Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Махмуд Джеляль Баяр (тур. Mahmut Celâl Bayar; 16 травня 1883 — 22 серпня 1986) — турецький політик і державний діяч, третій президент Туреччини.
| Махмуд Джеляль Баяр | |
|---|---|
| тур. Mahmut Celâl Bayar | |
 | |
| Псевдо | Galip Hoca |
| Народився | 16 травня 1883[1][2][…] d, d, Бурса, Туреччина |
| Помер | 22 серпня 1986[1][2][…] (103 роки) Стамбул, Туреччина |
| Поховання | Бурса |
| Країна |  Туреччина |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | турецька[1] |
| Посада | Член Великих національних зборів Туреччини[d], президент Туреччини, прем'єр-міністр Туреччини і прем'єр-міністр Туреччини |
| Партія | Демократична партія[d] і Республіканська народна партія |
| Конфесія | іслам |
| У шлюбі з | d |
| Діти (3) | d |
| Автограф |  |
| Нагороди |   |
| |
Ранні роки
Народився в 1883 в селі Умурбей поруч з містом (вілайєт Бурса), в сім'ї релігійного діяча і вчителя, що переїхав з міста Лом (Болгарія). Після закінчення школи, Баяр працював клерком спочатку в суді Гемліка, а потім у банку Ziraat Bankası і філії Deutsche Orientbank в Бурсі.
Політична кар'єра
У 1908 приєднався до групи (тур. «İttihad Terakki Cemiyeti»), політичної організації младотурків, і став її важливим членом, зайнявши посаду генерального секретаря недавно заснованого Ізмірського відділення партії. На цій посаді він сприяв створенню жіночої та залізничної шкіл.
У 1919 обраний до османський парламент депутатом від Сарухана (сьогоднішня Маніса). Через своєї незгоди із запропонованим султаном новим варіантом конституції, в 1920 році Баяр поїхав до Анкари, щоб приєднатися до Мустафи Кемаля та Турецького визвольного руху.
Баяр став активним членом Товариства захисту прав Анатолії і Румелії (тур. «Müdafaa-i Hukuk Cemiyeti»), політичної організації, що сформувалася після Першої світової війни. Він був обраний в нещодавно створені Великі національні збори Туреччини депутатом від Бурси. У тому ж році він почав роботу заступником міністра економіки і 27 лютого 1921 був призначений міністром економіки. Баяр керував переговорної комісією під час повстання . У 1922 році Баяр був членом турецької делегації на Лозаннській конференції як радник Ісмета Іненю. Після виборів 1923 він був обраний депутатом парламенту від Ізміру. 26 серпня 1924 Баяр заснував Діловий банк (тур. Türkiye İş Bankası) в Анкарі і пропрацював його генеральним директором до 1932 року.
25 жовтня 1937, після відходу у відставку Ісмета Іненю, Мустафа Кемаль Ататюрк призначив Баяра прем'єр-міністром 9-го уряду. Він займав цю посаду під час смерті Ататюрка і після того, як в 1938 році Іненю став президентом. Розбіжності з Іненю призвели до того, що 25 січня 1939 Баяр склав повноваження.
До 1945 був членом Народно-республіканської партії (тур. Cumhuriyet Halk Partisi), турецької соціал-демократичної республіканської націоналістичної партії. 7 січня 1946 він разом з Аднаном Мендересом, Фуатом Кепрюлю і Рефіком Коралтаном заснував Демократичну партію (тур. Demokrat Parti), соціально-консервативну партію, яка дотримувався ліберальних поглядів в економіці.
У перших вільних загальних виборах у турецькій історії, що пройшли 14 травня 1950, Демократична партія отримала більшість місць у парламенті (408 з 487). Парламент обрав Баяра, голову Демократичної партії, президентом Туреччини. У 1954 і 1957 роках він послідовно переобирався, пропрацювавши на посаді президента в цілому 10 років. Весь цей час посаду прем'єр-міністра займав Аднан Мендерес.
Державний переворот
27 травня 1960 збройні сили під керівництвом Джемаля Гюрселя здійснили державний переворот. Джелаль Баяр, Аднан Мендерес і ряд інших державних і партійних діячів 10 червня того ж року постали перед військовим трибуналом, котрий проходив на невеликому острові в Мармуровому морі.
Баяр і 15 інших членів партії були звинувачені у порушеннях конституції і 15 вересня 1961 засуджені до смертної кари Високим судом правосуддя. Правлячий військовий комітет підтвердив смертний вирок для Мендереса, Зорлу і Полаткана, проте вирок Баяра і ще 12 партійних діячів був замінений довічним тюремним ув'язненням. Баяр був відправлений у в'язницю в Кайсері але вже 7 листопада 1964 був звільнений за станом здоров'я.
У 1966 реабілітований. У 1974 повністю відновлений у політичних правах, але він відхилив запрошення стати довічним членом Сенату, мотивуючи це тим, що людина може представляти народ тільки в разі обрання.
Помер 22 серпня 1986 в Стамбулі у віці 103 років. Мав трьох дітей.
У 1958 Вільний університет Берліна (нім. Freie Universität Berlin) присудив йому почесний докторський ступінь. Заснований у 1992 університет у Манісі носить його ім'я.
Цікаві факти
- Входить до числа 12 глав держав і урядів, що прожили понад 100 років.
- Джаляль Баяр довгий час був рекордсменом серед політиків як довгожитель, в яких достовірно відомі роки життя.
- Він помер, коли йому було 103 роки і більше 3 місяців.
- Джаляль Баяр пережив на 2 роки колишнього рекордсмена, норвезького політика . Цю позицію він втратив наприкінці 2008 року, рекордсменом серед політиків-довгожителів став камбоджійський політик Чау Сен Коксал Чхум.
Галерея
-
![image]()
Барон Сигізмунд фон Браун (в центрі) зустрічає Баяра під час візиту до Німеччини (9 травня 1958).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
Посилання
- Celalbayar.org [ 26 червня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mahmud Dzhelyal Bayar tur Mahmut Celal Bayar 16 travnya 1883 18830516 22 serpnya 1986 tureckij politik i derzhavnij diyach tretij prezident Turechchini Mahmud Dzhelyal Bayartur Mahmut Celal BayarPsevdo Galip HocaNarodivsya 16 travnya 1883 1883 05 16 1 2 d d Bursa TurechchinaPomer 22 serpnya 1986 1986 08 22 1 2 103 roki Stambul TurechchinaPohovannya BursaKrayina TurechchinaDiyalnist politikZnannya mov turecka 1 Posada Chlen Velikih nacionalnih zboriv Turechchini d prezident Turechchini prem yer ministr Turechchini i prem yer ministr TurechchiniPartiya Demokratichna partiya d i Respublikanska narodna partiyaKonfesiya islamU shlyubi z dDiti 3 dAvtografNagorodi Mediafajli u VikishovishiRanni rokiNarodivsya v 1883 v seli Umurbej poruch z mistom vilajyet Bursa v sim yi religijnogo diyacha i vchitelya sho pereyihav z mista Lom Bolgariya Pislya zakinchennya shkoli Bayar pracyuvav klerkom spochatku v sudi Gemlika a potim u banku Ziraat Bankasi i filiyi Deutsche Orientbank v Bursi Politichna kar yeraU 1908 priyednavsya do grupi tur Ittihad Terakki Cemiyeti politichnoyi organizaciyi mladoturkiv i stav yiyi vazhlivim chlenom zajnyavshi posadu generalnogo sekretarya nedavno zasnovanogo Izmirskogo viddilennya partiyi Na cij posadi vin spriyav stvorennyu zhinochoyi ta zaliznichnoyi shkil U 1919 obranij do osmanskij parlament deputatom vid Saruhana sogodnishnya Manisa Cherez svoyeyi nezgodi iz zaproponovanim sultanom novim variantom konstituciyi v 1920 roci Bayar poyihav do Ankari shob priyednatisya do Mustafi Kemalya ta Tureckogo vizvolnogo ruhu Bayar stav aktivnim chlenom Tovaristva zahistu prav Anatoliyi i Rumeliyi tur Mudafaa i Hukuk Cemiyeti politichnoyi organizaciyi sho sformuvalasya pislya Pershoyi svitovoyi vijni Vin buv obranij v neshodavno stvoreni Veliki nacionalni zbori Turechchini deputatom vid Bursi U tomu zh roci vin pochav robotu zastupnikom ministra ekonomiki i 27 lyutogo 1921 buv priznachenij ministrom ekonomiki Bayar keruvav peregovornoyi komisiyeyu pid chas povstannya U 1922 roci Bayar buv chlenom tureckoyi delegaciyi na Lozannskij konferenciyi yak radnik Ismeta Inenyu Pislya viboriv 1923 vin buv obranij deputatom parlamentu vid Izmiru 26 serpnya 1924 Bayar zasnuvav Dilovij bank tur Turkiye Is Bankasi v Ankari i propracyuvav jogo generalnim direktorom do 1932 roku 25 zhovtnya 1937 pislya vidhodu u vidstavku Ismeta Inenyu Mustafa Kemal Atatyurk priznachiv Bayara prem yer ministrom 9 go uryadu Vin zajmav cyu posadu pid chas smerti Atatyurka i pislya togo yak v 1938 roci Inenyu stav prezidentom Rozbizhnosti z Inenyu prizveli do togo sho 25 sichnya 1939 Bayar sklav povnovazhennya Do 1945 buv chlenom Narodno respublikanskoyi partiyi tur Cumhuriyet Halk Partisi tureckoyi social demokratichnoyi respublikanskoyi nacionalistichnoyi partiyi 7 sichnya 1946 vin razom z Adnanom Menderesom Fuatom Kepryulyu i Refikom Koraltanom zasnuvav Demokratichnu partiyu tur Demokrat Parti socialno konservativnu partiyu yaka dotrimuvavsya liberalnih poglyadiv v ekonomici U pershih vilnih zagalnih viborah u tureckij istoriyi sho projshli 14 travnya 1950 Demokratichna partiya otrimala bilshist misc u parlamenti 408 z 487 Parlament obrav Bayara golovu Demokratichnoyi partiyi prezidentom Turechchini U 1954 i 1957 rokah vin poslidovno pereobiravsya propracyuvavshi na posadi prezidenta v cilomu 10 rokiv Ves cej chas posadu prem yer ministra zajmav Adnan Menderes Derzhavnij perevorot27 travnya 1960 zbrojni sili pid kerivnictvom Dzhemalya Gyurselya zdijsnili derzhavnij perevorot Dzhelal Bayar Adnan Menderes i ryad inshih derzhavnih i partijnih diyachiv 10 chervnya togo zh roku postali pered vijskovim tribunalom kotrij prohodiv na nevelikomu ostrovi v Marmurovomu mori Bayar i 15 inshih chleniv partiyi buli zvinuvacheni u porushennyah konstituciyi i 15 veresnya 1961 zasudzheni do smertnoyi kari Visokim sudom pravosuddya Pravlyachij vijskovij komitet pidtverdiv smertnij virok dlya Menderesa Zorlu i Polatkana prote virok Bayara i she 12 partijnih diyachiv buv zaminenij dovichnim tyuremnim uv yaznennyam Bayar buv vidpravlenij u v yaznicyu v Kajseri ale vzhe 7 listopada 1964 buv zvilnenij za stanom zdorov ya U 1966 reabilitovanij U 1974 povnistyu vidnovlenij u politichnih pravah ale vin vidhiliv zaproshennya stati dovichnim chlenom Senatu motivuyuchi ce tim sho lyudina mozhe predstavlyati narod tilki v razi obrannya Pomer 22 serpnya 1986 v Stambuli u vici 103 rokiv Mav troh ditej U 1958 Vilnij universitet Berlina nim Freie Universitat Berlin prisudiv jomu pochesnij doktorskij stupin Zasnovanij u 1992 universitet u Manisi nosit jogo im ya Cikavi faktiVhodit do chisla 12 glav derzhav i uryadiv sho prozhili ponad 100 rokiv Dzhalyal Bayar dovgij chas buv rekordsmenom sered politikiv yak dovgozhitel v yakih dostovirno vidomi roki zhittya Vin pomer koli jomu bulo 103 roki i bilshe 3 misyaciv Dzhalyal Bayar perezhiv na 2 roki kolishnogo rekordsmena norvezkogo politika Cyu poziciyu vin vtrativ naprikinci 2008 roku rekordsmenom sered politikiv dovgozhiteliv stav kambodzhijskij politik Chau Sen Koksal Chhum GalereyaBaron Sigizmund fon Braun v centri zustrichaye Bayara pid chas vizitu do Nimechchini 9 travnya 1958 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056PosilannyaCelalbayar org 26 chervnya 2011 u Wayback Machine