Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Курдистанський повіт (також відомий як Червоний Курдистан, курд. Köрдьстана Сор, азерб. Qizil Kürdistan) — адміністративна одиниця у складі Азербайджанської РСР, що існувала з 1923 по 1929. Незважаючи на переважну частку курдів в населенні статусу автономного національно-державного утворення Курдистанський повіт не мав.
| Курдистанський повіт | |
| Дата створення / заснування | 7 липня 1923 |
|---|---|
| Країна |  СРСР |
| Столиця | Лачін |
| Адміністративна одиниця | Азербайджанська РСР |
| Валюта | крб. |
| Замінений на | Q121781861? |
| Час/дата припинення існування | 8 квітня 1929 |
 | |
Історія
3 жовтня 1921 року нарком національностей Радянської Росії Йосип Сталін в газеті «Життя національностей» підняв питання про створення окремої Курдистанської республіки на Кавказі. Ймовірно, з наміром подальшої експансії щодо Ірану й Туреччини, де мешкало багато курдів. Можливо, планам завадив потужний голод в землях, населених курдами, який за масштабом дорівнював голоду в Україні та Надволжі.
1922 року радянське керівництво ухвалило рішення утворити Курдистанський повіт. Фактичною метою було створення окремої території на противагу вірменам та азербайджанцям. У цьому продовжувалася політика Москви на Кавказі за принципом поділу та протиставляння різних народів. Цю політику проводив Сергій Кіров, що був першим секретарем ЦК Азербайджанської РСР. Втім чотири пленарні засідання Центрального виконавчого комітету Азербайджанської РСР (21-22 жовтня, 30 грудня 1922 та 13 січня 1923 років) не змогли ухвалити рішення про утворення цього повіту через розбіжності щодо його територіальних меж. Лише 7 липня було зрештою ухвалено рішення про утворення Курдистанського повіту. 16 липня 1923 року відповідний наказ затвердила президія ЦВК Азербайджанської РСР.
8 квітня 1929 року рішенням VI Загальноазербайджанського з'їзду рад (відповідно до рішень ЦВК і РНК СРСР про скасування повітів та створення округів) Курдистанський повіт було ліквідовано та приєднано до Карабаського округу. 25 травня 1930 року наказом ЦВК Азербайджанської РСР було утворено Курдистанський округ в межах колишнього Курдистанського повіту (до нього долучили Зангеланський та частину Джабраїльського колишніх повітів). Але 8 серпня ЦВК Азербайджанської РСР (відповідно до рішень ЦВК і РНК СРСР про скасування округів) припинив існування Курдистанського округу. Територію поділено на декілька районів.
Адміністративний поділ
Адміністративний центр повіту — місто Лачін (до 1923 мало статус селища, до 1926 називалося Абдаляр). Ділився на 6 Дайр (волостей): Каракішлазьку, Кельбаджарську, Кубатлінську, Котурлінську, Кюрд-Гаджинську та Мурадханлінську.
Практично всі установи «Червоного Курдистану», через брак в повіті придатних міських будівель та приміщень, перебували в Шуші.
Населення
У 1926 в повіті проживало 51 200 осіб, 73 % яких становили курди, 26 % — азербайджанці. Всього чисельність курдів в Азербайджанській РСР становила 41 200 осіб (1,8 % населення республіки).
Багато хто з них асимілювалися в домінуючу культуру азербайджанців. Неясно, чи відбулося це внаслідок фізичного примусу або природного результату схожості культур та способу життя. Відомо, що до 1926 лише 17 % з 41 200 курдів, що жили в Азербайджанській РСР, визнавали курдську мову як рідну. Деякі дослідники вважають мовну асиміляцію наслідком проведеної владою Азербайджанської РСР політики щодо створення несприятливих умов для вивчення курдської мови:
Перший курдський буквар нами був складений в 1924 і представлений в Наркомосвіти АзССР, але… там же і загинув. Колишній професор Аз. Держ. Університету Жузе у своєму контрреволюційному виступі, зробленому ним у грудні 1930 у зв'язку з обговоренням курдського питання відділенням Близького Сходу АзДержНДІ, заявив, що англійці багато чого зробили для курдів в Іраку (що приваблює туди курдів з Туреччини), але поряд з цією мерзенною брехнею та наклепом, якою обливав громадянин Жузе національну політику радянської влади, знахабнілий класовий ворог говорив класову правду, відзначаючи серед свого брудного наклепу відсутність у той час в Азербайджані курдської школи рідною мовою.
Посилання
- Росія та проблема курдів [ 19 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Партизани на повідку [ 9 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Давид Бабаян (2005): Червоний Курдистан — Геополітичні аспекти створення та скасування. «21-й ВІК», № 2, 2005 р. [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (PDF)
Примітки
- № 1 (486) 1998, с. 33
- . Архів оригіналу за 28 травня 2009. Процитовано 4 липня 2014.
- . Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 4 липня 2014.
- Лачин [ 18 березня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- Территориальное и административное деление Союза ССР на 1-е января 1926 года. — М. : Издательство Главного Управления Коммунального Хозяйства НКВД, 1926. — С. 191.
- . Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 4 липня 2014.
- . Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 4 липня 2014.
- Таблица VI. Население по полу, народности // Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : ЦСУ Союза ССР, 1928-29. — Т. 10-16.
- David McDowall. Современная история курдов = A modern history of the Kurds. — 3, illustrated, revised. — I.B.Tauris, 2004. — С. 192. — , . з джерела 14 липня 2014
- А. Букшпан, Азербайджанские курды, Баку, 1932.
 | Це незавершена стаття з . Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Ця стаття недостатньо . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kurdistan znachennya Kurdistanskij povit takozh vidomij yak Chervonij Kurdistan kurd Kordstana Sor azerb Qizil Kurdistan administrativna odinicya u skladi Azerbajdzhanskoyi RSR sho isnuvala z 1923 po 1929 Nezvazhayuchi na perevazhnu chastku kurdiv v naselenni statusu avtonomnogo nacionalno derzhavnogo utvorennya Kurdistanskij povit ne mav Kurdistanskij povit Data stvorennya zasnuvannya7 lipnya 1923 Krayina SRSR StolicyaLachin Administrativna odinicyaAzerbajdzhanska RSR Valyutakrb Zaminenij naQ121781861 Chas data pripinennya isnuvannya8 kvitnya 1929 Chervonij KurdistanIstoriya3 zhovtnya 1921 roku narkom nacionalnostej Radyanskoyi Rosiyi Josip Stalin v gazeti Zhittya nacionalnostej pidnyav pitannya pro stvorennya okremoyi Kurdistanskoyi respubliki na Kavkazi Jmovirno z namirom podalshoyi ekspansiyi shodo Iranu j Turechchini de meshkalo bagato kurdiv Mozhlivo planam zavadiv potuzhnij golod v zemlyah naselenih kurdami yakij za masshtabom dorivnyuvav golodu v Ukrayini ta Nadvolzhi 1922 roku radyanske kerivnictvo uhvalilo rishennya utvoriti Kurdistanskij povit Faktichnoyu metoyu bulo stvorennya okremoyi teritoriyi na protivagu virmenam ta azerbajdzhancyam U comu prodovzhuvalasya politika Moskvi na Kavkazi za principom podilu ta protistavlyannya riznih narodiv Cyu politiku provodiv Sergij Kirov sho buv pershim sekretarem CK Azerbajdzhanskoyi RSR Vtim chotiri plenarni zasidannya Centralnogo vikonavchogo komitetu Azerbajdzhanskoyi RSR 21 22 zhovtnya 30 grudnya 1922 ta 13 sichnya 1923 rokiv ne zmogli uhvaliti rishennya pro utvorennya cogo povitu cherez rozbizhnosti shodo jogo teritorialnih mezh Lishe 7 lipnya bulo zreshtoyu uhvaleno rishennya pro utvorennya Kurdistanskogo povitu 16 lipnya 1923 roku vidpovidnij nakaz zatverdila prezidiya CVK Azerbajdzhanskoyi RSR 8 kvitnya 1929 roku rishennyam VI Zagalnoazerbajdzhanskogo z yizdu rad vidpovidno do rishen CVK i RNK SRSR pro skasuvannya povitiv ta stvorennya okrugiv Kurdistanskij povit bulo likvidovano ta priyednano do Karabaskogo okrugu 25 travnya 1930 roku nakazom CVK Azerbajdzhanskoyi RSR bulo utvoreno Kurdistanskij okrug v mezhah kolishnogo Kurdistanskogo povitu do nogo doluchili Zangelanskij ta chastinu Dzhabrayilskogo kolishnih povitiv Ale 8 serpnya CVK Azerbajdzhanskoyi RSR vidpovidno do rishen CVK i RNK SRSR pro skasuvannya okrugiv pripiniv isnuvannya Kurdistanskogo okrugu Teritoriyu podileno na dekilka rajoniv Administrativnij podilAdministrativnij centr povitu misto Lachin do 1923 malo status selisha do 1926 nazivalosya Abdalyar Dilivsya na 6 Dajr volostej Karakishlazku Kelbadzharsku Kubatlinsku Koturlinsku Kyurd Gadzhinsku ta Muradhanlinsku Praktichno vsi ustanovi Chervonogo Kurdistanu cherez brak v poviti pridatnih miskih budivel ta primishen perebuvali v Shushi NaselennyaU 1926 v poviti prozhivalo 51 200 osib 73 yakih stanovili kurdi 26 azerbajdzhanci Vsogo chiselnist kurdiv v Azerbajdzhanskij RSR stanovila 41 200 osib 1 8 naselennya respubliki Bagato hto z nih asimilyuvalisya v dominuyuchu kulturu azerbajdzhanciv Neyasno chi vidbulosya ce vnaslidok fizichnogo primusu abo prirodnogo rezultatu shozhosti kultur ta sposobu zhittya Vidomo sho do 1926 lishe 17 z 41 200 kurdiv sho zhili v Azerbajdzhanskij RSR viznavali kurdsku movu yak ridnu Deyaki doslidniki vvazhayut movnu asimilyaciyu naslidkom provedenoyi vladoyu Azerbajdzhanskoyi RSR politiki shodo stvorennya nespriyatlivih umov dlya vivchennya kurdskoyi movi Pershij kurdskij bukvar nami buv skladenij v 1924 i predstavlenij v Narkomosviti AzSSR ale tam zhe i zaginuv Kolishnij profesor Az Derzh Universitetu Zhuze u svoyemu kontrrevolyucijnomu vistupi zroblenomu nim u grudni 1930 u zv yazku z obgovorennyam kurdskogo pitannya viddilennyam Blizkogo Shodu AzDerzhNDI zayaviv sho anglijci bagato chogo zrobili dlya kurdiv v Iraku sho privablyuye tudi kurdiv z Turechchini ale poryad z ciyeyu merzennoyu brehneyu ta naklepom yakoyu oblivav gromadyanin Zhuze nacionalnu politiku radyanskoyi vladi znahabnilij klasovij vorog govoriv klasovu pravdu vidznachayuchi sered svogo brudnogo naklepu vidsutnist u toj chas v Azerbajdzhani kurdskoyi shkoli ridnoyu movoyu PosilannyaRosiya ta problema kurdiv 19 kvitnya 2017 u Wayback Machine Partizani na povidku 9 listopada 2017 u Wayback Machine David Babayan 2005 Chervonij Kurdistan Geopolitichni aspekti stvorennya ta skasuvannya 21 j VIK 2 2005 r 14 lipnya 2014 u Wayback Machine PDF Primitki 1 486 1998 s 33 Arhiv originalu za 28 travnya 2009 Procitovano 4 lipnya 2014 Arhiv originalu za 10 listopada 2017 Procitovano 4 lipnya 2014 Lachin 18 bereznya 2022 u Wayback Machine ros Territorialnoe i administrativnoe delenie Soyuza SSR na 1 e yanvarya 1926 goda M Izdatelstvo Glavnogo Upravleniya Kommunalnogo Hozyajstva NKVD 1926 S 191 Arhiv originalu za 19 travnya 2014 Procitovano 4 lipnya 2014 Arhiv originalu za 4 sichnya 2018 Procitovano 4 lipnya 2014 Tablica VI Naselenie po polu narodnosti Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1926 goda M CSU Soyuza SSR 1928 29 T 10 16 David McDowall Sovremennaya istoriya kurdov A modern history of the Kurds 3 illustrated revised I B Tauris 2004 S 192 ISBN 1850434166 9781850434160 z dzherela 14 lipnya 2014 A Bukshpan Azerbajdzhanskie kurdy Baku 1932 Ce nezavershena stattya z Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti