Тверський літопис

Тверськи́й літо́пис, або Тверський збірник — російський літопис XVI ст., що містить значні фрагменти тверського літописання кінця XIII—XV ст. Розповідає події, пов'язані із історією Русі й Твері, «від Адама» до 7007 (1499) року. Зберігся у трьох списках XVII ст. українського походження — Погодінському, Забелінському і Толстовському. Написаний 1534 року сумішшю давньоруської, церковнослов'янської і московської (староросійської) мов. Упорядник збірника — ростовський селянин, що не отримав шкільної освіти. Опис подій до 1285 року є компіляцією з інших джерел: Хронографа, , Новгородського, Суздальського літописів. Цінну частину становить переказ тверського літописного зводу 1375 року та його редакція XV ст., створена під московським впливом. Опис подій за XV ст. фрагментарний і не виражає позиції тверських князів. Вперше опублікований 1863 року в Санкт-Петербурзі, в 15 томі серії «Полное собрание русских летописей» за Погодінським списком.

Тверський літопис
Видання 1863
Жанр	літопис
Автор	ростовський селянин
Мова	суміш давньоруської, церковнослов'янської і московської
Написано	1534
Видання	1863

Списки

• Погодінський список, або Строевський список (Російська національна бібліотека, зібрання Погодіна, № 1414) — на основі цього списку виданий у серії «Полное собрание русских летописей»;
• Забелинський список (Державний історичний музей, Музейне зібрання, № 2886);
• Толстовський список (Російська національна бібліотека, F.IV.214).

Зміст

Перша частина Тверського літопису, до (1285) року — це ростовський літописний звід, близький до і Львівського літописів. У ній також виявлено значні запозичення з Новгородського першого літопису. Судячи по замітках, які розміщені у Тверському літописі під і роками, упорядник всього Тверського збірника був ростовцем-простолюдином, який писав в 1534 році. Очевидно, він включив до своєї компіляції тверський літопис кінця XV ст., що опинився в його руках.

Текст Тверського літопису за — роки (за винятком розділу — років ростовського походження) збігається (до 6836 року повністю, далі — частково) з текстом . Текст за — роки схожий із тверським літописними фрагментом — років, який знайшов Арсеній Насонов. Він висловив припущення, що джерелом Твеського літопису та Рогозького літописця був тверський літописний звід 1375 року, укладання якого припинилося внаслідок поразки тверського князя Михайла Олександровича в боротьбі за престол великого князя володимирського.

На думку Насонова, загальним протографом Тверського літопису та Рогозького літописця був не сам звід 1375 року, а його редакція 1455 року складена в Твері під впливом «зводу 1448 року» — спільного протографа і Новгородського четвертого літописів. Однак рис впливу загального протографа цих літописів у тексті Тверського літопису та Рогозького літописця не виявлено. Їхній схожий текст відбиває вплив зводу 1408 року, який читається у Троїцькому літописі, або попередньому зводі кінця XIV ст. Ймовірно, з цього джерела до протографа Тверського літопису і Рогозького літописця потрапили відомості про «тишу велику» за Івана Калити, про успішне повернення з Орди на Русь московських князів, жалуваних «богом і царем», та інші. Цих відомостей немає в тверському літописному фрагменті — років; цей фрагмент, очевидно, відзеркалював початковий текст тверського зводу 1375 року, а Тверський літопис і Рогозький літописець — його редакцію початку XV ст., створену під впливом московського літописання.

На основі тексту Тверського літопису реконструюють назву тверського зводу 1375 року. У Погодінському і Забелінському списках після 1402 року є розділ, іменований «Предисловие летописца княжения Тферскаго благоверных князей Тферских», де автор спирається на більш ранній літопис — «якоже Володимирский полихрон… яве указует и пречестнейша сего в князех являет, словуще имя Михаила Александровича». Ймовірно, тверський звід 1375 року був складений для легітимізації прав Михайла Олександровича на володимирський престол, і називався «Володимирським поліхроном». У Тверському літописі текст літописного зводу 1375 року був продовжений тверськими новинами аж до 1486 року — часу поглинання Твері Московією. Характер цього зводу не зрозумілий.

У двох випадках текст Тверського літопису подібний до тексту тверської редакції 1412 року загальноросійського зводу початку XV ст., що відобразилося у Рогозькому літописці й Симеонівському літописі: збігаються звістка 1392 року про приєднання Нижнього Новгорода і фрагмент розповіді про подій перед навалою Едигея.

