Ця стаття містить перелік посилань але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутн

Спеціальні ефекти, сленгове спецефекти (англ. special effects, вживаються абревіатури англ. SPFX, SFX або просто FX) — спільна назва технологічних прийомів у кінематографі, на телебаченні і в відеоіграх, що застосовуються для створення сцен, які не можуть бути зняті звичайним способом.

Блакитний екран часто використовують як тло для суміщення двох зображень.

Спецефекти також часто застосовуються, коли традиційна зйомка сцени занадто затратна порівняно зі спецефектом (наприклад, зйомка масштабного вибуху). Спецефекти застосовуються і для поліпшення або модифікації вже попередньо відзнятого відеоматеріалу (наприклад, для накладення погодної карти як фон для телеведучого, що розповідає про прогноз погоди).

Спецефекти умовно поділяють на дві групи:

Візуальні — оптичні ефекти (комбіновані зйомки), а також комп'ютерна графіка.
Механічні (фізичні) — це обробка матеріалів перед зйомкою. Сюди відноситься моделювання, піротехніка і технічні пристосування, спеціальний накладний грим.

Механічні ефекти в кіно

Досі кінематограф ніяк не в змозі відмовитися від послуг фахівців з механічних трюків, творців усіляких макетів, моделей, страховиськ, розробників незвичайного гриму, що іноді викликає справжній жах. Усе це — рукотворні ефекти, які поки що не може повністю з успіхом замінити жоден оптичний прийом або комп'ютерний трюк. Справжнім зразком кінематографічного змодельованого страховиська, що прославилось у всьому світі, можна вважати гігантську горилу Кінг Конга в однойменному фільмі 1933 року. Американський режисер Меріан Купер і продюсер Девід Сельцник запросили майстра спецефектів Вілліса О'Браєна, який створив муляж Кінг Конга (модель супермавпи була насправді завбільшки тільки 45 см), а також і доісторичних істот, що билися з ним.

Ідучи за прикладом Кінг Конга, японці після війни придумали свого монстра — Годзіллу. У 1954 р. технік Ейдзі Цубурая разом з конструктором Р. Тагасугі створив з гуми двометрового стародавнього страховиська, нібито розбудженого після вибуху атомної бомби. Правда, в багатьох сценах знімалася не ця лялька, а актор X. Накадзіма, одягнений у гумовий костюм Годзілли. А от новий Кінг Конг, створений італійцем К. Рамбальді для фільму 1976 р. (премія «Оскар» за спецефекти), був уже дорогим аніматронним апаратом натуральної величини, нашпигованим електронікою і керованим на відстані. Більше мільйона доларів коштувала і біла акула зі «Щелеп» (1975) С. Спілберга, яку змакетував Б. Маттей, що раніше брав участь у роботі над спецефектами для картини «20 000 льє під водою» («Оскар», 1954) і разом з К. Мюллером зробив модель гігантського спрута. Рамбальді ще двічі удостоювався «Оскара», працюючи над зразками космічних страховиськ у «Чужому» (1979) Р. Скотта і створивши, можливо, найпопулярнішу істоту в сучасному кіно — симпатичного і зворушливого прибульця з іншої планети в стрічці «Інопланетянин» (1982) С. Спілберга. Втім, у деяких сценах в костюмі Е. Т. виступала карлиця Тамара де Тро зростом усього лише 77 см і вагою трохи більше 18 кг.

На стику двох різновидів механічних ефектів — створення моделей і використання складного гриму — знаходяться «Планета мавп» (1968), «Американський перевертень у Лондоні» (1981) — спеціально для заохочення Р. Бейкера була введена нова номінація за грим, «Гаррі і Хендерсони» (1987) — знову був відзначений Бейкер, цього разу за відтворення «снігової людини», «Бітлджус» (1988), «Пригадати все» (1990). Деформуючі прийоми механічних ефектів присутні в таких нагороджених Академією стрічках, як «Маска» (1985), «Дік Трейсі» (1990), «Термінатор-2: Судний день» (1991). Цікаво, що С. Уїнстон був відзначений двічі: і як майстер візуально-комп'ютерних ефектів, і як творець спецгриму — «Місіс Даутфайр» (1993), «Ед Вуд» (1994), тут мовби віддано шану давній традиції, оскільки один з персонажів — актор Бела Лугоші, в англомовних фільмах «Дракула» і ^[en] (1996). У двох останніх картинах був зайнятий великий майстер гриму Р. Бейкер, що колись побував і в шкурі самого Кінг Конга на зйомках версії 1976 року, а також доклав руку до створення мавпи Ч'юбакка в «Зоряних війнах».

Відеоефекти

Ефекти і фільтри дозволяють проводити корекцію і зміни характеристик відео. Найбільш поширеними з них у відеоредакторах є:

Корекція кольору
Корекція рівнів яскравості
Зниження шуму
Уповільнення /прискорення руху
Використання нерухомих зображень
Накладення титрів
Накладення графічних композицій
Переходи,
Поліпшення яскравості відео, підвищення різкості
Фільтри імітування; наприклад, що створюють ефект старого кіно.
Деформація
Розмиття
Генерація різних тестових зображень і таблиць
Масштабування
Деінтерлейсинг

Див. також

Додаткова література

Миславський В. Н. Кінословник. Терміни, визначення, жарґонізми / пер. з рос. С.В. Мірошніченко, ред. А.Ф. Парамонов. — Харків, 2007. — 328 с. — .
Миславський В. Н. Західний кінематограф. Концептуально-термінологічний словник. Харків : ТОВ Видавництво «Точка», 2024.. 228 с.

Це незавершена стаття про кінематограф.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.