Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Португальський Тимор (порт. Timor Português) — назва Східного Тимору в той час, коли він перебував під португальським контролем. Протягом цього періоду Португалія ділила острів Тимор з Голландською Ост-Індією, а пізніше — з Індонезією.
Першими європейцями, які прибули в цей регіон, були португальці в 1515 році. Ченці — домініканці з'явилися на острові в 1556 році, і територія була оголошена португальською колонією в 1702 році. Після початку Лісабоном процесу деколонізації в 1974 році Індонезія вторглася на територію в 1975 році, що призвело до закінчення португальського панування. Вторгнення не було визнано в інших країнах, тому Португальський Тимор формально існував офіційно, поки країна не здобула незалежність під назвою Східний Тимор в 2002 році.
Ранні колонії
До прибуття до регіону мореплавців з європейських колоніальних держав острів Тимор був частиною торгових маршрутів, які простягалися між Індією і Китаєм, і був важливою ланкою у морській торгівлі Південно-Східної Азії. Великі запаси острівного ароматного сандалового дерева були його основним товаром. Першими європейцями, які прибули до регіону, були португальці на початку XVI століття, за ними прибули голландці наприкінці XVI століття. І ті й інші прибули у пошуках легендарних Островів Спецій в Молуккських островах. Португальці вперше висадилися поблизу сучасного Панте-Макасару, і в 1556 році групою домініканських ченців створено село .
Протягом наступних трьох століть голландці стали домінувати в усьому індонезійському архіпелазі за винятком східної частини Тимору, який став Португальським Тимором. Португальці впровадили кукурудзу як продовольчу культуру і каву як експортну культуру. Тиморська система збору податків і трудового контролю були збережені: з їх допомогою податки оплачувалися людьми за рахунок своєї праці і частини врожаю кави і сандалового дерева. Португальці запровадили інститут найманців в Тиморських громадах і вожді тиморських племен наймали португальських солдатів для воєн проти сусідніх племен. Використовуючи португальські мушкети, тиморці стали полювати на оленів і поставляти оленячі роги, які незабаром стали експортним товаром.
Португальці поширили в Східному Тиморі католицизм, латинську систему письма, друкарський верстат і формальне навчання. У Східному Тиморі з'явилися дві нові групи людей: португальці та (метиси — нащадки від шлюбів португальців з місцевими жителями). Португальська мова стала мовою комерції, церкви і державних справ, а португальські азіати використовували малайську на додаток до португальської мови. За колоніальної політики португальське громадянство було доступне для людей, які в достатній мірі асимілювалися і знали португальську мову, були грамотні і сповідували християнство, і до 1970 року 1200 східних тиморців, в основному представники аристократії, жителі Ділі або інших великих міст, отримали португальське громадянство. Станом на кінець правління колоніальної адміністрації в 1974 році 30 відсотків населення Східного Тимору були практикуючими католиками, в той час як більшість продовжувало поклонятися духам землі і неба.
Створення колонії
У 1702 році Лісабон направив в Східний Тимор свого першого постійного губернатора, Антоніу Коельйо Герилью, в , яке стало столицею всіх португальських володінь на Малих Зондських островах. Колишніми столицями були міста Солор і Ларантука. Португальський контроль над територією був особливо слабким в гірських районах. Домініканські монахи, час від часу голландці і самі тиморці конкурували з португальськими купцями. Контроль колоніальної адміністрації над островом в значній мірі обмежувався областю Ділі, і вони повинні були спиратися на традиційних племінних вождів для контролю і впливу.
Столиця колонії була перенесена в Ділі в 1769 році через атак топасів, які стали правителями кількох місцевих царств (Ліураї). У той же час голландці колонізували західну частину острова і навколишні острови архіпелагу — сучасну Індонезію. Кордон між Португальським Тимором і Голландською Ост-Індією був офіційно визначений в 1859 році Лісабонським договором. У 1913 році португальці і голландці офіційно погодилися розділити острів між ними. Остаточна межа була встановлена в Гаазі в 1916 році, і вона залишається державним кордоном між сучасними державами Східний Тимор і Індонезія.
Для португальців Східний Тимор залишався трохи більше ніж малозначущий торговий пост до кінця XIX століття. Інвестиції в інфраструктуру, охорону здоров'я і освіту були мінімальними. Сандал залишався основною експортною культурою разом з кавою, експорт якої стає значним в середині XIX століття. У місцях, де португальське правління утвердилось, воно, як правило, було жорстоким і з сильною експлуатацією місцевого населення.
Двадцяте століття
На початку XX століття криза економіки в метрополії спонукав Португалію отримувати більше багатств зі своїх колоній, в результаті чого влада португальців в Східному Тиморі значно зміцнилася. У 1910-12 роках в Східному Тиморі відбувалося повстання, яке було придушене після того, як Португалія ввела туди війська зі своїх колоній в Мозамбіку і Макао, в результаті чого загинуло 3000 жителів Східного Тимору.
Хоча Португалія зберігала нейтралітет під час Другої світової війни, в грудні 1941 року Португальська Тимор був окупований австралійськими і голландськими військами, які очікували японського вторгнення. Тисячі японських солдатів окупували Тимор в лютому 1942 року, і кордони голландців і португальців не були враховані на острові Тимор, коли японською окупаційною армією була створена тут єдина адміністративна зона. 400 австралійських і голландських командос, які опинилися в пастці на острові в результаті японського вторгнення, вели партизанську війну, яка зв'язала японські війська і привела до більш ніж 1000 жертв. Тиморці допомагали партизанам, але після евакуації Союзників японські каральні акції, що проводяться солдатами і союзним японцям Тиморським ополченням, поставили Східний Тимор в дуже скрутне становище. Станом на кінець війни, за оцінками, 40-60 тис. тиморців померло, економіка була в руїнах і голод мав широке поширення.
Після Другої світової війни португальці негайно повернули владу над своєю колонією, в той час як Західний Тимор став частиною Індонезії, яка здобула незалежність в 1949 році. Для відновлення економіки колоніальні губернатори змушували місцевих вождів на поставку робочих, що в подальшому призвело до колапсу в сільськогосподарському секторі. Роль католицької церкви в Східному Тиморі зросла після того, як португальський уряд передав освіту в Тиморі в руки церкви в 1941 році. У післявоєнному Португальському Тиморі охоплення населення шкільною освітою початкового і середнього рівня значно збільшилося, хоча сама освіта була дуже низького рівня. Хоча неграмотність в країні в 1973 році оцінювалася в 93 % населення, невелика освічена еліта Східного Тимору з навчених церквою в 1960-х і початку 1970-х років стала лідерами руху за незалежність під час індонезійської окупації.
Кінець португальського правління
Після перевороту 1974 року («революції гвоздик») новий уряд виступив за поступовий процес деколонізації португальських володінь в Азії та Африці. Коли в Східному Тиморі вперше були легалізовані політичні партії у квітні 1974 року, вийшли три основних «гравця». Тиморський Демократичний Союз (UDT) спочатку виступав за збереження Східного Тимору під протекторатом Португалії, а у вересні оголосив про свою підтримку незалежності. ФРЕТІЛІН схвалив «універсальну доктрину соціалізму», а також «право на незалежність», а потім оголосив себе «єдиним законним представником народу». Третя партія, АПОДЕТІ, почала пропаганду інтеграції Східного Тимору з Індонезією, висловлюючи побоювання, що незалежний Східний Тимор був би економічно слабкою і вразливою країною.
28 листопада 1975 року Східний Тимор оголосив про свою незалежність.
Дев'ять днів по тому Індонезія вторглася на територію Східного Тимору, оголосивши його двадцять сьомою провінції Індонезії під назвою Тимор-Тимур в 1976 році. Організація Об'єднаних Націй, однак, не визнала його анексію. Останнім губернатором Португальського Тимору був Маріо Лемос Пірес в 1974-75. Після закінчення індонезійської окупації в 1999 році і перехідного періоду при правлінні адміністрації Організації Об'єднаних Націй Східний Тимор став формально незалежною державою в 2002 році.
Першою валютою Східного Тимору була патака Португальського Тимору (введена в 1894 році), а після 1959 року використовувалося ескудо Португальського Тимору, пов'язаний з португальським ескудо. У 1975 році валюта перестала існувати, так як Східний Тимор був анексований Індонезією і почалося використання на його території індонезійської рупії.
Див. також
Примітки
- Encyclopedia of the Peoples of Asia and Oceania, By Barbara A. West, Infobase Publishing, 19 May 2010, page 198
- Schwartz (1994), p. 198
- Quoted in Dunn, p. 56.
- Quoted in Dunn, p. 60.
- Dunn, p. 62; Indonesia (1977), p. 19.
- Dunn, p. 62.
Література
- Dunn, James. Timor: A People Betrayed. Sydney: Australian Broadcasting Corporation, 1996. .
- Indonesia. Department of Foreign Affairs. Decolonization in East Timor. Jakarta: Department of Information, Republic of Indonesia, 1977. OCLC 4458152.
- Schwarz, A. (1994). A Nation in Waiting: Indonesia in the 1990s. Westview Press. ISBN .
- Taylor, Jean Gelman (2003). Indonesia: Peoples and Histories. New Haven and London: Yale University Press. ISBN .
Посилання
- — Technical University of Lisbon
- Lords of the Land, Lords of the Sea; Conflict and Adaptation in Early Colonial Timor, 1600—1800 — KITLV Press 2012. Open Access
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Timor znachennya Portugalskij Timor port Timor Portugues Koloniya Portugaliyi 1702 1975 Prapor Gerbi portugalskih kolonij Mezhi Timoru z 1869 roku Stolicya 1702 1769 Dili Mova i Tetum portugalska malajska Religiya Katolicizm Forma pravlinnya Kolonializm 1702 1975 Pidopichna teritoriya Portugaliyi 2002 Valyuta Timorska pataka Timorske eskudo Poperednik Nastupnik Dokolonialnij Timor Indonezijska okupaciya Shidnogo Timoru Shidnij Timor Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Portugalskij Timor Portugalskij Timor port Timor Portugues nazva Shidnogo Timoru v toj chas koli vin perebuvav pid portugalskim kontrolem Protyagom cogo periodu Portugaliya dilila ostriv Timor z Gollandskoyu Ost Indiyeyu a piznishe z Indoneziyeyu Pershimi yevropejcyami yaki pribuli v cej region buli portugalci v 1515 roci Chenci dominikanci z yavilisya na ostrovi v 1556 roci i teritoriya bula ogoloshena portugalskoyu koloniyeyu v 1702 roci Pislya pochatku Lisabonom procesu dekolonizaciyi v 1974 roci Indoneziya vtorglasya na teritoriyu v 1975 roci sho prizvelo do zakinchennya portugalskogo panuvannya Vtorgnennya ne bulo viznano v inshih krayinah tomu Portugalskij Timor formalno isnuvav oficijno poki krayina ne zdobula nezalezhnist pid nazvoyu Shidnij Timor v 2002 roci Ranni koloniyiDokladnishe Portugalska Ost Indiya ta Gollandska Ost Indska kompaniya Do pributtya do regionu moreplavciv z yevropejskih kolonialnih derzhav ostriv Timor buv chastinoyu torgovih marshrutiv yaki prostyagalisya mizh Indiyeyu i Kitayem i buv vazhlivoyu lankoyu u morskij torgivli Pivdenno Shidnoyi Aziyi Veliki zapasi ostrivnogo aromatnogo sandalovogo dereva buli jogo osnovnim tovarom Pershimi yevropejcyami yaki pribuli do regionu buli portugalci na pochatku XVI stolittya za nimi pribuli gollandci naprikinci XVI stolittya I ti j inshi pribuli u poshukah legendarnih Ostroviv Specij v Molukkskih ostrovah Portugalci vpershe visadilisya poblizu suchasnogo Pante Makasaru i v 1556 roci grupoyu dominikanskih chenciv stvoreno selo Protyagom nastupnih troh stolit gollandci stali dominuvati v usomu indonezijskomu arhipelazi za vinyatkom shidnoyi chastini Timoru yakij stav Portugalskim Timorom Portugalci vprovadili kukurudzu yak prodovolchu kulturu i kavu yak eksportnu kulturu Timorska sistema zboru podatkiv i trudovogo kontrolyu buli zberezheni z yih dopomogoyu podatki oplachuvalisya lyudmi za rahunok svoyeyi praci i chastini vrozhayu kavi i sandalovogo dereva Portugalci zaprovadili institut najmanciv v Timorskih gromadah i vozhdi timorskih plemen najmali portugalskih soldativ dlya voyen proti susidnih plemen Vikoristovuyuchi portugalski mushketi timorci stali polyuvati na oleniv i postavlyati olenyachi rogi yaki nezabarom stali eksportnim tovarom Portugalci poshirili v Shidnomu Timori katolicizm latinsku sistemu pisma drukarskij verstat i formalne navchannya U Shidnomu Timori z yavilisya dvi novi grupi lyudej portugalci ta metisi nashadki vid shlyubiv portugalciv z miscevimi zhitelyami Portugalska mova stala movoyu komerciyi cerkvi i derzhavnih sprav a portugalski aziati vikoristovuvali malajsku na dodatok do portugalskoyi movi Za kolonialnoyi politiki portugalske gromadyanstvo bulo dostupne dlya lyudej yaki v dostatnij miri asimilyuvalisya i znali portugalsku movu buli gramotni i spoviduvali hristiyanstvo i do 1970 roku 1200 shidnih timorciv v osnovnomu predstavniki aristokratiyi zhiteli Dili abo inshih velikih mist otrimali portugalske gromadyanstvo Stanom na kinec pravlinnya kolonialnoyi administraciyi v 1974 roci 30 vidsotkiv naselennya Shidnogo Timoru buli praktikuyuchimi katolikami v toj chas yak bilshist prodovzhuvalo poklonyatisya duham zemli i neba Stvorennya koloniyiU 1702 roci Lisabon napraviv v Shidnij Timor svogo pershogo postijnogo gubernatora Antoniu Koeljo Gerilyu v yake stalo stoliceyu vsih portugalskih volodin na Malih Zondskih ostrovah Kolishnimi stolicyami buli mista Solor i Larantuka Portugalskij kontrol nad teritoriyeyu buv osoblivo slabkim v girskih rajonah Dominikanski monahi chas vid chasu gollandci i sami timorci konkuruvali z portugalskimi kupcyami Kontrol kolonialnoyi administraciyi nad ostrovom v znachnij miri obmezhuvavsya oblastyu Dili i voni povinni buli spiratisya na tradicijnih pleminnih vozhdiv dlya kontrolyu i vplivu Stolicya koloniyi bula perenesena v Dili v 1769 roci cherez atak topasiv yaki stali pravitelyami kilkoh miscevih carstv Liurayi U toj zhe chas gollandci kolonizuvali zahidnu chastinu ostrova i navkolishni ostrovi arhipelagu suchasnu Indoneziyu Kordon mizh Portugalskim Timorom i Gollandskoyu Ost Indiyeyu buv oficijno viznachenij v 1859 roci Lisabonskim dogovorom U 1913 roci portugalci i gollandci oficijno pogodilisya rozdiliti ostriv mizh nimi Ostatochna mezha bula vstanovlena v Gaazi v 1916 roci i vona zalishayetsya derzhavnim kordonom mizh suchasnimi derzhavami Shidnij Timor i Indoneziya Dlya portugalciv Shidnij Timor zalishavsya trohi bilshe nizh maloznachushij torgovij post do kincya XIX stolittya Investiciyi v infrastrukturu ohoronu zdorov ya i osvitu buli minimalnimi Sandal zalishavsya osnovnoyu eksportnoyu kulturoyu razom z kavoyu eksport yakoyi staye znachnim v seredini XIX stolittya U miscyah de portugalske pravlinnya utverdilos vono yak pravilo bulo zhorstokim i z silnoyu ekspluataciyeyu miscevogo naselennya Dvadcyate stolittyaMalij gerb Portugalskogo Timoru 1935 1975 roki Na pochatku XX stolittya kriza ekonomiki v metropoliyi sponukav Portugaliyu otrimuvati bilshe bagatstv zi svoyih kolonij v rezultati chogo vlada portugalciv v Shidnomu Timori znachno zmicnilasya U 1910 12 rokah v Shidnomu Timori vidbuvalosya povstannya yake bulo pridushene pislya togo yak Portugaliya vvela tudi vijska zi svoyih kolonij v Mozambiku i Makao v rezultati chogo zaginulo 3000 zhiteliv Shidnogo Timoru Hocha Portugaliya zberigala nejtralitet pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v grudni 1941 roku Portugalska Timor buv okupovanij avstralijskimi i gollandskimi vijskami yaki ochikuvali yaponskogo vtorgnennya Tisyachi yaponskih soldativ okupuvali Timor v lyutomu 1942 roku i kordoni gollandciv i portugalciv ne buli vrahovani na ostrovi Timor koli yaponskoyu okupacijnoyu armiyeyu bula stvorena tut yedina administrativna zona 400 avstralijskih i gollandskih komandos yaki opinilisya v pastci na ostrovi v rezultati yaponskogo vtorgnennya veli partizansku vijnu yaka zv yazala yaponski vijska i privela do bilsh nizh 1000 zhertv Timorci dopomagali partizanam ale pislya evakuaciyi Soyuznikiv yaponski karalni akciyi sho provodyatsya soldatami i soyuznim yaponcyam Timorskim opolchennyam postavili Shidnij Timor v duzhe skrutne stanovishe Stanom na kinec vijni za ocinkami 40 60 tis timorciv pomerlo ekonomika bula v ruyinah i golod mav shiroke poshirennya Pobudova kinnogo zagonu pered zastupannyam na sluzhbu Priblizno 1968 1970 rr Pislya Drugoyi svitovoyi vijni portugalci negajno povernuli vladu nad svoyeyu koloniyeyu v toj chas yak Zahidnij Timor stav chastinoyu Indoneziyi yaka zdobula nezalezhnist v 1949 roci Dlya vidnovlennya ekonomiki kolonialni gubernatori zmushuvali miscevih vozhdiv na postavku robochih sho v podalshomu prizvelo do kolapsu v silskogospodarskomu sektori Rol katolickoyi cerkvi v Shidnomu Timori zrosla pislya togo yak portugalskij uryad peredav osvitu v Timori v ruki cerkvi v 1941 roci U pislyavoyennomu Portugalskomu Timori ohoplennya naselennya shkilnoyu osvitoyu pochatkovogo i serednogo rivnya znachno zbilshilosya hocha sama osvita bula duzhe nizkogo rivnya Hocha negramotnist v krayini v 1973 roci ocinyuvalasya v 93 naselennya nevelika osvichena elita Shidnogo Timoru z navchenih cerkvoyu v 1960 h i pochatku 1970 h rokiv stala liderami ruhu za nezalezhnist pid chas indonezijskoyi okupaciyi Kinec portugalskogo pravlinnyaPislya perevorotu 1974 roku revolyuciyi gvozdik novij uryad vistupiv za postupovij proces dekolonizaciyi portugalskih volodin v Aziyi ta Africi Koli v Shidnomu Timori vpershe buli legalizovani politichni partiyi u kvitni 1974 roku vijshli tri osnovnih gravcya Timorskij Demokratichnij Soyuz UDT spochatku vistupav za zberezhennya Shidnogo Timoru pid protektoratom Portugaliyi a u veresni ogolosiv pro svoyu pidtrimku nezalezhnosti FRETILIN shvaliv universalnu doktrinu socializmu a takozh pravo na nezalezhnist a potim ogolosiv sebe yedinim zakonnim predstavnikom narodu Tretya partiya APODETI pochala propagandu integraciyi Shidnogo Timoru z Indoneziyeyu vislovlyuyuchi poboyuvannya sho nezalezhnij Shidnij Timor buv bi ekonomichno slabkoyu i vrazlivoyu krayinoyu 28 listopada 1975 roku Shidnij Timor ogolosiv pro svoyu nezalezhnist Dev yat dniv po tomu Indoneziya vtorglasya na teritoriyu Shidnogo Timoru ogolosivshi jogo dvadcyat somoyu provinciyi Indoneziyi pid nazvoyu Timor Timur v 1976 roci Organizaciya Ob yednanih Nacij odnak ne viznala jogo aneksiyu Ostannim gubernatorom Portugalskogo Timoru buv Mario Lemos Pires v 1974 75 Pislya zakinchennya indonezijskoyi okupaciyi v 1999 roci i perehidnogo periodu pri pravlinni administraciyi Organizaciyi Ob yednanih Nacij Shidnij Timor stav formalno nezalezhnoyu derzhavoyu v 2002 roci Pershoyu valyutoyu Shidnogo Timoru bula pataka Portugalskogo Timoru vvedena v 1894 roci a pislya 1959 roku vikoristovuvalosya eskudo Portugalskogo Timoru pov yazanij z portugalskim eskudo U 1975 roci valyuta perestala isnuvati tak yak Shidnij Timor buv aneksovanij Indoneziyeyu i pochalosya vikoristannya na jogo teritoriyi indonezijskoyi rupiyi Div takozhIstoriya Shidnogo Timoru Koloniyi PortugaliyiPrimitkiEncyclopedia of the Peoples of Asia and Oceania By Barbara A West Infobase Publishing 19 May 2010 page 198 Schwartz 1994 p 198 Quoted in Dunn p 56 Quoted in Dunn p 60 Dunn p 62 Indonesia 1977 p 19 Dunn p 62 LiteraturaDunn James Timor A People Betrayed Sydney Australian Broadcasting Corporation 1996 ISBN 0 7333 0537 7 Indonesia Department of Foreign Affairs Decolonization in East Timor Jakarta Department of Information Republic of Indonesia 1977 OCLC 4458152 Schwarz A 1994 A Nation in Waiting Indonesia in the 1990s Westview Press ISBN 1 86373 635 2 Taylor Jean Gelman 2003 Indonesia Peoples and Histories New Haven and London Yale University Press ISBN 0 300 10518 5 Posilannya Technical University of Lisbon Lords of the Land Lords of the Sea Conflict and Adaptation in Early Colonial Timor 1600 1800 KITLV Press 2012 Open Access