Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Висло́боки — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення станом на 2001 рік становило 390 осіб. Орган місцевого самоврядування — Жовтанецька сільська рада.
| село Вислобоки | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Громада | Жовтанецька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060150040083902 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1762 |
| Населення | 390 |
| Площа | 9,59 км² |
| Густота населення | 40,67 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80460 |
| Телефонний код | +380 3254 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°56′27″ пн. ш. 24°10′47″ сх. д. / 49.94083° пн. ш. 24.17972° сх. д.Координати: 49°56′27″ пн. ш. 24°10′47″ сх. д. / 49.94083° пн. ш. 24.17972° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 262 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80460, Львівська обл., Львівський р-н, с.Ременів |
| Карта | |
  Вислобоки | |
 Вислобоки | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село Вислобоки розташоване на давньому торговельному шляху Львів – Луцьк.
Більшість сільських вулиць простягається у напрямку з півночі на південь, загалом, територія села має лінійно-схилове розташування. Сьогодні площа населеного пункту інтенсивно зростає за рахунок нових забудов у північно-західній та східній околицях населеного пункту.
За фізико-географічним районуванням територія села належить до Пасмового Побужжя, що є складовою частиною фізико-географічної області Малого Полісся.
Пасмове Побужжя — це унікальний природний регіон лесового лісостепового типу зі значною часткою комплексів поліського типу (боліт і лук), які займають понад 30 % загальної площі району. Назва Пасмове Побужжя означає, що район простягається з північного заходу на південний схід у вигляді шести довгих валів-пасом. Західною межею пасом є Розточчя. Вчені вирізняють шість пасом, назва яких походить від назв населених пунктів, що чітко простягаються вздовж них, а саме: Смереківське, Куликівське, Грядецьке, Малехівське, Винниківське та Дмитровецьке. Власне село Вислобоки розташоване на Куликівському пасмі, а саме — у південній його частині.
Переважаючі висоти в околицях села — 240–275 м над рівнем моря. Найвища точка розташована на північний схід від села (неподалік від лісу у напрямку до Ременова) і має висоту, що ледь перевищує ніж 280 м; найнижча — на крайньому південному сході, у міжпасмовій долині (меліоративні канали на шляху до Запитова) з висотою 238 м. Перепад висот становить 45 м.
Топоніміка
Достеменно не відомо походження назви населеного пункту Вислобоки. Побутувала думка, що назва походить від колишнього власника села пана Зигмунда Вислобідського. Але пан Зигмунд Вислобідський жив у період з 14.12.1837 до 11.02.1900 рр., а місцеву церкву Непорочного зачаття Святої Богородиці побудували 1763 року, і вже тоді село було заселене та мало 12 дворів. Перші священнослужителі села ієрей Георгій, ієреї Михаїл та Стефан, які служили у селі до 1785 року, підписувалися як вікарії Вислобіцькі. Отож назва села Вислобоки давніша за час панування Зигмунда Вислобідського.
Цікавими є мікротопоніми села. У селі поширеними є такі топонімічні назви: В кінци, За селом, За гостинцем, Журавинка, На болоті, На парциляції, Заливок, Денекова гора, На Рові, Під Лісом, На Окописку, На Горбі, На Обидрі, На Вербці та інші. Здебільшого топонімічні назви мають орієнтаційне значення (за селом, на горбі тощо). Цікавими є назви Журавинка, Заливок і На Обидрі. Зокрема, назва Журавинка вказує, що колись тут було багато журавлів. Назва Заливок, імовірно, означає, що в давнину потік, що витікає зі ставка, був повноводнішим і розливався під час сильних злив чи весняного водопілля. Назва На Обидрі вказує на територію, що розташована на шляху Вислобоки — Підліски (ще донедавна на полі, зліва перед Підлісками, стояла одиноко хата — остання, що залишилася від хутора Обидра). Власне, колись там був хутір, який мав назву Обидра. Назва На Вербці стосується земельних ділянок поблизу межі з Ременовом, на неї можна натрапити на старих польських топокартах 1931 року.
На топографічних картах 1854 р. і 1898 р. вказані топонімічні назви, на яких були розташовані колишні уділи земельних угідь (моргів поля) селян. Наприклад: Від дороги Сулимівської, Попеловичі (неподалік лісу у напрямі до Ременова), На Задвір'ї, Луки болотні, Хащі (по дорозі до Запитова).
Деякі топонімічні назви оповиті місцевими легендами та історіями. Наприклад, назва На болоті оповита легендою, що в напрямі через болотисту місцевість до Запитова людину може вчепити «блуд». Особа, котра добре знає шлях, може раптово збитися з дороги і втратити орієнтацію у навколишньому просторі. Дехто дорогою через канали раптово змінював напрям руху і виходив у зовсім іншому місці, наприклад, десь поблизу Ременова чи Підлісок. Ймовірно, така ситуація пов'язана з поганою видимістю у напрямі з Запитів — Вислобоки. Поблизу каналів висота поверхні є значно нижчою, ніж у селі. Потрібно піднятися схилом на пагорб (пасовище), щоб добре зорієнтуватися у напрямі руху. В наш час втратити орієнтування важко, адже у напрямі з Запитова облаштовані польові дороги вздовж меліоративних каналів. В давнину там були суцільні болота і це лякало місцевих жителів.
Населення
Перші відомості про кількість жителів у селі пов'язані з будовою храму Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці. Як вказано у джерелах, на час будівництва храму у селі було всього 12 дворів. Вже 1880 року у селі було 40 будинків і 247 мешканців, а 1921 року проживало 336 осіб, 1943 р. — 368 осіб. Приємно, що кількість жителів села, хоч і повільно, проте зростає, і вже станом на 2012 рік у селі мешкає 390 осіб.
Щодо національного складу, то 1880 року 222 особи ідентифікували себе як українці, 25 — як поляки. Вже 1921 року у селі проживало 285 українців, 21 поляк і 10 євреїв. Крім цього, у панському дворі проживало 10 українців і 10 поляків. Попри те, що у різні періоди у селі проживали і поляки, і євреї, більшість жителів села завжди вважала себе українцями, була національно свідомою впродовж усього історичного періоду існування села.
Поселення у селі 1854 року концентрувалося навколо потоку Вислобіцький (таку назву потік мав на кадастрових планах того періоду). Тобто всі житлові двори були лінійно розміщені з півночі на південь. Від початку існування села найпоширенішими прізвищами були: Шерстило, Гораль, Прешляк, Рубель, Лесюк, Куліш. Найбільша кількість власників дворів у селі мала прізвище Шерстило, що дає підстави стверджувати: цей рід є найдавнішим і бере свій початок від заснування села. Крім вищезгаданих прізвищ, 1854 року у селі проживали роди: Пасічник, Куць, Дацко, Плекан, Маліцкий, Дмитрів, Бахур, Нестор. Як бачимо, багато прізвищ збереглося й сьогодні, проте з певною граматичною трансформацією. Зокрема, прізвище Прешляк стало Пришляк, Гораль — Гураль, Куць — Куц, а Чирковський — Чайковський. Також збереглися місцеві прізвиська, що мають походження з прародів. Наприклад, у селі мешканців кличуть Шерстилові, Гуралеві, Пасічникові, тобто ці прізвиська є нащадками однойменних прізвищ.
Крім житлових дворів місцевих жителів, у селі також були панський маєток, ґміна і корчма. Панський маєток розкинувся на рельєфному підвищенні, у Вислобоках цю місцевість називають Денекова гора. Панський двір мав велику площу і складався з двох частин. Житлова частина була розташована у приміщенні, котре мешканці села у XX ст. використовували як сільський клуб. Прізвище пана, що мешкав у селі 1854 року було Вислобоцький, звали його Ієронім.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 390 | 100% |
Місцевий говір
Мова спілкування у селі є говіркою, що за географічним розташуванням зберігає риси південно-західного наріччя, наддністрянської та частково волинської говірок. Говірка у селі тотожна з говіркою сусідніх сіл, зокрема Запитова, Ременова, Жовтанець, Сулимова тощо.
Характерними рисами місцевої говірки є пониження ненаголошеного звуку [е] до [и], наприклад: [бири́] (бери); [визи́] (вези); [мин'í] (мені) і т. д. Для дієслів характерною є зміна закінчень, наприклад: у третій особі однини теперішнього часу замість закінчення [с'а] місцеві жителі вживають [с'і], тобто замість «миється» — [ми́йис'і]», замість «крутиться» — [кру́тис'і], а ще [пиче́с'і], [смійе́с'і], [ба́вис'і] і т. д. Також, часто приставка [с'і] стоїть на початку дієслова, наприклад: [то с'і зро́би в понид'íлок]; [мин'í с'і не хо́чи] і т. д. У побуті також часто вживають іншомовних слів та діалектизмів, багато з яких вже потроху йде в забуття. Наводимо таблицю найуживаніших діалектизмів, що вже потроху зникають з обігу в побутовому мовленні:
| Діалектизм | Тлумачення |
|---|---|
| Алярм | Сигнал, нагально |
| Андрут | Вафельне печиво, або коржі |
| Бальон | М'яч |
| Баняк | Каструля |
| Банти | Курятник |
| Батяр | Хуліган |
| Белюга | Рядно |
| Бздура | Нісенітниця |
| Бігме | Присягаюся |
| Брама | Ворота |
| Бусько | Лелека |
| Бурки | Валянки |
| Вар'ят | Особа несповна розуму |
| Вельон | Фата молодої |
| Горнє | Горнятко |
| Гара | Самогон |
| Гарапати | Працювати |
| Гримати | Стукати |
| Гонор | Честь |
| Ґудз | Вузол |
| Драглі | Холодець |
| Заліско | Праска |
| Камізелька | Безрукавка |
| Канапа | Диван |
| Калабаня | Калюжа |
| Крижі | Нижня частина спини |
| Крухи | Солодке пісочне печиво |
| Лєгуміна | Щось смачненьке |
| Мацьок | Шлунок; так ще називали теплу вовняну хустку |
| Наливайки | Оладки |
| Обцас | Каблук |
| Пательня | Сковорідка |
| Пащека | Рот |
| Пащекувати | Грубо розмовляти |
| Пляц | Місце |
| Публіка | Особа поганої поведінки |
| Пуделко | Коробка |
| Пулярис | Гаманець |
| Путня | Відро |
| Пуцувати | Чистити |
| Рамено | Плече |
| Сікти | Сапати город |
| Склеп | Магазин |
| Склєнка | Склянка |
| Слічний | Симпатичний |
| Сподні | Штани |
| Стрих | Горище |
| Цвиклі | Червоний буряк |
| Цвібак | Бісквіт |
| Шлябан | Лавка з спинкою |
Освіта
Перші спогади про школу у Вислобоках здайдено у праці отця Йосипа Іванця, який пише:
«Школа у Вислобоках була дуже лиха стара маленька і стояла при дорозі на болоті. Пляцу громада не мала відповідного під школу а втім і не рада була дати якийсь пляц. В р. 1901 виберав ся до Росиї Гнат Плєкан тож продавав свої поля і пляц мешкальний з будинками. Пляц сей надавав ся дуже на школу».
Отець Йосиф Іванець потай від громади купив ділянку за 350 ринських і на її місці було збудовано теперішню школу і відкрито читальню «Просвіта». У праці отця Костя Панаса «На переломі» подано відомості про пам'ятну дошку, на котрій викарбувано всіх, хто навчав грамоти і давав знання в молодшій школі у Вислобоках. Подаємо копію цієї таблиці.
| Вчителі | Роки праці |
|---|---|
| Вчителями у першій школі, що мала назву «Дяківка», були: | |
| Зейс, Щурат, Мазуркевич | 1850–1873 рр. |
| Початкова школа: | |
| І. Коваль | 1873–1880 |
| М. Мош | 1880–1884 |
| М. Лободич | 1884–1885 |
| М. Зелений | 1885–1906 |
| Св. Й. Іванець | 1885–1914 |
| А. Зелений | 1906–1918 |
| І. Боберська | 1918–1920 |
| Л. Гелемеївка | 1920–1929 |
| М. Олеачек | 1929–1933 |
| Й. Пйотрчак | 1933–1936 |
| І. Прудиус | 1936–1939 |
| С. Войтович | 1939–1940 |
| О. Бень | 1940–1942 |
| Й. Лисак | 1942–1958 |
| Г. Циган | 1945–1948 |
| Т. Мельник | 1957–1971 |
| І. Мельник |
Шерстило Ольга і Шерстило Олена згадують, що за Польщі їх вчив пан (вчителя тоді кликали паном). Викладали лише польською мовою, а навчання тривало чотири роки, або «чотири кляси». Польський вчитель (його прізвище було Прудиус) з огидою ставився до сільських дітей, боявся брати їх за руку і завжди на клямку дверей клав папір, коли хотів відкрити чи закрити двері. Діти з нього кепкували і давали різні прізвиська.
У повоєнні роки у школі вчителював пан Лисак. Він навчав українською мовою, але його дружина була полькою, отож невдовзі вони залишили село та переїхали до Польщі. Тривалий час шкільне життя було під опікою Мельник Тетяни Іванівни та Мельник Івана Йосиповича. Вони навчили грамоти не одне покоління села Вислобоки, працювали у школі з повоєнного часу аж до 1978 року. Тетяна Іванівна здобула фах педагога зразу після закінчення школи, а перший фах Івана Йосиповича був пов'язаний з пошиттям одягу. Батьки Івана Йосиповича були вивезені у Сибір, він чудом врятувався від заслання і самостійно здобував освіту і фах. Після закінчення педагогічного училища у Львові він разом з дружиною почав вчителювати спочатку у селі Пікуловичі (там народилася їхня старша донька Надія), потім — у селі Сивороги, Малий Полюхів, а вже далі у селі Ременів та Вислобоки.
Тривалий час у селі школа була закритою. У шкільному приміщенні розмістили цех з пошиття брезенту, дощовиків, целофанових пакетів та сумок. Покоління 60-х — 70-х років народження відвідувало школу у Ременові. Діти від першого класу щодня їздили громадським або шкільним транспортом у село Ременів.
З отриманням нашою державою незалежності молодшу школу знову відновили, і діти сьогодні мають змогу до четвертого класу навчатися у рідному селі. На жаль, школа перебуває у вкрай незадовільному стані і потребує зусиль влади та громади до оновлення та реконструкції.
Цікаво, що на початку XX ст. життя у селі було веселим і активним. Молоді люди цікаво проводили вільний час, особливо під час літніх канікул. Наприклад, 1911 року у Вислобоках та Ременові було організовано гурток «Сільський господар». Також активно розвивалося товариство «Сокіл». Члени товариства з сіл Вислобоки, Ременів та Стронятин у 1911 р. посвячували прапор товариства. Гаслом товариства було «В здоровому тілі здорова душа».
Члени товариства «Просвіта» у Вислобоках кожного тижня зустрічалися у залі «Просвіти». У програмі зустрічей були короткі доповіді з історії України, короткі розмови на тему виховання, алкоголю, доброї поведінки тощо.
Церква Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці (1763 р.)
Храм Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці збудований 1763 року як дарунок своїй дружині від власника села Казимира Правдича. На той час Вислобоки були хутором, де було лише 12 дворів. Через два роки після поселення у селі, а саме 1763 року Казимир Правдич побудував церкву як дарунок своїй дружині.
Церква багата настінними розписами, що є рідкістю у дерев'яному будівництві. Розписи за технічними прийомами близькі до народного живопису на склі, що поширилися наприкінці XVIII ст. на території Українських Карпат. З меморіального віршованого панегірика польською мовою над південними дверима дізнаємося: у цьому невеличкому селі взагалі не було церкви, аж доки ним став володіти Казимир Правдич, і саме його стараннями і за допомогою Лева Шептицького у 1760-х роках постав новий храм. Стінопис храму вкриває стіни нави і вівтаря. Нижній ярус стінопису нави представляє сюжети «Стрітення» (південна стіна), «Благовіщення» (над аркою, що веде в бабинець), «Поклоніння волхвів», «Хрещення» (північна стіна). На другому ярусі на восьми гранях церковної бані розміщено п'ятнадцять сцен Страстей Христових; на третьому на восьми гранях верху бані — «Воскресіння», «Вознесіння Христа» та «Вознесіння Богородиці». На стінах вівтаря — «Жертвоприношення Адама», «Покаяння Магдалини», «Покаяння апостола Петра», а також зображення ангельського собору, святителів і святих.
На початку храм був дуже маленьким, а вже 1900 року до нього добудували бабинець. До 1991 року бабинець не був розписаний, а просто мав вигляд дерев'яних брусів. Громада села Вислобоки в 1991 році замовила майстрів щоб розфарбувати добудовану частину храму.
Як згадує у своїй праці парох села Ременів отець Йосиф Іванець, з часу побудови храму парафія села мала свого власного пароха, звали його ієрей Георгій. Сам він підписувався як вікарій церкви Вислобіцької і служив у Вислобоках до 1765 року. Від 10 квітня 1765 року до 13 квітня 1774 року священником став Теодозій Артимович. Після нього у Вислобоках правили служби Божі ієрей Михаїл та ієрей Стефан, які до 1785 року підписувались як вікарії Вислобіцькі. Ще згадується Василій Марніцкий, що спочатку підписувався як preswyrer (пресвітер). Цікаво, що всі метрики він заповнював латинськими літерами, але старослов'янською мовою. Упродовж 1785–1795 рр. парохом був отець Іван Лісінецький, одночасно парох села Ременів.
Польський поміщик Вислобіцький в 1798 році загарбав церковне поле і церковна громада у Вислобоках перестала бути окремою парафією. Її приєднали до Сулимова, де парохом був до 1840 року Симеон Давидович, а, отже, парафія села Вислобоки належала до парафії села Сулимів. Далі парохом був отець Василь Радзюкевич, а вже з 1841 р. до 1856 р. парафія села належала до парафії села Ременів і очолював її Дольницький Іван.
Після нього до 1859 року о. Лука Лисяк був лише адміністратором у Ременові, а о. Роман Ковшевич був парохом до березня 1896 року. Останні десять років о. Роман тяжко хворів, і парафією керували співпрацівники. Першим помічником був о. Кирило Гупало. Він працював лише кілька місяців і 7 березня 1886 року помер від епідемії тифу, що забрала багато людей в Ременові. В той час до Ременова прислали о. Радецького. Це був український патріот і ревний священник, правдивий Христовий пастир Української греко-католицької церкви – так пише про нього о. Кость Панас у своїй книзі «На переломі». Отець Радецький в тяжкі часи епідемії ревно виконував свій священний обов'язок, і всі його любили. Від 1889 до кінця липня 1892 років був о. Антін Веселовський. Після нього до 1894 року ременівську парафію обслуговував о. Стефан Онишкевич. Він застав парафію в занепаді. Отець Степан був щирим українським патріотом і намагався викорінювати в селі аморальність. Парафіяни його боялися і не дуже любили. Від 26 квітня 1894 року до 14 квітня 1897 року був о. Федів, а 14 квітня до Ременова прийшов парох о. Йосиф Іванець. Він був не лише ревним душпастирем, але й найкращим просвітянським та господарсько-економічним керівником.
Цікавим є факт, що в Ременові на місці теперішньої мурованої церкви Святої Діви Марії стояла стара дерев'яна церква. Отець Йосиф Іванець так писав про її незадовільний стан:
«Церков старенька вже немислима була, люди ледве тиснулися в ній аж плакали, а до того грозила заваленням».
При будівництві нової мурованої церкви в селі Ременів в 1906 році жителі села Вислобоки активно долучалися своїми коштами. Зокрема, отець Іванець згадує у списку жертводавців Михайла Дєдика та Стефана Пришляка. Для завершення будови храму у Ременові парафія брала позичку у Вислобіцької парафії у сумі 3770,40 Корон, яку повернула у 1911 році. Також цікаво, що тодішній власник села Вислобоки — пан Зигмунд Вислобідський був у дружніх стосунках зі священником Ременівської церкви отцем Йосипом Іванцем і активно своїми коштами долучався до будівництва церкви у селі Ременів. Також після своєї смерті (це сталося 1900 року) пан Зигмунд пообіцяв поофірувати для храму в селі Ременів 1000 корон. Спадкоємець маєтку Зигмунда Вислобідського — пан Мальчевський — виділив 1000 корон, однак за умови, що за пана Вислобідського будуть правити поминальні служби. Отець Іванець 200 корон залишив на поминальні служби, а 800 використав на добудову бабинця та перебудову захристія у Ременівській церкві.
| Парафія | Ім'я | Роки |
| Вислобоки | Ієрей Георгій | 1763–1765 |
| Вислобоки | Теодозій Артимович | 10.04.1765–13.04.1774 |
| Вислобоки | Ієрей Михаїл та ієрей Степан | 1774–1775 |
| Вислобоки | Василій Марницький | 1775–1785 |
| Ременів | Іван Лісінецький | 1785–1795 |
| Сулимів | Симеон Давидович | 1798–1.01.1840 |
| Сулимів | Василь Радзюкевич | 1840 |
| Ременів | Іван Дольницький | 1841–1856 |
| Ременів | Лука Лисяк (виконувач обов'язків пароха) | 1856–1860 |
| Ременів | Роман Ковшевич Помічники пароха: Гупало Кирило Радецький Іван Веселовський Антін Онишкевич Степан | 1860–1896 У 1886 1886–1889 1889–1892 1892–1894 |
| Ременів | Іван Федів (виконувач обов'язків пароха) | 26.04.1894–14.04.1896 |
| Ременів | Йосиф Іванець | 1897–1920 |
| Ременів | відсутній | 1920–1927 |
| Ременів | Михайло Пашковський (виконувач обов'язків пароха) | 1927–1931 |
| Ременів | Семен Круцько | 1931–6 серпня 1944 |
| Ременів | Іван Нагурський | 6 серпня 1944–1952 |
| Вислобоки | Михайло Кравецький | 29.03.1952 –1962 (у 1962 році закрили Храм у Вислобоках). Після 1962 року Михайло Кравецький служив літургії у Ременові для парафіян сіл Ременів та Вислобоки. |
| Вислобоки | Кость Панас | 1989–2009 |
| Вислобоки | Зиновій Колтун | 2009 – до сьогодні |
У XVIII ст. місцева церква Непорочного рачаття Пресвятої Богородиці належала до Куликівського деканату Львівсько-Кам'янецької єпархії. З 1782 року вона стала філією або дочірньою церквою, що підпорядкована церкві в селі Сулимів. У серпні 1787 року Куликівський деканат передали до складу Перемиської єпархії. Після 1841 року церква підпорядкована парафії у селі Ременів. Така ситуація залишалася до Другої світової війни. Упродовж 1962–1989 рр. церква не діяла унаслідок політики нищівного комуністичного режиму.
| Рік | Кількість |
| 1830 | 143 |
| 1840 | 159 |
| 1860 | 178 |
| 1880 | 223 |
| 1900 | 294 |
| 1925 | 302 |
| 1938 | 315 |
| 2012 | 390 |
Храм Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці 1989 року урочисто посвятили. Сьогодні жителі села щасливі, що мають власний духовний дім і можуть вільно відвідувати храм. Згадаймо людину, котра доклала найбільше зусиль для того, щоб храм у селі було відкрито і посвячено. Це світлої пам'яті — Роман Михайлович Пасічник.
Багато зусиль доклали мешканці села для відновлення храму. У важкі часи економічного колапсу після розпаду Радянського Союзу важко було зібрати кошти для проведення ремонтно-відновлювальних робіт у храмі. Проте завдяки великому бажанню і спільним зусиллям багатьох мешканців села храм було освячено. Вже на час урочистостей, пов'язаних з перепохованняням Йосифа Сліпого, від парафії села Вислобоки було присутнє братство під керівництвом пароха отця Костя Панаса.
Слід кілька слів сказати про дзвіницю і капличку, поблизу храму. Дерев'яна двохярусна каркасна дзвіниця розташована на південний захід від церкви. Дата побудови дзвіниці невідома. За однією з версій, її як і церкву побудували 1762 року, за іншими даними — 1894 року. Схиляємось до думки, що дзвіницю побудували 1894 року, оскільки на старих кадастрових планах дзвіниця розташована з північного боку від церкви, а не з південного, як тепер. За переказами старших мешканців села, колись у ній був величавий дзвін, що своїм тембром повідомляв мешканцям про веселі і сумні події. За польських часів дзвін використовували для захисту перед громовицею і негодою. Після удару у дзвін хмари ніби роздвоювалися і обходили село стороною. Дзвін зняли за часів радянської окупації і, мабуть, його спіткала така ж доля, що й усі інші дзвони, які переплавляли на зброю.
Капличка з прекрасною статуєю Діви Марії колись стояла неподалік автобусної зупинки. З приходом радянської влади капличку хотіли знищити. Щоб її зберегти, мешканці села своїми власними силами перенесли статую Богородиці на територію сільського цвинтаря. Зі спогадів Ольги Дробіт, люди загорнули статую у тканину і возом перевезли на цвинтар, а Ярослав Крилінський збудував нову капличку, яка стоїть і сьогодні. Статую саме поставили на честь скасування панщини. Сьогодні мешканці села можуть прочитати на нижній частині пам'ятника цю дату — 3 травня 1848 року.
Відомі люди
- Щурат Василь Григорович (24 серпня 1871 – 27 квітня 1948, Львів) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач.
Джерела
- Вислобоки: путівник / Ольга Пилипович. — Львів: ЛНУ, 2013. — 68 с. + 1,16 вкл.
- Іванець Й., Нагурський І. Парафіяльний літопис села Ременів // Упорядник В. Лаба. — Львів, 1999. — 30 с.
- Крушинська О. Сорок чотири дерев'яні храми Львівщини. Крушинська О. — К. : Грані-Т, 2007. — 120 с.
- Панас К. На Переломі. — Львів: КП «Видавництво Кобзар», 2002. — 340 с.
- Skorowidz wszystkich miejscowosci z przysiolkami (w krolestwie Galicyi, Wielkiem Ksiestwie Krakowskiemi, Ksiestwie Bukowinskiem z uwzglednieniem wszystkich dodat zaszlych zmian terytoryalnych kraju, Lwow, 1914.
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vislo boki selo v Ukrayini u Lvivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanom na 2001 rik stanovilo 390 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Zhovtanecka silska rada selo Visloboki Cerkva Neporochnogo zachattya Presvyatoyi Bogorodici UGKC 1763 r sela VislobokiCerkva Neporochnogo zachattya Presvyatoyi Bogorodici UGKC 1763 r sela Visloboki Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Lvivskij rajon Gromada Zhovtanecka silska gromada Kod KATOTTG UA46060150040083902 Osnovni dani Zasnovane 1762 Naselennya 390 Plosha 9 59 km Gustota naselennya 40 67 osib km Poshtovij indeks 80460 Telefonnij kod 380 3254 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 56 27 pn sh 24 10 47 sh d 49 94083 pn sh 24 17972 sh d 49 94083 24 17972 Koordinati 49 56 27 pn sh 24 10 47 sh d 49 94083 pn sh 24 17972 sh d 49 94083 24 17972 Serednya visota nad rivnem morya 262 