Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (листопад 2015) |
Джема́ль Гюрсе́ль (тур. Cemal Gürsel, 13 жовтня 1895, Ерзурум, Османська імперія — 14 вересня 1966, Анкара, Туреччина) — турецький військовий і громадський діяч, четвертий президент Турецької республіки.
| Джемаль Гюрсель тур. Cemal Gürsel | |
|---|---|
| тур. Cemal Gürsel | |
 | |
 4-й президент Туреччини | |
| 1961 — 1966 | |
| Попередник | Махмуд Джеляль Баяр |
| Наступник | Джевдет Сунай |
| 11-й прем'єр-міністр Туреччини | |
| 1960 | |
| Попередник | Аднан Мендерес |
| Наступник | |
| Народився | 13 жовтня 1895 Ерзурум, Османська імперія |
| Помер | 14 вересня 1966 (70 років) Анкара, Туреччина |
| Похований | Державний цвинтар Туреччини[1] і Аниткабір[2] |
| Відомий як | політик, офіцер |
| Громадянство | Туреччина |
| Національність | турок |
| Alma mater | Турецька військова академія і d |
| Політична партія | незалежний політик |
| У шлюбі з | d |
| Професія | військовик |
| Релігія | сунізм |
| Нагороди |   |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Джемаль Гюрсель народився 13 жовтня 1895 року в Ерзурумі у родині турків-сунітів. Його батько, Абідін Бей, служив офіцером в османській армії. Джемаль Гюрсель був онуком Ібрагіму (1820—1895) і правнуком Хаджі Ахмаду (1790—1860).
Після закінчення початкової школи в Орду та військової середньої школи в Ерзінджані, Джемаль Гюрсель вступив до («İstanbul Kuleli Askerî Lisesi») у Стамбулі. В школі він був помітною фігурою і отримав прізвисько «Джемаль ага» (Великий Джемаль). Отримавши військову освіту за спеціальністю ртилерист, він відслужив у армії протягом 45 років.
У 1915 році, у віці 20 років, поступив на службу в армію Османської імперії. Під час Першої світової війни він брав участь у битві при Чанаккале, що на березі Дарданелл, і в битві при Галліполі. Як лейтенант першої батареї 12-го артилерійського полку в 1915 році був нагороджений Військовою медаллю. Пізніше він воював на палестинському та сирійському фронтах. У 1919 році був взятий в полон, і залишався в'язнем у Єгипті до 6 жовтня 1920 року. Пізніше, під час свого президентства, в інтерв'ю іноземній пресі, на питання «чому він не вивчив англійську мову під час його полону?», він пояснив, що був настільки засмучений під час полону, що на знак протесту вивчив французьку мову в британському таборі замість англійської.
Після звільнення повернувся в Анатолію, де приєднався до Мустафи Кемаля після конгресу і взяв участь у турецькій війні за незалежність 1920—1923. Командував полком, бригадою, був начальником військової школи, командиром корпусу, потім служив в Генеральному штабі армії. Він був нагороджений за хоробрість в Першому дивізіоні, перевершуючи в битвах Другої світової війни Іненю, Ескішехіра і Сакарью.
У 1946 році отримав звання бригадного генерала, у 1957 році — генерала армії.
У серпні 1958 року генерал Гюрсель призначений командувачем сухопутними силами Туреччини. Не брав участь у політичному житті країни і не належав до жодної з політичних партій.
Військова кар'єра
Навчався у військовій академії, яку закінчив у 1929 році як офіцер штабу. З 1946 року служив у всіх загальних рядах до чотирьох-зіркових в цілому, включаючи начальника розвідки і був призначений командувачем Сухопутними військами в 1958 році, коли командував 3-ю армією.
Гюрсель, як спокійний і батьківською фігурою з тонким почуттям гумору, був добре відомий як на національному, так і в колах НАТО, і заслужив повагу і довіру як в народу, так і в збройних силах, за свої професійні знання і поведінку. Під час свого візиту 2 травня 1960 року він пояснив свої погляди міністру національної оборони і, таким чином, уряду. 3 травня 1960 року він написав історичного листа, в якому просив президента Джеляля Баяра подати у відставку. У цьому листі він заявив, що прем'єр-міністра Аднана Мендереса люблять люди, і запропонував призначити його на пост Президента замість Баяра. Ці дії призвели до відстороненню Джемаля Гюрселя з посади, його відправили до Ізміра в обов'язкову відпустку, змушуючи до дострокового виходу на пенсію.
У прощальному листі, переданому у всі підрозділи збройних сил, Джемаль Гюрсель закликав армію не втручатися в політику, він висловився таким чином: «Завжди високо тримайте честь армії та форми, яку ви носите. Знайте, як захиститися від шкідливих наслідків амбіційної політичної атмосфери, яка зараз віє в країні. Тримайтеся осторонь від політики будь-якою ціною. Це має величезне значення для вашої честі, сили армії та долі країни».
Президентство
Став організатором , після успіху якого зайняв пости глави держави як голова і командувач збройними силами. Прийшовши до влади, він заявив, що у внутрішній і зовнішній політиці Туреччина буде слідувати принципам Кемаля Ататюрка і підтвердив вірність зобов'язанням по блоках НАТО і СЕНТО. Гюрсель також оголосив про намір провести нові загальні вибори і ухвалити нову конституцію країни. 28 травня 1960 він очолив новий уряд країни.
На початку травня 1960 року подав у відставку зі свого поста через незгоду з наказами прем'єр-міністра Аднана Мендереса, який використав армію для придушення антиурядових студентських демонстрацій в Анкарі. Відставка не була прийнята, однак Гюрсель був відправлений у відпустку. Помер на посаді президента в 1966 році, похований на Турецькому державному кладовищі.
Родина
Гюрсель одружився у 1927 році на Мелахат (Melahat), доньці офіцера військово-морського флоту, який служив на фрегаті Хамідіє (Hamidiye). Подружжя мало одного сина, Оздеміра та всиновило дівчинку на ім'я Хатідже Ергюн.
Цікаві факти
У 1961 році став ініціатором розробки першого турецького автомобіля Devrim, який так і не запустили у виробництво.
Примітки
- https://www.medyasiyaset.com/anitkabirin-hatirlanmayan-yillari1974-1988/
- Джемаль Гюрсель. Новое время., 1960, с. 31
Література
- Гюрсель, Джемаль // Радянська історична енциклопедія. — М.: Радянська енциклопедія, 1963. — Т. 4. — С. 923—924.
- Джемаль Гюрсель (Люди і події) // Новий час — № 22. — М.: 1960. — С. 31.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami listopad 2015 Dzhema l Gyurse l tur Cemal Gursel 13 zhovtnya 1895 Erzurum Osmanska imperiya 14 veresnya 1966 Ankara Turechchina tureckij vijskovij i gromadskij diyach chetvertij prezident Tureckoyi respubliki Dzhemal Gyursel tur Cemal Gurseltur Cemal Gursel4 j prezident Turechchini1961 1966PoperednikMahmud Dzhelyal BayarNastupnikDzhevdet Sunaj11 j prem yer ministr Turechchini1960PoperednikAdnan MenderesNastupnikNarodivsya13 zhovtnya 1895 1895 10 13 Erzurum Osmanska imperiyaPomer14 veresnya 1966 1966 09 14 70 rokiv Ankara TurechchinaPohovanijDerzhavnij cvintar Turechchini 1 i Anitkabir 2 Vidomij yakpolitik oficerGromadyanstvo TurechchinaNacionalnistturokAlma materTurecka vijskova akademiya i dPolitichna partiyanezalezhnij politikU shlyubi zdProfesiyavijskovikReligiyasunizmNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisDzhemal Gyursel narodivsya 13 zhovtnya 1895 roku v Erzurumi u rodini turkiv sunitiv Jogo batko Abidin Bej sluzhiv oficerom v osmanskij armiyi Dzhemal Gyursel buv onukom Ibragimu 1820 1895 i pravnukom Hadzhi Ahmadu 1790 1860 Pislya zakinchennya pochatkovoyi shkoli v Ordu ta vijskovoyi serednoyi shkoli v Erzindzhani Dzhemal Gyursel vstupiv do Istanbul Kuleli Askeri Lisesi u Stambuli V shkoli vin buv pomitnoyu figuroyu i otrimav prizvisko Dzhemal aga Velikij Dzhemal Otrimavshi vijskovu osvitu za specialnistyu rtilerist vin vidsluzhiv u armiyi protyagom 45 rokiv U 1915 roci u vici 20 rokiv postupiv na sluzhbu v armiyu Osmanskoyi imperiyi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vin brav uchast u bitvi pri Chanakkale sho na berezi Dardanell i v bitvi pri Gallipoli Yak lejtenant pershoyi batareyi 12 go artilerijskogo polku v 1915 roci buv nagorodzhenij Vijskovoyu medallyu Piznishe vin voyuvav na palestinskomu ta sirijskomu frontah U 1919 roci buv vzyatij v polon i zalishavsya v yaznem u Yegipti do 6 zhovtnya 1920 roku Piznishe pid chas svogo prezidentstva v interv yu inozemnij presi na pitannya chomu vin ne vivchiv anglijsku movu pid chas jogo polonu vin poyasniv sho buv nastilki zasmuchenij pid chas polonu sho na znak protestu vivchiv francuzku movu v britanskomu tabori zamist anglijskoyi Pislya zvilnennya povernuvsya v Anatoliyu de priyednavsya do Mustafi Kemalya pislya kongresu i vzyav uchast u tureckij vijni za nezalezhnist 1920 1923 Komanduvav polkom brigadoyu buv nachalnikom vijskovoyi shkoli komandirom korpusu potim sluzhiv v Generalnomu shtabi armiyi Vin buv nagorodzhenij za horobrist v Pershomu divizioni perevershuyuchi v bitvah Drugoyi svitovoyi vijni Inenyu Eskishehira i Sakaryu U 1946 roci otrimav zvannya brigadnogo generala u 1957 roci generala armiyi U serpni 1958 roku general Gyursel priznachenij komanduvachem suhoputnimi silami Turechchini Ne brav uchast u politichnomu zhitti krayini i ne nalezhav do zhodnoyi z politichnih partij Vijskova kar yeraNavchavsya u vijskovij akademiyi yaku zakinchiv u 1929 roci yak oficer shtabu Z 1946 roku sluzhiv u vsih zagalnih ryadah do chotiroh zirkovih v cilomu vklyuchayuchi nachalnika rozvidki i buv priznachenij komanduvachem Suhoputnimi vijskami v 1958 roci koli komanduvav 3 yu armiyeyu Gyursel yak spokijnij i batkivskoyu figuroyu z tonkim pochuttyam gumoru buv dobre vidomij yak na nacionalnomu tak i v kolah NATO i zasluzhiv povagu i doviru yak v narodu tak i v zbrojnih silah za svoyi profesijni znannya i povedinku Pid chas svogo vizitu 2 travnya 1960 roku vin poyasniv svoyi poglyadi ministru nacionalnoyi oboroni i takim chinom uryadu 3 travnya 1960 roku vin napisav istorichnogo lista v yakomu prosiv prezidenta Dzhelyalya Bayara podati u vidstavku U comu listi vin zayaviv sho prem yer ministra Adnana Menderesa lyublyat lyudi i zaproponuvav priznachiti jogo na post Prezidenta zamist Bayara Ci diyi prizveli do vidstoronennyu Dzhemalya Gyurselya z posadi jogo vidpravili do Izmira v obov yazkovu vidpustku zmushuyuchi do dostrokovogo vihodu na pensiyu U proshalnomu listi peredanomu u vsi pidrozdili zbrojnih sil Dzhemal Gyursel zaklikav armiyu ne vtruchatisya v politiku vin vislovivsya takim chinom Zavzhdi visoko trimajte chest armiyi ta formi yaku vi nosite Znajte yak zahistitisya vid shkidlivih naslidkiv ambicijnoyi politichnoyi atmosferi yaka zaraz viye v krayini Trimajtesya ostoron vid politiki bud yakoyu cinoyu Ce maye velichezne znachennya dlya vashoyi chesti sili armiyi ta doli krayini PrezidentstvoStav organizatorom pislya uspihu yakogo zajnyav posti glavi derzhavi yak golova i komanduvach zbrojnimi silami Prijshovshi do vladi vin zayaviv sho u vnutrishnij i zovnishnij politici Turechchina bude sliduvati principam Kemalya Atatyurka i pidtverdiv virnist zobov yazannyam po blokah NATO i SENTO Gyursel takozh ogolosiv pro namir provesti novi zagalni vibori i uhvaliti novu konstituciyu krayini 28 travnya 1960 vin ocholiv novij uryad krayini Na pochatku travnya 1960 roku podav u vidstavku zi svogo posta cherez nezgodu z nakazami prem yer ministra Adnana Menderesa yakij vikoristav armiyu dlya pridushennya antiuryadovih studentskih demonstracij v Ankari Vidstavka ne bula prijnyata odnak Gyursel buv vidpravlenij u vidpustku Pomer na posadi prezidenta v 1966 roci pohovanij na Tureckomu derzhavnomu kladovishi RodinaGyursel odruzhivsya u 1927 roci na Melahat Melahat donci oficera vijskovo morskogo flotu yakij sluzhiv na fregati Hamidiye Hamidiye Podruzhzhya malo odnogo sina Ozdemira ta vsinovilo divchinku na im ya Hatidzhe Ergyun Cikavi faktiU 1961 roci stav iniciatorom rozrobki pershogo tureckogo avtomobilya Devrim yakij tak i ne zapustili u virobnictvo Primitkihttps www medyasiyaset com anitkabirin hatirlanmayan yillari1974 1988 Dzhemal Gyursel Novoe vremya 1960 s 31LiteraturaGyursel Dzhemal Radyanska istorichna enciklopediya M Radyanska enciklopediya 1963 T 4 S 923 924 Dzhemal Gyursel Lyudi i podiyi Novij chas 22 M 1960 S 31