Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Безу́глівка — село Броварського району Київської області. Входить в склад Згурівської селищної громади. Селом протікає річка Супій. Біля села розташований Усівський заказник.
| село Безуглівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Київська область |
| Район | Броварський район |
| Громада | Згурівська селищна громада |
| Облікова картка | Безуглівка на сайті ВРУ |
| Основні дані | |
| Засноване | близько 1700 |
| Населення | 242 |
| Територія | 1,405 км² |
| Поштовий індекс | 07640 |
| Телефонний код | +380 04570 |
| Катойконіми | безуглівець, безуглівчанка |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°25′11″ пн. ш. 31°45′27″ сх. д. / 50.41972° пн. ш. 31.75750° сх. д.Координати: 50°25′11″ пн. ш. 31°45′27″ сх. д. / 50.41972° пн. ш. 31.75750° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 128 м |
| Водойми | річка Супій |
| Найближча залізнична станція | Яготин |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 07600, Київська область, Броварський р-н, смт. Згурівка, вул.Українська, 10 |
| Сільський голова | Теслюк Микола Володимирович |
| Карта | |
  Безуглівка | |
 Безуглівка | |
| Мапа | |
| | |
Історія
Безуглівка виникла наприкінці XVII століття. Вона була заснувана виходцем з міста Ясс (Румунія) Олексою Алоєи, який разом зі своїми братами Урсулою, Лупулою та численним родом оселився в Україні. Він був товмачем (перекладачем) турецької та румунської мов при графі Шереметьєві. За вірну службу російському царю, згідно з універсалом гетьмана Івана Самойловича, Олекса Алой одержав «Вічне посідання» — вільний Безуглівський степ, де він і вибудував хутір та почав розводити коней і велику рогату худобу — мав кінний завод.
Безуглівка є на мапі 1787 року.
У Олекси не було дітей, тому його спадкоємцем на хуторі став племінник Іпат Миронович. Згідно з духівницею від 15 листопада 1707 року Олекса Алой заповів різні частки свого майна та коштів кільком монастирям, церквам та численним родичам, що по смерті Алоя стало причиною тривалих судових процесів, оскільки кожен спадкоємець жадав мати у власності Безуглівку. Ці процеси тривали до 1760 року, і врешті на хуторі став повноправним господарем Гроцько Риза. Крім Ризи, частиною Безуглівських земель у 50-х роках XIX століття став володіти поміщик Кочубей, що мав у власності також і навколишні території. Під час земельної реформи 1861 року Кочубей за великий викуп виділив по півтори десятин землі кріпакам, що вимушені були сплачувати йому за це аж до революційних подій.
Селище було приписане до Миколаївській церкови в Супоївке (Войтівцях)
Під час революції 1905 року хутір був охоплений селянським бунтом, що спричинило погроми, переділ панської землі, майна, худоби. Бунтівниками була спалена економію. На шостий день бунту на хутір прибув каральний загін, який жорстоко розправився з учасниками виступу, а організаторів (Вакульєнка, Анатоєнка) відправлено у висилку. У селі на початку 1918 року створено ревком, який очолив Степан Яринич, встановлено революційний порядок, продукти та землі розподілено між селянами. Але в березні в село увійшли німецько-австрійські війська та гайдамаки, внаслідок чого поміщики повернулися. Були в селі і війська Директорії, і денікінські загони.
По цьому ревком очолив Гайовий Антон. У 1922 році в селі створено першу сільськогосподарську артіль «Комунар», яку очолив Вакуленко. Розвивалося сільське господарство, з'явилася сільськогосподарська техніка, почав залюднюватися хутір Свобода. Започаткували комуністичну ячійку та комсомольську організацію. 1927 року на хуторі Свобода утворено спільне товариство обробітку землі (СОЗ), а у 1930 році засновано об'єднану артіль «Перше травня», головою якої став комуніст О. Єгоров, робітник з Донбасу. Розвивалася соціальна сфера: побудовано приміщення нової середньої школи, сільський клуб, працювали гуртки лікнепу. Колгоспи укрупнюваалися. Першим головою колгоспу імені Якіра став І. А. Стукало. Пізніше колгосп було перейменовано на ім. НКВС. Один із безуглівців І. В. Висовень за успіхи у розвитку конярства був нагороджений орденом Леніна.
Після того, як Друга Світова війна у 1941 році розпочалася і для Радянського союзу, всі чоловіки пішли на фронт, і переважна частина з них не повернулась. Серед них були: безуглівець генерал-майор І. А. Крикун, що загинув при обороні Ленінград, полковник О. І. Безсмертний, майор М. А. Крикун. Окупанти тим часом панували у селі: руйнували колгоспи, знищували господарські приміщення, знущалися над селянами, майже всю молодь вивезли на примусові роботи до Німеччини. 1943 року село нарешті було звільнено радянськими військами. Почалась відбудова господарств, робота на землі. Відновлено 2 колгоспи — «Перше Травня», «НКВС», а пізніше — ім. Шевченка. Розвивалося господарство повільно, адже після війни знизилась кормова база тваринництва, технічне оснащення було незадовільним, культура землеробства низькою, та ще й часто змінювалися голови колгоспу — впродовж 1945–1950 років їх змінилося аж 8.
1950 року три колгоспи об'єднано в один — ім. Шевченка, головою якого обрано М. П. Крикуна. 1955 року відбулося роз'єднання господарств, що себе не виправдало, тож 1960 року колгоспи знову об'єдналися. Після цього господарство зміцніло, стало більш високопродуктивним, технологічно оснащеним. Внесок у розвиток господарства в різні періоди зробили голови колгоспу Г. Т. Дзюба, Д. Г. Федчук (нагороджений орденами «Знак пошани», Трудового Червоного прапора, 2 медалями «За доблесну працю») — за час їх керування колгосп став одним з передових господарств району.
Стан розвитку села почав погіршуватися після 15 березня 1975 року, коли колгоспу ім. Шевченка приєднався до Червоноармійського цукрокомбінату. У селі залишився лише відділ господарства, і, як наслідок, не вистачало роботи, знизились доходи селян, занепало будівництво, знизилася врожайність, зупинився соціальний розвиток села, не вистачало коштів на ремонт доріг, а також шкіл та інших закладів. Суттєво покращилась ситуація з приходом на посаду голови сільської ради А. С. Анатієнко, яка доклала максимум зусиль, направлених на будівництво та ремонтні роботи підрозділів господарства, окультурення парку, кладовища, пам'ятників, реконструкцію електромережі, ремонту школи, ФАПу. Задуми не здійснилися через відсутність коштів та належної підтримки. Колгосп, що поновив свою діяльність у селі 1987 року, отримавши назву "Радгосп «Безуглівський», не зміг досягти тієї висоти, що була до об'єднання у зв'язку із занедбанням землі, відсутністю доброї техніки та керівника.
У квітні 1992 року господарство змінило форму власності через реорганізацію у КСП ім. Шевченка. На чолі господарства став В. Д. Бондаренко. У травні КСП об'єдналося з СП «Свобода». Спільна праця дала свої переваги — зміцнилася кормова база тваринництва, збільшилося поголів'я худоби, зросли врожаї.
В наш час соціально-побутова сфера села невпинно покращується. Так, було прокладено центральну дорогу до с. Безуглівка та хутора Свободи, будуються дороги з твердим покриттям, село газифікується, було розпайовано колгоспну землю. Земля, що належала ТОВ «Безуглівський», яке припинило свою діяльність у «2003» році, орендується ПП «В. Г. Крук» та фермерським господарством «Чайка-5» (керівник В. О. Бондаренко). Саме завдяки цим господарствам та їхнім невтомним керівникам почало відроджуватися село, з'явилася робота у людей, розвивається соціально-культурна та побутова сфери села.
