Атси́з (? — 1078) — полководець Сельджуцької імперії. Емір Дамаску й Палестини (1076—1078). Служив султанові Малікшаху І. Воював проти Візантії і Фатимідського халіфату. Здобув Єрусалим та поруйнував його (1073). Жорстоко придушив Єрусалимське анти-сельджуцьке повстання (1077). Страчений у Дамаску за наказом Тутуша. Прізвисько — Хорезмі́єць (араб. الخوارزمي, Atsīz al-Ḫwārizmī).
Атсиз ібн Увак тур. Atsız bin Uvak el-Harezmi | ||
| ||
---|---|---|
1076 — 1078 | ||
Наступник: | Тутуш | |
Народження: | 11 століття | |
Смерть: | 1078 Дамаск | |
Батько: | Увак |
Імена
- Атси́з (араб. أتسز, Atsīz) — власне особове ім'я.
- Атси́з ібн Увак (араб. أتسز بن اوق الخوارزمي, Atsīz ibn Uwaq ; «Атсиз, син Увака; Атсиз Увакович») — з патронімом.
- Атси́з ібн Абак (Atsiz ibn Abaq; «Атсиз, син Абака») — варіант у джерелах.
- Атси́з ібн Ок (Atsiz ibn Oq; «Атсиз, син Ока») — варіант у джерелах.
- Атсиз Хорезмієць (араб. أتسز الخوارزمي, Atsīz al-Ḫwārizmī, Атсиз аль-Хварізмі) — з прізвиськом.
Біографія
Ймовірно походив з огузького племені їва. Наприкінці 1060-х років разом з вождем іншого огузького племені Курлу очолив рух 3-4 тис. кибиток огузів до Палестини. Вони заснували навколо міста Рамла державне утворення, що визнавало зверхність Сельджуцької імперії.
У 1070 році після смерті Курлу став одноосібним правителем. Протягом року підкорив південну Сирію, а 1073 року зайняв Єрусалим, куди переніс свою столицю. Тут оголосив себе еміром. Формально визнавав владу султана Великих Сельджуків та багдадського халіфа.
У 1071 і 1073 роках двічі намагався захопити Дамаск, проте марно. Зрештою у липні 1076 року Атсизу вдалося це зробити. Намісник (емрі) Фатимідського халіфату — Зейн аль-Даула ІЦнтісар — втік до Каїра. В свою чергу Атсиз ібн Увак наказав розпочати спорудження цитаделі в Дамаску.
Слідом за цим рушив на підкорення Єгипту, але 1077 року зазнав поразки у битві біля Каїру від халіфа Мустансира.
1077 року жорстоко придушив Єрусалимське повстання проти панування турків-сельджуків.
Незабаром втратив Палестину й опинився в облозі в Дамаску.
Того ж року до Дамаску прибув Тутуш, брат Малік-шаха I, султана Великих Сельджуків, який допоміг зняти облогу, а 1078 року наказав стратити Атсиза.
Джерела
- Richards, D. S. (Trans.) (2002). The Annals of the Saljuq Turks: Selections from al-Kamil fi'l-Ta'rikh of 'Izz al-Din Ibn al-Athir. Abingdon: Routledge. pp. 172, 190, 192—193, 197—198. .
- Burns, Ross (2005). Damascus: A History. Abingdon: Routledge. p. 144. .
- Başan, Aziz (2010). The Great Seljuqs: A History. Abingdon: Routledge. pp. 85, 88–89. .
- Cahen, Cl. Atsi̊̊z b. Uvak [ 12 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Encyclopaedia of Islam. New Edition. Leiden: Koninklijke Brill, 1960. Volume I, pp. 750–751
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Атсиз ібн Увак
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет