Ямі-каган (д/н—609) — 1-й володар Східнотюркського каганату в 603—609 роках. Повне ім'я Ел-Їдук Ямі-каган. В китайців відомий я Киминь Кехань.
Ямі-каган кит. 启民可汗 | |
Народження: | 6 століття |
---|---|
Смерть: | 608 або 609 Східно-тюркський каганат |
Батько: | Бага-каган |
Шлюб: | Q10946316? і d |
Діти: | Кат Іль-хан, Шібі-каган і Чуло-каган |
Життєпис
Походив з династії Ашина. Син Бага-кагана. При народженні отримав ім'я Жангар (в китайців Жаньгань). Після смерті батька 589 року не отримав влади, натомість в проміжку до 597 року отримує титул толіс-хан та владу на племенами киданів, татар, татабів.
Він забажав отримати в дружини доньку суйського імператора Ян Цзяня. Для цього зустрівся з чиновником Пей Гюем. Сановник повідомив йому, що якщо він бажає отримати в дружини принцесу, то нехай знайде спосіб знищити дружину Тулан-кагана — Дай (Юн-улугах), представницю династії Чень. У 597 році Жангар обмовив царівну і каган вбив її. Після цього каган, можливо, розкрив наклеп Жангара і став його переслідувати.
Втім вдалося закріпити союз з імперією Суй, оженившись на доньці Ян Цзяня — Ан'ї. Жангар переселився до фортеці Дугін (північніше Ордоса). 598 року допоміг суйському війську в кампанії проти Тулан-кагана. У відповідь останній спільно з Кара-Чурин-Тюрком 599 року завдав поразки Жангару, розграбував його ставку, вбивши його братів і дітей від першого шлюбу. З п'ятьма вершниками і китайським послом Жангар втік до імперії Суй.
Імператор надав Жангару титул цілі-чженьдо-цімінь-кагана (Мудрий, красномовний каган, що веде свій народ). 601 року спробував відвоювати свої землі в Ордосі, але зазнав поразки від Кара-Чурин-Тюрка, що на той час став великим каганом.
У 603 році знову виступив проти Кара-Чурин-Тюрка, який на той час зазнав поразок від повсталих племен теле на півночі. В Ордосі оголошений каганом племенами східних тюрок. Прийняв ім'я Ямі-каган. В наступні декілька років спробував підкорити державу західних тюрок, але марно.
У 607 році прибув до похідного табору імператора Ян Цзяня, подарувавши 3 тис. коней, отримавши натомість 13 тис. шматків шовку. Фактично визнав зверхність суйського імператора. Кагана подав доповідь імператору, в якій пропонував змінити тюркютський одяг і закони на китайські. Імператор вирішив, що це занадто і вказав, що тюркюти досить дикі, особливо степові, і не слід міняти одяг і закони, а потрібно впровадити освіту і просвіту. Імператор наказав влаштувати бенкет для Ямі-кагана і подарувати ще 2 500 шматків шовку, колісницю, верхових коней, литаври, музичні інструменти, прапори і наказав імператорським послам називати Ямі лише за титулом, що вважалося великим привілеєм. Незабаром імператор відвідав ставку кагана в Ордосі.
Зберігав вірність суйському імператору, відмовившись від перемовин з послами Когурьо. У 608 році відвідав Лоян. Помер 609 року. Йому спадкував син Шібі-каган.
Джерела
- Mau-tsai, Liu (1958). Die chinesischen Nachrichten zur Geschichte der Ost-Türken (T'u-küe). Wiesbaden: Otto Harrassowitz.
- Ahmet., Taşağil (1995—2004). Gök-Türkler. Atatürk Kültür, Dil, ve Tarih Yüksek Kurumu (Turkey). Ankara: Türk Tarih Kurumu Basımevi.
- Victor Cunrui Xiong (2008), Historical Dictionary of Medieval China, Scarecrow Press.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yami kagan d n 609 1 j volodar Shidnotyurkskogo kaganatu v 603 609 rokah Povne im ya El Yiduk Yami kagan V kitajciv vidomij ya Kimin Kehan Yami kagan kit 启民可汗 Narodzhennya 6 stolittyaSmert 608 abo 609 Shidno tyurkskij kaganatBatko Baga kaganShlyub Q10946316 i dDiti Kat Il han Shibi kagan i Chulo kaganZhittyepisPohodiv z dinastiyi Ashina Sin Baga kagana Pri narodzhenni otrimav im ya Zhangar v kitajciv Zhangan Pislya smerti batka 589 roku ne otrimav vladi natomist v promizhku do 597 roku otrimuye titul tolis han ta vladu na plemenami kidaniv tatar tatabiv Vin zabazhav otrimati v druzhini donku sujskogo imperatora Yan Czyanya Dlya cogo zustrivsya z chinovnikom Pej Gyuem Sanovnik povidomiv jomu sho yaksho vin bazhaye otrimati v druzhini princesu to nehaj znajde sposib znishiti druzhinu Tulan kagana Daj Yun ulugah predstavnicyu dinastiyi Chen U 597 roci Zhangar obmoviv carivnu i kagan vbiv yiyi Pislya cogo kagan mozhlivo rozkriv naklep Zhangara i stav jogo peresliduvati Vtim vdalosya zakripiti soyuz z imperiyeyu Suj ozhenivshis na donci Yan Czyanya An yi Zhangar pereselivsya do forteci Dugin pivnichnishe Ordosa 598 roku dopomig sujskomu vijsku v kampaniyi proti Tulan kagana U vidpovid ostannij spilno z Kara Churin Tyurkom 599 roku zavdav porazki Zhangaru rozgrabuvav jogo stavku vbivshi jogo brativ i ditej vid pershogo shlyubu Z p yatma vershnikami i kitajskim poslom Zhangar vtik do imperiyi Suj Imperator nadav Zhangaru titul cili chzhendo cimin kagana Mudrij krasnomovnij kagan sho vede svij narod 601 roku sprobuvav vidvoyuvati svoyi zemli v Ordosi ale zaznav porazki vid Kara Churin Tyurka sho na toj chas stav velikim kaganom U 603 roci znovu vistupiv proti Kara Churin Tyurka yakij na toj chas zaznav porazok vid povstalih plemen tele na pivnochi V Ordosi ogoloshenij kaganom plemenami shidnih tyurok Prijnyav im ya Yami kagan V nastupni dekilka rokiv sprobuvav pidkoriti derzhavu zahidnih tyurok ale marno U 607 roci pribuv do pohidnogo taboru imperatora Yan Czyanya podaruvavshi 3 tis konej otrimavshi natomist 13 tis shmatkiv shovku Faktichno viznav zverhnist sujskogo imperatora Kagana podav dopovid imperatoru v yakij proponuvav zminiti tyurkyutskij odyag i zakoni na kitajski Imperator virishiv sho ce zanadto i vkazav sho tyurkyuti dosit diki osoblivo stepovi i ne slid minyati odyag i zakoni a potribno vprovaditi osvitu i prosvitu Imperator nakazav vlashtuvati benket dlya Yami kagana i podaruvati she 2 500 shmatkiv shovku kolisnicyu verhovih konej litavri muzichni instrumenti prapori i nakazav imperatorskim poslam nazivati Yami lishe za titulom sho vvazhalosya velikim privileyem Nezabarom imperator vidvidav stavku kagana v Ordosi Zberigav virnist sujskomu imperatoru vidmovivshis vid peremovin z poslami Koguro U 608 roci vidvidav Loyan Pomer 609 roku Jomu spadkuvav sin Shibi kagan DzherelaMau tsai Liu 1958 Die chinesischen Nachrichten zur Geschichte der Ost Turken T u kue Wiesbaden Otto Harrassowitz Ahmet Tasagil 1995 2004 Gok Turkler Ataturk Kultur Dil ve Tarih Yuksek Kurumu Turkey Ankara Turk Tarih Kurumu Basimevi ISBN 975161113X Victor Cunrui Xiong 2008 Historical Dictionary of Medieval China Scarecrow Press