeshta Berlina ta Gajdelberga de vodiv druzhbu z Georgom Zimmelem Maksom Veberom ta Ernstom Blohom 1917 roku razom z druzyami organizuvav u Budapeshti Vilnu shkolu nauk i duhu sho v yiyi roboti pomizh inshih brav uchast vidomij kompozitor Bela Bartok 1881 1945 U cej period za svoyimi poglyadami Lukach buv ob yektivnim idealistom jogo golovnimi tvorami cogo periodu stali zbirka eseyiv Dusha ta forma 1910 i kniga Teoriya romanu 1916 Pid chas pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 Lukach zdijsniv idejnu evolyuciyu sho pid kinec vijni prizvela jogo do marksizmu U grudni 1918 vstupiv do lav Ugorskoyi Komunistichnoyi partiyi a za chasiv Ugorskoyi Radyanskoyi Respubliki berezen serpen 1919 protyagom korotkogo chasu vin obijmav posadu narodnogo komisara prosviti ta kulturi Pislya padinnya respubliki j rozgortannya v Ugorshini Lukach buv zmushenij tikati zakordon z 1919 po 1930 zhiv u Vidni z 1930 po 1945 u Moskvi dva roki z 1931 po 1933 zhiv u Berlini She na emigraciyi u Vidni Lukach vidav Istoriyu ta klasovu svidomist zbirku statej i narisiv z 1919 1922 sho yij sudilosya stati najvidomishoyu jogo knizhkoyu div Idejna spadshina U moskovskij emigraciyi napisav Istorichnij roman 1937 vijshla drukom yak okrema knizhka 1954 i Molodogo Gegelya Pro vidnosini dialektiki j politekonomiyi 1938 vpershe opublikovana 1948 1945 roku Lukach povernuvsya do Ugorshini Pid chas narodnogo povstannya 1956 roku buv ministrom kulturi v uryadi Imre Nadya Po pridushennyu povstannya Radyanskoyu Armiyeyu Lukach razom z inshimi chlenami uryadu deportuvali do Rumuniyi Vdruge povernuvshis na batkivshinu 1957 Lukach prisvyativ sebe viklyuchno teoretichnij roboti rozroblyav pitannya estetiki ta filosofiyi Vin zavershiv 4 tomovu Estetiku 1962 i ne vstig zavershiti Ontologiyu suspilnogo buttya 1971 obidva opusi vijshli drukom po jogo smerti Idejna spadshina Istoriya ta klasova svidomist Dokladnishe Istoriya ta klasova svidomist V Istoriyi ta klasovij svidomosti Lukach stverdzhuvav sho cherez svoye bachennya cilisnosti totalnosti i zoseredzhenist na centralnosti tovarnogo virobnictva marksizm ye najkrashim metodologichnim instrumentom kritichnoyi analizi suchasnogo kapitalistichnogo suspilstva ta vidkrivaye v prolyetariyati silu spromozhnu na revolyucijne peretvorennya suspilstva Individ nikoli ne mozhe stati miroyu filosofiyi chi tim bilshe diyi spryamovanoyi na vizvolennya oskilki vin otochenij gotovimi narodzhenimi do nogo ta nezminnimi ob yektami sho umozhlivlyuye viroblennya lishe sub yektivnih reakcij abo konformistskogo viznannya abo nigilistichnoyi vidmovi Tilki klyasa mozhe ohopiti dijsnist u cilomu v procesi yiyi revolyucijnogo peretvorennya za umovi zvilnennya yiyi chleniv z pid char urichevlennoyi ob yektivnosti Tochka zoru prolyetariyatu dozvolyaye bachiti yak kapitalistichne suspilstvo porodzhuye urichevlennya peretvorennya lyudskih vlastivostej stosunkiv i dij na vlastivosti stosunki ta diyi rukotvornih rechej sho vidokremlyuyutsya vid lyudini j pochinayut panuvati nad yiyi zhittyam Urichevlennya krajnij ale velmi poshirenij proyav vidchuzhennya Naslidkom ye te sho lyudi pochinayutsya sprijmatisya yak rechi chi abstraktni ponyattya a ti v svoyu chergu zastupayut misce lyudej i pochinayut sprijmatisya yak zhivi istoti Za kapitalizmu vsi suspilni vidnosini prosyaknuti ekonomichnimi imperativami ta pidporyadkovuyutsya ekonomichnim zakonam Yedinim rozv yazannyam problyem burzhuaznogo suspilstva ye prolyetarska revolyuciya i sociyalizm Komunistichna partiya ye formoutvorennyam prolyetarskoyi svidomosti sebto praktichnim vtilennyam pragnen prolyetariyatu usvidomiti sebe ta svoyi klyasovi interesi Cherez svoye osoblive polozhennya zhivogo zaperechennya kapitalizmu prolyetariyat ye yedinoyu klyasoyu spromozhnoyu zdobuti spravzhnyu klyasovu svidomist usvidomiti svoyu istorichnu rolyu revolyucijnogo sub yektu Klasova svidomist ne dayetsya robitnikovi pri narodzhenni ale yiyi zdobuvayut u postijnij borotbi z diktatom burzhuaznoyi ideologiyi Tilki prolyetariyat zdaten pobachiti sho tak zvani vichni zakoni ekonomiki ye nichim inshim yak produktami istorichnogo rozvitku rezultatom kolyektivnoyi diyi individiv a znachit yih mozhna zminiti cherez svidomu diyu Vsi inshi suspilni klyasi v tomu chisli burzhuaziya prirecheni na hibnu svidomist sho utrimuye yih vid rozuminnya totalnosti istoriyi ta stvoryuye ilyuziyu vichnosti j universalnosti okremogo istorichnogo etapu napriklad kapitalizmu Nosiyi hibnoyi svidomosti sprijmayut kapitalizm yak shos prirodne j ob yektivne todi yak naspravdi ce lishe minushij epizod istoriyi Lukach pereosmisliv ponyattya ortodoksalnij marksizm tak vin nazivav ne virnist dogmi ne nekritichnu viru v tu chi inshu tezu osnovopolozhnikiv Karla Marksa j Fridriha Engelsa ne zberezhennya tradicij a naukove zastosuvannya i rozvitok marksistskoyi metodi diyalyektichnogo materiyalizmu v konkretno istorichnih umovah Istorichnij roman Lukachev Istorichnij roman ye napevne najbilsh vidomim z usih tvoriv marksistskoyi literaturnoyi kritiki Za Lukachem istorichnij roman maye kilka principovih momentiv Jogo forma ce obov yazkovo epopeya sho zobrazhuye zmini u narodnomu zhitti cherez reprezentativni lyudski tipi v moment koli yihnye zhittya zminyuyetsya pid vplivom suspilnih peretvoren Sered geroyiv mozhut buti j istorichni postati prote voni mayut buti malopomitnimi yihnya rolya drugoryadna Zamist nih opovid obertayetsya navkolo zvichajnih nevidatnih lyudej sho yim sudilosya opinitis v epicentri dramatichnih podij Tim to Lukach visoko cinuye romani Valter Skott 1771 1832 sho v nih rozgortayetsya tragichne zmagannya mizh nizhidnimi ta vishidnimi formami suspilnogo zhittya viddayetsya nalezhne minulomu ale stverdzhuyetsya istorichna neobhidnist prihodu novogo Krim togo istorichnij roman ye ne okremim chitko okreslenim zhanrom abo pidzhanrom romanu ale poperednikom velikogo realistichnogo romanu XIX st Tak Onore Balzak 1799 1850 priklav jogo metodu do suchasnosti ta zmalyuvav Franciyu dobi Restavraciyi i Lipnevoyi monarhiyi u takij samij sposib yak Skott zobrazhuvav Shotlyandiyu XVIII st abo Angliyu XII st Velikim poslidovnikom Balzaka za Lukachem stav Lev Tolstoj 1828 1910 sho jogo Vijna i mir 1869 stala najvishoyu tochkoyu yak istorichnogo tak i realistichnogo romanu XIX st Lukacheva robota v carini literaturnoyi kritiki vplinula na bagatoh teoretikiv literaturi v tomu chisli na Fredrika Dzhejmsona narod 1934 j Edvarda Sayida 1935 2003 Osnovni tvoriTeoriya romanu Theorie des Romans 1916 Istoriya ta klasova svidomist Geschichte und Klassenbewusstsein 1923 Lyenin Naris pro vzayemozv yazok jogo idej Lenin Studie uber den Zusammenhang seiner Gedanken 1924 Istorichnij roman Der historische Roman 1937 1954 Gote i jogo chas Goethe und seine Zeit 1947 Molodij Gegel Pro vidnosini diyalyektiki j politekonomiyi Der junge Hegel Uber die Beziehungen von Dialektik und Okonomie 1948 Znishennya rozumu Die Zerstorung der Vernuft 1954 Ontologiya suspilnogo buttya Zur Ontologie des gesellschaftlichen Seins 1971 1973 Estetika Asthetik 1972 1976 Ukrayinski perekladiDyerd Lukach Franc Kafka chi Tomas Mann Avangardizm i kritichnij realizm u suchasnij burzhuaznij literaturi Per z nim Vsesvit Kiyiv 1974 5 Stor 168 195 Roza Lyuksemburg Georg Lukach Pro Rosijsku revolyuciyu Per z nim Kiyiv Vpered 2012 91 s LiteraturaLukach Dord Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Samohin I Lukach proti modernizmu 24 veresnya 2017 u Wayback Machine Spilne 7 lipnya 2010 Amelchenko N Lukach Georg Dord Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 410 ISBN 978 966 611 818 2 Goldman L Lukach i Hajdegger Sankt Peterburg Vladimir Dal 2009 296 s ros Dmitriev A Marksizm bez proletariata Georg Lukach i rannyaya Frankfurtskaya shkola 1920 30 e gg Sankt Peterburg Evropejskij universitet v Sankt Peterburge Moskva Letnij sad 2004 528 s ros Stykalin A Dyord Lukach myslitel i politik Moskva Izdatelstvo Stepanenko 2001 348 s ros Tisa R Vizvolennya lyudini Narisi z istoriyi suspilnoyi dumki XX st Kiyiv Vpered 2023 Tisa R Bilya vitokiv zahidnogo marksizmu Lukach Korsh Gramshi 2018 29 travnya 2019 u Wayback Machine Meszaros I Lukacs Concept of Dialectic London Merlin 1972 211 p angl Div takozhIstoriya ta klasova svidomist Zahidnij marksizmPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 BeWeB d Track Q77541206PosilannyaTvori Lukacha Sho take ortodoksalnij marksizm 1919 23 veresnya 2011 u Wayback Machine Ukrayinskij nacional bilshovizm 1921 1 lyutogo 2012 u Wayback Machine Roza Lyuksemburg yak marksist 1921 24 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Kritichni mirkuvannya shodo broshuri Rozi Lyuksemburg Rosijska revolyuciya 1922 8 sichnya 2015 u Wayback Machine Franc Kafka chi Tomas Mann Avangardizm i kritichnij realizm u suchasnij burzhuaznij literaturi 1955 4 serpnya 2020 u Wayback Machine Lukach Dyord Knigi onlajn 4 veresnya 2021 u Wayback Machine ros Arhiv Lukacha na Marxists org 28 kvitnya 2020 u Wayback Machine angl Pro nogo Roman Tisa Bilya vitokiv zahidnogo marksizmu Lukach Korsh Gramshi 2018 29 travnya 2019 u Wayback Machine