Софія Магдалена Бранденбург-Кульмбахська (нім. Sophie Magdalene von Brandenburg-Kulmbach, 28 листопада 1700 — 27 травня 1770) — королева-консорт Данії та Норвегії у 1730—1746 роках, уроджена німецька принцеса з династії Гогенцоллернів, донька принца Крістіана Генріха Бранденбург-Кульмбахського та графині Софії Крістіани фон Вольфштайн, дружина короля Данії та Норвегії Крістіана VI, матір короля Данії та Норвегії Фредеріка V.
Софія Магдалена Бранденбург-Кульмбахська | |
---|---|
нім. Sophie Magdalene von Brandenburg-Kulmbach | |
Портрет Софії Магдалени пензля Андреаса Брюнніхе, XVIII сторіччя | |
королева-консорт Данії та Норвегії | |
Початок правління: | 12 жовтня 1730 |
Кінець правління: | 6 серпня 1746 |
Коронація: | 6 червня 1731 Церква Фредеріксборгу |
Попередник: | Анна Софія Ревентлов |
Наступник: | Луїза Великобританська |
Дата народження: | 28 листопада 1700 |
Місце народження: | Лауф-ан-дер-Пегніц |
Країна: | Священна Римська імперія |
Дата смерті: | 27 травня 1770 (69 років) |
Місце смерті: | Палац Крістіансборґ, Копенгаген, Королівство Данії та Норвегії |
Поховання | Собор Роскілле |
Чоловік: | Крістіан VI |
Діти: | Фредерік, Луїза, Луїза |
Династія: | Гогенцоллерни, Ольденбурги |
Батько: | Крістіан Генріх Бранденбург-Кульмбахський |
Мати: | Софія Крістіана фон Вольфштайн |
Софія Магдалена Бранденбург-Кульмбахська у Вікісховищі |
На її честь назване насипане узбережжя Sophien-Magdalenen-Koog у громаді Ройсенкеге у Північній Фризії.
Біографія
Дитинство та юність
Софія Магдалена народилась 28 листопада 1700 року у замку Шонберг у підніжжя гори Моріца, де її батьки жили у невизнаному офіційним двором Байройту союзі. Вона була дев'ятою дитиною та четвертою донькою в родині принца Крістіана Генріха Бранденбург-Кульмбахського та його дружини Софії Крістіани фон Вольфштайн. Мала старшу сестру Доротею Шарлотту та братів Георга Фрідріха й Альбрехта Вольфганга. Інші діти померли в ранньому віці до її народження. Протягом восьми наступних років родина поповнилася ще п'ятьма нащадками, з яких дорослого віку досягли Фрідріх Ернст, Софія Кароліна та Фрідріх Крістіан.
Незважаючи на те, що Софія Крістіана була аристократкою та донькою графа, у маркграфстві вважали, що вона не є рівнею чоловікові. Родина жила на невеликий батьківський апанаж і мала багато боргів. У 1703 році Крістіан Генріх підписав Шонберзький договір, за яким відмовлявся від прав успадкування франконських володінь Гогенцоллернів, Бранденбург-Ансбаха та Бранденбург-Байройта, на користь Пруссії. Натомість король Пруссії Фрідріх I брав на себе утримання сім'ї Крістіана Генріха і надавав йому нове місце проживання — замок Веферлінген поблизу Магдебурга. Родина перебралася туди у 1704 році.
Батько помер, коли Софії Магдалені було 7 років. Матір виховувала дітей в релігійному дусі пієтистських традицій. Старший брат почав займатися розірванням Шонберзького договору.
У 1718 році принцесу відправили до двору її троюрідної сестри Крістіани Ебергардіни Бранденбург-Байройтської, яка була дружиною курфюрста Саксонії та короля Речі Посполитої Августа II Фрідріха й мешкала окремо від двору чоловіка у Дрездені, віддаючи перевагу містам Торгау та Преч. Софія Магдалена стала її фрейліною.
У липні 1721 року, під час подорожі Європою у пошуках нареченої, в замку Преч її побачив кронпринц Данії та Норвегії Крістіан. Враження, яке дівчина справила на нього, було настільки сильним, що він написав королю листа, повідомляючи, що хоче жити з нею та померти разом. В листах він також зазначав надзвичайну релігійність принцеси, яка нагадувала його власну, що також було добре сприйнято. З політичної точки зору партія для Данії була невигідною, однак Фредерік IV без вагань погодився. Він, в свою чергу, також повінчався з коханою жінкою Анною Софією Ревентлов. Якраз у травні він зробив її королевою Данії та Норвегії.
Шлюб та діти
Після переговорів із матір'ю нареченої, яка дала згоду, відбулося весілля 20-річної Софії Магдалени зі старшим від неї на рік кронпринцом Данії та Норвегії Крістіаном. Вінчання пройшло у замку Преч 7 серпня 1721 року. Крістіана Ебергардіна влаштувала з цього приводу дев'ятиденне свято та забезпечила нареченій посаг. Згодом молодята відбули до Копенгагену. Резиденцією королівської родини був старий Копенгагенський замок, де до 1728 року велася реставрація. Шлюб виявився щасливим та гармонійним. Чоловік поважав Софію Магдалену та довіряв їй.
Французький посол у Данії змальовував кронпринцесу як горду, вражаючу жінку, яка не має високого зросту чи видатних форм, не дуже вродливу, але дуже величну, з білою шкірою, приємним обличчям, яскравими світло-блакитними очима та красивими губами. Кронпринца він описував як хворобливого маленького джентльмена з блідим видовженим обличчям та великим носом. Своїми фрейлінами кронпринцеса призначила некрасивих жінок, аби чоловік не мав нагоди чимось спокуситися.
Наступного року кронпринцеса завагітніла і у березні 1723 року народила спадкоємця. Крістіан з цього приводу подарував дружині великий смарагд. Всього у подружжя було троє дітей:
- Фредерік (1723—1766) — наступний король Данії та Норвегії у 1746—1766 роках, був одруженим із британською принцесою Луїзою, а після її смерті — з принцесою Юліаною Марією Брауншвейг-Вольфенбюттельською, мав семеро дітей від обох шлюбів та п'ятеро дітей від Ельзе Хансен;
- Луїза (19 червня—20 грудня 1724) — прожила 6 місяців;
- Луїза (1726—1756) — дружина герцога Саксен-Хільдбурґхаузену , мала єдину доньку, що померла немовлям.
Софія Магдалена підтримувала тісні зв'язки зі своєю сім'єю. Матір, яка навідала її під час першої вагітності, залишилася в Данії до кінця життя. Згодом до неї приєдналася і сестра Софія Кароліна, два брати були данськими адміралами. Витрати на підтримку цих родинних зв'язків лягли важким тягарем на бюджет Данії.
Королева
12 жовтня 1730 року Крістіан посів трон королівства Данії та Норвегії, Софія Магдалена стала королевою-консортом. Оскільки до дружини свекора, як і її чоловік, ставилася негативно, то відмовилася носити ту ж корону, що й її попередниця. Нова корона була виготовлена до 1731 року і стала зменшеною копією старої та мала меншу вартість. Коронація пройшла 6 червня 1731 року у замковій церкві Фредеріксборгу.
Королівське подружжя було глибоко релігійним. Їхній двір відзначався суворим пієтизмом та жорстким етикетом, і, внаслідок, похмурістю. Жоден з їхніх двох дітей, які отримали любляче та турботливе виховання, не сприйняв батьківських ідеалів, що дуже засмучувало Софію Магдалену. Королева була непопулярною, як у народі, так і серед аристократії та при дворі. Її вважали пихатою, зарозумілою та марнотратною, а також звинувачували в тому, що вона надто контролює чоловіка, а її брати мають більш високий ранг, ніж принци крові.
Незважаючи на пієтизм, пара полюбляла велич і розкіш. У 1731 році надмірно розширений та застарілий Копенгагенський палац було зруйновано для того, щоб побудувати на його місці новий – перший Крістіансборґ. Тимчасово сімейство оселилося у незручному Фредеріксборгу, де час від часу також велися будівничі роботи У 1740 році розкішна будівля у стилі рококо була готова до заселення. Кімнати королеви знаходились у північному крилі навпроти каплиці. 26 листопада королівська родина урочисто в'їхала до палацу, на честь чого було влаштовано грандіозне свято та гарматний салют.
Ставши королем, Крістіан передав дружині старий замок Херсхольм на озері. Софія Магдалена вирішила перебудувати його у гідну королівську літню резиденцію. Будівництво велося з 1730 до 1744 року. Любов королеви до розкошів сприяла тому, що монарх у 1734—1736 роках звів замок Ермітаж, замок Софенберг у 1742—1746 роках та заклав новий замок Фрідріхсру у 1744 році в Драге, на місці старого, подарованого подружжям брату Софії Магдалени, Фрідріху Ернсту. На думку королеви, красиві будівлі робили честь країні. Замки були дорогими, однак, оскільки раніше більшу частину бюджету Данія витрачала на війну, частина грошей вивільнилася. До того ж, будівництво створило активність і процвітання країни. Водночас, це сприяло припиненню відтоку робочої сили за кордон.
У 1732 році, в річницю шлюбу, королева заснувала Орден Повної згоди, яким нагороджувалися представники обох статей.
Королівське подружжя рідко з'являлося на публіці, навіть по місту вони пересувалися у закритій кареті. Під час їхнього правління була введена заборона на розваги по неділям, а у 1735 році оприлюднена постанова про примусове відвідування церкви, порушення якої вело до штрафів чи покарань на ганебному стовпі.
У 1737 році королева створила у замку Валло Будинок старих дів шляхетного походження. У 1740 році заснувала Фонд Королівських коштовностей, куди віддала більшу частину своїх коштовностей.
Подальше життя
6 серпня 1746 року, у переддень срібної річниці весілля, король Крістіан VI пішов з життя. Відразу після його похорону Софія Магдалена склала власний заповіт.
Новим королем став їхній син Фредерік V. У королеви з ним були надто різні темперамети, аби налагодити добрі відносини. Король полюбляв пиячити та вів розпусне життя. До того ж він знаходився під впливом обер-гофмаршала Адама Готлоба Мольтке.
Мешкала Софія Магдалена, головним чином, у палаці Херсхольм, розташованому на північ від Копенгагена. Будівля на 250 кімнат у стилі бароко, оточена садом, отримала назву «Версаль Півночі» і вважалася однією з найкрасивіших в Європі. Палац був обставлений французькими меблями та мав штори на вікнах, що було нововведенням того часу. Поруч було створено невелике містечко. Королева провела там низку сільськогосподарчих змін за допомогою свого гофмейстера та секретаря Крістіана Ґюнтера цу Штольберг-Штольберга, які згодом були поширені по всій країні.
У 1766 році, останнім з її дітей, помер Фредерік. Престол королівства обійняв її онук Крістіан VII, який був не зовсім здоровим психічно, але мав теплі відносини з бабусею. У липні 1766 року вона сприяла звільненню обер-гофмаршала Адама Готлоба Мольтке.
У 1768 році при данському дворі з'явився німецький лікар Йоганн Фрідріх Струензе, який швидко почав набирати влади при неврівноваженому Крістіанові VII. У січні 1770 року він оселився у палаці Крістіансборґ, а навесні став коханцем його дружини Кароліни Матильди. Чутки про це ширилися столицею, і до літа у курсі був весь Копенгаген. В цей час Софія Магдалена пішла з життя у Крістіансборґу у віці 69 років, до початку скандалу при дворі. Була похована, за власним бажанням, без надмірних церемоній у каплиці Фредеріка V в соборі Роскілле.
Генеалогія
Крістіан Бранденбург-Байройтський | Марія Прусська | Філіп Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзький | Софія Ядвіґа Саксен-Лауенбурзька | Йоганн Фрідріх фон Вольфштайн | Барбара Теуфель фон Гантерсдорф | Вольфганг Георг I | Софія Юліана Гогенлое-Вальденбурзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Георг Альбрехт Бранденбург-Кульмбахський | Марія Єлизавета Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька | Альбрехт Фрідріх Вольфштейн цу Зульцбюрг | Софія Луїза Кастелл-Ремлінґенська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Крістіан Генріх Бранденбург-Байройт-Кульмбахський | Софія Крістіана фон Вольштейн | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Софія Магдалена | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Сайт громади Ройсенкеге. Sophien-Magdalenen-Koog [1] (нім.)
- M. Spindler, A. Kraus: Geschichte Frankens bis zum Ausgang des 18. Jahrhunderts, München 1997.
- Замок Шонберг [2] (нім.)
- Софія Магдалена — королева Данії [3] (дан.)
- Стаття про Софію Магдалену у Данському біографічному словнику [4] (дан.)
- Hans-Joachim Böttcher: Christiane Eberhardine Prinzessin von Brandenburg-Bayreuth, Kurfürstin von Sachsen und Königin von Polen, Gemahlin August des Starken. Dresdner Buchverlag, Dresden 2011, , стор. 292—293
- Копенгагенський замок [5] [ 2007-02-14 у Wayback Machine.] (дан.)
- Данські смарагди [6] (англ.) (нім.)
- Signe Prytz: Sorgenfri Slot, 1979.
- Стаття про Софію Магдалену у Данському жіночому біографічному словнику [7] (дан.)
- Палац Ермітаж [8] (дан.)
- Драге [9] [ 2016-08-15 у Wayback Machine.] (нім.)
- Існував до смерті королеви.
- Офіційний сайт замку Валле. Історія [10] [ 2018-03-31 у Wayback Machine.] (дан.)
- Georg Friedrich von Jenssen-Tusch: Die Verschwörung gegen die Königin Caroline Mathilde von Dänemark, H. Costenoble, 1864, стор. 10
- Стаття про Кароліну Матильду у Данському біографічному словнику [11] (дан.)
- Собор Роскілле [12] (англ.)
Література
- Eduard Maria Oettinger: Geschichte des dänischen Hofes, Band 3–4, Hoffmann und Campe, 1857, стор. 202
- M. Spindler, A. Kraus: Geschichte Frankens bis zum Ausgang des 18. Jahrhunderts, München, 1997,
- Historische Kommission bei der bayerischen Akademie der Wissenschaften: Neue deutsche Biographie, Berlin, 1971
- Heinrich Ferdinand Schoeppl: Die Herzoge von Sachsen-Altenburg. Bozen 1917, Neudruck Altenburg, 1992
Посилання
- (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія короля Крістіана VI (англ.)
- Стаття про Софію Магдалену у Данському біографічному словнику (дан.)
- Біографія Софії Магдалени Бранденбург-Кульмбахської (дан.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sofiya Magdalena Brandenburg Kulmbahska nim Sophie Magdalene von Brandenburg Kulmbach 28 listopada 1700 27 travnya 1770 koroleva konsort Daniyi ta Norvegiyi u 1730 1746 rokah urodzhena nimecka princesa z dinastiyi Gogencollerniv donka princa Kristiana Genriha Brandenburg Kulmbahskogo ta grafini Sofiyi Kristiani fon Volfshtajn druzhina korolya Daniyi ta Norvegiyi Kristiana VI matir korolya Daniyi ta Norvegiyi Frederika V Sofiya Magdalena Brandenburg Kulmbahskanim Sophie Magdalene von Brandenburg KulmbachSofiya Magdalena Brandenburg KulmbahskaPortret Sofiyi Magdaleni penzlya Andreasa Bryunnihe XVIII storichchyakoroleva konsort Daniyi ta NorvegiyiPochatok pravlinnya 12 zhovtnya 1730Kinec pravlinnya 6 serpnya 1746Koronaciya 6 chervnya 1731 Cerkva FrederiksborguPoperednik Anna Sofiya ReventlovNastupnik Luyiza VelikobritanskaData narodzhennya 28 listopada 1700 1700 11 28 Misce narodzhennya Lauf an der PegnicKrayina Svyashenna Rimska imperiyaData smerti 27 travnya 1770 1770 05 27 69 rokiv Misce smerti Palac Kristiansborg Kopengagen Korolivstvo Daniyi ta NorvegiyiPohovannyaSobor RoskilleCholovik Kristian VIDiti Frederik Luyiza LuyizaDinastiya Gogencollerni OldenburgiBatko Kristian Genrih Brandenburg KulmbahskijMati Sofiya Kristiana fon VolfshtajnSofiya Magdalena Brandenburg Kulmbahska u Vikishovishi Na yiyi chest nazvane nasipane uzberezhzhya Sophien Magdalenen Koog u gromadi Rojsenkege u Pivnichnij Friziyi BiografiyaDitinstvo ta yunist Sofiya Magdalena narodilas 28 listopada 1700 roku u zamku Shonberg u pidnizhzhya gori Morica de yiyi batki zhili u neviznanomu oficijnim dvorom Bajrojtu soyuzi Vona bula dev yatoyu ditinoyu ta chetvertoyu donkoyu v rodini princa Kristiana Genriha Brandenburg Kulmbahskogo ta jogo druzhini Sofiyi Kristiani fon Volfshtajn Mala starshu sestru Doroteyu Sharlottu ta brativ Georga Fridriha j Albrehta Volfganga Inshi diti pomerli v rannomu vici do yiyi narodzhennya Protyagom vosmi nastupnih rokiv rodina popovnilasya she p yatma nashadkami z yakih doroslogo viku dosyagli Fridrih Ernst Sofiya Karolina ta Fridrih Kristian Nezvazhayuchi na te sho Sofiya Kristiana bula aristokratkoyu ta donkoyu grafa u markgrafstvi vvazhali sho vona ne ye rivneyu cholovikovi Rodina zhila na nevelikij batkivskij apanazh i mala bagato borgiv U 1703 roci Kristian Genrih pidpisav Shonberzkij dogovir za yakim vidmovlyavsya vid prav uspadkuvannya frankonskih volodin Gogencollerniv Brandenburg Ansbaha ta Brandenburg Bajrojta na korist Prussiyi Natomist korol Prussiyi Fridrih I brav na sebe utrimannya sim yi Kristiana Genriha i nadavav jomu nove misce prozhivannya zamok Veferlingen poblizu Magdeburga Rodina perebralasya tudi u 1704 roci Batko pomer koli Sofiyi Magdaleni bulo 7 rokiv Matir vihovuvala ditej v religijnomu dusi piyetistskih tradicij Starshij brat pochav zajmatisya rozirvannyam Shonberzkogo dogovoru U 1718 roci princesu vidpravili do dvoru yiyi troyuridnoyi sestri Kristiani Ebergardini Brandenburg Bajrojtskoyi yaka bula druzhinoyu kurfyursta Saksoniyi ta korolya Rechi Pospolitoyi Avgusta II Fridriha j meshkala okremo vid dvoru cholovika u Drezdeni viddayuchi perevagu mistam Torgau ta Prech Sofiya Magdalena stala yiyi frejlinoyu U lipni 1721 roku pid chas podorozhi Yevropoyu u poshukah narechenoyi v zamku Prech yiyi pobachiv kronprinc Daniyi ta Norvegiyi Kristian Vrazhennya yake divchina spravila na nogo bulo nastilki silnim sho vin napisav korolyu lista povidomlyayuchi sho hoche zhiti z neyu ta pomerti razom V listah vin takozh zaznachav nadzvichajnu religijnist princesi yaka nagaduvala jogo vlasnu sho takozh bulo dobre sprijnyato Z politichnoyi tochki zoru partiya dlya Daniyi bula nevigidnoyu odnak Frederik IV bez vagan pogodivsya Vin v svoyu chergu takozh povinchavsya z kohanoyu zhinkoyu Annoyu Sofiyeyu Reventlov Yakraz u travni vin zrobiv yiyi korolevoyu Daniyi ta Norvegiyi Shlyub ta diti Portret Kristiana penzlya J S Valya Pislya peregovoriv iz matir yu narechenoyi yaka dala zgodu vidbulosya vesillya 20 richnoyi Sofiyi Magdaleni zi starshim vid neyi na rik kronprincom Daniyi ta Norvegiyi Kristianom Vinchannya projshlo u zamku Prech 7 serpnya 1721 roku Kristiana Ebergardina vlashtuvala z cogo privodu dev yatidenne svyato ta zabezpechila narechenij posag Zgodom molodyata vidbuli do Kopengagenu Rezidenciyeyu korolivskoyi rodini buv starij Kopengagenskij zamok de do 1728 roku velasya restavraciya Shlyub viyavivsya shaslivim ta garmonijnim Cholovik povazhav Sofiyu Magdalenu ta doviryav yij Francuzkij posol u Daniyi zmalovuvav kronprincesu yak gordu vrazhayuchu zhinku yaka ne maye visokogo zrostu chi vidatnih form ne duzhe vrodlivu ale duzhe velichnu z biloyu shkiroyu priyemnim oblichchyam yaskravimi svitlo blakitnimi ochima ta krasivimi gubami Kronprinca vin opisuvav yak hvoroblivogo malenkogo dzhentlmena z blidim vidovzhenim oblichchyam ta velikim nosom Svoyimi frejlinami kronprincesa priznachila nekrasivih zhinok abi cholovik ne mav nagodi chimos spokusitisya Nastupnogo roku kronprincesa zavagitnila i u berezni 1723 roku narodila spadkoyemcya Kristian z cogo privodu podaruvav druzhini velikij smaragd Vsogo u podruzhzhya bulo troye ditej Frederik 1723 1766 nastupnij korol Daniyi ta Norvegiyi u 1746 1766 rokah buv odruzhenim iz britanskoyu princesoyu Luyizoyu a pislya yiyi smerti z princesoyu Yulianoyu Mariyeyu Braunshvejg Volfenbyuttelskoyu mav semero ditej vid oboh shlyubiv ta p yatero ditej vid Elze Hansen Luyiza 19 chervnya 20 grudnya 1724 prozhila 6 misyaciv Luyiza 1726 1756 druzhina gercoga Saksen Hildburghauzenu mala yedinu donku sho pomerla nemovlyam Sofiya Magdalena pidtrimuvala tisni zv yazki zi svoyeyu sim yeyu Matir yaka navidala yiyi pid chas pershoyi vagitnosti zalishilasya v Daniyi do kincya zhittya Zgodom do neyi priyednalasya i sestra Sofiya Karolina dva brati buli danskimi admiralami Vitrati na pidtrimku cih rodinnih zv yazkiv lyagli vazhkim tyagarem na byudzhet Daniyi Koroleva 12 zhovtnya 1730 roku Kristian posiv tron korolivstva Daniyi ta Norvegiyi Sofiya Magdalena stala korolevoyu konsortom Oskilki do druzhini svekora yak i yiyi cholovik stavilasya negativno to vidmovilasya nositi tu zh koronu sho j yiyi poperednicya Nova korona bula vigotovlena do 1731 roku i stala zmenshenoyu kopiyeyu staroyi ta mala menshu vartist Koronaciya projshla 6 chervnya 1731 roku u zamkovij cerkvi Frederiksborgu Koronaciya pari Korolivske podruzhzhya bulo gliboko religijnim Yihnij dvir vidznachavsya suvorim piyetizmom ta zhorstkim etiketom i vnaslidok pohmuristyu Zhoden z yihnih dvoh ditej yaki otrimali lyublyache ta turbotlive vihovannya ne sprijnyav batkivskih idealiv sho duzhe zasmuchuvalo Sofiyu Magdalenu Koroleva bula nepopulyarnoyu yak u narodi tak i sered aristokratiyi ta pri dvori Yiyi vvazhali pihatoyu zarozumiloyu ta marnotratnoyu a takozh zvinuvachuvali v tomu sho vona nadto kontrolyuye cholovika a yiyi brati mayut bilsh visokij rang nizh princi krovi Nezvazhayuchi na piyetizm para polyublyala velich i rozkish U 1731 roci nadmirno rozshirenij ta zastarilij Kopengagenskij palac bulo zrujnovano dlya togo shob pobuduvati na jogo misci novij pershij Kristiansborg Timchasovo simejstvo oselilosya u nezruchnomu Frederiksborgu de chas vid chasu takozh velisya budivnichi roboti U 1740 roci rozkishna budivlya u stili rokoko bula gotova do zaselennya Kimnati korolevi znahodilis u pivnichnomu krili navproti kaplici 26 listopada korolivska rodina urochisto v yihala do palacu na chest chogo bulo vlashtovano grandiozne svyato ta garmatnij salyut Stavshi korolem Kristian peredav druzhini starij zamok Hersholm na ozeri Sofiya Magdalena virishila perebuduvati jogo u gidnu korolivsku litnyu rezidenciyu Budivnictvo velosya z 1730 do 1744 roku Lyubov korolevi do rozkoshiv spriyala tomu sho monarh u 1734 1736 rokah zviv zamok Ermitazh zamok Sofenberg u 1742 1746 rokah ta zaklav novij zamok Fridrihsru u 1744 roci v Drage na misci starogo podarovanogo podruzhzhyam bratu Sofiyi Magdaleni Fridrihu Ernstu Na dumku korolevi krasivi budivli robili chest krayini Zamki buli dorogimi odnak oskilki ranishe bilshu chastinu byudzhetu Daniya vitrachala na vijnu chastina groshej vivilnilasya Do togo zh budivnictvo stvorilo aktivnist i procvitannya krayini Vodnochas ce spriyalo pripinennyu vidtoku robochoyi sili za kordon U 1732 roci v richnicyu shlyubu koroleva zasnuvala Orden Povnoyi zgodi yakim nagorodzhuvalisya predstavniki oboh statej Korolivske podruzhzhya ridko z yavlyalosya na publici navit po mistu voni peresuvalisya u zakritij kareti Pid chas yihnogo pravlinnya bula vvedena zaborona na rozvagi po nedilyam a u 1735 roci oprilyudnena postanova pro primusove vidviduvannya cerkvi porushennya yakoyi velo do shtrafiv chi pokaran na ganebnomu stovpi U 1737 roci koroleva stvorila u zamku Vallo Budinok starih div shlyahetnogo pohodzhennya U 1740 roci zasnuvala Fond Korolivskih koshtovnostej kudi viddala bilshu chastinu svoyih koshtovnostej Podalshe zhittya Zamok Hersholm 6 serpnya 1746 roku u peredden sribnoyi richnici vesillya korol Kristian VI pishov z zhittya Vidrazu pislya jogo pohoronu Sofiya Magdalena sklala vlasnij zapovit Novim korolem stav yihnij sin Frederik V U korolevi z nim buli nadto rizni temperameti abi nalagoditi dobri vidnosini Korol polyublyav piyachiti ta viv rozpusne zhittya Do togo zh vin znahodivsya pid vplivom ober gofmarshala Adama Gotloba Moltke Meshkala Sofiya Magdalena golovnim chinom u palaci Hersholm roztashovanomu na pivnich vid Kopengagena Budivlya na 250 kimnat u stili baroko otochena sadom otrimala nazvu Versal Pivnochi i vvazhalasya odniyeyu z najkrasivishih v Yevropi Palac buv obstavlenij francuzkimi meblyami ta mav shtori na viknah sho bulo novovvedennyam togo chasu Poruch bulo stvoreno nevelike mistechko Koroleva provela tam nizku silskogospodarchih zmin za dopomogoyu svogo gofmejstera ta sekretarya Kristiana Gyuntera