Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Босна — північнійший гірський хребет Странджі, розташований цілком на території Болгарії в Бургаському районі.
| Босна | ||||
 | ||||
| 42°06′43″ пн. ш. 27°50′49″ сх. д. / 42.11200000002777699° пн. ш. 27.84700000002777998° сх. д.Координати: 42°06′43″ пн. ш. 27°50′49″ сх. д. / 42.11200000002777699° пн. ш. 27.84700000002777998° сх. д. | ||||
| Країна |  Болгарія[1] | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Бургаська область | |||
| Система | Странджа | |||
| Тип | кряж | |||
| Висота | 501,4 м | |||
  Босна Босна (Болгарія) | ||||
Хребет простягається з заходу на схід близько 65 км, а його ширина досягає 25 км. Розташований між долинами річок Велека на півдні і Факійської річки на заході. На півночі її схили спускаються до долини Бургаса, а на сході — до узбережжя Чорного моря. У складі хребта розглядаються його північні гілки — кряж Розен баір і Бакарлак та ізольований кряж Кітка.
Його хребет плоский і злегка горбистий, на висоті 350-450 м піднімаються низькі округлі вершини. Його найвища точка гора Папія (501,4 м) піднімається в східній частині, в 2,3 км на півноч від села Бродилово. Інші більш помітні вершини: Єнихчиїте (491,6 м, 2 км на південний схід від села Варовник), Св. Ілля (461,3 м в центральній частині), Босна (453,9 м, 2 км на північ від села Бяла вода) та інші. Складений в основному з вапняку, пісковика і пірокластичних матеріалів. У північній частині розробляються родовища мідних руд. Клімат середземноморський. Праві притоки р. Факійська — Дародере та інші, річки, що прямують безпосередньо до Чорного моря - р. Ізворська (впадає в озеро Мандрен), Ропотамо, Дьявольська ріка, Кітенська ріка (Караагач) і малі ліві притоки річки Велека. Ґрунти — це коричневі лісові, жовтоземи. Кряж покритий густими широколистяними лісами, в яких переважають дуб, східний бук, лавровишня і рододендрон понтійський.Мешкають у лісах дикий кабан, благородний олень, шакал.
На хребті і його схилах налічується 27 селищ: Близнак, Богданово, Бродилово, Билгари, Бяла Вода, Варовник, Велика, Визиця, Варшило, Габар, Граматиково, Євренозово, Заберново, Звездець, Зидарово, Ізгрев, Індже-Войвода, Калово, Кондолово, Кости, Крушевець, Младежко, Ново-Паничарево, Писменово, Тракийці, Фазаново і Ясна поляна.
Через хребет Босна проходить ділянка 4-ї дороги Державної автомобільної мережі:
- З півночі на південь, між селом Крушевець і мостом через річку Велека, протягом 29,2 км хребет перетинає частина шосе № 9 «Дуранкулак» - Варна - Бургас - «Малко Тирново»;
- У східній частині, з північного сходу на південний захід, від м. Царево до мосту річки Велека, протягом 39,2 км проходить через хребет дорога другого класу № 99 Бургас - Приморсько - Царево - Малко Тирново;
- На хребті, в центральній частині, вздовж 25,5 км простягається ділянка дороги третього класу № 907;
- На хребті, в західній частині, уздовж 29 км проходить ділянка дороги третього класу № 908.
На хребті Босна була частина кордону між Східною Румелією і Османською імперією з 1878 по 1908 рр., а також між Болгарією і Османською імперією з 1908 по 1913 роки.
Значна частина кряжа (в основному південна) знаходиться на території природного парку Странджа. Є також кілька біосферних заповідників і охоронюваних територій: Сілкосія (на північ від села Кости), Тисовиця (на північно-східних схилах), Парорія (між селами Заберново і Калово), річка Тясна (на південь від села Виршило) і "Раков дол" (у долині річки Факійська).
У західній частині кряжа, приблизно в 4 км на схід від села Голямо-Буково, знаходиться Голямобуківський монастир.
Топографічна карта
- Аркуш карти K-35-67 Жеклезково. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1975 р. Видання 1986 р. (рос.)
- Аркуш карти K-35-68 Мичурин. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1980 р. Видання 1986 р. (рос.)
Джерела
- Науково-інформаційний центр "Болгарська енциклопедія". Велика енциклопедія "Болгарія" . Том 1. Софія, Видавництво Труд, 2011. ISBN 9789548104234 . стор 339.
- Мічев, Микола та інші . Географічний словник Болгарії . Софія, Наука і мистецтво , 1980. 59.
- GEOnet Names Server — 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bosna pivnichnijshij girskij hrebet Strandzhi roztashovanij cilkom na teritoriyi Bolgariyi v Burgaskomu rajoni BosnaBosna42 06 43 pn sh 27 50 49 sh d 42 11200000002777699 pn sh 27 84700000002777998 sh d 42 11200000002777699 27 84700000002777998 Koordinati 42 06 43 pn sh 27 50 49 sh d 42 11200000002777699 pn sh 27 84700000002777998 sh d 42 11200000002777699 27 84700000002777998Krayina Bolgariya 1 Region Burgaska oblastSistema StrandzhaTip kryazhVisota 501 4 mBosnaBosna Bolgariya Hrebet prostyagayetsya z zahodu na shid blizko 65 km a jogo shirina dosyagaye 25 km Roztashovanij mizh dolinami richok Veleka na pivdni i Fakijskoyi richki na zahodi Na pivnochi yiyi shili spuskayutsya do dolini Burgasa a na shodi do uzberezhzhya Chornogo morya U skladi hrebta rozglyadayutsya jogo pivnichni gilki kryazh Rozen bair i Bakarlak ta izolovanij kryazh Kitka Jogo hrebet ploskij i zlegka gorbistij na visoti 350 450 m pidnimayutsya nizki okrugli vershini Jogo najvisha tochka gora Papiya 501 4 m pidnimayetsya v shidnij chastini v 2 3 km na pivnoch vid sela Brodilovo Inshi bilsh pomitni vershini Yenihchiyite 491 6 m 2 km na pivdennij shid vid sela Varovnik Sv Illya 461 3 m v centralnij chastini Bosna 453 9 m 2 km na pivnich vid sela Byala voda ta inshi Skladenij v osnovnomu z vapnyaku piskovika i piroklastichnih materialiv U pivnichnij chastini rozroblyayutsya rodovisha midnih rud Klimat seredzemnomorskij Pravi pritoki r Fakijska Darodere ta inshi richki sho pryamuyut bezposeredno do Chornogo morya r Izvorska vpadaye v ozero Mandren Ropotamo Dyavolska rika Kitenska rika Karaagach i mali livi pritoki richki Veleka Grunti ce korichnevi lisovi zhovtozemi Kryazh pokritij gustimi shirokolistyanimi lisami v yakih perevazhayut dub shidnij buk lavrovishnya i rododendron pontijskij Meshkayut u lisah dikij kaban blagorodnij olen shakal Na hrebti i jogo shilah nalichuyetsya 27 selish Bliznak Bogdanovo Brodilovo Bilgari Byala Voda Varovnik Velika Vizicya Varshilo Gabar Gramatikovo Yevrenozovo Zabernovo Zvezdec Zidarovo Izgrev Indzhe Vojvoda Kalovo Kondolovo Kosti Krushevec Mladezhko Novo Panicharevo Pismenovo Trakijci Fazanovo i Yasna polyana Cherez hrebet Bosna prohodit dilyanka 4 yi dorogi Derzhavnoyi avtomobilnoyi merezhi Z pivnochi na pivden mizh selom Krushevec i mostom cherez richku Veleka protyagom 29 2 km hrebet peretinaye chastina shose 9 Durankulak Varna Burgas Malko Tirnovo U shidnij chastini z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid vid m Carevo do mostu richki Veleka protyagom 39 2 km prohodit cherez hrebet doroga drugogo klasu 99 Burgas Primorsko Carevo Malko Tirnovo Na hrebti v centralnij chastini vzdovzh 25 5 km prostyagayetsya dilyanka dorogi tretogo klasu 907 Na hrebti v zahidnij chastini uzdovzh 29 km prohodit dilyanka dorogi tretogo klasu 908 Na hrebti Bosna bula chastina kordonu mizh Shidnoyu Rumeliyeyu i Osmanskoyu imperiyeyu z 1878 po 1908 rr a takozh mizh Bolgariyeyu i Osmanskoyu imperiyeyu z 1908 po 1913 roki Znachna chastina kryazha v osnovnomu pivdenna znahoditsya na teritoriyi prirodnogo parku Strandzha Ye takozh kilka biosfernih zapovidnikiv i ohoronyuvanih teritorij Silkosiya na pivnich vid sela Kosti Tisovicya na pivnichno shidnih shilah Paroriya mizh selami Zabernovo i Kalovo richka Tyasna na pivden vid sela Virshilo i Rakov dol u dolini richki Fakijska U zahidnij chastini kryazha priblizno v 4 km na shid vid sela Golyamo Bukovo znahoditsya Golyamobukivskij monastir Topografichna kartaArkush karti K 35 67 Zheklezkovo Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1975 r Vidannya 1986 r ros Arkush karti K 35 68 Michurin Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1980 r Vidannya 1986 r ros DzherelaNaukovo informacijnij centr Bolgarska enciklopediya Velika enciklopediya Bolgariya Tom 1 Sofiya Vidavnictvo Trud 2011 ISBN 9789548104234 stor 339 Michev Mikola ta inshi Geografichnij slovnik Bolgariyi Sofiya Nauka i mistectvo 1980 59 GEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038