Мідний хребет (до 29 червня 1942 р. Бакурлук, Бакарлак) — хребет в південно-східній Болгарії, крайня північно - східніа гілка хребта Босна в горах Странджа.
Бакарлак Бакърлък | ||||
42°23′51″ пн. ш. 27°36′28″ сх. д. / 42.39750000002777597° пн. ш. 27.60777778002777794° сх. д.Координати: 42°23′51″ пн. ш. 27°36′28″ сх. д. / 42.39750000002777597° пн. ш. 27.60777778002777794° сх. д. | ||||
Країна | Болгарія | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Бургаська область | |||
Система | Странджа | |||
Тип | кряж | |||
Висота | 376,2 м | |||
Бакарлак Бакарлак (Болгарія) | ||||
Бакарлак у Вікісховищі |
Хребет простягається з північного заходу на південний схід на 18-20 км, а його ширина становить 3 - 5 км. З північного заходу вона починається від мису Чукаля на південному узбережжі Бургаської затоки і закінчується на південному сході в ущелині річки Ропотамо, яка відокремлює її від ізольованого хребта Кітка (Узунджа). На заході долини річок Розенська і Отманлій (що прямують безпосередньо до затоки Бургаса) відокремлюють його від невеликого хребта Розен-Баір. Два хребта з'єднані через низьке сідло біля села Розен. На сході спускається до берегів Чорного моря.
У його північній частині піднімається найвища точка — гора Бакарлака (376,2 м). Вона складається з андезитів, туфів, туфобрекчії і плутонічних порід. У його північній частині знаходиться родовище міді, відоме з давніх часів. Клімат помірно-континентальний з чорноморським впливом. З хребта починаються невеликі річки та балки. Переважними ґрунтами є коричні лісові. Хребет і його схили заростають дубовими, грабовими і липовими лісами.
На східних і західних передгір'ях розташовані 4 села: Атія і Равадиново на сході, Розен і Веселіє на заході.
Через хребет і по частині його підніжжя проходять ділянки дороги 2 Державної дорожньої мережі:
- У північній частині, на відстані 2,5 км і на її південно-східному передгір'ї, протягом 4 км проходить ділянка дороги другого класу № 99 Бургас - Приморсько - Царево - Малко Тирново;
- По всій своїй західній частині подніжжя, уздовж 15 км - ділянка третього класу дороги № 992 Атія - Ясна Поляна - Приморсько.
Південно - східна частина хребта (долина річки Рапотамо) потрапляє в природний заповідник «Рапотамо», в той час як північна частина зайнята лісопарком «Росенець» (Отманлій).
На всіх вершинах пагорба - з півночі на південь (Атія, Бакурлюк, Лободово кале, Мала кале) є залишки фракійських фортець, побудованих з небіленого каменю. Методичні розкопки були зроблені лише в Малій Кале в період 1973 - 77 років.
Топографічна карта
- Аркуш карти K-35-68 Мичурин. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1980 р. Видання 1986 р. (рос.)
- Аркуш карти K-35-68 Мичурин. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1980 р. Видання 1986 р. (рос.)
Зовнішні посилання
- . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 28 липня 2014.
Джерела
- Мічев, Микола та інші. Географічний словник Болгарії. Софія, Наука і мистецтво , 1980. стор. 310-311.
Зовнішні посилання
- Бакарклака - Опис [ 25 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- Bakarlaka - Фоторепортаж [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Бакарклака - Звір Бакарклаки [ 13 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Midnij hrebet do 29 chervnya 1942 r Bakurluk Bakarlak hrebet v pivdenno shidnij Bolgariyi krajnya pivnichno shidnia gilka hrebta Bosna v gorah Strandzha Bakarlak BakrlkBakarlak42 23 51 pn sh 27 36 28 sh d 42 39750000002777597 pn sh 27 60777778002777794 sh d 42 39750000002777597 27 60777778002777794 Koordinati 42 23 51 pn sh 27 36 28 sh d 42 39750000002777597 pn sh 27 60777778002777794 sh d 42 39750000002777597 27 60777778002777794Krayina BolgariyaRegion Burgaska oblastSistema StrandzhaTip kryazhVisota 376 2 mBakarlakBakarlak Bolgariya Bakarlak u Vikishovishi Hrebet prostyagayetsya z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid na 18 20 km a jogo shirina stanovit 3 5 km Z pivnichnogo zahodu vona pochinayetsya vid misu Chukalya na pivdennomu uzberezhzhi Burgaskoyi zatoki i zakinchuyetsya na pivdennomu shodi v ushelini richki Ropotamo yaka vidokremlyuye yiyi vid izolovanogo hrebta Kitka Uzundzha Na zahodi dolini richok Rozenska i Otmanlij sho pryamuyut bezposeredno do zatoki Burgasa vidokremlyuyut jogo vid nevelikogo hrebta Rozen Bair Dva hrebta z yednani cherez nizke sidlo bilya sela Rozen Na shodi spuskayetsya do beregiv Chornogo morya U jogo pivnichnij chastini pidnimayetsya najvisha tochka gora Bakarlaka 376 2 m Vona skladayetsya z andezitiv tufiv tufobrekchiyi i plutonichnih porid U jogo pivnichnij chastini znahoditsya rodovishe midi vidome z davnih chasiv Klimat pomirno kontinentalnij z chornomorskim vplivom Z hrebta pochinayutsya neveliki richki ta balki Perevazhnimi gruntami ye korichni lisovi Hrebet i jogo shili zarostayut dubovimi grabovimi i lipovimi lisami Na shidnih i zahidnih peredgir yah roztashovani 4 sela Atiya i Ravadinovo na shodi Rozen i Veseliye na zahodi Cherez hrebet i po chastini jogo pidnizhzhya prohodyat dilyanki dorogi 2 Derzhavnoyi dorozhnoyi merezhi U pivnichnij chastini na vidstani 2 5 km i na yiyi pivdenno shidnomu peredgir yi protyagom 4 km prohodit dilyanka dorogi drugogo klasu 99 Burgas Primorsko Carevo Malko Tirnovo Po vsij svoyij zahidnij chastini podnizhzhya uzdovzh 15 km dilyanka tretogo klasu dorogi 992 Atiya Yasna Polyana Primorsko Pivdenno shidna chastina hrebta dolina richki Rapotamo potraplyaye v prirodnij zapovidnik Rapotamo v toj chas yak pivnichna chastina zajnyata lisoparkom Rosenec Otmanlij Na vsih vershinah pagorba z pivnochi na pivden Atiya Bakurlyuk Lobodovo kale Mala kale ye zalishki frakijskih fortec pobudovanih z nebilenogo kamenyu Metodichni rozkopki buli zrobleni lishe v Malij Kale v period 1973 77 rokiv Topografichna kartaArkush karti K 35 68 Michurin Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1980 r Vidannya 1986 r ros Arkush karti K 35 68 Michurin Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1980 r Vidannya 1986 r ros Zovnishni posilannya Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 28 lipnya 2014 DzherelaMichev Mikola ta inshi Geografichnij slovnik Bolgariyi Sofiya Nauka i mistectvo 1980 stor 310 311 Zovnishni posilannyaBakarklaka Opis 25 grudnya 2007 u Wayback Machine Bakarlaka Fotoreportazh 7 serpnya 2020 u Wayback Machine Bakarklaka Zvir Bakarklaki 13 lyutogo 2019 u Wayback Machine