Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кавказ лат Montes Caucasus гірський хребет на Місяці на східному краю Моря Дощів Є частиною валу басейну цього моря Довж

Кавказ (Місяць)

Кавказ (Місяць)

Кавказ (лат. Montes Caucasus) — гірський хребет на Місяці, на східному краю Моря Дощів. Є частиною валу басейну цього моря. Довжина — близько 400–500 км, координати центру — 37°30′ пн. ш. 9°54′ сх. д. / 37.5° пн. ш. 9.9° сх. д. / 37.5; 9.9 (Кавказ), найбільша висота — 5,5–6,0 км відносно сусідніх ділянок Моря Дощів та 3,45 км відносно (місячного рівня відліку висот). При освітленні вранішнім Сонцем (поблизу першої чверті) є легкодоступним і цікавим об'єктом для аматорських спостережень.

image
Місячний Кавказ. Ліворуч — Море Дощів, праворуч унизу — Море Ясності. Великий кратер праворуч угорі — , ліворуч унизу — Арістілл (більший) та Автолік (менший). Лівіше й вище центру видно кратер Кассіні. Гори ліворуч угорі — Альпи, самотній пік на лівому краю — . Розмір зображення — 470×470 км.
image
Карта висот цієї ж ділянки (жовте — височини, синє — низовини)
image
image
Кавказ на зображенні Моря Дощів
image
image
Розташування місячного Кавказу
image
Знімок південної частини Кавказу, зроблений «Аполлоном-15» з висоти 106 км (1971).

Назва

Ім'я земного Кавказу (лат. Caucasus) потрапило на карту Місяця ще 1647 року завдяки Яну Гевелію, який давав місячним деталям рельєфу імена земних. Але у нього воно належало горам, нині відомим як Піренеї. У 19 столітті Йоганн Генріх фон Медлер назвав Кавказом об'єкт даної статті. 1935 року ця назва (Caucasus) була затверджена Міжнародним астрономічним союзом, а на початку 1960-х разом із назвами інших місячних гір отримала нинішню латинізовану форму: Montes Caucasus.

Жодна окрема частина Кавказу станом на 2018 рік не має офіційної назви. 1645 року Міхаель ван Лангрен назвав три височини цього хребта на честь іспанської королеви Маріанни Австрійської, іспанської інфанти Марії Терезії та французької принцеси , але ці назви не прижилися. У 19 столітті Йоганн Фрідріх Юліус Шмідт називав південний виступ Кавказу мисом Фарадея, а чимало окремих гір позначив грецькими літерами (Caucasus α, Caucasus β тощо). 1935 року ці позначення були затверджені Міжнародним астрономічним союзом, а 1973 року скасовані ним разом із іншими літерними позначеннями місячних височин.

Опис

Кавказ разом із Альпами, Апеннінами, Карпатами та низкою інших височин складає головний вал басейну Моря Дощів. Таким чином, він з'явився разом із цим басейном завдяки удару астероїда, що стався на початку ранньоімбрійської епохи, 3,7–3,9 млрд років тому. В районі Кавказу — Альп цей вал роздвоюється: Кавказ продовжує правильне півкільце Апеннін з Карпатами, а Альпи відхиляються вбік. Для пояснення цього відхилення є кілька версій.

Найвища гора Кавказу знаходиться на 39°08′ пн. ш. 9°30′ сх. д. / 39.14° пн. ш. 9.50° сх. д. / 39.14; 9.50 (найвища вершина Кавказу) (трохи західніше кратера Каліпп) і має висоту 5,5—6,0 км відносно сусідніх морських ділянок. Таким чином, висота місячного Кавказу приблизно така ж, як і земного.

Південний кінець Кавказу та північний кінець Апеннін обмежують протоку шириною кількадесят кілометрів, яка сполучає моря Дощів та Ясності. Підніжжя Кавказу затоплене лавою з боків обох морів. Біля північно-східного кінця хребта розташований молодий 70-кілометровий кратер (втім, у північній частині Кавказ переривчастий, і іноді його межі розширюють до кратера Аристотель). На сході в гірську систему врізається старий зруйнований 95-кілометровий кратер Александр. Інші найменовані кратери Кавказу — 34-кілометровий кратер Каліпп (у центрі хребта, поблизу найвищої вершини) і 12-кілометровий кратер Ламек (у північній частині хребта).

Біля західного краю Кавказу в Морі Дощів лежить 25-кілометровий кратер Теетет, а дещо далі — більші кратери Кассіні, Арістілл та Автолік. На схід від південного кінця хребта в Морі Ясності розташований набагато менш помітний, але більш рідкісний об'єкт, неофіційно відомий як купол Валентина (англ. Valentine Dome) — округлий пагорб діаметром 30 км і висотою лише 100 м. Ймовірно, він має вулканічне походження. Біля південно-західного краю Кавказу морською поверхнею тягнуться борозни Теетета (Rimae Theaetetus), а біля східного — борозна Каліппа (Rima Calippus).

Див. також

Примітки

  1. Rükl A. Atlas of the Moon / ed. by G. Seronik. — Cambridge, Massachusetts : Sky Publishing Corp, 2004. — P. 52–53. — .
  2. Montes Caucasus. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 18 жовтня 2010. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 21 грудня 2017.
  3. За альтиметричними даними супутника Lunar Reconnaissance Orbiter, отриманими через програму JMARS [ 22 січня 2019 у Wayback Machine.].
  4. Grego P. The Moon and How to Observe It. — Springer Science & Business Media, 2006. — P. 110. — .
  5. Hevelius J. Selenographia sive Lunae descriptio. — Gedani : Hünefeld, 1647. — P. 226–229. — DOI:10.3931/e-rara-238. (Caucasus — у списку назв на с.230 [ 7 лютого 2019 у Wayback Machine.] (те ж саме на Google Books)).
  6. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 203, 209. — . — Bibcode:2003mnm..book.....W.
  7. Blagg M. A., Muller K., Wesley W. H., Saunder S. A., Franz J. H. G., IAU. Named Lunar Formations. — London : P. Lund, Humphries & Co. Ltd, 1935. — P. 30. — Bibcode:1935nlf..book.....B. (Витяги, архів).
  8. Пугачева С. Г., Родионова Ж. Ф., Шевченко В. В., Скобелева Т. П., Дехтярева К. И., Попов А. П. Государственный Астрономический институт им. П.К. Штернберга, МГУ. Номенклатурный ряд названий лунного рельефа. — 2009. — С. 52. (описание)
  9. Transactions of the International Astronomical Union, volume XI B. Proceedings of the 11th General Assembly (Berkeley, 1961) / Ed. by D. H. Sadler. — Academic Press, 1962. (Витяги, архів): «Mountain-like chains are designated in Latin by denominations allied with our terrestrial geography. Names are associated with the substantive Mons according to the Latin declination rules and spelling».
  10. [1] / Ed. J.-C. Pecker. — Academic Press, 1966. — P. 202–205. Архівовано з джерела 16 квітня 2015
  11. За даними номенклатурного довідника МАС [ 17 травня 2019 у Wayback Machine.] (атлас [ 3 жовтня 2018 у Wayback Machine.]).
  12. Карта Місяця, складена Міхаелем ван Лангреном (1645).
  13. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 198–200. — . — Bibcode:2003mnm..book.....W.
  14. Peter van der Krogt, Ferjan Ormeling (2014). (PDF). Els noms en la vida quotidiana. Actes del XXIV Congrés Internacional d’ICOS sobre Ciències Onomàstiques. Annex (Biblioteca Tècnica de Política Lingüística; 11): 1851—1868. doi:10.2436/15.8040.01.190. Архів оригіналу (PDF) за 3 січня 2016. Процитовано 22 грудня 2017.
  15. Transactions of the International Astronomical Union, volume XVB. Proceedings of the Fifteenth General Assembly Sydney 1973 and Extraordinary General Assembly Poland 1973 / Ed. by G. Contopoulos and A. Jappel. — D. Reidel Publishing Company, 1974. — P. 112. — . — Bibcode:1974tiau.book.....C. — DOI:10.1007/978-94-010-2208-8. (Витяги, архів).
  16. Whitford-Stark, J. L. (1981). Modification of multi-ring basins - the Imbrium model. In: Multi-ring basins: Formation and evolution; Proceedings of the Lunar and Planetary Science Conference, Houston, TX, November 10-12, 1980. (A82-39033 19-91) New York and Oxford, Pergamon Press, 1981.: 113—124. Bibcode:1981mrbf.conf..113W.
  17. Chu A., Paech W., Weigand M. Montes Caucasus // The Cambridge Photographic Moon Atlas. — Cambridge University Press, 2012. — P. 88–89. — . — DOI:10.1017/CBO9781139095709.006.

