Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Адольф Едуар Казимир Жозеф Мортьє фр Adolphe Édouard Casimir Joseph Mortier 13 лютого 1768 28 липня 1835 французький вій

Едуар Мортьє

Едуар Мортьє

Адольф Едуар Казимир Жозеф Мортьє (фр. Adolphe Édouard Casimir Joseph Mortier, *13 лютого 1768 —†28 липня 1835) — французький військовий та політичний діяч, прем'єр-міністр 1834 року, маршал, пер Франції, герцог Тревізький.

Адольф Едуар Казимир Жозеф Мортьє
image
Народився13 лютого 1768(1768-02-13)[4][1][…]
Ле-Като-Камбрезі
Помер28 липня 1835(1835-07-28)[1][2][…] (67 років)
Париж, Франція[6]
·вогнепальне поранення
ПохованняПер-Лашез і Дім Інвалідів
Країнаimage Франція
Національністьфранцуз
Діяльністьполітик, військовий очільник
Alma materd
Знання мовфранцузька[4]
УчасникНаполеонівські війни
Титулгерцог Тревізький
Посадапосол, d, d, депутат Національної асамблеї Франції, d, пер Франції[d] і пер Франції[d]
Військове званнямаршал
БатькоШарль Мортьє
МатиМарія Анна Боннер
Діти2 сини та 4 доньки
Нагороди
image
Великий Хрест ордена Почесного легіону
image
Кавалер Великого хреста ордена Христа
image
Герб

Життєпис

Народився 1768 року у м. Ле-Като-Камбрезі. Син Шарля Мортьє, депутата Генеральних штатів, та Марії-Ганни Боннер. Замолоду обрав собі кар'єру військового. На початку Французької революції очолив 1-й батальйон добровольців Півночі. 1791 року отримує звання лейтенанта. У 1792—1793 роках був у Північній, Рейнській арміях, відзначився у битвах при К'єврені (сучасна південна Бельгія), Жеммапе, Неєрвіндені, Селлемберзі, Ондшооті. Також проявив звитягу під час захоплення міст Монс, Брюссель, Левен, Флерюс.

У 1794 році воював спочатку під командуванням генерала Клебера, потім Марсо у Рейнській армії. У 1796 році командував авангардом Самбро-Мааської армії на чолі із Лефевром. Відзначився у битвах при Альтенкірхен й Фрідберзі. Завоював низку міст уздовж Рейну, 30 грудня йому здався Майнц. У 1799 році отримав звання бригадного генерала. Того ж року стає дивізійним генералом.

На чолі 4-ї дивізії Гельветської армії у 1799 році воював у Швейцарії, зайняв Цюрих. Потім був підпорядкований Массені. Після цього воював при Граубюндені. У 1800 отримав командування 15 та 16 дивізії, що знаходилися у Парижі. У 1803 році Бонапарт надіслав Мортьє з 14 тисячами вояків захопити Ганноверське курфюрство. Перемігши супротивника, Мортьє змусив укласти Ганновер союз з Францією. За це Едуард Мортьє став одним з командирів Консульської гвардії.

Після оголошення Франції імперією у 1804 році стає маршалом й отримує Великого Орла Ордену Почесного легіону. У 1805 році командує піхотою Імператорської гвардії. Мортьє відзначився у битвах при Ульмі та Дюрренштейні. У 1806 році захопив Ганновер та Кассель. У 1807 році розбив шведів при Анкламі й здобув блискучу перемогу при Фрідланді. За цю звитягу Наполеон I нагородив Мортьє титулом герцога Тревізького та 100 тисячами франків ренти. Водночас стає військовим губернатором Сілезії.

З початком у 1808 році війни в Іспанії Мортьє стає командиром 5-го корпусу, бере участь в облозі Сарагоси. 18 листопада 1809 року з 30 тисячами вояків завдає поразки 60-тисячній армії іспанців при Оканья поблизу Толедо. Згодом очолює облогу Кадіса. 19 лютого 1811 року перемагає іспанців у битві при Геборі.

У військовій кампанії 1812 року проти Росії Мортьє командував Молодою гвардією. Після захоплення Москви Наполеон призначає його генерал-губернатором міста. При відступити здійснив спробу підірвати Кремль. В подальшому вів оборонні бої. Очолював ар'єргард при переправі через Березіну. Після повернення до Франції почав збирати війська до нової військової кампанії. Зміг зібрати значні сили у Франкфурті-на-Майні. Відважно воював у битвах при Люцені, Бауцені, Дрездені, Вахау, Лепцизі та Ханау. Також самовіддано вів себе у кампанії 1814 року. Зокрема, до останнього захищав передмістя Сен-Дені у Парижі.

Після реставрації Бурбонів у 1815 році переходить на службу до короля Людовика XVIII. Призначається губернатором Лілля, стає пером Франції. Втім під час Ста днів Наполеона Бонапарта підтримав останнього. Брав участь у військовій кампанії 1815 року, проте не брав участі у битві при Ватерлоо. За підтримку Бонапарта після остаточної поразки останнього, Мортьє був позбавлений звання пера Франції.

У 1816 році призначається військовим губернатором Руана. Того ж року обирається до Палати депутатів. У 1819 році відновлений у званні пера Франції. у 1822 році обирається мером Ла-Ке-ан-Брі. У 1829 році стає кавалером Ордену Святого Духу. У 1830 році після Липневої революції стає великим канцлером Ордену Почесного легіону. Того ж року призначається послом Франції у Росії. У 1831 році повернувся на батьківщину. У 1834 році стає прем'єр-міністром (після Юга-Бернара Маре) та міністром оборони. Але через декілька місяців через хвороби йде у відставку. Загинув 28 липня 1835 року під час замаху на короля Луї-Філіпа I.

Родина

Дружина — Єва-Ганна Ґимменс (1779—1855)

Діти:

  • Кароліна (1800—1842), маркіза Римуні
  • Наполеон (1804—1869), 2-й герцог Тревізький
  • Софі Мальвіна Жозефіна (1803—1883), графиня Беллозан
  • Стефані Єва (1814—1831), графиня Гудін.
  • Едуард (1806—1815)
  • Луїза (1811—1831)

Примітки

  1. Sycomore / Assemblée nationale
    d:Track:Q193582d:Track:Q15271528
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. база даних Léonore — ministère de la Culture.
    d:Track:Q2886420d:Track:Q384602
  6. Мортье Эдуар Адольф // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Адольф Едуард Казимир Жозеф Мортьє

Джерела

  • Jaques, Tony (2006). Dictionary of Battles And Sieges: A Guide to 8,500 Battles from Antiquity Through the Twenty-first Century. Greenwood Publishing Group. p. 973. .
  • Klaus Mlynek: Mortier, Edouard Adolphe Casimir Joseph, in: Hannoversches Biographisches Lexikon, S. 260 u.ö., online über Google-Bücher

