Історія освоєння мінеральних ресурсів Чехії
Золото в IV — I тис. до н.е на території країни добували кельти. Перші письмові згадки про видобуток олова датуються 973 р. Найвідомішим місцем давніх розробок є , які з південного сходу розроблялися чехами, а з півночі й заходу — саксонцями. Перші згадки про видобуток у цьому районі олова і срібла відносять до 1168 р. Значних масштабів видобуток руд досяг у Чехії у XIII — XIV ст., коли було уперше в Європі видано гірниче право (м. Їглава, 1249 р.; м. Кутна Гора, 1300 р.) і почали карбувати срібні монети (чеські гроші). Поблизу Пршибрама з XIII ст. вівся видобуток руд срібла, свинцю, цинку, пізніше стибію. У Яхимові з 1512 р. добували срібло, а з 1852 р. — уранініт. Саме в Яхімові починав гірничу діяльність один з основоположників гірничої науки і автор першої енциклопедії з гірництва і металургії («De Re Metallica») Георг Аґрікола (1494 — 1555 рр.). В 1716 р. в Яхімові було засноване гірниче училище.
буре вугілля в Чехії почали добувати у 1566 р. в сучасному Північно-Чеському буровугільному басейні. Видобуток кам'яного вугілля почався у 1570 р. у Пльзеньському басейні. Перша кам'яновугільна шахта в районі м. Острава була відкрита в 1776 р. В Чехії почали застосовувати вибухові (порохові) роботи для проведення виробок в 40-х роках XVII ст., динаміт застосовано в 1868 р. (вперше у світі). На шахті «Войтех» (м. Пршибрам) у 1875 р. уперше в гірничій практиці була досягнута глибина розробки 1000 м.
З середини XIX ст. починається механізація гірничих робіт. Перша парова машина була застосована в Остравському басейні в 1845 р., електрична — в 1898 р.; там же в 1890 р. почалося механічне буріння свердловин. З 1896 р. в шахтах з'явилися переносні електричні шахтарські лампи. Перші вагонетки були використані в 1901 р., із 1908 р. застосовуються пневматичні відбійні молотки. Після Першої світової війни для розробки вугілля починають використовуватися врубові машини. З початку 1950-х років почався механізований видобуток вугілля українськими комбайнами «Донбас».
Сучасна Чехія серед країн ЄС займає за запасами графіту 6-е, діатоміту 7-е, бурого вугілля 8-е, каоліну 9-е місце. Разом з тим, Чехія відчуває нестачу в нафті, природному газі і металічних рудах. Імпортує також сірку, фосфати, солі калію. Країна має традиційно розвинену гірничу промисловість. На 1-му місці — видобуток вугілля, на 2-му — нерудних будівельних матеріалів, на 3-му — індустріальної сировини (вапняки, каоліни, магнезити і скляні піски). Частка гірничої промисловості у ВВП становить 2,1 % (на 1998-99 рр.). В ній зайнято 75 тис. чол. (у 1980-х роках — бл. 190 тис. чол.).
Підготовку гірничих інженерів сьогодні ведуть у Карловому університеті в Празі (кафедра гірничо-геологічних наук заснована ще у 1763 р.), а також у Вищій гірничій школі Технічного університету в Остраві (з 1945 р.).
Фотогалерея: Артефакти зі срібної шахти. Кутна гора.
-
-
-
-
- Гірник. Скульптура в експозиції срібної шахти Кутна Гора
Див. також
- Корисні копалини Чехії
- Гірнича промисловість Чехії
- Геологія Чехії
- Гідрогеологія Чехії
- Сейсмічність Чехії
- Економіка Чехії
- Географія Чехії
Джерела
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г.І., Білецький В.С. Історія гірництва: Підручник. - Київ-Алчевськ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013. - 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv ChehiyiChehiya Girnichij promisel v Kutnij Gori kartina XV st Zoloto v IV I tis do n e na teritoriyi krayini dobuvali kelti Pershi pismovi zgadki pro vidobutok olova datuyutsya 973 r Najvidomishim miscem davnih rozrobok ye yaki z pivdennogo shodu rozroblyalisya chehami a z pivnochi j zahodu saksoncyami Pershi zgadki pro vidobutok u comu rajoni olova i sribla vidnosyat do 1168 r Znachnih masshtabiv vidobutok rud dosyag u Chehiyi u XIII XIV st koli bulo upershe v Yevropi vidano girniche pravo m Yiglava 1249 r m Kutna Gora 1300 r i pochali karbuvati sribni moneti cheski groshi Poblizu Prshibrama z XIII st vivsya vidobutok rud sribla svincyu cinku piznishe stibiyu U Yahimovi z 1512 r dobuvali sriblo a z 1852 r uraninit Same v Yahimovi pochinav girnichu diyalnist odin z osnovopolozhnikiv girnichoyi nauki i avtor pershoyi enciklopediyi z girnictva i metalurgiyi De Re Metallica Georg Agrikola 1494 1555 rr V 1716 r v Yahimovi bulo zasnovane girniche uchilishe bure vugillya v Chehiyi pochali dobuvati u 1566 r v suchasnomu Pivnichno Cheskomu burovugilnomu basejni Vidobutok kam yanogo vugillya pochavsya u 1570 r u Plzenskomu basejni Persha kam yanovugilna shahta v rajoni m Ostrava bula vidkrita v 1776 r V Chehiyi pochali zastosovuvati vibuhovi porohovi roboti dlya provedennya virobok v 40 h rokah XVII st dinamit zastosovano v 1868 r vpershe u sviti Na shahti Vojteh m Prshibram u 1875 r upershe v girnichij praktici bula dosyagnuta glibina rozrobki 1000 m Z seredini XIX st pochinayetsya mehanizaciya girnichih robit Persha parova mashina bula zastosovana v Ostravskomu basejni v 1845 r elektrichna v 1898 r tam zhe v 1890 r pochalosya mehanichne burinnya sverdlovin Z 1896 r v shahtah z yavilisya perenosni elektrichni shahtarski lampi Pershi vagonetki buli vikoristani v 1901 r iz 1908 r zastosovuyutsya pnevmatichni vidbijni molotki Pislya Pershoyi svitovoyi vijni dlya rozrobki vugillya pochinayut vikoristovuvatisya vrubovi mashini Z pochatku 1950 h rokiv pochavsya mehanizovanij vidobutok vugillya ukrayinskimi kombajnami Donbas Suchasna Chehiya sered krayin YeS zajmaye za zapasami grafitu 6 e diatomitu 7 e burogo vugillya 8 e kaolinu 9 e misce Razom z tim Chehiya vidchuvaye nestachu v nafti prirodnomu gazi i metalichnih rudah Importuye takozh sirku fosfati soli kaliyu Krayina maye tradicijno rozvinenu girnichu promislovist Na 1 mu misci vidobutok vugillya na 2 mu nerudnih budivelnih materialiv na 3 mu industrialnoyi sirovini vapnyaki kaolini magneziti i sklyani piski Chastka girnichoyi promislovosti u VVP stanovit 2 1 na 1998 99 rr V nij zajnyato 75 tis chol u 1980 h rokah bl 190 tis chol Pidgotovku girnichih inzheneriv sogodni vedut u Karlovomu universiteti v Prazi kafedra girnicho geologichnih nauk zasnovana she u 1763 r a takozh u Vishij girnichij shkoli Tehnichnogo universitetu v Ostravi z 1945 r Fotogalereya Artefakti zi sribnoyi shahti Kutna gora Girnik Skulptura v ekspoziciyi sribnoyi shahti Kutna GoraDiv takozhKorisni kopalini Chehiyi Girnicha promislovist Chehiyi Geologiya Chehiyi Gidrogeologiya Chehiyi Sejsmichnist Chehiyi Ekonomika Chehiyi Geografiya Chehiyi Dzherela Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s