Загалом тверські відомості за XV ст. у Тверському літописі фрагментарні і не виражають позиції тверських князів. Уривок з тверського великокнязівського літопису зберігся, ймовірно, у складі Похвального слова великому князю Борису Олександровичу тверського інока Фоми, але цей уривок не має нічого спільного з текстом Тверського літопису. Можливо, що в Тверському літописі, до нас дійшов текст іншого тверського літопису, непов'язаної із великокнязівської владою.

Оригінальність

У Тверському літописі містяться оригінальні відомості:

• про розлучення київського князя Володимира Святославича із Рогнедою після прийняття ним хрещення і постригу останньої у черниці під іменем Анастасія.
• про заснування князем Володимиром Святославичем міста Володимир-на-Клязьмі.
• про смерть в Новгороді першого архієпископа .
• про те, що автором похвали Дмитру Донському був Софонія Рязанець, брянський боярин.

Видання

• Полное собрание русских летописей (ПСРЛ), Т.15. Летописный сборник, именуемый Тверской летописью. Санкт-Петербург, 1863. (фототипічнне видання: Москва, 1965)
  • Електронна бібліотека Інституту історії України [ 5 січня 2020 у Wayback Machine.] [1] [ 15 грудня 2019 у Wayback Machine.]
  • Лѣтописный Сборникъ, именуемый Тверскою Лѣтописью [ 5 січня 2020 у Wayback Machine.] // Російська державна бібліотека
• Тверские летописи. Древнерусские тексты и переводы. Тверь. Тверское книжно-журнальное издательство, 1999. [2] [ 13 лютого 2008 у Wayback Machine.]

Примітки

1. ПСРЛ, Т.15, 1863: ІІІ.
2. Лурье 1989: 61—63.
3. ПСРЛ, Т. 15, 1863: Стб. 112.
4. ПСРЛ, Т. 15, 1863: Стб. 113.
5. ПСРЛ, Т. 15, 1863: Стб. 146.
6. ПСРЛ, Т. 15, 1863: IV.
7. ПСРЛ, Т. 15, 1863: Стб. 440.

Бібліографія

• Дубенцов Б. И. К вопросу о так называемом «Летописце княжения Тферскаго» // Труды Отдела древнерусской литературы. Москва; Ленинград, 1957. Т. 13. С. 118—157.
• Кучкин В. А. Повести о Михаиле Тверском. Москва, 1974. С. 119—134.
• Кучкин В. А. Арсений Николаевич Насонов: Биография и творческий путь // Летописи и хроники. 1973 г. Москва, 1974. С. 12.
• Лурье Я. С. Роль Твери в создании Русского национального государства // Ученые записки Ленинградского государственного университета. 1939. № 36. С. 97—101.
• Лурье Я. С. Общерусские летописи XIV—XV вв. Ленинград, 1976. С. 49—55.
• Лурье Я. С. Из наблюдений над летописанием первой половины XV в. // Труды Отдела древнерусской литературы. Ленинград, 1985. Т. 39. С. 294—298
• Лурье Я. С. Генеалогическая схема летописей XI—XVI вв., включенных в «Словарь книжников и книжности Древней Руси» // Труды Отдела древнерусской литературы. Ленинград, 1985. Т. 40. С. 190—205.
• Лурье Я. С. Летопись Тверская [ 24 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Словарь книжников и книжности Древней Руси. XIV-XVI в. Часть 2. Л—Я. Ленинград, 1989. С. 61—63.
• Насонов А. Н. Летописные памятники Тверского княжества // Известия Академии наук СССР. VII сер. Ленинград, 1930. № 9. С. 709—772.
• Насонов А. Н. О тверском летописном материале в рукописях XVII в. // Археографический ежегодник за 1957 г. Москва, 1958. С. 26—40.
• Тихомиров И. А. О сборнике, именуемом Тверской летописью // Журнал Министерства народного просвещения. 1876. № 12, отд. 2. С. 262—308.
• Шахматов А. А. Разбор сочинения И. А. Тихомирова «Обозрение летописных сводов Руси Северо-Восточной». Санкт-Петербург, 1899. С. 93—109.
• Шахматов А. А. Общерусские летописные своды XIV и XV вв. // Журнал Министерства народного просвещения. 1900. № 9. С. 148.
• Шахматов А.А. Ермолинская летопись и Ростовский владычный свод. Санкт-Петербург, 1914. С. 26—38.

Посилання

• Летописный сборник, именуемый Тверской летописью [ 13 лютого 2008 у Wayback Machine.] // Vostlit