cu Shtolberg Shtolberga yaki zgodom buli poshireni po vsij krayini U 1766 roci ostannim z yiyi ditej pomer Frederik Prestol korolivstva obijnyav yiyi onuk Kristian VII yakij buv ne zovsim zdorovim psihichno ale mav tepli vidnosini z babuseyu U lipni 1766 roku vona spriyala zvilnennyu ober gofmarshala Adama Gotloba Moltke U 1768 roci pri danskomu dvori z yavivsya nimeckij likar Jogann Fridrih Struenze yakij shvidko pochav nabirati vladi pri nevrivnovazhenomu Kristianovi VII U sichni 1770 roku vin oselivsya u palaci Kristiansborg a navesni stav kohancem jogo druzhini Karolini Matildi Chutki pro ce shirilisya stoliceyu i do lita u kursi buv ves Kopengagen V cej chas Sofiya Magdalena pishla z zhittya u Kristiansborgu u vici 69 rokiv do pochatku skandalu pri dvori Bula pohovana za vlasnim bazhannyam bez nadmirnih ceremonij u kaplici Frederika V v sobori Roskille GenealogiyaKristian Brandenburg Bajrojtskij Mariya Prusska Filip Shlezvig Golshtejn Zonderburg Glyuksburzkij Sofiya Yadviga Saksen Lauenburzka Jogann Fridrih fon Volfshtajn Barbara Teufel fon Gantersdorf Volfgang Georg I Sofiya Yuliana Gogenloe Valdenburzka Georg Albreht Brandenburg Kulmbahskij Mariya Yelizaveta Shlezvig Golshtejn Zonderburg Glyuksburzka Albreht Fridrih Volfshtejn cu Zulcbyurg Sofiya Luyiza Kastell Remlingenska Kristian Genrih Brandenburg Bajrojt Kulmbahskij Sofiya Kristiana fon Volshtejn Sofiya Magdalena PrimitkiSajt gromadi Rojsenkege Sophien Magdalenen Koog 1 nim M Spindler A Kraus Geschichte Frankens bis zum Ausgang des 18 Jahrhunderts Munchen 1997 ISBN 3 406 39451 5 Zamok Shonberg 2 nim Sofiya Magdalena koroleva Daniyi 3 dan Stattya pro Sofiyu Magdalenu u Danskomu biografichnomu slovniku 4 dan Hans Joachim Bottcher Christiane Eberhardine Prinzessin von Brandenburg Bayreuth Kurfurstin von Sachsen und Konigin von Polen Gemahlin August des Starken Dresdner Buchverlag Dresden 2011 ISBN 978 3 941757 25 7 stor 292 293 Kopengagenskij zamok 5 2007 02 14 u Wayback Machine dan Danski smaragdi 6 angl nim Signe Prytz Sorgenfri Slot 1979 Stattya pro Sofiyu Magdalenu u Danskomu zhinochomu biografichnomu slovniku 7 dan Palac Ermitazh 8 dan Drage 9 2016 08 15 u Wayback Machine nim Isnuvav do smerti korolevi Oficijnij sajt zamku Valle Istoriya 10 2018 03 31 u Wayback Machine dan Georg Friedrich von Jenssen Tusch Die Verschworung gegen die Konigin Caroline Mathilde von Danemark H Costenoble 1864 stor 10 Stattya pro Karolinu Matildu u Danskomu biografichnomu slovniku 11 dan Sobor Roskille 12 angl LiteraturaEduard Maria Oettinger Geschichte des danischen Hofes Band 3 4 Hoffmann und Campe 1857 stor 202 M Spindler A Kraus Geschichte Frankens bis zum Ausgang des 18 Jahrhunderts Munchen 1997 ISBN 3 406 39451 5 Historische Kommission bei der bayerischen Akademie der Wissenschaften Neue deutsche Biographie Berlin 1971 Heinrich Ferdinand Schoeppl Die Herzoge von Sachsen Altenburg Bozen 1917 Neudruck Altenburg 1992Posilannya angl Profil na Thepeerage com angl Genealogiya korolya Kristiana VI angl Stattya pro Sofiyu Magdalenu u Danskomu biografichnomu slovniku dan Biografiya Sofiyi Magdaleni Brandenburg Kulmbahskoyi dan