Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єфре́мов Миха́йло Григо́рович (27 лютого (11 березня) 1897, Таруса, Калузька губернія — 19 квітня 1942, с. Жари, Вяземський район, Смоленської області) — радянський воєначальник, генерал-лейтенант (1940), Герой Російської Федерації (1996; посмертно), командувач військами округів, армій та фронту за роки Другої світової війни.
| Єфремов Михайло Григорович | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Михаил Григорьевич Ефремов | |||||||
 | |||||||
| Народження | 27 лютого (11 березня) 1897 Таруса, Калузька губернія, Російська імперія | ||||||
| Смерть | 19 квітня 1942 (45 років) с. Жари, Вяземський район, Смоленської області, СРСРвогнепальне поранення | ||||||
| Поховання | Смоленська область | ||||||
| Країна | СРСР | ||||||
| Приналежність |  Російська імператорська армія  РСЧА | ||||||
| Рід військ | піхота | ||||||
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе | ||||||
| Роки служби | 1915–1918 1918 — 1942 | ||||||
| Партія | РКП(б) | ||||||
| Звання |  Генерал-лейтенант | ||||||
| Командування | Командувач 33-ї, 21-ї, 10-ї армій, командувач військами Приволзького, Забайкальського, Орловського, Північно-Кавказького та Закавказького військових округів, Центрального фронту | ||||||
| Війни / битви | Перша світова війна Громадянська війна в Росії Радянське завоювання Азербайджану Німецько-радянська війна Ржевсько-Вяземська операція | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
 Єфремов Михайло Григорович у Вікісховищі | |||||||
Біографія
Єфремов Михайло Григорович Народився 27 лютого (11 березня) 1897 року у місті Тарусі Калузької губернії (нині Калузької області) в міщанській родині. Учасник Першої світової війни. У вересні 1915 року мобілізований на військову службу та зарахований рядовим у 55-й запасний піхотний батальйон. У червні 1916 року після закінчення Телавської школи прапорщиків відправлений на фронт і зарахований прапорщиком до 1-го Івангородського окремого артилерійського дивізіону. У складі цього підрозділу брав участь у боях на Західному фронті. У січні 1917 року був поранений та евакуйований до Москви.
З жовтня 1917 року в Червоній гвардії у складі 1-го Замоскворецького червоногвардійського загону. Брав участь у Жовтневому перевороті у Москві.
З лютого 1918 року у складі Червоної армії, інструктор важкого артилерійського дивізіону 1-ї Московської радянської піхотної дивізії. Після перетворення їх у Особливу Московську окрему піхотну бригаду командував ротою, зведеним батальйоном, загоном. У серпні 1919 року разом із бригадою убув на Південний фронт, де брав участь у боях з військами генерала А. І. Денікіна. У березні 1919 р. призначений начальником Судноплавної охорони та оборони Астраханського краю. У травні того ж року вступив у командування 13-м окремим піхотним Астраханським полком, одночасно з вересня був начальником військ зовнішньої охорони та оборони залізниць 11-ї армії РСЧА.
На чолі полку брав участь у обороні Астрахані, і з січня 1920 року — у Північно-Кавказькій операції та окупації Кавказу. З квітні 1920 року — начальник бойової ділянки залізниць 11-ї армії. 27 квітня 1920 року під час Бакинської операції очолював 4 бронепоїзди з десантом, які протягом 23 годин опанували Баку. Потім, залишивши на прикритті Баку 2 бронепоїзди, з двома іншими попрямував до району Гянджі, де брав участь у придушенні та розгромі військ мусаватистів. За «блискуче виконання бойового наказу щодо взяття м. Баку» Єфремов М. Г. був нагороджений Золотою іменною шаблею, а Постановою Ревкому Азербайджанської РСР нагороджений 2-м орденом Червоного Прапора АзССР. З травня 1920 року командир окремої зведеної бригади на правах начальника дивізії, а червні цього року — начальником військ охорони й оборони залізниць АзССР. З вересня 1920 р. — командир та комісар Особливого окремого корпусу, який дислокувався у районі м. Грозний, рік Терек та Сунжа. На цій посаді брав участь у придушенні . З лютого 1921 р. начальник та комісар .
У липні 1921 року Єфремова призначили начальником та військкомом 2-х Московських командних курсів. З грудня 1921 — командувач Карельським бойовою ділянкою південної завіси, брав участь у придушенні Карельського повстання 1922 р. З травня 1922 року — помічник командира, потім командир та комісар 14-ї стрілецької дивізії. У березні 1924 року його було призначено командиром і комісаром Московського ВО. З грудня 1926 року був військовим радником у Китаї (Кантон). У листопаді 1927 року після повернення призначений командиром і комісаром Московського військового округу. 1927 році призначений командиром і комісаром . У грудні 1930 року зарахований слухачем до Військової академії РСЧА ім. М. В. Фрунзе, після закінчення навчання у травні 1933 р. призначений командиром і комісаром Приволзького ВО.
У 1935 році отримав звання комдива.
Потім М. Г. Єфремов командував військами низки військових округів: із травня 1937 р. — Приволзького, із листопада — Забайкальського, із липня 1938 р. — Орловського, із червня 1940 р. — Північно-Кавказького, із серпня — Закавказького. У 1938 р. був викликаний до Москви, де взято під домашній арешт співробітниками НКВС за підозрою у зв'язках із «ворогом народу» Тухачевським. Проте після двомісячних допитів звільнено.
У лютому 1939 р. йому присвоєно військове звання командарма 2-го рангу, а 4 червня 1940 р. — генерал-лейтенанта.
У січні 1941 року генерал-лейтенанта Єфремова М. Г. призначено першим заступником генерал-інспектора піхоти Червоної Армії.
У липні 1941 року генерал-лейтенант М. Г. Єфремов призначений командувачем 21-ї армії Центрального фронту, яка брала участь у Смоленській битві. 7 серпня став командувачем військами Центрального фронту. Майже до кінця серпня 1941 р. війська фронту під його командуванням стримували наступ вермахту, не давши їм завдати удару у фланг і тил Південно-Західного фронту. З 25 серпня заступник командувача військ Брянського фронту. Наприкінці вересня очолив 10-ту армію, що перебувала на формуванні на південно-західному напрямку на Донбасі з безпосереднім підпорядкуванням Ставці ВГК. Однак у зв'язку з проривом фронту противником на західному напрямку подальше формування армії було припинено, війська, що надійшли, передали на посилення армій Південного фронту, польове управління передислоковано в район Серпухова, де почалося формування управління Калінінського фронту. З жовтня 1941 року генерал-лейтенант М. Г. Єфремов командувач 33-ї армії Західного фронту, війська якої в цей час брали участь у Можайсько-Малоярославецькій оборонній операції, діючи на наро-фомінському напрямку.
З 12 грудня 1941 року з'єднання 33-ї армії під його командуванням брали участь у контрнаступі під Москвою та загальному зимовому наступі Червоної армії на західному напрямку. В ході боїв 33-тя армія звільнила міста Наро-Фомінськ, Боровськ та Верея. На початку лютого армія вийшла в район на південний схід від Вязьми і у взаємодії з намагалася з ходу опанувати містом. Німецькі війська сильними контрударами відрізали частину сил армії та кавалерійський корпус від основних сил Західного фронту. Діючи в тилу ворога, війська 33-ї армії у взаємодії з та 4-м повітрянодесантним корпусами, а також партизанськими загонами утримували великий район, сковуючи значні сили ворога.
У квітні під час прориву військ армії з оточення біля деревні Жари В'яземського району Смоленської області генерал-лейтенант М. Г. Єфремов був важко поранений. За офіційною версією, 19 квітня 1942 року, намагаючись уникнути полону, генерал застрелився.
Похований у дер. Смоленської області, а після звільнення цих місць радянськими військами його прах був урочисто перепохований у місті Вязьмі на Катерининському цвинтарі.
Указом Президента Російської Федерації від 31 грудня 1996 року № 1792 «за мужність і героїзм, виявлені у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років» генерал-лейтенанту Єфремову Михайлу Григоровичу посмертно присвоєне звання Героя Російської Федерації.
Див. також
Література
- Капусто Ю. Б. Последними дорогами генерала Ефремова. — М.: Издательство политической литературы, 1992. — 288 с.
- Мельников В. М. Их послал на смерть Жуков? Гибель армии генерала Ефремова. — М.: Яуза, Эксмо, 2009. — 736 с. — 5000 экз. — .
- Михеенков С. Е. Армия, которую предали. Трагедия 33-й армии генерала М. Г. Ефремова. 1941—1942. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2010. — 351 с. — (На линии фронта. Правда о войне). — 3000 экз. — .
Джерела в інтернеті
- Ефремов Михаил Григорьевич [ 7 лютого 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- Михаил Григорьевич Ефремов [ 7 лютого 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- Ефремов Михаил Григорьевич [Архівовано 2 липня 2013 у WebCite](рос.)
Примітки
- Виноски
- З 1961 року Угранський район, створений шляхом об'єднання і Знаменського районів
- Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yefremov Yefre mov Miha jlo Grigo rovich 27 lyutogo 11 bereznya 1897 18970311 Tarusa Kaluzka guberniya 19 kvitnya 1942 s Zhari Vyazemskij rajon Smolenskoyi oblasti radyanskij voyenachalnik general lejtenant 1940 Geroj Rosijskoyi Federaciyi 1996 posmertno komanduvach vijskami okrugiv armij ta frontu za roki Drugoyi svitovoyi vijni Yefremov Mihajlo Grigorovichros Mihail Grigorevich EfremovNarodzhennya27 lyutogo 11 bereznya 1897 1897 03 11 Tarusa Kaluzka guberniya Rosijska imperiyaSmert19 kvitnya 1942 1942 04 19 45 rokiv s Zhari Vyazemskij rajon Smolenskoyi oblasti SRSR vognepalne poranennyaPohovannyaSmolenska oblastKrayina SRSRPrinalezhnistRosijska imperatorska armiya RSChARid vijskpihotaOsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi1915 1918 1918 1942PartiyaRKP b Zvannya General lejtenantKomanduvannyaKomanduvach 33 yi 21 yi 10 yi armij komanduvach vijskami Privolzkogo Zabajkalskogo Orlovskogo Pivnichno Kavkazkogo ta Zakavkazkogo vijskovih okrugiv Centralnogo frontuVijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi Radyanske zavoyuvannya Azerbajdzhanu Nimecko radyanska vijna Rzhevsko Vyazemska operaciyaNagorodiGeroj Rosijskoyi Federaciyi Yefremov Mihajlo Grigorovich u VikishovishiBiografiyaYefremov Mihajlo Grigorovich Narodivsya 27 lyutogo 11 bereznya 1897 roku u misti Tarusi Kaluzkoyi guberniyi nini Kaluzkoyi oblasti v mishanskij rodini Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni U veresni 1915 roku mobilizovanij na vijskovu sluzhbu ta zarahovanij ryadovim u 55 j zapasnij pihotnij bataljon U chervni 1916 roku pislya zakinchennya Telavskoyi shkoli praporshikiv vidpravlenij na front i zarahovanij praporshikom do 1 go Ivangorodskogo okremogo artilerijskogo divizionu U skladi cogo pidrozdilu brav uchast u boyah na Zahidnomu fronti U sichni 1917 roku buv poranenij ta evakujovanij do Moskvi Z zhovtnya 1917 roku v Chervonij gvardiyi u skladi 1 go Zamoskvoreckogo chervonogvardijskogo zagonu Brav uchast u Zhovtnevomu perevoroti u Moskvi Z lyutogo 1918 roku u skladi Chervonoyi armiyi instruktor vazhkogo artilerijskogo divizionu 1 yi Moskovskoyi radyanskoyi pihotnoyi diviziyi Pislya peretvorennya yih u Osoblivu Moskovsku okremu pihotnu brigadu komanduvav rotoyu zvedenim bataljonom zagonom U serpni 1919 roku razom iz brigadoyu ubuv na Pivdennij front de brav uchast u boyah z vijskami generala A I Denikina U berezni 1919 r priznachenij nachalnikom Sudnoplavnoyi ohoroni ta oboroni Astrahanskogo krayu U travni togo zh roku vstupiv u komanduvannya 13 m okremim pihotnim Astrahanskim polkom odnochasno z veresnya buv nachalnikom vijsk zovnishnoyi ohoroni ta oboroni zaliznic 11 yi armiyi RSChA Na choli polku brav uchast u oboroni Astrahani i z sichnya 1920 roku u Pivnichno Kavkazkij operaciyi ta okupaciyi Kavkazu Z kvitni 1920 roku nachalnik bojovoyi dilyanki zaliznic 11 yi armiyi 27 kvitnya 1920 roku pid chas Bakinskoyi operaciyi ocholyuvav 4 bronepoyizdi z desantom yaki protyagom 23 godin opanuvali Baku Potim zalishivshi na prikritti Baku 2 bronepoyizdi z dvoma inshimi popryamuvav do rajonu Gyandzhi de brav uchast u pridushenni ta rozgromi vijsk musavatistiv Za bliskuche vikonannya bojovogo nakazu shodo vzyattya m Baku Yefremov M G buv nagorodzhenij Zolotoyu imennoyu shableyu a Postanovoyu Revkomu Azerbajdzhanskoyi RSR nagorodzhenij 2 m ordenom Chervonogo Prapora AzSSR Z travnya 1920 roku komandir okremoyi zvedenoyi brigadi na pravah nachalnika diviziyi a chervni cogo roku nachalnikom vijsk ohoroni j oboroni zaliznic AzSSR Z veresnya 1920 r komandir ta komisar Osoblivogo okremogo korpusu yakij dislokuvavsya u rajoni m Groznij rik Terek ta Sunzha Na cij posadi brav uchast u pridushenni Z lyutogo 1921 r nachalnik ta komisar U lipni 1921 roku Yefremova priznachili nachalnikom ta vijskkomom 2 h Moskovskih komandnih kursiv Z grudnya 1921 komanduvach Karelskim bojovoyu dilyankoyu pivdennoyi zavisi brav uchast u pridushenni Karelskogo povstannya 1922 r Z travnya 1922 roku pomichnik komandira potim komandir ta komisar 14 yi strileckoyi diviziyi U berezni 1924 roku jogo bulo priznacheno komandirom i komisarom Moskovskogo VO Z grudnya 1926 roku buv vijskovim radnikom u Kitayi Kanton U listopadi 1927 roku pislya povernennya priznachenij komandirom i komisarom Moskovskogo vijskovogo okrugu 1927 roci priznachenij komandirom i komisarom U grudni 1930 roku zarahovanij sluhachem do Vijskovoyi akademiyi RSChA im M V Frunze pislya zakinchennya navchannya u travni 1933 r priznachenij komandirom i komisarom Privolzkogo VO U 1935 roci otrimav zvannya komdiva Potim M G Yefremov komanduvav vijskami nizki vijskovih okrugiv iz travnya 1937 r Privolzkogo iz listopada Zabajkalskogo iz lipnya 1938 r Orlovskogo iz chervnya 1940 r Pivnichno Kavkazkogo iz serpnya Zakavkazkogo U 1938 r buv viklikanij do Moskvi de vzyato pid domashnij aresht spivrobitnikami NKVS za pidozroyu u zv yazkah iz vorogom narodu Tuhachevskim Prote pislya dvomisyachnih dopitiv zvilneno U lyutomu 1939 r jomu prisvoyeno vijskove zvannya komandarma 2 go rangu a 4 chervnya 1940 r general lejtenanta U sichni 1941 roku general lejtenanta Yefremova M G priznacheno pershim zastupnikom general inspektora pihoti Chervonoyi Armiyi U lipni 1941 roku general lejtenant M G Yefremov priznachenij komanduvachem 21 yi armiyi Centralnogo frontu yaka brala uchast u Smolenskij bitvi 7 serpnya stav komanduvachem vijskami Centralnogo frontu Majzhe do kincya serpnya 1941 r vijska frontu pid jogo komanduvannyam strimuvali nastup vermahtu ne davshi yim zavdati udaru u flang i til Pivdenno Zahidnogo frontu Z 25 serpnya zastupnik komanduvacha vijsk Bryanskogo frontu Naprikinci veresnya ocholiv 10 tu armiyu sho perebuvala na formuvanni na pivdenno zahidnomu napryamku na Donbasi z bezposerednim pidporyadkuvannyam Stavci VGK Odnak u zv yazku z prorivom frontu protivnikom na zahidnomu napryamku podalshe formuvannya armiyi bulo pripineno vijska sho nadijshli peredali na posilennya armij Pivdennogo frontu polove upravlinnya peredislokovano v rajon Serpuhova de pochalosya formuvannya upravlinnya Kalininskogo frontu Z zhovtnya 1941 roku general lejtenant M G Yefremov komanduvach 33 yi armiyi Zahidnogo frontu vijska yakoyi v cej chas brali uchast u Mozhajsko Maloyaroslaveckij oboronnij operaciyi diyuchi na naro fominskomu napryamku Z 12 grudnya 1941 roku z yednannya 33 yi armiyi pid jogo komanduvannyam brali uchast u kontrnastupi pid Moskvoyu ta zagalnomu zimovomu nastupi Chervonoyi armiyi na zahidnomu napryamku V hodi boyiv 33 tya armiya zvilnila mista Naro Fominsk Borovsk ta Vereya Na pochatku lyutogo armiya vijshla v rajon na pivdennij shid vid Vyazmi i u vzayemodiyi z namagalasya z hodu opanuvati mistom Nimecki vijska silnimi kontrudarami vidrizali chastinu sil armiyi ta kavalerijskij korpus vid osnovnih sil Zahidnogo frontu Diyuchi v tilu voroga vijska 33 yi armiyi u vzayemodiyi z ta 4 m povitryanodesantnim korpusami a takozh partizanskimi zagonami utrimuvali velikij rajon skovuyuchi znachni sili voroga U kvitni pid chas prorivu vijsk armiyi z otochennya bilya derevni Zhari V yazemskogo rajonu Smolenskoyi oblasti general lejtenant M G Yefremov buv vazhko poranenij Za oficijnoyu versiyeyu 19 kvitnya 1942 roku namagayuchis uniknuti polonu general zastrelivsya Pohovanij u der Smolenskoyi oblasti a pislya zvilnennya cih misc radyanskimi vijskami jogo prah buv urochisto perepohovanij u misti Vyazmi na Katerininskomu cvintari Ukazom Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi vid 31 grudnya 1996 roku 1792 za muzhnist i geroyizm viyavleni u borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rokiv general lejtenantu Yefremovu Mihajlu Grigorovichu posmertno prisvoyene zvannya Geroya Rosijskoyi Federaciyi Div takozhPeresipkin Ivan Terentijovich Zaharkin Ivan Grigorovich Berzarin Mikola Erastovich Gorodnyanskij Avksentij Mihajlovich Akimov Stepan DmitrovichLiteraturaKapusto Yu B Poslednimi dorogami generala Efremova M Izdatelstvo politicheskoj literatury 1992 288 s Melnikov V M Ih poslal na smert Zhukov Gibel armii generala Efremova M Yauza Eksmo 2009 736 s 5000 ekz ISBN 978 5 699 36163 2 Miheenkov S E Armiya kotoruyu predali Tragediya 33 j armii generala M G Efremova 1941 1942 M ZAO Centrpoligraf 2010 351 s Na linii fronta Pravda o vojne 3000 ekz ISBN 978 5 9524 4865 0 Dzherela v internetiEfremov Mihail Grigorevich 7 lyutogo 2022 u Wayback Machine ros Mihail Grigorevich Efremov 7 lyutogo 2022 u Wayback Machine ros Efremov Mihail Grigorevich Arhivovano 2 lipnya 2013 u WebCite ros PrimitkiVinoski Z 1961 roku Ugranskij rajon stvorenij shlyahom ob yednannya i Znamenskogo rajoniv Dzherela