Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Член КПРС з Lib Черниченко Юрій ДмитровичЧерниченко Юрий ДмитриевичЮрий Черниченко у 15 років м Судак 1945 ік Ім я при н

Черниченко Юрій Дмитрович

Черниченко Юрій Дмитрович

Черниченко Юрій Дмитрович
Черниченко Юрий Дмитриевич
image
Юрий Черниченко у 15 років, м. Судак, 1945 ік.
Ім'я при народженніЧерниченко Юрий Дмитриевич
Народився7 серпня 1929(1929-08-07)
Грайворон, Курська область
Помер14 липня 2010(2010-07-14) (80 років)
Москва
ПохованняКрим
Громадянствоimage СРСР → image Росія
Діяльністьпроза, журналістика
Alma materДержавний університет Молдови
Напрямокреалізм
Жанроповідання, новела, актуальнастаття, повісті
Magnum opus«Житній хліб», «Рівняння з відомими», «Надія і опора»
ЧленствоСП СРСР і Рада Федерації
Преміїпремія Спілки журналістів СРСР (1966), орден «Знак Пошани», лауреат конкурсу Міністерство меліорації СРСР і СП СРСР «Людина і Земля» (1988).
image Черниченко Юрій Дмитрович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Черниченко.


Юрій Дмитрович Черниченко (рос. Юрий Дмитриевич Черниченко; 7 серпня 1929, Грайворон — 14 липня 2010, Москва) — російський публіцист, письменник українського походження.

Життєпис

Юрій Дмитрович Черниченко народився 7 серпня 1929 у місті Грайворон Курської області в українські родині мешканців Слобідської України. Дитинство майбутнього журналіста і письменника пройшло в місті Алушта, де його батько працював інжерером-плановиком. Крим став малою батьківщиною для Юрія Черниченка на все життя.

Університетська освіта

Закінчив філологічний факультет Кишинівського університету (1953). Був членом КПРС (з 1954).

Друковані твори

Друкувався з 1959 року, був автором нарисово-публіцистичних книг:

  • «Багатство цілини — народу». (Москва, 1960, у співавторстві з С.Любимовим);
  • «Антей і Бобошко» (Москва, 1963);
  • «Стрілка компаса» (Москва, 1965);
  • «У нас вдома» (Москва, 1967);
  • « Зимовий Нікола» (Москва, 1970);
  • « Житній хліб» (Москва, 1971);
  • «Земля в колоссях» (Москва, 1972);
  • «Рівняння з відомими» (Москва, 1974);
  • «Яровий клин» (Москва, 1975);
  • «Російський чорнозем» (Москва, 1978);
  • «Литовський щоденник» (Москва, 1979);
  • «Коваль, орач і мірошник» (Москва, 1982);
  • «Про картоплю» (Москва, 1982);
  • «Надія і опора» (Москва, 1983, у співавторстві з Б. Метальниковим);
  • «Уміння вести будинок» (Москва, 1984);
  • «Російська пшениця. Нариси» (Москва, «Современник», 1987);
  • «Хліб. Нариси. Повість» (Москва, «ХЛ», 1988);
  • «Російський хліб» (Москва, «Правда», 1988);
  • «Країна Лимонія» (Москва, третя друкарня РАН, 1995);
  • «Справа була в Росії» (Москва, «Московський робітник», 1997).
  • «Час вечері» (рос. «Время ужина»), Москва-Алушта, 2009.


Друкується в виданнях, «Літературна Газете», «Вісник єврейської рад. Культури», в журналах «НМ» (1985, № № 1, 8; 1986, № 12; 1988, № 5; 1989, № 9); «Огонёк» (напр. 1990, № 3), «Соціум» (1992, № 2), «Знамя» (1987, № № 3, 7; 1989, № № 1,2; 1995, № 9; 1997, № 4).

Громадська діяльність

Набув широкої популярності в 1970-і рр. як публіцист, котрий писав про проблеми російського села, сільської економіки, життя селян, що годували державу, підтримували її обороноздатність, хоча десятиліттями залишались найбільш пригнобленим станом в СРСР. Був ведучим телепрограми «Сільський час».

З початком перебудови зайняв відверто ліберальну позицію. Був ініціатором створення і головою Селянської партії (з 1991). У вересні 1993 повністю підтримав Указ Єльцина про розпуск З'їзду народних депутатів і Верховної Ради РФ, закликав заарештувати депутатів і їхніх прихильників, які не підпорядкувалися указу президента.

У жовтні 1993 підписав колективний лист 43 літераторів з вимогою заборонити Указом президента всі комуністичні та націоналістичні організації, закрити опозиційні газети «День», «Правда», «Советская Россия», «Литературная Россия» та інші і визнати нелегітимними не тільки З'їзд народних депутатів, Верховну Раду, а й усі утворені ними органи, включаючи Конституційний Суд РФ.

Черниченко входив до складу , Союзу письменників СРСР (1966), Російського ПЕН-центру. Був членом Ревізійної комісії СП РРФСР (1985—1991), секретарем правління СП СРСР (1986—1991), співголовою правління СП СРСР (з вересня 1991)), членом редакційної ради збірки «Звістка» (М., «Московський робітник», 1989), ради редакції журналу «Огонёк». Очолював Союз письменників Москви (з серпня 1991), був членом громадських рад журналів «Знамя», «Октябрь», ради РВК «Милосердя» (з 1990), редколегії альманаху «Кільце А» (1994).

Обирався народним депутатом СРСР (1989—1991), членом Ради Федерації РФ (з 1993-98), балотувався (безуспішно) до Державної Думи РФ (у 1999).

Черниченко був нагороджений орденом «Знак Пошани», преміями Спілки журналістів СРСР (1966), журналу «НС» (1975, 1978), лауреат конкурсу Міністерство меліорації СРСР і СП СРСР «Людина і Земля» (1988).

Поховання на горі Кара-Даг

Помер 14 липня 2010 року у Москві на 81-му році життя після тривалої хвороби. За заповітом письменника і журналіста прах розвіяно над горами Криму (Кара-Даг).

Джерела

  • Юрий Дмитриевич Черниченко. Биографическая справка
  • «Соковита спадщина професора» [ 25 липня 2020 у Wayback Machine.] газета «Україна молода» від 05.05.2012

Див. також

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Chlen KPRS z Lib Chernichenko Yurij DmitrovichChernichenko Yurij DmitrievichYurij Chernichenko u 15 rokiv m Sudak 1945 ik Im ya pri narodzhenniChernichenko Yurij DmitrievichNarodivsya7 serpnya 1929 1929 08 07 Grajvoron Kurska oblastPomer14 lipnya 2010 2010 07 14 80 rokiv MoskvaPohovannyaKrimGromadyanstvo SRSR RosiyaDiyalnistproza zhurnalistikaAlma materDerzhavnij universitet MoldoviNapryamokrealizmZhanropovidannya novela aktualnastattya povistiMagnum opus Zhitnij hlib Rivnyannya z vidomimi Nadiya i opora ChlenstvoSP SRSR i Rada FederaciyiPremiyipremiya Spilki zhurnalistiv SRSR 1966 orden Znak Poshani laureat konkursu Ministerstvo melioraciyi SRSR i SP SRSR Lyudina i Zemlya 1988 Chernichenko Yurij Dmitrovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chernichenko Yurij Dmitrovich Chernichenko ros Yurij Dmitrievich Chernichenko 7 serpnya 1929 Grajvoron 14 lipnya 2010 Moskva rosijskij publicist pismennik ukrayinskogo pohodzhennya ZhittyepisYurij Dmitrovich Chernichenko narodivsya 7 serpnya 1929 u misti Grajvoron Kurskoyi oblasti v ukrayinski rodini meshkanciv Slobidskoyi Ukrayini Ditinstvo majbutnogo zhurnalista i pismennika projshlo v misti Alushta de jogo batko pracyuvav inzhererom planovikom Krim stav maloyu batkivshinoyu dlya Yuriya Chernichenka na vse zhittya Universitetska osvitaZakinchiv filologichnij fakultet Kishinivskogo universitetu 1953 Buv chlenom KPRS z 1954 Drukovani tvoriDrukuvavsya z 1959 roku buv avtorom narisovo publicistichnih knig Bagatstvo cilini narodu Moskva 1960 u spivavtorstvi z S Lyubimovim Antej i Boboshko Moskva 1963 Strilka kompasa Moskva 1965 U nas vdoma Moskva 1967 Zimovij Nikola Moskva 1970 Zhitnij hlib Moskva 1971 Zemlya v kolossyah Moskva 1972 Rivnyannya z vidomimi Moskva 1974 Yarovij klin Moskva 1975 Rosijskij chornozem Moskva 1978 Litovskij shodennik Moskva 1979 Koval orach i miroshnik Moskva 1982 Pro kartoplyu Moskva 1982 Nadiya i opora Moskva 1983 u spivavtorstvi z B Metalnikovim Uminnya vesti budinok Moskva 1984 Rosijska pshenicya Narisi Moskva Sovremennik 1987 Hlib Narisi Povist Moskva HL 1988 Rosijskij hlib Moskva Pravda 1988 Krayina Limoniya Moskva tretya drukarnya RAN 1995 Sprava bula v Rosiyi Moskva Moskovskij robitnik 1997 Chas vecheri ros Vremya uzhina Moskva Alushta 2009 Drukuyetsya v vidannyah Literaturna Gazete Visnik yevrejskoyi rad Kulturi v zhurnalah NM 1985 1 8 1986 12 1988 5 1989 9 Ogonyok napr 1990 3 Socium 1992 2 Znamya 1987 3 7 1989 1 2 1995 9 1997 4 Gromadska diyalnistNabuv shirokoyi populyarnosti v 1970 i rr yak publicist kotrij pisav pro problemi rosijskogo sela silskoyi ekonomiki zhittya selyan sho goduvali derzhavu pidtrimuvali yiyi oboronozdatnist hocha desyatilittyami zalishalis najbilsh prignoblenim stanom v SRSR Buv veduchim teleprogrami Silskij chas Z pochatkom perebudovi zajnyav vidverto liberalnu poziciyu Buv iniciatorom stvorennya i golovoyu Selyanskoyi partiyi z 1991 U veresni 1993 povnistyu pidtrimav Ukaz Yelcina pro rozpusk Z yizdu narodnih deputativ i Verhovnoyi Radi RF zaklikav zaareshtuvati deputativ i yihnih prihilnikiv yaki ne pidporyadkuvalisya ukazu prezidenta U zhovtni 1993 pidpisav kolektivnij list 43 literatoriv z vimogoyu zaboroniti Ukazom prezidenta vsi komunistichni ta nacionalistichni organizaciyi zakriti opozicijni gazeti Den Pravda Sovetskaya Rossiya Literaturnaya Rossiya ta inshi i viznati nelegitimnimi ne tilki Z yizd narodnih deputativ Verhovnu Radu a j usi utvoreni nimi organi vklyuchayuchi Konstitucijnij Sud RF Chernichenko vhodiv do skladu Soyuzu pismennikiv SRSR 1966 Rosijskogo PEN centru Buv chlenom Revizijnoyi komisiyi SP RRFSR 1985 1991 sekretarem pravlinnya SP SRSR 1986 1991 spivgolovoyu pravlinnya SP SRSR z veresnya 1991 chlenom redakcijnoyi radi zbirki Zvistka M Moskovskij robitnik 1989 radi redakciyi zhurnalu Ogonyok Ocholyuvav Soyuz pismennikiv Moskvi z serpnya 1991 buv chlenom gromadskih rad zhurnaliv Znamya Oktyabr radi RVK Miloserdya z 1990 redkolegiyi almanahu Kilce A 1994 Obiravsya narodnim deputatom SRSR 1989 1991 chlenom Radi Federaciyi RF z 1993 98 balotuvavsya bezuspishno do Derzhavnoyi Dumi RF u 1999 Chernichenko buv nagorodzhenij ordenom Znak Poshani premiyami Spilki zhurnalistiv SRSR 1966 zhurnalu NS 1975 1978 laureat konkursu Ministerstvo melioraciyi SRSR i SP SRSR Lyudina i Zemlya 1988 Pohovannya na gori Kara DagPomer 14 lipnya 2010 roku u Moskvi na 81 mu roci zhittya pislya trivaloyi hvorobi Za zapovitom pismennika i zhurnalista prah rozviyano nad gorami Krimu Kara Dag DzherelaYurij Dmitrievich Chernichenko Biograficheskaya spravka Sokovita spadshina profesora 25 lipnya 2020 u Wayback Machine gazeta Ukrayina moloda vid 05 05 2012Div takozhNathnennya Chasopis Zhurnalistika Golodriga Pavlo Yakovich vinorob ukrayinskij naukovec selekcioner drug pismennika ta zhurnalistaPosilannyaPortal Biografiyi Portal Literatura

Дата публікації:
Топ