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Adolf Eduar Kazimir Zhozef Mortye fr Adolphe Edouard Casimir Joseph Mortier 13 lyutogo 1768 28 lipnya 1835 francuzkij vijskovij ta politichnij diyach prem yer ministr 1834 roku marshal per Franciyi gercog Trevizkij Adolf Eduar Kazimir Zhozef MortyeNarodivsya13 lyutogo 1768 1768 02 13 4 1 Le Kato KambreziPomer28 lipnya 1835 1835 07 28 1 2 67 rokiv Parizh Franciya 6 vognepalne poranennyaPohovannyaPer Lashez i Dim InvalidivKrayina FranciyaNacionalnistfrancuzDiyalnistpolitik vijskovij ochilnikAlma materdZnannya movfrancuzka 4 UchasnikNapoleonivski vijniTitulgercog TrevizkijPosadaposol d d deputat Nacionalnoyi asambleyi Franciyi d per Franciyi d i per Franciyi d Vijskove zvannyamarshalBatkoSharl MortyeMatiMariya Anna BonnerDiti2 sini ta 4 donkiNagorodiVelikij Hrest ordena Pochesnogo legionuKavaler Velikogo hresta ordena HristaGerb Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 1768 roku u m Le Kato Kambrezi Sin Sharlya Mortye deputata Generalnih shtativ ta Mariyi Ganni Bonner Zamolodu obrav sobi kar yeru vijskovogo Na pochatku Francuzkoyi revolyuciyi ocholiv 1 j bataljon dobrovolciv Pivnochi 1791 roku otrimuye zvannya lejtenanta U 1792 1793 rokah buv u Pivnichnij Rejnskij armiyah vidznachivsya u bitvah pri K yevreni suchasna pivdenna Belgiya Zhemmape Neyervindeni Sellemberzi Ondshooti Takozh proyaviv zvityagu pid chas zahoplennya mist Mons Bryussel Leven Fleryus U 1794 roci voyuvav spochatku pid komanduvannyam generala Klebera potim Marso u Rejnskij armiyi U 1796 roci komanduvav avangardom Sambro Maaskoyi armiyi na choli iz Lefevrom Vidznachivsya u bitvah pri Altenkirhen j Fridberzi Zavoyuvav nizku mist uzdovzh Rejnu 30 grudnya jomu zdavsya Majnc U 1799 roci otrimav zvannya brigadnogo generala Togo zh roku staye divizijnim generalom Na choli 4 yi diviziyi Gelvetskoyi armiyi u 1799 roci voyuvav u Shvejcariyi zajnyav Cyurih Potim buv pidporyadkovanij Masseni Pislya cogo voyuvav pri Graubyundeni U 1800 otrimav komanduvannya 15 ta 16 diviziyi sho znahodilisya u Parizhi U 1803 roci Bonapart nadislav Mortye z 14 tisyachami voyakiv zahopiti Gannoverske kurfyurstvo Peremigshi suprotivnika Mortye zmusiv uklasti Gannover soyuz z Franciyeyu Za ce Eduard Mortye stav odnim z komandiriv Konsulskoyi gvardiyi Pislya ogoloshennya Franciyi imperiyeyu u 1804 roci staye marshalom j otrimuye Velikogo Orla Ordenu Pochesnogo legionu U 1805 roci komanduye pihotoyu Imperatorskoyi gvardiyi Mortye vidznachivsya u bitvah pri Ulmi ta Dyurrenshtejni U 1806 roci zahopiv Gannover ta Kassel U 1807 roci rozbiv shvediv pri Anklami j zdobuv bliskuchu peremogu pri Fridlandi Za cyu zvityagu Napoleon I nagorodiv Mortye titulom gercoga Trevizkogo ta 100 tisyachami frankiv renti Vodnochas staye vijskovim gubernatorom Sileziyi Z pochatkom u 1808 roci vijni v Ispaniyi Mortye staye komandirom 5 go korpusu bere uchast v oblozi Saragosi 18 listopada 1809 roku z 30 tisyachami voyakiv zavdaye porazki 60 tisyachnij armiyi ispanciv pri Okanya poblizu Toledo Zgodom ocholyuye oblogu Kadisa 19 lyutogo 1811 roku peremagaye ispanciv u bitvi pri Gebori U vijskovij kampaniyi 1812 roku proti Rosiyi Mortye komanduvav Molodoyu gvardiyeyu Pislya zahoplennya Moskvi Napoleon priznachaye jogo general gubernatorom mista Pri vidstupiti zdijsniv sprobu pidirvati Kreml V podalshomu viv oboronni boyi Ocholyuvav ar yergard pri perepravi cherez Berezinu Pislya povernennya do Franciyi pochav zbirati vijska do novoyi vijskovoyi kampaniyi Zmig zibrati znachni sili u Frankfurti na Majni Vidvazhno voyuvav u bitvah pri Lyuceni Bauceni Drezdeni Vahau Lepcizi ta Hanau Takozh samoviddano viv sebe u kampaniyi 1814 roku Zokrema do ostannogo zahishav peredmistya Sen Deni u Parizhi Pislya restavraciyi Burboniv u 1815 roci perehodit na sluzhbu do korolya Lyudovika XVIII Priznachayetsya gubernatorom Lillya staye perom Franciyi Vtim pid chas Sta dniv Napoleona Bonaparta pidtrimav ostannogo Brav uchast u vijskovij kampaniyi 1815 roku prote ne brav uchasti u bitvi pri Vaterloo Za pidtrimku Bonaparta pislya ostatochnoyi porazki ostannogo Mortye buv pozbavlenij zvannya pera Franciyi U 1816 roci priznachayetsya vijskovim gubernatorom Ruana Togo zh roku obirayetsya do Palati deputativ U 1819 roci vidnovlenij u zvanni pera Franciyi u 1822 roci obirayetsya merom La Ke an Bri U 1829 roci staye kavalerom Ordenu Svyatogo Duhu U 1830 roci pislya Lipnevoyi revolyuciyi staye velikim kanclerom Ordenu Pochesnogo legionu Togo zh roku priznachayetsya poslom Franciyi u Rosiyi U 1831 roci povernuvsya na batkivshinu U 1834 roci staye prem yer ministrom pislya Yuga Bernara Mare ta ministrom oboroni Ale cherez dekilka misyaciv cherez hvorobi jde u vidstavku Zaginuv 28 lipnya 1835 roku pid chas zamahu na korolya Luyi Filipa I RodinaDruzhina Yeva Ganna Gimmens 1779 1855 Diti Karolina 1800 1842 markiza Rimuni Napoleon 1804 1869 2 j gercog Trevizkij Sofi Malvina Zhozefina 1803 1883 grafinya Bellozan Stefani Yeva 1814 1831 grafinya Gudin Eduard 1806 1815 Luyiza 1811 1831 PrimitkiSycomore Assemblee nationale d Track Q193582d Track Q15271528 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 Morte Eduar Adolf Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Adolf Eduard Kazimir Zhozef MortyeDzherelaJaques Tony 2006 Dictionary of Battles And Sieges A Guide to 8 500 Battles from Antiquity Through the Twenty first Century Greenwood Publishing Group p 973 ISBN 0 313 33536 2 Klaus Mlynek Mortier Edouard Adolphe Casimir Joseph in Hannoversches Biographisches Lexikon S 260 u o online uber Google Bucher

Дата публікації:
Топ