Історія підпорядкування
Село входило до складу:
- Пирятинський повіт, Полтавської губернії — до 1920;
- Безуглівської сільради Прилуцького району — 1920;
- Згурівського району — 1935;
- Згурівського району Київської області — 1955;
- Яготинського району з 1963 по 1986;
- Згурівського району з 1986 по 2020;
- Згурівської селищної громади Броварського району з 2020.2020;
Примітки
- . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 6 жовтня 2021.
- Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. (PDF) (украинский) . Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 серпня 2014. Процитовано 12 серпня 2014.
Джерела
- Матеріали з офіційного сайту Згурівської РДА [ 17 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Посилання
- облікова картка на сайті ВРУ[недоступне посилання з лютого 2019]
- погода у селі [ 15 червня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bezu glivka selo Brovarskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Vhodit v sklad Zgurivskoyi selishnoyi gromadi Selom protikaye richka Supij Bilya sela roztashovanij Usivskij zakaznik selo Bezuglivka Bezuglivska shkolaBezuglivska shkola Krayina Ukrayina Oblast Kiyivska oblast Rajon Brovarskij rajon Gromada Zgurivska selishna gromada Oblikova kartka Bezuglivka na sajti VRU Osnovni dani Zasnovane blizko 1700 Naselennya 242 Teritoriya 1 405 km Poshtovij indeks 07640 Telefonnij kod 380 04570 Katojkonimi bezuglivec bezuglivchanka Geografichni dani Geografichni koordinati 50 25 11 pn sh 31 45 27 sh d 50 41972 pn sh 31 75750 sh d 50 41972 31 75750 Koordinati 50 25 11 pn sh 31 45 27 sh d 50 41972 pn sh 31 75750 sh d 50 41972 31 75750 Serednya visota nad rivnem morya 128 m Vodojmi richka Supij Najblizhcha zaliznichna stanciya Yagotin Misceva vlada Adresa radi 07600 Kiyivska oblast Brovarskij r n smt Zgurivka vul Ukrayinska 10 Silskij golova Teslyuk Mikola Volodimirovich Karta Bezuglivka Bezuglivka Mapa Bezuglivka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Bezuglivka IstoriyaXVII XIX stolittya Bezuglivka vinikla naprikinci XVII stolittya Vona bula zasnuvana vihodcem z mista Yass Rumuniya Oleksoyu Aloyei yakij razom zi svoyimi bratami Ursuloyu Lupuloyu ta chislennim rodom oselivsya v Ukrayini Vin buv tovmachem perekladachem tureckoyi ta rumunskoyi mov pri grafi Sheremetyevi Za virnu sluzhbu rosijskomu caryu zgidno z universalom getmana Ivana Samojlovicha Oleksa Aloj oderzhav Vichne posidannya vilnij Bezuglivskij step de vin i vibuduvav hutir ta pochav rozvoditi konej i veliku rogatu hudobu mav kinnij zavod Bezuglivka ye na mapi 1787 roku U Oleksi ne bulo ditej tomu jogo spadkoyemcem na hutori stav pleminnik Ipat Mironovich Zgidno z duhivniceyu vid 15 listopada 1707 roku Oleksa Aloj zapoviv rizni chastki svogo majna ta koshtiv kilkom monastiryam cerkvam ta chislennim rodicham sho po smerti Aloya stalo prichinoyu trivalih sudovih procesiv oskilki kozhen spadkoyemec zhadav mati u vlasnosti Bezuglivku Ci procesi trivali do 1760 roku i vreshti na hutori stav povnopravnim gospodarem Grocko Riza Krim Rizi chastinoyu Bezuglivskih zemel u 50 h rokah XIX stolittya stav voloditi pomishik Kochubej sho mav u vlasnosti takozh i navkolishni teritoriyi Pid chas zemelnoyi reformi 1861 roku Kochubej za velikij vikup vidiliv po pivtori desyatin zemli kripakam sho vimusheni buli splachuvati jomu za ce azh do revolyucijnih podij Selishe bulo pripisane do Mikolayivskij cerkovi v Supoyivke Vojtivcyah XX stolittya Pid chas revolyuciyi 1905 roku hutir buv ohoplenij selyanskim buntom sho sprichinilo pogromi peredil panskoyi zemli majna hudobi Buntivnikami bula spalena ekonomiyu Na shostij den buntu na hutir pribuv karalnij zagin yakij zhorstoko rozpravivsya z uchasnikami vistupu a organizatoriv Vakulyenka Anatoyenka vidpravleno u visilku U seli na pochatku 1918 roku stvoreno revkom yakij ocholiv Stepan Yarinich vstanovleno revolyucijnij poryadok produkti ta zemli rozpodileno mizh selyanami Ale v berezni v selo uvijshli nimecko avstrijski vijska ta gajdamaki vnaslidok chogo pomishiki povernulisya Buli v seli i vijska Direktoriyi i denikinski zagoni Po comu revkom ocholiv Gajovij Anton U 1922 roci v seli stvoreno pershu silskogospodarsku artil Komunar yaku ocholiv Vakulenko Rozvivalosya silske gospodarstvo z yavilasya silskogospodarska tehnika pochav zalyudnyuvatisya hutir Svoboda Zapochatkuvali komunistichnu yachijku ta komsomolsku organizaciyu 1927 roku na hutori Svoboda utvoreno spilne tovaristvo obrobitku zemli SOZ a u 1930 roci zasnovano ob yednanu artil Pershe travnya golovoyu yakoyi stav komunist O Yegorov robitnik z Donbasu Rozvivalasya socialna sfera pobudovano primishennya novoyi serednoyi shkoli silskij klub pracyuvali gurtki liknepu Kolgospi ukrupnyuvaalisya Pershim golovoyu kolgospu imeni Yakira stav I A Stukalo Piznishe kolgosp bulo perejmenovano na im NKVS Odin iz bezuglivciv I V Visoven za uspihi u rozvitku konyarstva buv nagorodzhenij ordenom Lenina Bratska mogila voyiniv Radyanskoyi Armiyi yaki zaginuli v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Pislya togo yak Druga Svitova vijna u 1941 roci rozpochalasya i dlya Radyanskogo soyuzu vsi choloviki pishli na front i perevazhna chastina z nih ne povernulas Sered nih buli bezuglivec general major I A Krikun sho zaginuv pri oboroni Leningrad polkovnik O I Bezsmertnij major M A Krikun Okupanti tim chasom panuvali u seli rujnuvali kolgospi znishuvali gospodarski primishennya znushalisya nad selyanami majzhe vsyu molod vivezli na primusovi roboti do Nimechchini 1943 roku selo nareshti bulo zvilneno radyanskimi vijskami Pochalas vidbudova gospodarstv robota na zemli Vidnovleno 2 kolgospi Pershe Travnya NKVS a piznishe im Shevchenka Rozvivalosya gospodarstvo povilno adzhe pislya vijni znizilas kormova baza tvarinnictva tehnichne osnashennya bulo nezadovilnim kultura zemlerobstva nizkoyu ta she j chasto zminyuvalisya golovi kolgospu vprodovzh 1945 1950 rokiv yih zminilosya azh 8 1950 roku tri kolgospi ob yednano v odin im Shevchenka golovoyu yakogo obrano M P Krikuna 1955 roku vidbulosya roz yednannya gospodarstv sho sebe ne vipravdalo tozh 1960 roku kolgospi znovu ob yednalisya Pislya cogo gospodarstvo zmicnilo stalo bilsh visokoproduktivnim tehnologichno osnashenim Vnesok u rozvitok gospodarstva v rizni periodi zrobili golovi kolgospu G T Dzyuba D G Fedchuk nagorodzhenij ordenami Znak poshani Trudovogo Chervonogo prapora 2 medalyami Za doblesnu pracyu za chas yih keruvannya kolgosp stav odnim z peredovih gospodarstv rajonu Stan rozvitku sela pochav pogirshuvatisya pislya 15 bereznya 1975 roku koli kolgospu im Shevchenka priyednavsya do Chervonoarmijskogo cukrokombinatu U seli zalishivsya lishe viddil gospodarstva i yak naslidok ne vistachalo roboti znizilis dohodi selyan zanepalo budivnictvo znizilasya vrozhajnist zupinivsya socialnij rozvitok sela ne vistachalo koshtiv na remont dorig a takozh shkil ta inshih zakladiv Suttyevo pokrashilas situaciya z prihodom na posadu golovi silskoyi radi A S Anatiyenko yaka doklala maksimum zusil napravlenih na budivnictvo ta remontni roboti pidrozdiliv gospodarstva okulturennya parku kladovisha pam yatnikiv rekonstrukciyu elektromerezhi remontu shkoli FAPu Zadumi ne zdijsnilisya cherez vidsutnist koshtiv ta nalezhnoyi pidtrimki Kolgosp sho ponoviv svoyu diyalnist u seli 1987 roku otrimavshi nazvu Radgosp Bezuglivskij ne zmig dosyagti tiyeyi visoti sho bula do ob yednannya u zv yazku iz zanedbannyam zemli vidsutnistyu dobroyi tehniki ta kerivnika U kvitni 1992 roku gospodarstvo zminilo formu vlasnosti cherez reorganizaciyu u KSP im Shevchenka Na choli gospodarstva stav V D Bondarenko U travni KSP ob yednalosya z SP Svoboda Spilna pracya dala svoyi perevagi zmicnilasya kormova baza tvarinnictva zbilshilosya pogoliv ya hudobi zrosli vrozhayi Bezuglivka shkola XXI stolittya V nash chas socialno pobutova sfera sela nevpinno pokrashuyetsya Tak bulo prokladeno centralnu dorogu do s Bezuglivka ta hutora Svobodi buduyutsya dorogi z tverdim pokrittyam selo gazifikuyetsya bulo rozpajovano kolgospnu zemlyu Zemlya sho nalezhala TOV Bezuglivskij yake pripinilo svoyu diyalnist u 2003 roci orenduyetsya PP V G Kruk ta fermerskim gospodarstvom Chajka 5 kerivnik V O Bondarenko Same zavdyaki cim gospodarstvam ta yihnim nevtomnim kerivnikam pochalo vidrodzhuvatisya selo z yavilasya robota u lyudej rozvivayetsya socialno kulturna ta pobutova sferi sela Istoriya pidporyadkuvannya Selo vhodilo do skladu Piryatinskij povit Poltavskoyi guberniyi do 1920 Bezuglivskoyi silradi Priluckogo rajonu 1920 Zgurivskogo rajonu 1935 Zgurivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti 1955 Yagotinskogo rajonu z 1963 po 1986 Zgurivskogo rajonu z 1986 po 2020 Zgurivskoyi selishnoyi gromadi Brovarskogo rajonu z 2020 2020 Primitki www etomesto ru Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2021 Procitovano 6 zhovtnya 2021 Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva PDF ukrainskij Arhiv originalu PDF za 10 kvitnya 2021 Procitovano 12 zhovtnya 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 12 serpnya 2014 Procitovano 12 serpnya 2014 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherelaMateriali z oficijnogo sajtu Zgurivskoyi RDA 17 listopada 2016 u Wayback Machine Posilannyaoblikova kartka na sajti VRU nedostupne posilannya z lyutogo 2019 pogoda u seli 15 chervnya 2017 u Wayback Machine