Елізабет Крістіна фон Лінней (швед. Elisabeth Christina von Linné, Elisabeth Christina Linnaea; 14 червня 1743 — 15 квітня 1782) — донька видатного шведського вченого Карла Ліннея. Відома як перша в Швеції жінка-ботанік у сучасному розумінні цього терміну.
Елізабет Крістіна фон Лінней | |
---|---|
Народилася | 14 червня 1743[1] Швеція |
Померла | 15 квітня 1782[1] (38 років) Садиба Ліннея «Hammarby», комуна Уппсала, лен Уппсала, Швеція |
Країна | Швеція |
Діяльність | ботанік |
Знання мов | шведська |
Рід | d |
Батько | Карл Лінней |
Мати | Сара Мореа |
Брати, сестри | Карл Лінней молодший, d і d |
|
Біографія
Елізабет Крістіна народилася 14 червня 1743 року. Вона була другою дитиною у сім'ї Карла Ліннея (1707-1778) та його дружини Сари Елізабет Мореа (1716-1806), її старшим братом був Карл Лінней молодший (1741-1783). Отримала домашню освіту, в жодному учбовому закладі не навчалася.
У 1764 році Елізабет Лінней вийшла заміж за майора Карла Фредріка Бергенгранца і мала двох дітей. Проте через декілька років вона повернулася до батьків через насильство з боку чоловіка. Вона померла у віці 39 років, і батьки звинувачували у ранній смерті Карла Фредріка Бергенгранца.
Наукова діяльність
Елізабет Лінней в сучасному розумінні згадується як перша жінка-ботанік Швеції, незважаючи на те, що вона не отримала жодної формальної освіти. Саме вона вперше описала оптичне явище, при якому спостерігачеві здається, ніби яскраві квітки рослини красолі випромінюють світло і навіть виробляють невеликі спалахи світла. Це явище було названо на її честь "Феномен Елізабет Лінней"). Вона опублікувала свої спостереження за цією темою у статті Шведської королівської академії наук у 1762 році у віці 19 років. У статтю були включені коментарі Карла Ліннея.
На цю статтю звернув увагу відомий британський вчений та поет Еразм Дарвін (дід Чарльза Дарвіна): він посилався на неї у своїй публікації 1789 року The botanic garden, part II, containing the loves of the plants. Дарвін в статті також повідомив, що феномен був підтверджений публікаціями інших вчених та властивий багатьом рослинам з яскравими пелюстками, і найбільше проявляється у сутінках. Роботу Дарвіна читали відомі англійські поети Вільям Вордсворт та Семюел Тейлор Колрідж — у їх творчості можна знайти поетичний опис феномену, при якому рослина ніби підморгує людині. Таким чином, Елізабет Лінней, завдяки Еразму Дарвіну, вплинула на піонерів англійської романтичної поезії.
Елізабет Лінней в літературі
Долі Елізабет Лінней присвячено опублікований у 2013 році роман Den som jag trodde skulle göra mig lycklig шведської письменниці [sv]. У цьому романі розповідається про нещасливе кохання до Даніеля Соландера (1733—1782), одного з апостолів Ліннея, а також про те, як «її жага знань тоне в побутових турботах».
Див. також
Примітки
- Adelsvapen-Wiki
- "Family life [ 12 березня 2018 у Wayback Machine.]", Uppsala universitet, 2008. Läst den 4 maj 2013.
- Adliga ätten von Linné nr 2044 Den introducerade svenska adelns ättartavlor, Stockholm: Norstedt, 9 vol. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 19 лютого 2018.
- Manktelow, Mariette; Kettunen, Petronella (2007). Kvinnorna kring Linné.
- Fluffig vit stjärnflocka [ 19 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Odla.nu(швед.)
- . Архів оригіналу за 24 травня 2016. Процитовано 19 лютого 2018.
- Das Elisabeth Linné-Phänomen (sogenanntes Blitzen der Blüten) und seine Deutungen // Nature 93, 348 (4 June 1914), doi:10.1038/093348a0
- Fred Blick, ″Wordsworth, Coleridge, Science and Flashing Flowers: The Influence of Elizabeth Linnaeus and Erasmus Darwin″, https://www.academia.edu/12902335/Wordsworth_Coleridge_Science_and_Flashing_Flowers_The_Influence_of_Elizabeth_Linnaeus_and_Erasmus_Darwin [ 28 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Wahldén, Christina (2013). Den som jag trodde skulle göra mig lycklig. Stockholm: Norstedt. Libris 14751539.
- Greve V. «Den som jag trodde skulle göra mig lycklig» av Christina Wahldén // Sveriges Radio, 5 februari 2014.(швед.)
Література
- Миннарт М. Явление Елизаветы Линней // Свет и цвет в природе = De natuurkunde van't vrije veld. — М. : Наука, 1969. — С. 143—144. — 360 с. — 40 000 екз.
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Elizabet Kristina fon Linnej shved Elisabeth Christina von Linne Elisabeth Christina Linnaea 14 chervnya 1743 15 kvitnya 1782 donka vidatnogo shvedskogo vchenogo Karla Linneya Vidoma yak persha v Shveciyi zhinka botanik u suchasnomu rozuminni cogo terminu Elizabet Kristina fon LinnejNarodilasya14 chervnya 1743 1743 06 14 1 ShveciyaPomerla15 kvitnya 1782 1782 04 15 1 38 rokiv Sadiba Linneya Hammarby komuna Uppsala len Uppsala ShveciyaKrayina ShveciyaDiyalnistbotanikZnannya movshvedskaRiddBatkoKarl LinnejMatiSara MoreaBrati sestriKarl Linnej molodshij d i d Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Linnej BiografiyaElizabet Kristina narodilasya 14 chervnya 1743 roku Vona bula drugoyu ditinoyu u sim yi Karla Linneya 1707 1778 ta jogo druzhini Sari Elizabet Morea 1716 1806 yiyi starshim bratom buv Karl Linnej molodshij 1741 1783 Otrimala domashnyu osvitu v zhodnomu uchbovomu zakladi ne navchalasya U 1764 roci Elizabet Linnej vijshla zamizh za majora Karla Fredrika Bergengranca i mala dvoh ditej Prote cherez dekilka rokiv vona povernulasya do batkiv cherez nasilstvo z boku cholovika Vona pomerla u vici 39 rokiv i batki zvinuvachuvali u rannij smerti Karla Fredrika Bergengranca Sucvittya astranciyi velikoyi Astrantia major Shvedska populyarna nazva ciyeyi roslini donka Linneya Linnes dottrar Naukova diyalnistElizabet Linnej v suchasnomu rozuminni zgaduyetsya yak persha zhinka botanik Shveciyi nezvazhayuchi na te sho vona ne otrimala zhodnoyi formalnoyi osviti Same vona vpershe opisala optichne yavishe pri yakomu sposterigachevi zdayetsya nibi yaskravi kvitki roslini krasoli viprominyuyut svitlo i navit viroblyayut neveliki spalahi svitla Ce yavishe bulo nazvano na yiyi chest Fenomen Elizabet Linnej Vona opublikuvala svoyi sposterezhennya za ciyeyu temoyu u statti Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk u 1762 roci u vici 19 rokiv U stattyu buli vklyucheni komentari Karla Linneya Na cyu stattyu zvernuv uvagu vidomij britanskij vchenij ta poet Erazm Darvin did Charlza Darvina vin posilavsya na neyi u svoyij publikaciyi 1789 roku The botanic garden part II containing the loves of the plants Darvin v statti takozh povidomiv sho fenomen buv pidtverdzhenij publikaciyami inshih vchenih ta vlastivij bagatom roslinam z yaskravimi pelyustkami i najbilshe proyavlyayetsya u sutinkah Robotu Darvina chitali vidomi anglijski poeti Vilyam Vordsvort ta Semyuel Tejlor Kolridzh u yih tvorchosti mozhna znajti poetichnij opis fenomenu pri yakomu roslina nibi pidmorguye lyudini Takim chinom Elizabet Linnej zavdyaki Erazmu Darvinu vplinula na pioneriv anglijskoyi romantichnoyi poeziyi Elizabet Linnej v literaturiDoli Elizabet Linnej prisvyacheno opublikovanij u 2013 roci roman Den som jag trodde skulle gora mig lycklig shvedskoyi pismennici sv U comu romani rozpovidayetsya pro neshaslive kohannya do Danielya Solandera 1733 1782 odnogo z apostoliv Linneya a takozh pro te yak yiyi zhaga znan tone v pobutovih turbotah Div takozhSpisok zhinok botanikivPrimitkiAdelsvapen Wiki d Track Q77944274 Family life 12 bereznya 2018 u Wayback Machine Uppsala universitet 2008 Last den 4 maj 2013 Adliga atten von Linne nr 2044 Den introducerade svenska adelns attartavlor Stockholm Norstedt 9 vol Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 19 lyutogo 2018 Manktelow Mariette Kettunen Petronella 2007 Kvinnorna kring Linne ISBN 978 91 85527 06 9 Fluffig vit stjarnflocka 19 lyutogo 2018 u Wayback Machine Odla nu shved Arhiv originalu za 24 travnya 2016 Procitovano 19 lyutogo 2018 Das Elisabeth Linne Phanomen sogenanntes Blitzen der Bluten und seine Deutungen Nature 93 348 4 June 1914 doi 10 1038 093348a0 Fred Blick Wordsworth Coleridge Science and Flashing Flowers The Influence of Elizabeth Linnaeus and Erasmus Darwin https www academia edu 12902335 Wordsworth Coleridge Science and Flashing Flowers The Influence of Elizabeth Linnaeus and Erasmus Darwin 28 travnya 2020 u Wayback Machine Wahlden Christina 2013 Den som jag trodde skulle gora mig lycklig Stockholm Norstedt Libris 14751539 ISBN 9789113051802 Greve V Den som jag trodde skulle gora mig lycklig av Christina Wahlden Sveriges Radio 5 februari 2014 shved LiteraturaMinnart M Yavlenie Elizavety Linnej Svet i cvet v prirode De natuurkunde van t vrije veld M Nauka 1969 S 143 144 360 s 40 000 ekz Ce nezavershena stattya pro biologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi