Хосе Боніфаціо Акілео Еліас Парра-і-Гомес де ла Вега (ісп. José Bonifacio Aquileo Elias Parra y Gómez de la Vega; 12 травня 1825 — 4 грудня 1900) — колумбійський військовик, бізнесмен і політик, президент Сполучених Штатів Колумбії від 1876 до 1878 року.
Акілео Парра | |||
| |||
---|---|---|---|
1 квітня 1876 — 1 квітня 1878 року | |||
Попередник: | Сантьяго Перес Маносальва | ||
Наступник: | Хуліан Трухільйо Ларгача | ||
Народження: | 12 травня 1825[1] d, Сантандер, Колумбія | ||
Смерть: | 4 грудня 1900[1] (75 років) d, Кундінамарка, Колумбія | ||
Поховання: | d | ||
Країна: | Колумбія | ||
Партія: | d | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився 1825 року в Барічарі. Після здобуття початкової освіти був змушений піти працювати, кілька років продавав капелюхи та працював у портах на річці Магдалена.
1858 року його було обрано депутатом Асамблеї штату Болівар. 1859 року став членом Палати представників штату Сантандер. Коли 1860 року почалась громадянська війна, долучився до військ генерала Москери. 15 серпня 1860 року потрапив у полон до урядових військ та був вивезений до Боготи. Його було звільнено після взяття столиці повстанцями 18 липня 1861 року. Після того в складі військ Еусторгіо Сальгара бився проти решток урядових сил, якими командував генерал . 18 вересня 1862 року зайняв пост голови Конституційної Асамблеї штату Сантандер.
1863 року брав участь у Конвенції Ріонегро, котра ухвалила нову Конституцію, а країну було перетворено на Сполучені Штати Колумбії. В 1872—1876 роках завдяки своєму значному діловому досвіду Парра обіймав посаду міністра фінансів в адміністраціях Мануеля Мурільйо та Сантьяго Переса.
1876 року Парра взяв участь у президентських виборах. Відповідно до Конституції 1863 року вибори були непрямими: для перемоги в першому турі кандидату потрібно було перемогти як мінімум у п'яти з дев'яти штатів, якщо ж такого не траплялось — то президента обирав Конгрес із числа основних кандидатів. 1876 року вперше сталось так, що ніхто не здобув перемогу в першому турі, й рішення мав ухвалити Конгрес; за результатами того голосування Парра набрав понад половину голосів.
Під час свого дворічного терміну Парра зосередився на розвитку шляхів сполучення й на розвитку загальної світської освіти. Такий акцент на світську освіту спричинив жорсткий спротив з боку духовенства й консерваторів, що призвело до кривавої громадянської війни. Також за часів його президентства було укладено перші контракти на будівництво Панамського каналу, що в наслідку призвело до Панамського скандалу. За станом здоров'я 1877 року був змушений тимчасово залишати свій пост: вперше його заміняв Сергіо Камарґо, вдруге — Мануель Марія Рамірес.
Після завершення президентського терміну виїхав до свого маєтку та зайнявся сільським господарством. Помер 1900 року в Пачо.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела
- Arismendi Posada, Ignacio (1983). Gobernantes Colombianos (ісп.) (вид. 2). Bogotá: Italgraf. с. 103—104.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Parra a druge materine prizvishe Gomes de la Vega Hose Bonifacio Akileo Elias Parra i Gomes de la Vega isp Jose Bonifacio Aquileo Elias Parra y Gomez de la Vega 12 travnya 1825 4 grudnya 1900 kolumbijskij vijskovik biznesmen i politik prezident Spoluchenih Shtativ Kolumbiyi vid 1876 do 1878 roku Akileo Parra Prapor 9 j Prezident Spoluchenih Shtativ Kolumbiyi 1 kvitnya 1876 1 kvitnya 1878 roku Poperednik Santyago Peres Manosalva Nastupnik Hulian Truhiljo Largacha Narodzhennya 12 travnya 1825 1825 05 12 1 d Santander KolumbiyaSmert 4 grudnya 1900 1900 12 04 1 75 rokiv d Kundinamarka KolumbiyaPohovannya dKrayina KolumbiyaPartiya d Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 1825 roku v Barichari Pislya zdobuttya pochatkovoyi osviti buv zmushenij piti pracyuvati kilka rokiv prodavav kapelyuhi ta pracyuvav u portah na richci Magdalena 1858 roku jogo bulo obrano deputatom Asambleyi shtatu Bolivar 1859 roku stav chlenom Palati predstavnikiv shtatu Santander Koli 1860 roku pochalas gromadyanska vijna doluchivsya do vijsk generala Moskeri 15 serpnya 1860 roku potrapiv u polon do uryadovih vijsk ta buv vivezenij do Bogoti Jogo bulo zvilneno pislya vzyattya stolici povstancyami 18 lipnya 1861 roku Pislya togo v skladi vijsk Eustorgio Salgara bivsya proti reshtok uryadovih sil yakimi komanduvav general 18 veresnya 1862 roku zajnyav post golovi Konstitucijnoyi Asambleyi shtatu Santander 1863 roku brav uchast u Konvenciyi Rionegro kotra uhvalila novu Konstituciyu a krayinu bulo peretvoreno na Spolucheni Shtati Kolumbiyi V 1872 1876 rokah zavdyaki svoyemu znachnomu dilovomu dosvidu Parra obijmav posadu ministra finansiv v administraciyah Manuelya Muriljo ta Santyago Peresa 1876 roku Parra vzyav uchast u prezidentskih viborah Vidpovidno do Konstituciyi 1863 roku vibori buli nepryamimi dlya peremogi v pershomu turi kandidatu potribno bulo peremogti yak minimum u p yati z dev yati shtativ yaksho zh takogo ne traplyalos to prezidenta obirav Kongres iz chisla osnovnih kandidativ 1876 roku vpershe stalos tak sho nihto ne zdobuv peremogu v pershomu turi j rishennya mav uhvaliti Kongres za rezultatami togo golosuvannya Parra nabrav ponad polovinu golosiv Pid chas svogo dvorichnogo terminu Parra zoseredivsya na rozvitku shlyahiv spoluchennya j na rozvitku zagalnoyi svitskoyi osviti Takij akcent na svitsku osvitu sprichiniv zhorstkij sprotiv z boku duhovenstva j konservatoriv sho prizvelo do krivavoyi gromadyanskoyi vijni Takozh za chasiv jogo prezidentstva bulo ukladeno pershi kontrakti na budivnictvo Panamskogo kanalu sho v naslidku prizvelo do Panamskogo skandalu Za stanom zdorov ya 1877 roku buv zmushenij timchasovo zalishati svij post vpershe jogo zaminyav Sergio Kamargo vdruge Manuel Mariya Ramires Pislya zavershennya prezidentskogo terminu viyihav do svogo mayetku ta zajnyavsya silskim gospodarstvom Pomer 1900 roku v Pacho PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563DzherelaArismendi Posada Ignacio 1983 Gobernantes Colombianos isp vid 2 Bogota Italgraf s 103 104