m Misceva vlada Adresa radi 80460 Lvivska obl Lvivskij r n s Remeniv Karta Visloboki Visloboki Mapa Visloboki u VikishovishiGeografiyaSelo Visloboki roztashovane na davnomu torgovelnomu shlyahu Lviv Luck Bilshist silskih vulic prostyagayetsya u napryamku z pivnochi na pivden zagalom teritoriya sela maye linijno shilove roztashuvannya Sogodni plosha naselenogo punktu intensivno zrostaye za rahunok novih zabudov u pivnichno zahidnij ta shidnij okolicyah naselenogo punktu Za fiziko geografichnim rajonuvannyam teritoriya sela nalezhit do Pasmovogo Pobuzhzhya sho ye skladovoyu chastinoyu fiziko geografichnoyi oblasti Malogo Polissya Pasmove Pobuzhzhya ce unikalnij prirodnij region lesovogo lisostepovogo tipu zi znachnoyu chastkoyu kompleksiv poliskogo tipu bolit i luk yaki zajmayut ponad 30 zagalnoyi ploshi rajonu Nazva Pasmove Pobuzhzhya oznachaye sho rajon prostyagayetsya z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid u viglyadi shesti dovgih valiv pasom Zahidnoyu mezheyu pasom ye Roztochchya Vcheni viriznyayut shist pasom nazva yakih pohodit vid nazv naselenih punktiv sho chitko prostyagayutsya vzdovzh nih a same Smerekivske Kulikivske Gryadecke Malehivske Vinnikivske ta Dmitrovecke Vlasne selo Visloboki roztashovane na Kulikivskomu pasmi a same u pivdennij jogo chastini Perevazhayuchi visoti v okolicyah sela 240 275 m nad rivnem morya Najvisha tochka roztashovana na pivnichnij shid vid sela nepodalik vid lisu u napryamku do Remenova i maye visotu sho led perevishuye nizh 280 m najnizhcha na krajnomu pivdennomu shodi u mizhpasmovij dolini meliorativni kanali na shlyahu do Zapitova z visotoyu 238 m Perepad visot stanovit 45 m ToponimikaDostemenno ne vidomo pohodzhennya nazvi naselenogo punktu Visloboki Pobutuvala dumka sho nazva pohodit vid kolishnogo vlasnika sela pana Zigmunda Vislobidskogo Ale pan Zigmund Vislobidskij zhiv u period z 14 12 1837 do 11 02 1900 rr a miscevu cerkvu Neporochnogo zachattya Svyatoyi Bogorodici pobuduvali 1763 roku i vzhe todi selo bulo zaselene ta malo 12 dvoriv Pershi svyashennosluzhiteli sela iyerej Georgij iyereyi Mihayil ta Stefan yaki sluzhili u seli do 1785 roku pidpisuvalisya yak vikariyi Vislobicki Otozh nazva sela Visloboki davnisha za chas panuvannya Zigmunda Vislobidskogo Cikavimi ye mikrotoponimi sela U seli poshirenimi ye taki toponimichni nazvi V kinci Za selom Za gostincem Zhuravinka Na boloti Na parcilyaciyi Zalivok Denekova gora Na Rovi Pid Lisom Na Okopisku Na Gorbi Na Obidri Na Verbci ta inshi Zdebilshogo toponimichni nazvi mayut oriyentacijne znachennya za selom na gorbi tosho Cikavimi ye nazvi Zhuravinka Zalivok i Na Obidri Zokrema nazva Zhuravinka vkazuye sho kolis tut bulo bagato zhuravliv Nazva Zalivok imovirno oznachaye sho v davninu potik sho vitikaye zi stavka buv povnovodnishim i rozlivavsya pid chas silnih zliv chi vesnyanogo vodopillya Nazva Na Obidri vkazuye na teritoriyu sho roztashovana na shlyahu Visloboki Pidliski she donedavna na poli zliva pered Pidliskami stoyala odinoko hata ostannya sho zalishilasya vid hutora Obidra Vlasne kolis tam buv hutir yakij mav nazvu Obidra Nazva Na Verbci stosuyetsya zemelnih dilyanok poblizu mezhi z Remenovom na neyi mozhna natrapiti na starih polskih topokartah 1931 roku Na topografichnih kartah 1854 r i 1898 r vkazani toponimichni nazvi na yakih buli roztashovani kolishni udili zemelnih ugid morgiv polya selyan Napriklad Vid dorogi Sulimivskoyi Popelovichi nepodalik lisu u napryami do Remenova Na Zadvir yi Luki bolotni Hashi po dorozi do Zapitova Deyaki toponimichni nazvi opoviti miscevimi legendami ta istoriyami Napriklad nazva Na boloti opovita legendoyu sho v napryami cherez bolotistu miscevist do Zapitova lyudinu mozhe vchepiti blud Osoba kotra dobre znaye shlyah mozhe raptovo zbitisya z dorogi i vtratiti oriyentaciyu u navkolishnomu prostori Dehto dorogoyu cherez kanali raptovo zminyuvav napryam ruhu i vihodiv u zovsim inshomu misci napriklad des poblizu Remenova chi Pidlisok Jmovirno taka situaciya pov yazana z poganoyu vidimistyu u napryami z Zapitiv Visloboki Poblizu kanaliv visota poverhni ye znachno nizhchoyu nizh u seli Potribno pidnyatisya shilom na pagorb pasovishe shob dobre zoriyentuvatisya u napryami ruhu V nash chas vtratiti oriyentuvannya vazhko adzhe u napryami z Zapitova oblashtovani polovi dorogi vzdovzh meliorativnih kanaliv V davninu tam buli sucilni bolota i ce lyakalo miscevih zhiteliv NaselennyaPershi vidomosti pro kilkist zhiteliv u seli pov yazani z budovoyu hramu Neporochnogo zachattya Presvyatoyi Bogorodici Yak vkazano u dzherelah na chas budivnictva hramu u seli bulo vsogo 12 dvoriv Vzhe 1880 roku u seli bulo 40 budinkiv i 247 meshkanciv a 1921 roku prozhivalo 336 osib 1943 r 368 osib Priyemno sho kilkist zhiteliv sela hoch i povilno prote zrostaye i vzhe stanom na 2012 rik u seli meshkaye 390 osib Shodo nacionalnogo skladu to 1880 roku 222 osobi identifikuvali sebe yak ukrayinci 25 yak polyaki Vzhe 1921 roku u seli prozhivalo 285 ukrayinciv 21 polyak i 10 yevreyiv Krim cogo u panskomu dvori prozhivalo 10 ukrayinciv i 10 polyakiv Popri te sho u rizni periodi u seli prozhivali i polyaki i yevreyi bilshist zhiteliv sela zavzhdi vvazhala sebe ukrayincyami bula nacionalno svidomoyu vprodovzh usogo istorichnogo periodu isnuvannya sela Poselennya u seli 1854 roku koncentruvalosya navkolo potoku Vislobickij taku nazvu potik mav na kadastrovih planah togo periodu Tobto vsi zhitlovi dvori buli linijno rozmisheni z pivnochi na pivden Vid pochatku isnuvannya sela najposhirenishimi prizvishami buli Sherstilo Goral Preshlyak Rubel Lesyuk Kulish Najbilsha kilkist vlasnikiv dvoriv u seli mala prizvishe Sherstilo sho daye pidstavi stverdzhuvati cej rid ye najdavnishim i bere svij pochatok vid zasnuvannya sela Krim vishezgadanih prizvish 1854 roku u