Скандина́вський монетний (валютний) союз (дан. Den skandinaviske møntunion, швед. Skandinaviska myntunionen, норв. Den skandinaviske myntunion) — валютний союз заснований між Данією та Швецією 5 травня 1873 року з метою фіксації вартості їх валют між собою та відносно золота (за прикладом Латинського монетного союзу заснованого у 1865). Норвегія, яка була в унії зі Швецією, але з повною внутрішньою автономією, вступила до союзу через два роки, в 1875, прив'язавши свою валюту до золота на тому ж рівні, що й Данія та Швеція.
Скандинавський монетний союз | |
Дата створення / заснування | 1872 |
---|---|
Країна | Швеція, Данія і Норвегія |
У межах природно-географічного об'єкта | Скандинавія |
Час/дата припинення існування | 1924 |
Скандинавський монетний союз у Вікісховищі |
Опис
Згідно з умовами союзу, усі три країни запровадили нові валюти — крони (Данська крона, Шведська крона та Норвезька крона) які за вартістю прирівнювалися до 0,403 грама чистого золота (або 2,48 крони за 1 грам). Свої колишні валюти країни обмінювали за співвідношенням 1 крона = 1⁄2 данського рігсдалера = 1⁄4 норвезького рігсдалера = 1 шведському ріксдалеру. Хоч усі три валюти мали однакові назви вони випускалися як окремі валюти які, втім, мали однакову вартість і перебували в обігу на усій території союзу.
Скандинавський монетний союз припинив свою дію з початком Першої світової війни. 2 серпня 1914 року Швеція припинила обмінювати крони на золото за фіксованим курсом що поклало кінець взаємозамінності трьох валют.
Усі три країни по сьогодні використовують ті ж самі валюти що й в монетному союзі, але вони втратили прив'язку один до одного в 1914 році. Ісландська крона спочатку випускалася як похідна від данської крони з прив'язкою до неї. У 1944 році з проголошенням незалежності Ісландії від Данії країна стала випускати свою незалежну валюту.
Скандинавський монетний союз став одним з результатів політичної інтеграції Скандинавських країн в XIX столітті.
Див. також
Примітки
- Rongved, Gjermund Forfang (2 вересня 2017). The Gold War: the dissolution of the Scandinavian Currency Union during the First World War. Scandinavian Economic History Review. 65 (3): 243—262. doi:10.1080/03585522.2017.1364292. ISSN 0358-5522.
- . Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 9 грудня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skandina vskij monetnij valyutnij soyuz dan Den skandinaviske montunion shved Skandinaviska myntunionen norv Den skandinaviske myntunion valyutnij soyuz zasnovanij mizh Daniyeyu ta Shveciyeyu 5 travnya 1873 roku z metoyu fiksaciyi vartosti yih valyut mizh soboyu ta vidnosno zolota za prikladom Latinskogo monetnogo soyuzu zasnovanogo u 1865 Norvegiya yaka bula v uniyi zi Shveciyeyu ale z povnoyu vnutrishnoyu avtonomiyeyu vstupila do soyuzu cherez dva roki v 1875 priv yazavshi svoyu valyutu do zolota na tomu zh rivni sho j Daniya ta Shveciya Skandinavskij monetnij soyuz Data stvorennya zasnuvannya1872 Krayina Shveciya Daniya i Norvegiya U mezhah prirodno geografichnogo ob yektaSkandinaviya Chas data pripinennya isnuvannya1924 Skandinavskij monetnij soyuz u Vikishovishi Dvi identichni zoloti moneti nominalom 20 kron z odnakovoyu vagoyu ta vmistom zolota Zliva shvedska moneta sprava danskaOpisZgidno z umovami soyuzu usi tri krayini zaprovadili novi valyuti kroni Danska krona Shvedska krona ta Norvezka krona yaki za vartistyu pririvnyuvalisya do 0 403 grama chistogo zolota abo 2 48 kroni za 1 gram Svoyi kolishni valyuti krayini obminyuvali za spivvidnoshennyam 1 krona 1 2 danskogo rigsdalera 1 4 norvezkogo rigsdalera 1 shvedskomu riksdaleru Hoch usi tri valyuti mali odnakovi nazvi voni vipuskalisya yak okremi valyuti yaki vtim mali odnakovu vartist i perebuvali v obigu na usij teritoriyi soyuzu Skandinavskij monetnij soyuz pripiniv svoyu diyu z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni 2 serpnya 1914 roku Shveciya pripinila obminyuvati kroni na zoloto za fiksovanim kursom sho poklalo kinec vzayemozaminnosti troh valyut Usi tri krayini po sogodni vikoristovuyut ti zh sami valyuti sho j v monetnomu soyuzi ale voni vtratili priv yazku odin do odnogo v 1914 roci Islandska krona spochatku vipuskalasya yak pohidna vid danskoyi kroni z priv yazkoyu do neyi U 1944 roci z progoloshennyam nezalezhnosti Islandiyi vid Daniyi krayina stala vipuskati svoyu nezalezhnu valyutu Skandinavskij monetnij soyuz stav odnim z rezultativ politichnoyi integraciyi Skandinavskih krayin v XIX stolitti Div takozhLatinskij monetnij soyuz Zolotij standartPrimitkiRongved Gjermund Forfang 2 veresnya 2017 The Gold War the dissolution of the Scandinavian Currency Union during the First World War Scandinavian Economic History Review 65 3 243 262 doi 10 1080 03585522 2017 1364292 ISSN 0358 5522 Arhiv originalu za 3 listopada 2013 Procitovano 9 grudnya 2017