Посилання

  • image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кавказ (Місяць)
  • Карти з чинними назвами деталей поверхні: західна частина [ 22 грудня 2017 у Wayback Machine.], східна частина [ 17 серпня 2017 у Wayback Machine.], південний кінець [ 13 грудня 2016 у Wayback Machine.].
  • Montes Caucasus. The Moon-Wiki. Архів оригіналу за 27.02.2018. Процитовано 27.02.2018.
  • Інтерактивні карти Місяця, центровані на Кавказ: фотомозаїка [ 28 лютого 2018 у Wayback Machine.], карта висот [ 28 лютого 2018 у Wayback Machine.].
  • Wood C. (04.05.2013). Topographic revelations. Lunar photo of the day. Архів оригіналу за 21.12.2017. Процитовано 22.12.2017. — знімок південної частини Кавказу при дуже низькому Сонці.
  • Hofmann F., Paech W. Segment 5 D. Aristillus, Autolycus, Theaetetus, Rima Hadley (Apollo 15), Palus Putredinus, Valentine Dome. Chamäleon Observatory. оригіналу за 22.12.2017. Процитовано 22.12.2017. — знімки Кавказу та околиць при низькому Сонці.
  • Знімки Кавказу, зроблені апаратами серії Lunar Orbiter [ 31 травня 2018 у Wayback Machine.], на сайті Digital Lunar Orbiter Photographic Atlas of the Moon.
  • Знімки з борта «Аполлонів» [ 31 травня 2018 у Wayback Machine.].
  • Page N. J. (1970). Geologic atlas of the Cassini quadrangle of the Moon [ 30 травня 2018 у Wayback Machine.] — геологічна карта західної частини Кавказу.
  • Scott D. H. (1972). Geologic atlas of the Eudoxus quadrangle of the Moon [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — геологічна карта східної частини Кавказу.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kavkaz lat Montes Caucasus girskij hrebet na Misyaci na shidnomu krayu Morya Doshiv Ye chastinoyu valu basejnu cogo morya Dovzhina blizko 400 500 km koordinati centru 37 30 pn sh 9 54 sh d 37 5 pn sh 9 9 sh d 37 5 9 9 Kavkaz najbilsha visota 5 5 6 0 km vidnosno susidnih dilyanok Morya Doshiv ta 3 45 km vidnosno misyachnogo rivnya vidliku visot Pri osvitlenni vranishnim Soncem poblizu pershoyi chverti ye legkodostupnim i cikavim ob yektom dlya amatorskih sposterezhen Misyachnij Kavkaz Livoruch More Doshiv pravoruch unizu More Yasnosti Velikij krater pravoruch ugori livoruch unizu Aristill bilshij ta Avtolik menshij Livishe j vishe centru vidno krater Kassini Gori livoruch ugori Alpi samotnij pik na livomu krayu Rozmir zobrazhennya 470 470 km Karta visot ciyeyi zh dilyanki zhovte visochini sinye nizovini Kavkaz na zobrazhenni Morya Doshiv Roztashuvannya misyachnogo Kavkazu Znimok pivdennoyi chastini Kavkazu zroblenij Apollonom 15 z visoti 106 km 1971 NazvaIm ya zemnogo Kavkazu lat Caucasus potrapilo na kartu Misyacya she 1647 roku zavdyaki Yanu Geveliyu yakij davav misyachnim detalyam relyefu imena zemnih Ale u nogo vono nalezhalo goram nini vidomim yak Pireneyi U 19 stolitti Jogann Genrih fon Medler nazvav Kavkazom ob yekt danoyi statti 1935 roku cya nazva Caucasus bula zatverdzhena Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom a na pochatku 1960 h razom iz nazvami inshih misyachnih gir otrimala ninishnyu latinizovanu formu Montes Caucasus Zhodna okrema chastina Kavkazu stanom na 2018 rik ne maye oficijnoyi nazvi 1645 roku Mihael van Langren nazvav tri visochini cogo hrebta na chest ispanskoyi korolevi Marianni Avstrijskoyi ispanskoyi infanti Mariyi Tereziyi ta francuzkoyi princesi ale ci nazvi ne prizhilisya U 19 stolitti Jogann Fridrih Yulius Shmidt nazivav pivdennij vistup Kavkazu misom Faradeya a chimalo okremih gir poznachiv greckimi literami Caucasus a Caucasus b tosho 1935 roku ci poznachennya buli zatverdzheni Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom a 1973 roku skasovani nim razom iz inshimi liternimi poznachennyami misyachnih visochin OpisKavkaz razom iz Alpami Apenninami Karpatami ta nizkoyu inshih visochin skladaye golovnij val basejnu Morya Doshiv Takim chinom vin z yavivsya razom iz cim basejnom zavdyaki udaru asteroyida sho stavsya na pochatku rannoimbrijskoyi epohi 3 7 3 9 mlrd rokiv tomu V rajoni Kavkazu Alp cej val rozdvoyuyetsya Kavkaz prodovzhuye pravilne pivkilce Apennin z Karpatami a Alpi vidhilyayutsya vbik Dlya poyasnennya cogo vidhilennya ye kilka versij Najvisha gora Kavkazu znahoditsya na 39 08 pn sh 9 30 sh d 39 14 pn sh 9 50 sh d 39 14 9 50 najvisha vershina Kavkazu trohi zahidnishe kratera Kalipp i maye visotu 5 5 6 0 km vidnosno susidnih morskih dilyanok Takim chinom visota misyachnogo Kavkazu priblizno taka zh yak i zemnogo Pivdennij kinec Kavkazu ta pivnichnij kinec Apennin obmezhuyut protoku shirinoyu kilkadesyat kilometriv yaka spoluchaye morya Doshiv ta Yasnosti Pidnizhzhya Kavkazu zatoplene lavoyu z bokiv oboh moriv Bilya pivnichno shidnogo kincya hrebta roztashovanij molodij 70 kilometrovij krater vtim u pivnichnij chastini Kavkaz pererivchastij i inodi jogo mezhi rozshiryuyut do kratera Aristotel Na shodi v girsku sistemu vrizayetsya starij zrujnovanij 95 kilometrovij krater Aleksandr Inshi najmenovani krateri Kavkazu 34 kilometrovij krater Kalipp u centri hrebta poblizu najvishoyi vershini i 12 kilometrovij krater Lamek u pivnichnij chastini hrebta Bilya zahidnogo krayu Kavkazu v Mori Doshiv lezhit 25 kilometrovij krater Teetet a desho dali bilshi krateri Kassini Aristill ta Avtolik Na shid vid pivdennogo kincya hrebta v Mori Yasnosti roztashovanij nabagato mensh pomitnij ale bilsh ridkisnij ob yekt neoficijno vidomij yak kupol Valentina angl Valentine Dome okruglij pagorb diametrom 30 km i visotoyu lishe 100 m Jmovirno vin maye vulkanichne pohodzhennya Bilya pivdenno zahidnogo krayu Kavkazu morskoyu poverhneyu tyagnutsya borozni Teeteta Rimae Theaetetus a bilya shidnogo borozna Kalippa Rima Calippus Div takozhSpisok gir na MisyaciPrimitkiRukl A Atlas of the Moon ed by G Seronik Cambridge Massachusetts Sky Publishing Corp 2004 P 52 53 ISBN 1 931559 07 4 Montes Caucasus Gazetteer of Planetary Nomenclature International Astronomical Union IAU Working Group for Planetary System Nomenclature WGPSN 18 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 12 lipnya 2012 Procitovano 21 grudnya 2017 Za altimetrichnimi danimi suputnika Lunar Reconnaissance Orbiter otrimanimi cherez programu JMARS 22 sichnya 2019 u Wayback Machine Grego P The Moon and How to Observe It Springer Science amp Business Media 2006 P 110 ISBN 978 1 846 28243 0 Hevelius J Selenographia sive Lunae descriptio Gedani Hunefeld 1647 P 226 229 DOI 10 3931 e rara 238 Caucasus u spisku nazv na s 230 7 lyutogo 2019 u Wayback Machine te zh same na Google Books Whitaker E A Mapping and Naming the Moon A History of Lunar Cartography and Nomenclature Cambridge University Press 2003 P 203 209 ISBN 9780521544146 Bibcode 2003mnm book W Blagg M A Muller K Wesley W H Saunder S A Franz J H G IAU Named Lunar Formations London P Lund Humphries amp Co Ltd 1935 P 30 Bibcode 1935nlf book B Vityagi arhiv Pugacheva S G Rodionova Zh F Shevchenko V V Skobeleva T P Dehtyareva K I Popov A P Gosudarstvennyj Astronomicheskij institut im P K Shternberga MGU Nomenklaturnyj ryad nazvanij lunnogo relefa 2009 S 52 opisanie Transactions of the International Astronomical Union volume XI B Proceedings of the 11th General Assembly Berkeley 1961 Ed by D H Sadler Academic Press 1962 Vityagi arhiv Mountain like chains are designated in Latin by denominations allied with our terrestrial geography Names are associated with the substantive Mons according to the Latin declination rules and spelling 1 Ed J C Pecker Academic Press 1966 P 202 205 Arhivovano z dzherela 16 kvitnya 2015 Za danimi nomenklaturnogo dovidnika MAS 17 travnya 2019 u Wayback Machine atlas 3 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Karta Misyacya skladena Mihaelem van Langrenom 1645 Whitaker E A Mapping and Naming the Moon A History of Lunar Cartography and Nomenclature Cambridge University Press 2003 P 198 200 ISBN 9780521544146 Bibcode 2003mnm book W Peter van der Krogt Ferjan Ormeling 2014 PDF Els noms en la vida quotidiana Actes del XXIV Congres Internacional d ICOS sobre Ciencies Onomastiques Annex Biblioteca Tecnica de Politica Linguistica 11 1851 1868 doi 10 2436 15 8040 01 190 Arhiv originalu PDF za 3 sichnya 2016 Procitovano 22 grudnya 2017 Transactions of the International Astronomical Union volume XVB Proceedings of the Fifteenth General Assembly Sydney 1973 and Extraordinary General Assembly Poland 1973 Ed by G Contopoulos and A Jappel D Reidel Publishing Company 1974 P 112 ISBN 978 94 010 2210 1 Bibcode 1974tiau book C DOI 10 1007 978 94 010 2208 8 Vityagi arhiv Whitford Stark J L 1981 Modification of multi ring basins the Imbrium model In Multi ring basins Formation and evolution Proceedings of the Lunar and Planetary Science Conference Houston TX November 10 12 1980 A82 39033 19 91 New York and Oxford Pergamon Press 1981 113 124 Bibcode 1981mrbf conf 113W Chu A Paech W Weigand M Montes Caucasus The Cambridge Photographic Moon Atlas Cambridge University Press 2012 P 88 89 ISBN 9781107019737 DOI 10 1017 CBO9781139095709 006 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kavkaz Misyac Karti z chinnimi nazvami detalej poverhni zahidna chastina 22 grudnya 2017 u Wayback Machine shidna chastina 17 serpnya 2017 u Wayback Machine pivdennij kinec 13 grudnya 2016 u Wayback Machine Montes Caucasus The Moon Wiki Arhiv originalu za 27 02 2018 Procitovano 27 02 2018 Interaktivni karti Misyacya centrovani na Kavkaz fotomozayika 28 lyutogo 2018 u Wayback Machine karta visot 28 lyutogo 2018 u Wayback Machine Wood C 04 05 2013 Topographic revelations Lunar photo of the day Arhiv originalu za 21 12 2017 Procitovano 22 12 2017 znimok pivdennoyi chastini Kavkazu pri duzhe nizkomu Sonci Hofmann F Paech W Segment 5 D Aristillus Autolycus Theaetetus Rima Hadley Apollo 15 Palus Putredinus Valentine Dome Chamaleon Observatory originalu za 22 12 2017 Procitovano 22 12 2017 znimki Kavkazu ta okolic pri nizkomu Sonci Znimki Kavkazu zrobleni aparatami seriyi Lunar Orbiter 31 travnya 2018 u Wayback Machine na sajti Digital Lunar Orbiter Photographic Atlas of the Moon Znimki z borta Apolloniv 31 travnya 2018 u Wayback Machine Page N J 1970 Geologic atlas of the Cassini quadrangle of the Moon 30 travnya 2018 u Wayback Machine geologichna karta zahidnoyi chastini Kavkazu Scott D H 1972 Geologic atlas of the Eudoxus quadrangle of the Moon 4 bereznya 2016 u Wayback Machine geologichna karta shidnoyi chastini Kavkazu

Дата публікації:
Топ