seli prozhivali rodi Pasichnik Kuc Dacko Plekan Malickij Dmitriv Bahur Nestor Yak bachimo bagato prizvish zbereglosya j sogodni prote z pevnoyu gramatichnoyu transformaciyeyu Zokrema prizvishe Preshlyak stalo Prishlyak Goral Gural Kuc Kuc a Chirkovskij Chajkovskij Takozh zbereglisya miscevi prizviska sho mayut pohodzhennya z prarodiv Napriklad u seli meshkanciv klichut Sherstilovi Guralevi Pasichnikovi tobto ci prizviska ye nashadkami odnojmennih prizvish Krim zhitlovih dvoriv miscevih zhiteliv u seli takozh buli panskij mayetok gmina i korchma Panskij mayetok rozkinuvsya na relyefnomu pidvishenni u Vislobokah cyu miscevist nazivayut Denekova gora Panskij dvir mav veliku ploshu i skladavsya z dvoh chastin Zhitlova chastina bula roztashovana u primishenni kotre meshkanci sela u XX st vikoristovuvali yak silskij klub Prizvishe pana sho meshkav u seli 1854 roku bulo Vislobockij zvali jogo Iyeronim Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 390 100 Miscevij govirMova spilkuvannya u seli ye govirkoyu sho za geografichnim roztashuvannyam zberigaye risi pivdenno zahidnogo narichchya naddnistryanskoyi ta chastkovo volinskoyi govirok Govirka u seli totozhna z govirkoyu susidnih sil zokrema Zapitova Remenova Zhovtanec Sulimova tosho Harakternimi risami miscevoyi govirki ye ponizhennya nenagoloshenogo zvuku e do i napriklad biri beri vizi vezi min i meni i t d Dlya diyesliv harakternoyu ye zmina zakinchen napriklad u tretij osobi odnini teperishnogo chasu zamist zakinchennya s a miscevi zhiteli vzhivayut s i tobto zamist miyetsya mi jis i zamist krutitsya kru tis i a she piche s i smije s i ba vis i i t d Takozh chasto pristavka s i stoyit na pochatku diyeslova napriklad to s i zro bi v ponid ilok min i s i ne ho chi i t d U pobuti takozh chasto vzhivayut inshomovnih sliv ta dialektizmiv bagato z yakih vzhe potrohu jde v zabuttya Navodimo tablicyu najuzhivanishih dialektizmiv sho vzhe potrohu znikayut z obigu v pobutovomu movlenni Najuzhivanishi dialektizmi sho znikayut z obigu v pobutovomu movlenni Dialektizm Tlumachennya Alyarm Signal nagalno Andrut Vafelne pechivo abo korzhi Balon M yach Banyak Kastrulya Banti Kuryatnik Batyar Huligan Belyuga Ryadno Bzdura Nisenitnicya Bigme Prisyagayusya Brama Vorota Busko Leleka Burki Valyanki Var yat Osoba nespovna rozumu Velon Fata molodoyi Gornye Gornyatko Gara Samogon Garapati Pracyuvati Grimati Stukati Gonor Chest Gudz Vuzol Dragli Holodec Zalisko Praska Kamizelka Bezrukavka Kanapa Divan Kalabanya Kalyuzha Krizhi Nizhnya chastina spini Kruhi Solodke pisochne pechivo Lyegumina Shos smachnenke Macok Shlunok tak she nazivali teplu vovnyanu hustku Nalivajki Oladki Obcas Kabluk Patelnya Skovoridka Pasheka Rot Pashekuvati Grubo rozmovlyati Plyac Misce Publika Osoba poganoyi povedinki Pudelko Korobka Pulyaris Gamanec Putnya Vidro Pucuvati Chistiti Rameno Pleche Sikti Sapati gorod Sklep Magazin Sklyenka Sklyanka Slichnij Simpatichnij Spodni Shtani Strih Gorishe Cvikli Chervonij buryak Cvibak Biskvit Shlyaban Lavka z spinkoyuOsvitaPershi spogadi pro shkolu u Vislobokah zdajdeno u praci otcya Josipa Ivancya yakij pishe Shkola u Vislobokah bula duzhe liha stara malenka i stoyala pri dorozi na boloti Plyacu gromada ne mala vidpovidnogo pid shkolu a vtim i ne rada bula dati yakijs plyac V r 1901 viberav sya do Rosiyi Gnat Plyekan tozh prodavav svoyi polya i plyac meshkalnij z budinkami Plyac sej nadavav sya duzhe na shkolu Otec Josif Ivanec potaj vid gromadi kupiv dilyanku za 350 rinskih i na yiyi misci bulo zbudovano teperishnyu shkolu i vidkrito chitalnyu Prosvita U praci otcya Kostya Panasa Na perelomi podano vidomosti pro pam yatnu doshku na kotrij vikarbuvano vsih hto navchav gramoti i davav znannya v molodshij shkoli u Vislobokah Podayemo kopiyu ciyeyi tablici Pam yatna doshka u seli Visloboki z prizvishami usih vchiteliv sho pracyuvali u navchalnomu zakladi uprodovzh 1850 1974 rr Vchiteli Roki praci Vchitelyami u pershij shkoli sho mala nazvu Dyakivka buli Zejs Shurat Mazurkevich 1850 1873 rr Pochatkova shkola I Koval 1873 1880 M Mosh 1880 1884 M Lobodich 1884 1885 M Zelenij 1885 1906 Sv J Ivanec 1885 1914 A Zelenij 1906 1918 I Boberska 1918 1920 L Gelemeyivka 1920 1929 M Oleachek 1929 1933 J Pjotrchak 1933 1936 I Prudius 1936 1939 S Vojtovich 1939 1940 O Ben 1940 1942 J Lisak 1942 1958 G Cigan 1945 1948 T Melnik 1957 1971 I Melnik Sherstilo Olga i Sherstilo Olena zgaduyut sho za Polshi yih vchiv pan vchitelya todi klikali panom Vikladali lishe polskoyu movoyu a navchannya trivalo chotiri roki abo chotiri klyasi Polskij vchitel jogo prizvishe bulo Prudius z ogidoyu stavivsya do silskih ditej boyavsya brati yih za ruku i zavzhdi na klyamku dverej klav papir koli hotiv vidkriti chi zakriti dveri Diti z nogo kepkuvali i davali rizni prizviska U povoyenni roki u shkoli vchitelyuvav pan Lisak Vin navchav ukrayinskoyu movoyu ale jogo druzhina bula polkoyu otozh nevdovzi voni zalishili selo ta pereyihali do Polshi Trivalij chas shkilne zhittya bulo pid opikoyu Melnik Tetyani Ivanivni ta Melnik Ivana Josipovicha Voni navchili gramoti ne odne pokolinnya sela Visloboki pracyuvali u shkoli z povoyennogo chasu azh do 1978 roku Tetyana Ivanivna zdobula fah pedagoga zrazu pislya zakinchennya shkoli a pershij fah Ivana Josipovicha buv pov yazanij z poshittyam odyagu Batki Ivana Josipovicha buli vivezeni u Sibir vin chudom vryatuvavsya vid zaslannya i samostijno zdobuvav osvitu i fah Pislya zakinchennya pedagogichnogo uchilisha u Lvovi vin razom z druzhinoyu pochav vchitelyuvati spochatku u seli Pikulovichi tam narodilasya yihnya starsha donka Nadiya potim u seli Sivorogi Malij Polyuhiv a vzhe dali u seli Remeniv ta Visloboki Trivalij chas u seli shkola bula zakritoyu U shkilnomu primishenni rozmistili ceh z poshittya brezentu doshovikiv celofanovih paketiv ta sumok Pokolinnya 60 h 70 h rokiv narodzhennya vidviduvalo shkolu u Remenovi Diti vid pershogo klasu shodnya yizdili gromadskim abo shkilnim transportom u selo Remeniv Z otrimannyam nashoyu derzhavoyu nezalezhnosti molodshu shkolu znovu vidnovili i diti sogodni mayut zmogu do chetvertogo klasu navchatisya u ridnomu seli Na zhal shkola perebuvaye u vkraj nezadovilnomu stani i potrebuye zusil vladi ta gromadi do onovlennya ta rekonstrukciyi Cikavo sho na pochatku XX st zhittya u seli bulo veselim i aktivnim Molodi lyudi cikavo provodili vilnij chas osoblivo pid chas litnih kanikul Napriklad 1911 roku u Vislobokah ta Remenovi bulo organizovano gurtok Silskij gospodar Takozh aktivno rozvivalosya tovaristvo Sokil Chleni tovaristva z sil Visloboki Remeniv ta Stronyatin u 1911 r posvyachuvali prapor tovaristva Gaslom tovaristva bulo V zdorovomu tili zdorova dusha Chleni tovaristva Prosvita u Vislobokah kozhnogo tizhnya zustrichalisya u zali Prosviti U programi zustrichej buli korotki dopovidi z istoriyi Ukrayini korotki rozmovi na temu vihovannya alkogolyu dobroyi povedinki tosho Cerkva Neporochnogo zachattya Presvyatoyi Bogorodici 1763 r Cerkva Neporochnogo zachattya Presvyatoyi Bogorodici UGKC 1763 r Pam yatka kulturnoyi spadshini Ukrayini Vhid u hram Hram Neporochnogo zachattya Presvyatoyi Bogorodici zbudovanij 1763 roku yak darunok svoyij druzhini vid vlasnika sela Kazimira Pravdicha Na toj chas Visloboki buli hutorom de bulo lishe 12 dvoriv Cherez dva roki pislya poselennya u seli a same 1763 roku Kazimir Pravdich pobuduvav cerkvu yak darunok svoyij druzhini Cerkva bagata nastinnimi rozpisami sho ye ridkistyu u derev yanomu budivnictvi Rozpisi za tehnichnimi prijomami blizki do narodnogo zhivopisu na skli sho poshirilisya naprikinci XVIII st na teritoriyi Ukrayinskih Karpat Z memorialnogo virshovanogo panegirika polskoyu movoyu nad pivdennimi dverima diznayemosya u comu nevelichkomu seli vzagali ne bulo cerkvi azh doki nim stav voloditi Kazimir Pravdich i same jogo starannyami i za dopomogoyu Leva Sheptickogo u 1760 h rokah postav novij hram Stinopis hramu vkrivaye stini navi i vivtarya Nizhnij yarus stinopisu navi predstavlyaye syuzheti Stritennya pivdenna stina Blagovishennya nad arkoyu sho vede v babinec Pokloninnya volhviv Hreshennya pivnichna stina Na drugomu yarusi na vosmi granyah cerkovnoyi bani rozmisheno p yatnadcyat scen Strastej Hristovih na tretomu na vosmi granyah verhu bani Voskresinnya Voznesinnya Hrista ta Voznesinnya Bogorodici Na stinah vivtarya Zhertvoprinoshennya Adama Pokayannya Magdalini Pokayannya apostola Petra a takozh zobrazhennya angelskogo soboru svyatiteliv i svyatih Na pochatku hram buv duzhe malenkim a vzhe 1900 roku do nogo dobuduvali babinec Do 1991 roku babinec ne buv rozpisanij a prosto mav viglyad derev yanih brusiv Gromada sela Visloboki v 1991 roci zamovila majstriv shob rozfarbuvati dobudovanu chastinu hramu Yak zgaduye u svoyij praci paroh sela Remeniv otec Josif Ivanec z chasu pobudovi hramu parafiya sela mala svogo vlasnogo paroha zvali jogo iyerej Georgij Sam vin pidpisuvavsya yak vikarij cerkvi Vislobickoyi i sluzhiv u Vislobokah do 1765 roku Vid 10 kvitnya 1765 roku do 13 kvitnya 1774 roku svyashennikom stav Teodozij Artimovich Pislya nogo u Vislobokah pravili sluzhbi Bozhi iyerej Mihayil ta iyerej Stefan yaki do 1785 roku pidpisuvalis yak vikariyi Vislobicki She zgaduyetsya Vasilij Marnickij sho spochatku pidpisuvavsya yak preswyrer presviter Cikavo sho vsi metriki vin zapovnyuvav latinskimi literami ale staroslov yanskoyu movoyu Uprodovzh 1785 1795 rr parohom buv otec Ivan Lisineckij odnochasno paroh sela Remeniv Polskij pomishik Vislobickij v 1798 roci zagarbav cerkovne pole i cerkovna gromada u Vislobokah perestala buti okremoyu parafiyeyu Yiyi priyednali do Sulimova de parohom buv do 1840 roku Simeon Davidovich a otzhe parafiya sela Visloboki nalezhala do parafiyi sela Sulimiv Dali parohom buv otec Vasil Radzyukevich a vzhe z 1841 r do 1856 r parafiya sela nalezhala do parafiyi sela Remeniv i ocholyuvav yiyi Dolnickij Ivan Pislya nogo do 1859 roku o Luka Lisyak buv lishe administratorom u Remenovi a o Roman Kovshevich buv parohom do bereznya 1896 roku Ostanni desyat rokiv o Roman tyazhko hvoriv i parafiyeyu keruvali spivpracivniki Pershim pomichnikom buv o Kirilo Gupalo Vin pracyuvav lishe kilka misyaciv i 7 bereznya 1886 roku pomer vid epidemiyi tifu sho zabrala bagato lyudej v Remenovi V toj chas do Remenova prislali o Radeckogo Ce buv ukrayinskij patriot i revnij svyashennik pravdivij Hristovij pastir Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi tak pishe pro nogo o Kost Panas u svoyij knizi Na perelomi Otec Radeckij v tyazhki chasi epidemiyi revno vikonuvav svij svyashennij obov yazok i vsi jogo lyubili Vid 1889 do kincya lipnya 1892 rokiv buv o Antin Veselovskij Pislya nogo do 1894 roku remenivsku parafiyu obslugovuvav o Stefan Onishkevich Vin zastav parafiyu v zanepadi Otec Stepan buv shirim ukrayinskim patriotom i namagavsya vikorinyuvati v seli amoralnist Parafiyani jogo boyalisya i ne duzhe lyubili Vid 26 kvitnya 1894 roku do 14 kvitnya 1897 roku buv o Fediv a 14 kvitnya do Remenova prijshov paroh o Josif Ivanec Vin buv ne lishe revnim dushpastirem ale j najkrashim prosvityanskim ta gospodarsko ekonomichnim kerivnikom Cikavim ye fakt sho v Remenovi na misci teperishnoyi murovanoyi cerkvi Svyatoyi Divi Mariyi stoyala stara derev yana cerkva Otec Josif Ivanec tak pisav pro yiyi nezadovilnij stan Cerkov starenka vzhe nemislima bula lyudi ledve tisnulisya v nij azh plakali a do togo grozila zavalennyam Pri budivnictvi novoyi murovanoyi cerkvi v seli Remeniv v 1906 roci zhiteli sela Visloboki aktivno doluchalisya svoyimi koshtami Zokrema otec Ivanec zgaduye u spisku zhertvodavciv Mihajla Dyedika ta Stefana Prishlyaka Dlya zavershennya budovi hramu u Remenovi parafiya brala pozichku u Vislobickoyi parafiyi u sumi 3770 40 Koron yaku povernula u 1911 roci Takozh cikavo sho todishnij vlasnik sela Visloboki pan Zigmund Vislobidskij buv u druzhnih stosunkah zi svyashennikom Remenivskoyi cerkvi otcem Josipom Ivancem i aktivno svoyimi koshtami doluchavsya do budivnictva cerkvi u seli Remeniv Takozh pislya svoyeyi smerti ce stalosya 1900 roku pan Zigmund poobicyav poofiruvati dlya hramu v seli Remeniv 1000 koron Spadkoyemec mayetku Zigmunda Vislobidskogo pan Malchevskij vidiliv 1000 koron odnak za umovi sho za pana Vislobidskogo budut praviti pominalni sluzhbi Otec Ivanec 200 koron zalishiv na pominalni sluzhbi a 800 vikoristav na dobudovu babincya ta perebudovu zahristiya u Remenivskij cerkvi Prizvisha svyashennikiv sho buli parohami u seli Visloboki Parafiya Im ya Roki Visloboki Iyerej Georgij 1763 1765 Visloboki Teodozij Artimovich 10 04 1765 13 04 1774 Visloboki Iyerej Mihayil ta iyerej Stepan 1774 1775 Visloboki Vasilij Marnickij 1775 1785 Remeniv Ivan Lisineckij 1785 1795 Sulimiv Simeon Davidovich 1798 1 01 1840 Sulimiv Vasil Radzyukevich 1840 Remeniv Ivan Dolnickij 1841 1856 Remeniv Luka Lisyak vikonuvach obov yazkiv paroha 1856 1860 Remeniv Roman Kovshevich Pomichniki paroha Gupalo Kirilo Radeckij Ivan Veselovskij Antin Onishkevich Stepan 1860 1896 U 1886 1886 1889 1889 1892 1892 1894 Remeniv Ivan Fediv vikonuvach obov yazkiv paroha 26 04 1894 14 04 1896 Remeniv Josif Ivanec 1897 1920 Remeniv vidsutnij 1920 1927 Remeniv Mihajlo Pashkovskij vikonuvach obov yazkiv paroha 1927 1931 Remeniv Semen Krucko 1931 6 serpnya 1944 Remeniv Ivan Nagurskij 6 serpnya 1944 1952 Visloboki Mihajlo Kraveckij 29 03 1952 1962 u 1962 roci zakrili Hram u Vislobokah Pislya 1962 roku Mihajlo Kraveckij sluzhiv liturgiyi u Remenovi dlya parafiyan sil Remeniv ta Visloboki Visloboki Kost Panas 1989 2009 Visloboki Zinovij Koltun 2009 do sogodni U XVIII st misceva cerkva Neporochnogo rachattya Presvyatoyi Bogorodici nalezhala do Kulikivskogo dekanatu Lvivsko Kam yaneckoyi yeparhiyi Z 1782 roku vona stala filiyeyu abo dochirnoyu cerkvoyu sho pidporyadkovana cerkvi v seli Sulimiv U serpni 1787 roku Kulikivskij dekanat peredali do skladu Peremiskoyi yeparhiyi Pislya 1841 roku cerkva pidporyadkovana parafiyi u seli Remeniv Taka situaciya zalishalasya do Drugoyi svitovoyi vijni Uprodovzh 1962 1989 rr cerkva ne diyala unaslidok politiki nishivnogo komunistichnogo rezhimu Kilkist greko katolikiv u seli Visloboki vprodovzh istorichnogo period Rik Kilkist 1830 143 1840 159 1860 178 1880 223 1900 294 1925 302 1938 315 2012 390 Dzvinicya Pam yatka kulturnoyi spadshini Ukrayini Hram Neporochnogo zachattya Presvyatoyi Bogorodici 1989 roku urochisto posvyatili Sogodni zhiteli sela shaslivi sho mayut vlasnij duhovnij dim i mozhut vilno vidviduvati hram Zgadajmo lyudinu kotra doklala najbilshe zusil dlya togo shob hram u seli bulo vidkrito i posvyacheno Ce svitloyi pam yati Roman Mihajlovich Pasichnik Bagato zusil doklali meshkanci sela dlya vidnovlennya hramu U vazhki chasi ekonomichnogo kolapsu pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu vazhko bulo zibrati koshti dlya provedennya remontno vidnovlyuvalnih robit u hrami Prote zavdyaki velikomu bazhannyu i spilnim zusillyam bagatoh meshkanciv sela hram bulo osvyacheno Vzhe na chas urochistostej pov yazanih z perepohovannyanyam Josifa Slipogo vid parafiyi sela Visloboki bulo prisutnye bratstvo pid kerivnictvom paroha otcya Kostya Panasa Slid kilka sliv skazati pro dzvinicyu i kaplichku poblizu hramu Derev yana dvohyarusna karkasna dzvinicya roztashovana na pivdennij zahid vid cerkvi Data pobudovi dzvinici nevidoma Za odniyeyu z versij yiyi yak i cerkvu pobuduvali 1762 roku za inshimi danimi 1894 roku Shilyayemos do dumki sho dzvinicyu pobuduvali 1894 roku oskilki na starih kadastrovih planah dzvinicya roztashovana z pivnichnogo boku vid cerkvi a ne z pivdennogo yak teper Za perekazami starshih meshkanciv sela kolis u nij buv velichavij dzvin sho svoyim tembrom povidomlyav meshkancyam pro veseli i sumni podiyi Za polskih chasiv dzvin vikoristovuvali dlya zahistu pered gromoviceyu i negodoyu Pislya udaru u dzvin hmari nibi rozdvoyuvalisya i obhodili selo storonoyu Dzvin znyali za chasiv radyanskoyi okupaciyi i mabut jogo spitkala taka zh dolya sho j usi inshi dzvoni yaki pereplavlyali na zbroyu Kaplichka z prekrasnoyu statuyeyu Divi Mariyi kolis stoyala nepodalik avtobusnoyi zupinki Z prihodom radyanskoyi vladi kaplichku hotili znishiti Shob yiyi zberegti meshkanci sela svoyimi vlasnimi silami perenesli statuyu Bogorodici na teritoriyu silskogo cvintarya Zi spogadiv Olgi Drobit lyudi zagornuli statuyu u tkaninu i vozom perevezli na cvintar a Yaroslav Krilinskij zbuduvav novu kaplichku yaka stoyit i sogodni Statuyu same postavili na chest skasuvannya panshini Sogodni meshkanci sela mozhut prochitati na nizhnij chastini pam yatnika cyu datu 3 travnya 1848 roku Vidomi lyudiShurat Vasil Grigorovich 24 serpnya 1871 27 kvitnya 1948 Lviv ukrayinskij pedagog literaturoznavec poet i perekladach DzherelaVisloboki putivnik Olga Pilipovich Lviv LNU 2013 68 s 1 16 vkl Ivanec J Nagurskij I Parafiyalnij litopis sela Remeniv Uporyadnik V Laba Lviv 1999 30 s Krushinska O Sorok chotiri derev yani hrami Lvivshini Krushinska O K Grani T 2007 120 s Panas K Na Perelomi Lviv KP Vidavnictvo Kobzar 2002 340 s Skorowidz wszystkich miejscowosci z przysiolkami w krolestwie Galicyi Wielkiem Ksiestwie Krakowskiemi Ksiestwie Bukowinskiem z uwzglednieniem wszystkich dodat zaszlych zmian terytoryalnych kraju Lwow 1914 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Arhiv originalu za 9 veresnya 2016 Procitovano 10 lyutogo 2016 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih