Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гольшани біл Гальшаны лит Alšėnai агромістечко в Ошмянському районі Гродненської області Білорусі Адміністративний центр

Гольшани

Гольшани

Гольшани (біл. Гальшаны, лит. Alšėnai) — агромістечко в Ошмянському районі Гродненської області Білорусі. Адміністративний центр Гольшанської сільради. Село розташоване на відстані 20 км (дорогами) від районного центру, міста Ошмяни, на лівому березі річки Гольшанки. Населення 1075 осіб (2006).

Гольшани
біл. Гальшаны

image

d d
image image

Координати 54°15′20″ пн. ш. 26°00′51″ сх. д. / 54.25576600002777639° пн. ш. 26.01427600002777751° сх. д. / 54.25576600002777639; 26.01427600002777751Координати: 54°15′20″ пн. ш. 26°00′51″ сх. д. / 54.25576600002777639° пн. ш. 26.01427600002777751° сх. д. / 54.25576600002777639; 26.01427600002777751

Країна image Білорусь
Адмінодиниця d
Перша згадка 1280
Висота центру 202 м
Населення 981 осіб (2009)
Часовий пояс
Телефонний код 1593
Поштовий індекс 231120
Транслітерація назви Haĺšany
GeoNames 628317
image
image
Гольшани
Гольшани (Білорусь)
image Гольшани у Вікісховищі

Через село проходить дорога «Ворона—Ошмяни—Юратишки—Ів'є».

Історія

Перша згадка села відноситься до XIII століття. З XIII по XVI століття село було центром уділу русько-литовських князів Гольшанських. Із цього роду, зокрема, походила Софія Гольшанська — дружина польського короля Владислава Ягайло, яка стала родоначальницею династії Ягеллонів.

У XIV—XV століттях Гольшани відігравали значну роль у політичному та культурному житті Великого князівства Литовського. У «Новгородському літописі» Гольшани згадуються у 1387 та 1406 роках. У XVI столітті князі Гольшанські побудували в містечку протестантський храм, перетворений пізніше в католицький костел.

У 1440 і 1492 роках в Гольшанах збиралися з'їзди впливових феодалів Великого князівства Литовського.

З XVII століття містечком володів рід князів Сапіг — спадкоємців володінь Гольшанських. У 1618 році Павло Стефан Сапіга розпочав в Гольшанах будівництво мурованого костелу та житлового корпусу монастиря францисканців, а також нового замку. Сапіги заснували в Гольшанах паперову мануфактуру, яка випускала велику кількість якісного паперу (існувала до кінця XVII ст.).

В католицькому костелі були поміщені мармурові саркофаги, у яких покоїлися тіла Богдана Сапіги та трьох його дружин.

У XVIII ст. різні частини Гольшан перебували у володінні Кунцевичів, Масевичів, Паців та інших родин. У 1746 р. маєток перейшов у володіння роду .

В XV—XIX століттях у містечку існував великий центр вироблення кахлів.

З 1795 року, після третього поділу Речі Посполитої, населений пункт був у складі Російської імперії, і входив до Ошмянського повіту Віленської губернії. У 1832 р. російською владою був закритий монастир францисканців. На його місці розташувався російський гарнізон. В час січневого повстання 1863—1864 рр., один з його керівників С. Мінейко планував створити в Гольшанах повстанський центр.

У 1871 році в містечку відбувся селянський бунт проти місцевого жителя і російської влади.

Наприкінці XIX століття Гольшанским замком володів російський військовослужбовець Горбанев, який наказав розібрати велику частину замку на цеглу. У 1892 році, згідно з «ЕСБЄ», у Гольшанах проживало 1855 жителів.

З 1921 року село входило до складу Польщі, з 1939 року — до складу Білоруської РСР. З 1940 року — центр сільради. З 1941 по 1944 рік перебувало під німецькою окупацією.

Пам'ятки

  • Руїни Гольшанського замку (XVII століття),
  • Костел францисканців (1618, перебудований в 1770-ті),
  • торгові ряди, житлові будинки кінця XIX-початку XX століть в центрі.

У півтора кілометра від Гольшан на правому березі річки Карабель городище (XII—XIV століття) і поселення, при розкопках якого знайдена кераміка ранньої залізної доби і часів Київської Русі.

В селі народився революціонер і радянський державний діяч (1885—1938).

У художній літературі Гольшани знайшли своє відображення у детективному романі білоруського письменника Володимира Короткевича «Чорний замок Ольшанський».

Примітки

  1. Грынявецкі В. Гальшаны Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — С. 493.
  2. Гольшаны // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)(рос.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Golshani bil Galshany lit Alsenai agromistechko v Oshmyanskomu rajoni Grodnenskoyi oblasti Bilorusi Administrativnij centr Golshanskoyi silradi Selo roztashovane na vidstani 20 km dorogami vid rajonnogo centru mista Oshmyani na livomu berezi richki Golshanki Naselennya 1075 osib 2006 Golshani bil Galshany d d Koordinati 54 15 20 pn sh 26 00 51 sh d 54 25576600002777639 pn sh 26 01427600002777751 sh d 54 25576600002777639 26 01427600002777751 Koordinati 54 15 20 pn sh 26 00 51 sh d 54 25576600002777639 pn sh 26 01427600002777751 sh d 54 25576600002777639 26 01427600002777751 Krayina Bilorus BilorusAdminodinicya dPersha zgadka 1280Visota centru 202 mNaselennya 981 osib 2009 Chasovij poyas UTC 3Telefonnij kod 1593Poshtovij indeks 231120Transliteraciya nazvi HaĺsanyGeoNames 628317GolshaniGolshani Bilorus Golshani u Vikishovishi Cherez selo prohodit doroga Vorona Oshmyani Yuratishki Iv ye IstoriyaPersha zgadka sela vidnositsya do XIII stolittya Z XIII po XVI stolittya selo bulo centrom udilu rusko litovskih knyaziv Golshanskih Iz cogo rodu zokrema pohodila Sofiya Golshanska druzhina polskogo korolya Vladislava Yagajlo yaka stala rodonachalniceyu dinastiyi Yagelloniv U XIV XV stolittyah Golshani vidigravali znachnu rol u politichnomu ta kulturnomu zhitti Velikogo knyazivstva Litovskogo U Novgorodskomu litopisi Golshani zgaduyutsya u 1387 ta 1406 rokah U XVI stolitti knyazi Golshanski pobuduvali v mistechku protestantskij hram peretvorenij piznishe v katolickij kostel U 1440 i 1492 rokah v Golshanah zbiralisya z yizdi vplivovih feodaliv Velikogo knyazivstva Litovskogo Z XVII stolittya mistechkom volodiv rid knyaziv Sapig spadkoyemciv volodin Golshanskih U 1618 roci Pavlo Stefan Sapiga rozpochav v Golshanah budivnictvo murovanogo kostelu ta zhitlovogo korpusu monastirya franciskanciv a takozh novogo zamku Sapigi zasnuvali v Golshanah paperovu manufakturu yaka vipuskala veliku kilkist yakisnogo paperu isnuvala do kincya XVII st V katolickomu kosteli buli pomisheni marmurovi sarkofagi u yakih pokoyilisya tila Bogdana Sapigi ta troh jogo druzhin U XVIII st rizni chastini Golshan perebuvali u volodinni Kuncevichiv Masevichiv Paciv ta inshih rodin U 1746 r mayetok perejshov u volodinnya rodu V XV XIX stolittyah u mistechku isnuvav velikij centr viroblennya kahliv Z 1795 roku pislya tretogo podilu Rechi Pospolitoyi naselenij punkt buv u skladi Rosijskoyi imperiyi i vhodiv do Oshmyanskogo povitu Vilenskoyi guberniyi U 1832 r rosijskoyu vladoyu buv zakritij monastir franciskanciv Na jogo misci roztashuvavsya rosijskij garnizon V chas sichnevogo povstannya 1863 1864 rr odin z jogo kerivnikiv S Minejko planuvav stvoriti v Golshanah povstanskij centr U 1871 roci v mistechku vidbuvsya selyanskij bunt proti miscevogo zhitelya i rosijskoyi vladi Naprikinci XIX stolittya Golshanskim zamkom volodiv rosijskij vijskovosluzhbovec Gorbanev yakij nakazav rozibrati veliku chastinu zamku na ceglu U 1892 roci zgidno z ESBYe u Golshanah prozhivalo 1855 zhiteliv Z 1921 roku selo vhodilo do skladu Polshi z 1939 roku do skladu Biloruskoyi RSR Z 1940 roku centr silradi Z 1941 po 1944 rik perebuvalo pid nimeckoyu okupaciyeyu Pam yatkiRuyini Golshanskogo zamku XVII stolittya Kostel franciskanciv 1618 perebudovanij v 1770 ti torgovi ryadi zhitlovi budinki kincya XIX pochatku XX stolit v centri U pivtora kilometra vid Golshan na pravomu berezi richki Karabel gorodishe XII XIV stolittya i poselennya pri rozkopkah yakogo znajdena keramika rannoyi zaliznoyi dobi i chasiv Kiyivskoyi Rusi V seli narodivsya revolyucioner i radyanskij derzhavnij diyach 1885 1938 U hudozhnij literaturi Golshani znajshli svoye vidobrazhennya u detektivnomu romani biloruskogo pismennika Volodimira Korotkevicha Chornij zamok Olshanskij PrimitkiGrynyavecki V Galshany Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 3 t red G P Pashkoy i insh T 1 Abalenski Kadencyya Minsk Belaruskaya Encyklapedyya 2005 S 493 Golshany Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref ros PosilannyaGolshani na Radzima org 5 lyutogo 2017 u Wayback Machine Golshani 30 sichnya 2010 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