Туркестан — історико-географічна область, що у XIX — на початку ХХ століть містила терени Середньої та Центральної Азії, а також частково сучасного Казахстану, заселені переважно тюркськими народами.
Туркестан традиційно поділявся на Східний або Китайський (нині Сіньцзян-Уйгурський автономний район), Афганський (північна частина Афганістану) та Західний, який входив до складу Російської імперії.
На території Західного Туркестану 1867 року створено Туркестанське генерал-губернаторство. Від 1886 року воно офіційно називалося Туркестанський край, у межах Туркестану також були розташовані залежні від Росії Бухарське і Хівінське ханства.
По революції 1917 і громадянській війні у Туркестані була створена Туркестанська автономія та інші короткочасні держави, проте регіон був завойований більшовиками, увійшовши до складу СРСР — до 1924 року Туркестанська АРСР, пізніше як радянські республіки: Таджицька, Туркменська, Узбецька та Киргизька; північна частина Туркестану увійшла до складу Казахської РСР.
До 1921 року до Туркестану зазвичай відносили території Уйгурії та частково Монголії. З утворенням радянських республік у Західному Туркестані назву Туркестан було замінено на термін Середня Азія.
У разі перемоги нацистської Німеччини над Радянським Союзом у Німецько-радянській війні на території Середньої Азії планувалося утворити райхскомісаріат Туркестан.
Незалежність народи Середньої Азії (Туркестану) здобули після розпаду СРСР (1991):
- Киргизстан (31 серпня);
- Узбекистан (1 вересня);
- Таджикистан (9 вересня);
- Туркменістан (27 жовтня);
- Казахстан (16 грудня).
Східний Туркестан відповідає нинішньому Сіньцзян-Уйгурському автономному району у складі Китаю.
Див. також
Джерела і література
- Туркестан // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — 606, [2] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с., стор. 403
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Turkestan znachennya Turkestan istoriko geografichna oblast sho u XIX na pochatku HH stolit mistila tereni Serednoyi ta Centralnoyi Aziyi a takozh chastkovo suchasnogo Kazahstanu zaseleni perevazhno tyurkskimi narodami Turkestan na mapi 1914 roku Turkestan tradicijno podilyavsya na Shidnij abo Kitajskij nini Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon Afganskij pivnichna chastina Afganistanu ta Zahidnij yakij vhodiv do skladu Rosijskoyi imperiyi Na teritoriyi Zahidnogo Turkestanu 1867 roku stvoreno Turkestanske general gubernatorstvo Vid 1886 roku vono oficijno nazivalosya Turkestanskij kraj u mezhah Turkestanu takozh buli roztashovani zalezhni vid Rosiyi Buharske i Hivinske hanstva Po revolyuciyi 1917 i gromadyanskij vijni u Turkestani bula stvorena Turkestanska avtonomiya ta inshi korotkochasni derzhavi prote region buv zavojovanij bilshovikami uvijshovshi do skladu SRSR do 1924 roku Turkestanska ARSR piznishe yak radyanski respubliki Tadzhicka Turkmenska Uzbecka ta Kirgizka pivnichna chastina Turkestanu uvijshla do skladu Kazahskoyi RSR Do 1921 roku do Turkestanu zazvichaj vidnosili teritoriyi Ujguriyi ta chastkovo Mongoliyi Z utvorennyam radyanskih respublik u Zahidnomu Turkestani nazvu Turkestan bulo zamineno na termin Serednya Aziya U razi peremogi nacistskoyi Nimechchini nad Radyanskim Soyuzom u Nimecko radyanskij vijni na teritoriyi Serednoyi Aziyi planuvalosya utvoriti rajhskomisariat Turkestan Nezalezhnist narodi Serednoyi Aziyi Turkestanu zdobuli pislya rozpadu SRSR 1991 Kirgizstan 31 serpnya Uzbekistan 1 veresnya Tadzhikistan 9 veresnya Turkmenistan 27 zhovtnya Kazahstan 16 grudnya Shidnij Turkestan vidpovidaye ninishnomu Sinczyan Ujgurskomu avtonomnomu rajonu u skladi Kitayu Div takozhKomitet druzhbi narodiv Kavkazu Turkestanu ta UkrayiniDzherela i literaturaTurkestan Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1984 T 11 kn 1 Stodola Fitogeografiya 606 2 s 22 ark il il portr karti s stor 403 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi