«Вурдала́к Тара́с Шевче́нко» — літературно-публіцистичний твір українського публіциста Олеся Бузини, який низкою літературних критиків був сприйнятий як пасквіль та спричинив суспільне обговорення. Автор у різний спосіб (посиленням акцентів на негативних моментах біографії, використання вирваних із контексту фактів та недоведених даних або суб'єктних оцінок) намагається представити читачеві негативний образ Тараса Шевченка. Прокуратура Подільського району Києва визначила книгу такою, що розпалює міжнаціональну ворожнечу, ображає і зводить наклепи на поета, однак суд дії Бузини соціально небезпечними не визнав.
Обкладинка книги | |
Автор | Бузина Олесь Олексійович |
---|---|
Мова | російська |
Видавництво | «Прометей» |
Видано | 2000 |
Мета книги
2005 року в інтерв'ю газеті «Поступ» Бузина пояснив: «Я знав, що цю книжку МУШУ написати. Тому що дехто з моїх попередників хоча й підходив до цієї ідеї, та лякався. Я написав про те, про що не пишуть. У нас. Ми ж повинні усвідомлювати, що є світлий бік Шевченка і є його ж темний бік. Я писав про ТЕМНИЙ. Бо він є, і нікуди від цього не подітися».
На початку видання зазначено:
Мета цієї книги — розвінчати міф про Шевченка. Ви дізнаєтеся про зовсім іншого Кобзаря — не генія і святого, а алкоголіка та заздрісника. Незграбного ловеласа, який відбирає у колишньої нареченої подарунки. Охоронця моральності, який шпигує за дружиною друга. І «революціонера», що розкаявся та випрошує у влади прощення. Цю темну сторону Тараса завжди ретельно приховували. Але вона є. Він був і таким — у своїх щоденниках, листах і десятках мемуарних свідчень, які не перевидавалися після 1917 року. Я починаю там, де інші закінчували.
У післямові до книги доктор філологічних наук Олександр Білодід написав:
Поява книги Олеся Бузини — книги, спрямованої на розвінчання культу Шевченка, зняття його (не хочу вживати слово «повалення» — ми вже наповалювалися!) з п'єдесталу божка й повернення на нормальний людський рівень, знаменує собою певний етап у сфері особистої свободи, що реалізується у свободі думки та свободі слова.
…Хто ж такий Шевченко? Моторошно закомплексована маленька людина, що все життя страждала через свої еротичні невдачі, страхи, безпорадність й низьке походження. Звідси його нездатність до компромісів; самоіронії, що згладжує недосконалість буття, й патологічна ненависть до дворянства, до «панів», попри те, що саме вони вивели його в люди.
…У повсякденному ж житті, як це переконливо доводить, спираючись на факти, Олесь Бузина, Тарас був далеко не подарунок — точнісінько, як й багато інших «генії». Недарма одна з його «наречених» боялася, що він закріпаче її гірше від пана. Тому євангельська рекомендація «не сотвори собі кумира» в нашому випадку актуальна, як ніколи…
Думалося: коли ж ми вийдемо на цей рівень, перестанемо вити про «долю» й «воріженьків», та піддамо нещадному аналізу наших допотопних одинозаврених ідолів.
Й перший крок на цьому шляху — книга Олеся Бузини. Нарешті!
Зовсім по-іншому побачила мету книги шевченкознавець Зінаїда Тарахан-Береза:
Нашими недругами був вибраний відповідний момент (час переоцінки духовних цінностей), щоб покінчити нібито з «культом» Шевченка, встановленим більшовиками (!), а насправді ж для того, щоб скинути його з тієї висоти, на яку підніс його (ще за життя) рідний народ… Цей наступ розпочався спершу під виглядом «захисту» Шевченка від канонізації й маніпулювання його ім'ям та перетворення його в ікону або ж хоругву, а завершився найцинічнішою десакралізацією його в «интеллектуальном триллере» — «Вурдалак Тарас Шевченко» на шпальтах «общенациональной газеты» (!) «Киевские ведомости», який з'явився і окремим виданням, попри обурення та протест громадськості України. Далекосяжною виявилися мета цих публікацій — дискредитувати геніального поета, щоб скинути його з літературного Олімпу, скомпрометувати як людину і, навіть, викреслити із життя та пам'яті українського народу!
Оцінки книги
Претензії до твору Бузини зводилися не до розвінчування міфів про Шевченка та боротьби з ідолопоклонством, а до того, в який спосіб він це зробив. Так, академік НАН України Іван Дзюба у статті «Алергія на Шевченка (Про деякі „резонансні“ курйози поетової річниці)» (газета «День» від 28 березня 2000 року) зауважив, що «ідолопоклонство долається культурою й думкою, а хамство собою все долає. Гомбрович пише про специфічних шанувальників Міцкевича, але не глумиться з самого Міцкевича, і в Польщі не виходять книжки під назвою „Вурдалак Міцкевич“».
Згодом Дзюба у статті-лекції «Шевченкофобія в сучасній Україні», виголошеній 15 вересня 2006 року у Львівському національному університеті, назвав Бузину «піонером» сучасної шевченкофобії, наголосив: «Щоб нація втратила свою життєздатність, дуже важливо дискредитувати основні опорні конструкції її національного самоусвідомлення. І тут, звичайно, Шевченка ніяк не обійти. Воюючи з Шевченком, воюють з Україною, хоч і приховують це з різною мірою вправності» .
Інший погляд на цю проблему висловив Олег Вергеліс, член редколегії газети «Киевские ведомости», яка першою надрукувала уривки з твору Бузини: «Ті, хто так різко реагує на писанину Бузини, не розуміють, що тут має місце літературний хід, жанрова провокативність, гра. У цьому вчинкові немає заперечення Шевченка та інших українських класиків, немає нівелювання цієї великої на всі часи людини. Але не можна весь час навіть про великих говорити лише на рівні панегіриків».
Директор Державного історико-культурного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка» Людмила Шевченко зазначила про книгу Олеся Бузини:
Автор зі своїм завданням «впорався». Він ще раз хотів звернути увагу не на Тараса Шевченка, а на себе, на свою постать. Він цього досяг. А сама брошурка не варта аналізу, бо не витримує жодної критики. І не потребує її.
Проте доцент кафедри української літератури Луганського національного університету Ірина Савенко зауважила: «З одного боку, цю книжку важко спокійно віднести до масиву документальної літератури, і з іншого — такі явища не слід пропускати навіть науковому літературознавству» .
Російський шевченкознавець Леонід Большаков, автор близько 20 книг про українського поета, укладач Оренбурзької Шевченківської енциклопедії, зазначив:
Книга Бузини — безграмотна писанина з претензіями на викриття. Вона заснована не на фактах, а на вигадці автора. Тенденційність відчувається щокроку. Адже в роботі над книгою про реальних осіб і події найголовніше — не бути тенденційним. Людина, яка прочитає цю книгу, буде введена в оману.
2001 року велику статтю, присвячену книзі Олеся Бузини, вмістила у фаховому журналі «Слово і час» доктор філологічних наук Лариса Масенко. Її оцінка така:
На ста двадцяти сторінках автор намагається вигнати Шевченка з літератури, щоправда, незрозуміло якої — української чи російської, бо лишається проблематичним, чи визнає він існування окремої «малоросійської словесності» взагалі. Твори поета він «знищує» одним махом, використовуючи спрощений до примітиву прийом…
Підсумковий висновок дослідниці щодо Олеся Бузини:
І хай нікого не вводить в оману українське наймення автора на обкладинці книжки. Воно — тільки знак колаборанта на фальшивому образі, створеному за власною подобою. Подобою перевертня, що в перекладі на російську означає — вурдалак.
2002 року літературознавець Петро Ротач у книзі «Від Яготина до Полтави: Тарас Шевченко і Полтавщина», процитувавши підсумковий висновок Лариси Масенко, зазначив:
В Україні пасквілянт отримує належну відповідь. Та поза сумнівом, що рукою Бузини водила чиясь інша, україноненависницька рука.
Літературний критик Олександр Бойченко в книзі «Щось на кшталт шатокуа» (Івано-Франківськ, 2003) висловив таку думку: «Скандальна книжечка Бузини „Вурдалак Тарас Шевченко“ незрівнянно корисніша для читача, ніж гори совкової шевченкознавчої літератури» . Письменник Степан Процюк висловився так:
Я не знаю жодного письменника, який би створив у сучасній українській літературі щось особливо гидотне. Навіть випадок Бузини є простий. Якби більше говорили про особисте життя класиків, якби не було цих псевдоцнотливих єлейних табу, то й не з'явилися б ці «інтерпретації», оскільки частенько їх переповнює ненависть. Але вона також є лише травмованою любов'ю. Хоча від інтерпретацій Бузини мені сумно, адже там нема ні краплинки розуміння й подивування метафізикою таланту великих попередників.
Вплив на читачів
На певну небезпеку книги Бузини, попри визнану багатьма її абсурдність, вказала Лариса Масенко. Як зазначила дослідниця, «на незрілий розум, що формується за сучасних умов панування російської масової культури на теренах України, публіцистика Бузини може справити певний вплив, оскільки для своїх маніпуляцій журналіст уміло використовує той догматичний образ Шевченка, який прищеплений кільком поколінням читачів. У радянський час тлумачення Шевченкової творчості пристосовувалося до потреб пропаганди марксистсько-ленінської ідеології. Тому з поезії Шевченка було вихолощено майже всю її проблематику (передусім — національно-визвольну), абсолютизовано аспекти класової боротьби».
Проте в Автономній Республіці Крим зі сторінок газети «Крымская правда» перед початком передруку в ній «Вурдалака…» було запропоновано «батькам і вчителям робити вирізки з газети, ознайомити з цією книгою якнайбільше школярів і студентів»
Навколо книги
Національна спілка письменників України звернулася до прокуратури Подільського району Києва з проханням порушити проти Бузини кримінальну справу за розпалювання міжнаціональної ворожнечі та наклеп на Шевченка. Прокуратура визнала, що у своїх публікаціях і книзі «Вурдалак Тарас Шевченко» журналіст розпалював неприязнь до української нації, ображав пам'ять поета і зводив наклепи на нього. Однак суд дії Бузини не визнав соціально небезпечними, окрім того, журналіст виховував малолітню дитину, тож він потрапив під амністію, про що НСПУ було повідомлено 14 листопада 2001 року. На таке рішення Подільського суду НСПУ подала спочатку апеляційну скаргу, а потім — касаційну скаргу до Верховного суду.
30 жовтня 2000 року в Києві, біля будинку Подільського районного суду, група чоловіків і жінок немолодого віку побила Олеся Бузину. Ця група з'явилася на суд за позовом кількох письменників проти журналіста й газети «Киевские ведомости», яка надрукувала на своїх сторінках твір, що їх обурив. Побиття зупинив наряд міліції. Лікарі діагностували в Олеся Бузини струс мозку, ушкодження носа, великі гематоми та рвані подряпини на обличчі, через що його й госпіталізували.
Того ж 30 жовтня 2000 року в Рівному була спроба погрому редакції газети «Рівне вечірнє», яка 20 жовтня передрукувала розділ із книги «Вурдалак Тарас Шевченко». Після цієї публікації найбільшу газету області позбавили акредитації на засідання міської ради, а 30 жовтня під стіни редакції з'явилися групи обурених пікетників. Їхні представники на чолі з народним депутатом України Василем Червонієм спробували передати головному редактору листа, у якому засуджували цю публікацію, але того на місці не виявилося. Тоді у вікна редакції полетіло каміння, а її стіни розписали гнівними гаслами «Геть із Рівного!» та ін., а також шестикутними зірками. Міліція не надто перешкоджала активному пікетуванню з биттям вікон, однак повноцінного розгрому редакції не допустила, внаслідок чого п'ятеро міліціонерів постраждали. За фактом нападу було порушено кримінальну справу.
Коментуючи ці події, секретар Національної спілки журналістів України Ігор Лубченко зауважив: «Можна погоджуватися, або не погоджуватися з Олесем Бузиною, можна сперечатися з ним, у тому числі й на сторінках газет, але руку підносити ні на кого не можна. Україна наприкінці двадцятого сторіччя не повинна жити за законами джунглів! Це стосується і погрому газети „Рівне вечірнє“».
Позови до суду на Бузину подавали й інші організації, зокрема ВО «Просвіта» на чолі з депутатом ВР Павлом Мовчаном.
Видання
- Бузина Олесь. Вурдалак Тарас Шевченко: Интеллектуальный триллер. — К.: Прометей, 2000. — 126 с. .
- Бузина Олесь. Вурдалак Тарас Шевченко, или Поддельный Кобзарь. — К.: Арий, 2009. — 288 с. . Це оновлене та доповнене видання .
Примітки
- . Архів оригіналу за 1 травня 2008. Процитовано 1 березня 2010.
- . Архів оригіналу за 17 грудня 2011. Процитовано 1 березня 2010.
- . Архів оригіналу за 28 січня 2010. Процитовано 1 березня 2010.
- М. А. Ожеван. . Архів оригіналу за 7 січня 2009. Процитовано 1 березня 2010.
- . Погляд – новини Чернівці та Чернівецької області. Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019.
- БОДНЯ, Тетяна (18 квітня 2015). . Урядовий Кур’єр. Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019.
- Монахова Т. В. (2013). . Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia. Wroclaw: Wydawnictwo Uniwersytety Wroclawskiego: 111−122. Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
Прокуратура визнала, що журналіст розпалював неприязнь до української нації, а також у свої публікаціях і книзі “Вурдалак Тарас Шевченко” ображав національного поета і зводив наклепи на нього. Але оскільки, на думку суду, дії Бузини не були соціально небезпечними, а в нього на утриманні є малолітня дитина, журналіст потрапив під амністію.
- Олег Шинкаренко, Олена Сапожнікова, Анастасія Салюк (25 липня 2017, 06:00). . Громадське радіо. Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 26 липня 2019.
Прокуратура визнала, що журналіст розпалював неприязнь до української нації, а також у свої публікаціях і книзі “Вурдалак Тарас Шевченко” ображав національного поета і зводив наклепи на нього. Але оскільки, на думку суду, дії Бузини не були соціально небезпечними, а в нього на утриманні є малолітня дитина, журналіст потрапив під амністію.
- . Архів оригіналу за 14 червня 2012. Процитовано 10 березня 2010.
- Від видавця [ 6 листопада 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 30 жовтня 2010. Процитовано 1 березня 2010.
- Тарахан-Береза Зінаїда. Тарас Шевченко, Святиня і сучасна Україна. — К.: Просвіта, 2001. — С. 6.
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
- Дзюба Іван. Шевченкофобія в сучасній Україні. — К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2006. — С. 4—5.
- . Газета «День». 2 листопада 2000. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|3=
та|6=
() - . Архів оригіналу за 28 серпня 2006. Процитовано 1 березня 2010.
- Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. — 2009. — № 1. — С. 183.
- . Архів оригіналу за 29 серпня 2005. Процитовано 1 березня 2010.
- Масенко, 2001.
- Ротач Петро. Від Яготина до Полтави: Тарас Шевченко і Полтавщина. — Книга 2. — Полтава, 2002. — С. 252.
- . Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 2 березня 2010.
- . Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 2 березня 2010.
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2013. Процитовано 12 березня 2010.
- Кузьменко Василь (11-17 березня 2009 року). . Персонал Плюс (10). Архів оригіналу за 10 квітня 2010. Процитовано 26 липня 2019.
суд чомусь (?!) не бачив в діях пасквілянта того, що завжди так чи інакше осуджується в цивілізованому світі ... наша апеляційна скарга на несправедливе рішення Подільського райсуду в позові проти Бузини (на захист Т.Шевченка) не була розглянута по суті
- Журналіст і письменник Олесь Бузина ким він був?[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 3 березня 2010.
Література
- Масенко Лариса. …слово брехнею підбите : З приводу книжки О. Бузини. — Слово і час. — Рец. на кн. : Бузина О. Вурдалак Тарас Шевченко : интеллектуальный триллер. — 2001. — Вип. 3. — С. 54–59.
- Кононенко Данило (6 січня 2004). . Кримська світлиця. Архів оригіналу за 4 грудня 2013. Процитовано 1 березня 2010.
- Відоменко Олександр, Семенюк Євген. Тарас Шевченко і родина Енгельгардтів: Телеповість — есе, нариси, статті та рецензії. — Хмельницький: Міська друкарня, 2002. — 172 с.
- Сверстюк Євген. Свербіж геростратівський: Нотатки на злобу дня у формі катехізису // День. — 1999. — 6 серпня.
- Дзюба Іван. Алергія на Шевченка (Про деякі «резонансні» курйози поетової річниці) // День. — 2000. — 28 березня.
- Лемиш Анатолій. Кулачне літературознавство триває // День. — 2000. — 4 листопада. [ 23 жовтня 2004 у Wayback Machine.]
- Реакція «Манту» // День. — 2000. — 7 грудня.
- Черненко Сергій. Тарас Шевченко: історія успіху // День. — 2001. — 31 серпня. [ 12 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Людмила ШЕВЧЕНКО: «Є енергетичний зв'язок між Шевченком і його малою батьківщиною» // День. — 2003. — 10 січня. [ 28 серпня 2006 у Wayback Machine.]
- Михайлів Олена. Уральська Шевченкіана Леоніда Большакова // День. — 2004. — 13 серпня. [ 29 серпня 2005 у Wayback Machine.]
- Бузина Олесь. Мой совет всем, кто еще захочет подавать надуманные иски // Киевские ведомости. — 2004. — 29 мая. [ 20 березня 2010 у Wayback Machine.]
- Городенко Леся. ЯК СЛОВО ВАШЕ ВІДІЗВЕТЬСЯ… (Формування громадської думки мовними засобами в сучасних ЗМК України) // Електронна бібліотека Інституту журналістики [ 19 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Малишко Валентина. Знову запахло бузиною // Літературна Україна. — 2000. — 20 січня.
- Нагорна Тетяна. Рецидив забутого скандалу. Есе річної давності скандального київського журналіста викликало обурення Лариси Скорик // Поступ. — 2000. — 22—23 липня. [ 24 липня 2008 у Wayback Machine.]
- Коваль Роман. Маразми Самостійної України «в отдельно взятой голове» // Незборима нація. — 2001. — Січень. [ 5 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Белодед Александр. Наконец-то у нас есть честная книга о Шевченко! // Киевские ведомости. — 2000. — 2 декабря.
- Іван Дзюба. Казуїстика як державна політика? Кілька запитань до віце-прем'ер-міністра уряду України Д. В. Табачника // День. — 2006. — 27 жовтня.
- «І знову казуїстика…» Лист Івана Дзюби Дмитру Табачнику // День. — 2006. — 8 грудня.[недоступне посилання з червня 2019]
- Смілка Роман. Політика, що поросла бузиною // День. — 2006. — 16 грудня.
- Олесь Бузина: «Бог приписал меня этой стране как слабительное» // ХайВей [ 19 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Лосев Игорь. МАРАЗМ КРЕПЧАЕТ, или Симферопольская бузина // Флот України [ 29 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Скуратівський Василь. Вурдалак вурдалака бачить здалека // Літературна Україна. — 2004. — 5 серпня. [ 21 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Кузьменко Василь. Зупинимо наругу над Т. Шевченком, українцями і Україною!!! — К.: Просвіта, 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vurdala k Tara s Shevche nko literaturno publicistichnij tvir ukrayinskogo publicista Olesya Buzini yakij nizkoyu literaturnih kritikiv buv sprijnyatij yak paskvil ta sprichiniv suspilne obgovorennya Avtor u riznij sposib posilennyam akcentiv na negativnih momentah biografiyi vikoristannya virvanih iz kontekstu faktiv ta nedovedenih danih abo sub yektnih ocinok namagayetsya predstaviti chitachevi negativnij obraz Tarasa Shevchenka Prokuratura Podilskogo rajonu Kiyeva viznachila knigu takoyu sho rozpalyuye mizhnacionalnu vorozhnechu obrazhaye i zvodit naklepi na poeta odnak sud diyi Buzini socialno nebezpechnimi ne viznav Vurdalak Taras Shevchenko Obkladinka knigiAvtorBuzina Oles OleksijovichMovarosijskaVidavnictvo Prometej Vidano2000Meta knigi2005 roku v interv yu gazeti Postup Buzina poyasniv Ya znav sho cyu knizhku MUShU napisati Tomu sho dehto z moyih poperednikiv hocha j pidhodiv do ciyeyi ideyi ta lyakavsya Ya napisav pro te pro sho ne pishut U nas Mi zh povinni usvidomlyuvati sho ye svitlij bik Shevchenka i ye jogo zh temnij bik Ya pisav pro TEMNIJ Bo vin ye i nikudi vid cogo ne poditisya Na pochatku vidannya zaznacheno Meta ciyeyi knigi rozvinchati mif pro Shevchenka Vi diznayetesya pro zovsim inshogo Kobzarya ne geniya i svyatogo a alkogolika ta zazdrisnika Nezgrabnogo lovelasa yakij vidbiraye u kolishnoyi narechenoyi podarunki Ohoroncya moralnosti yakij shpiguye za druzhinoyu druga I revolyucionera sho rozkayavsya ta viproshuye u vladi proshennya Cyu temnu storonu Tarasa zavzhdi retelno prihovuvali Ale vona ye Vin buv i takim u svoyih shodennikah listah i desyatkah memuarnih svidchen yaki ne perevidavalisya pislya 1917 roku Ya pochinayu tam de inshi zakinchuvali U pislyamovi do knigi doktor filologichnih nauk Oleksandr Bilodid napisav Poyava knigi Olesya Buzini knigi spryamovanoyi na rozvinchannya kultu Shevchenka znyattya jogo ne hochu vzhivati slovo povalennya mi vzhe napovalyuvalisya z p yedestalu bozhka j povernennya na normalnij lyudskij riven znamenuye soboyu pevnij etap u sferi osobistoyi svobodi sho realizuyetsya u svobodi dumki ta svobodi slova Hto zh takij Shevchenko Motoroshno zakompleksovana malenka lyudina sho vse zhittya strazhdala cherez svoyi erotichni nevdachi strahi bezporadnist j nizke pohodzhennya Zvidsi jogo nezdatnist do kompromisiv samoironiyi sho zgladzhuye nedoskonalist buttya j patologichna nenavist do dvoryanstva do paniv popri te sho same voni viveli jogo v lyudi U povsyakdennomu zh zhitti yak ce perekonlivo dovodit spirayuchis na fakti Oles Buzina Taras buv daleko ne podarunok tochnisinko yak j bagato inshih geniyi Nedarma odna z jogo narechenih boyalasya sho vin zakripache yiyi girshe vid pana Tomu yevangelska rekomendaciya ne sotvori sobi kumira v nashomu vipadku aktualna yak nikoli Dumalosya koli zh mi vijdemo na cej riven perestanemo viti pro dolyu j vorizhenkiv ta piddamo neshadnomu analizu nashih dopotopnih odinozavrenih idoliv J pershij krok na comu shlyahu kniga Olesya Buzini Nareshti Zovsim po inshomu pobachila metu knigi shevchenkoznavec Zinayida Tarahan Bereza Nashimi nedrugami buv vibranij vidpovidnij moment chas pereocinki duhovnih cinnostej shob pokinchiti nibito z kultom Shevchenka vstanovlenim bilshovikami a naspravdi zh dlya togo shob skinuti jogo z tiyeyi visoti na yaku pidnis jogo she za zhittya ridnij narod Cej nastup rozpochavsya spershu pid viglyadom zahistu Shevchenka vid kanonizaciyi j manipulyuvannya jogo im yam ta peretvorennya jogo v ikonu abo zh horugvu a zavershivsya najcinichnishoyu desakralizaciyeyu jogo v intellektualnom trillere Vurdalak Taras Shevchenko na shpaltah obshenacionalnoj gazety Kievskie vedomosti yakij z yavivsya i okremim vidannyam popri oburennya ta protest gromadskosti Ukrayini Dalekosyazhnoyu viyavilisya meta cih publikacij diskredituvati genialnogo poeta shob skinuti jogo z literaturnogo Olimpu skomprometuvati yak lyudinu i navit vikresliti iz zhittya ta pam yati ukrayinskogo narodu Ocinki knigiPretenziyi do tvoru Buzini zvodilisya ne do rozvinchuvannya mifiv pro Shevchenka ta borotbi z idolopoklonstvom a do togo v yakij sposib vin ce zrobiv Tak akademik NAN Ukrayini Ivan Dzyuba u statti Alergiya na Shevchenka Pro deyaki rezonansni kurjozi poetovoyi richnici gazeta Den vid 28 bereznya 2000 roku zauvazhiv sho idolopoklonstvo dolayetsya kulturoyu j dumkoyu a hamstvo soboyu vse dolaye Gombrovich pishe pro specifichnih shanuvalnikiv Mickevicha ale ne glumitsya z samogo Mickevicha i v Polshi ne vihodyat knizhki pid nazvoyu Vurdalak Mickevich Zgodom Dzyuba u statti lekciyi Shevchenkofobiya v suchasnij Ukrayini vigoloshenij 15 veresnya 2006 roku u Lvivskomu nacionalnomu universiteti nazvav Buzinu pionerom suchasnoyi shevchenkofobiyi nagolosiv Shob naciya vtratila svoyu zhittyezdatnist duzhe vazhlivo diskredituvati osnovni oporni konstrukciyi yiyi nacionalnogo samousvidomlennya I tut zvichajno Shevchenka niyak ne obijti Voyuyuchi z Shevchenkom voyuyut z Ukrayinoyu hoch i prihovuyut ce z riznoyu miroyu vpravnosti Inshij poglyad na cyu problemu visloviv Oleg Vergelis chlen redkolegiyi gazeti Kievskie vedomosti yaka pershoyu nadrukuvala urivki z tvoru Buzini Ti hto tak rizko reaguye na pisaninu Buzini ne rozumiyut sho tut maye misce literaturnij hid zhanrova provokativnist gra U comu vchinkovi nemaye zaperechennya Shevchenka ta inshih ukrayinskih klasikiv nemaye nivelyuvannya ciyeyi velikoyi na vsi chasi lyudini Ale ne mozhna ves chas navit pro velikih govoriti lishe na rivni panegirikiv Direktor Derzhavnogo istoriko kulturnogo zapovidnika Batkivshina Tarasa Shevchenka Lyudmila Shevchenko zaznachila pro knigu Olesya Buzini Avtor zi svoyim zavdannyam vporavsya Vin she raz hotiv zvernuti uvagu ne na Tarasa Shevchenka a na sebe na svoyu postat Vin cogo dosyag A sama broshurka ne varta analizu bo ne vitrimuye zhodnoyi kritiki I ne potrebuye yiyi Prote docent kafedri ukrayinskoyi literaturi Luganskogo nacionalnogo universitetu Irina Savenko zauvazhila Z odnogo boku cyu knizhku vazhko spokijno vidnesti do masivu dokumentalnoyi literaturi i z inshogo taki yavisha ne slid propuskati navit naukovomu literaturoznavstvu Rosijskij shevchenkoznavec Leonid Bolshakov avtor blizko 20 knig pro ukrayinskogo poeta ukladach Orenburzkoyi Shevchenkivskoyi enciklopediyi zaznachiv Kniga Buzini bezgramotna pisanina z pretenziyami na vikrittya Vona zasnovana ne na faktah a na vigadci avtora Tendencijnist vidchuvayetsya shokroku Adzhe v roboti nad knigoyu pro realnih osib i podiyi najgolovnishe ne buti tendencijnim Lyudina yaka prochitaye cyu knigu bude vvedena v omanu 2001 roku veliku stattyu prisvyachenu knizi Olesya Buzini vmistila u fahovomu zhurnali Slovo i chas doktor filologichnih nauk Larisa Masenko Yiyi ocinka taka Na sta dvadcyati storinkah avtor namagayetsya vignati Shevchenka z literaturi shopravda nezrozumilo yakoyi ukrayinskoyi chi rosijskoyi bo lishayetsya problematichnim chi viznaye vin isnuvannya okremoyi malorosijskoyi slovesnosti vzagali Tvori poeta vin znishuye odnim mahom vikoristovuyuchi sproshenij do primitivu prijom Pidsumkovij visnovok doslidnici shodo Olesya Buzini I haj nikogo ne vvodit v omanu ukrayinske najmennya avtora na obkladinci knizhki Vono tilki znak kolaboranta na falshivomu obrazi stvorenomu za vlasnoyu podoboyu Podoboyu perevertnya sho v perekladi na rosijsku oznachaye vurdalak 2002 roku literaturoznavec Petro Rotach u knizi Vid Yagotina do Poltavi Taras Shevchenko i Poltavshina procituvavshi pidsumkovij visnovok Larisi Masenko zaznachiv V Ukrayini paskvilyant otrimuye nalezhnu vidpovid Ta poza sumnivom sho rukoyu Buzini vodila chiyas insha ukrayinonenavisnicka ruka Literaturnij kritik Oleksandr Bojchenko v knizi Shos na kshtalt shatokua Ivano Frankivsk 2003 visloviv taku dumku Skandalna knizhechka Buzini Vurdalak Taras Shevchenko nezrivnyanno korisnisha dlya chitacha nizh gori sovkovoyi shevchenkoznavchoyi literaturi Pismennik Stepan Procyuk vislovivsya tak Ya ne znayu zhodnogo pismennika yakij bi stvoriv u suchasnij ukrayinskij literaturi shos osoblivo gidotne Navit vipadok Buzini ye prostij Yakbi bilshe govorili pro osobiste zhittya klasikiv yakbi ne bulo cih psevdocnotlivih yelejnih tabu to j ne z yavilisya b ci interpretaciyi oskilki chastenko yih perepovnyuye nenavist Ale vona takozh ye lishe travmovanoyu lyubov yu Hocha vid interpretacij Buzini meni sumno adzhe tam nema ni kraplinki rozuminnya j podivuvannya metafizikoyu talantu velikih poperednikiv Vpliv na chitachivNa pevnu nebezpeku knigi Buzini popri viznanu bagatma yiyi absurdnist vkazala Larisa Masenko Yak zaznachila doslidnicya na nezrilij rozum sho formuyetsya za suchasnih umov panuvannya rosijskoyi masovoyi kulturi na terenah Ukrayini publicistika Buzini mozhe spraviti pevnij vpliv oskilki dlya svoyih manipulyacij zhurnalist umilo vikoristovuye toj dogmatichnij obraz Shevchenka yakij prisheplenij kilkom pokolinnyam chitachiv U radyanskij chas tlumachennya Shevchenkovoyi tvorchosti pristosovuvalosya do potreb propagandi marksistsko leninskoyi ideologiyi Tomu z poeziyi Shevchenka bulo viholosheno majzhe vsyu yiyi problematiku peredusim nacionalno vizvolnu absolyutizovano aspekti klasovoyi borotbi Prote v Avtonomnij Respublici Krim zi storinok gazeti Krymskaya pravda pered pochatkom peredruku v nij Vurdalaka bulo zaproponovano batkam i vchitelyam robiti virizki z gazeti oznajomiti z ciyeyu knigoyu yaknajbilshe shkolyariv i studentiv Navkolo knigiNacionalna spilka pismennikiv Ukrayini zvernulasya do prokuraturi Podilskogo rajonu Kiyeva z prohannyam porushiti proti Buzini kriminalnu spravu za rozpalyuvannya mizhnacionalnoyi vorozhnechi ta naklep na Shevchenka Prokuratura viznala sho u svoyih publikaciyah i knizi Vurdalak Taras Shevchenko zhurnalist rozpalyuvav nepriyazn do ukrayinskoyi naciyi obrazhav pam yat poeta i zvodiv naklepi na nogo Odnak sud diyi Buzini ne viznav socialno nebezpechnimi okrim togo zhurnalist vihovuvav malolitnyu ditinu tozh vin potrapiv pid amnistiyu pro sho NSPU bulo povidomleno 14 listopada 2001 roku Na take rishennya Podilskogo sudu NSPU podala spochatku apelyacijnu skargu a potim kasacijnu skargu do Verhovnogo sudu 30 zhovtnya 2000 roku v Kiyevi bilya budinku Podilskogo rajonnogo sudu grupa cholovikiv i zhinok nemolodogo viku pobila Olesya Buzinu Cya grupa z yavilasya na sud za pozovom kilkoh pismennikiv proti zhurnalista j gazeti Kievskie vedomosti yaka nadrukuvala na svoyih storinkah tvir sho yih oburiv Pobittya zupiniv naryad miliciyi Likari diagnostuvali v Olesya Buzini strus mozku ushkodzhennya nosa veliki gematomi ta rvani podryapini na oblichchi cherez sho jogo j gospitalizuvali Togo zh 30 zhovtnya 2000 roku v Rivnomu bula sproba pogromu redakciyi gazeti Rivne vechirnye yaka 20 zhovtnya peredrukuvala rozdil iz knigi Vurdalak Taras Shevchenko Pislya ciyeyi publikaciyi najbilshu gazetu oblasti pozbavili akreditaciyi na zasidannya miskoyi radi a 30 zhovtnya pid stini redakciyi z yavilisya grupi oburenih piketnikiv Yihni predstavniki na choli z narodnim deputatom Ukrayini Vasilem Chervoniyem sprobuvali peredati golovnomu redaktoru lista u yakomu zasudzhuvali cyu publikaciyu ale togo na misci ne viyavilosya Todi u vikna redakciyi poletilo kaminnya a yiyi stini rozpisali gnivnimi gaslami Get iz Rivnogo ta in a takozh shestikutnimi zirkami Miliciya ne nadto pereshkodzhala aktivnomu piketuvannyu z bittyam vikon odnak povnocinnogo rozgromu redakciyi ne dopustila vnaslidok chogo p yatero milicioneriv postrazhdali Za faktom napadu bulo porusheno kriminalnu spravu Komentuyuchi ci podiyi sekretar Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini Igor Lubchenko zauvazhiv Mozhna pogodzhuvatisya abo ne pogodzhuvatisya z Olesem Buzinoyu mozhna sperechatisya z nim u tomu chisli j na storinkah gazet ale ruku pidnositi ni na kogo ne mozhna Ukrayina naprikinci dvadcyatogo storichchya ne povinna zhiti za zakonami dzhungliv Ce stosuyetsya i pogromu gazeti Rivne vechirnye Pozovi do sudu na Buzinu podavali j inshi organizaciyi zokrema VO Prosvita na choli z deputatom VR Pavlom Movchanom VidannyaBuzina Oles Vurdalak Taras Shevchenko Intellektualnyj triller K Prometej 2000 126 s ISBN 966 7160 01 7 Buzina Oles Vurdalak Taras Shevchenko ili Poddelnyj Kobzar K Arij 2009 288 s ISBN 978 966 498 056 9 Ce onovlene ta dopovnene vidannya Primitki Arhiv originalu za 1 travnya 2008 Procitovano 1 bereznya 2010 Arhiv originalu za 17 grudnya 2011 Procitovano 1 bereznya 2010 Arhiv originalu za 28 sichnya 2010 Procitovano 1 bereznya 2010 M A Ozhevan Arhiv originalu za 7 sichnya 2009 Procitovano 1 bereznya 2010 Poglyad novini Chernivci ta Cherniveckoyi oblasti Arhiv originalu za 22 chervnya 2019 Procitovano 22 chervnya 2019 BODNYa Tetyana 18 kvitnya 2015 Uryadovij Kur yer Arhiv originalu za 22 chervnya 2019 Procitovano 22 chervnya 2019 Monahova T V 2013 Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia Wroclaw Wydawnictwo Uniwersytety Wroclawskiego 111 122 Arhiv originalu za 22 chervnya 2019 Procitovano 25 lipnya 2019 Prokuratura viznala sho zhurnalist rozpalyuvav nepriyazn do ukrayinskoyi naciyi a takozh u svoyi publikaciyah i knizi Vurdalak Taras Shevchenko obrazhav nacionalnogo poeta i zvodiv naklepi na nogo Ale oskilki na dumku sudu diyi Buzini ne buli socialno nebezpechnimi a v nogo na utrimanni ye malolitnya ditina zhurnalist potrapiv pid amnistiyu Oleg Shinkarenko Olena Sapozhnikova Anastasiya Salyuk 25 lipnya 2017 06 00 Gromadske radio Arhiv originalu za 22 chervnya 2019 Procitovano 26 lipnya 2019 Prokuratura viznala sho zhurnalist rozpalyuvav nepriyazn do ukrayinskoyi naciyi a takozh u svoyi publikaciyah i knizi Vurdalak Taras Shevchenko obrazhav nacionalnogo poeta i zvodiv naklepi na nogo Ale oskilki na dumku sudu diyi Buzini ne buli socialno nebezpechnimi a v nogo na utrimanni ye malolitnya ditina zhurnalist potrapiv pid amnistiyu Arhiv originalu za 14 chervnya 2012 Procitovano 10 bereznya 2010 Vid vidavcya 6 listopada 2009 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2010 Procitovano 1 bereznya 2010 Tarahan Bereza Zinayida Taras Shevchenko Svyatinya i suchasna Ukrayina K Prosvita 2001 S 6 Arhiv originalu za 29 veresnya 2019 Procitovano 29 veresnya 2019 Dzyuba Ivan Shevchenkofobiya v suchasnij Ukrayini K Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2006 S 4 5 Gazeta Den 2 listopada 2000 Arhiv originalu za 24 chervnya 2019 Procitovano 25 lipnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri 3 ta 6 dovidka Arhiv originalu za 28 serpnya 2006 Procitovano 1 bereznya 2010 Visnik Luganskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Filologichni nauki 2009 1 S 183 Arhiv originalu za 29 serpnya 2005 Procitovano 1 bereznya 2010 Masenko 2001 Rotach Petro Vid Yagotina do Poltavi Taras Shevchenko i Poltavshina Kniga 2 Poltava 2002 S 252 Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 Procitovano 2 bereznya 2010 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2018 Procitovano 2 bereznya 2010 Arhiv originalu za 21 grudnya 2013 Procitovano 12 bereznya 2010 Kuzmenko Vasil 11 17 bereznya 2009 roku Personal Plyus 10 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2010 Procitovano 26 lipnya 2019 sud chomus ne bachiv v diyah paskvilyanta togo sho zavzhdi tak chi inakshe osudzhuyetsya v civilizovanomu sviti nasha apelyacijna skarga na nespravedlive rishennya Podilskogo rajsudu v pozovi proti Buzini na zahist T Shevchenka ne bula rozglyanuta po suti Zhurnalist i pismennik Oles Buzina kim vin buv nedostupne posilannya Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2018 Procitovano 3 bereznya 2010 LiteraturaMasenko Larisa slovo brehneyu pidbite Z privodu knizhki O Buzini Slovo i chas Rec na kn Buzina O Vurdalak Taras Shevchenko intellektualnyj triller 2001 Vip 3 S 54 59 Kononenko Danilo 6 sichnya 2004 Krimska svitlicya Arhiv originalu za 4 grudnya 2013 Procitovano 1 bereznya 2010 Vidomenko Oleksandr Semenyuk Yevgen Taras Shevchenko i rodina Engelgardtiv Telepovist ese narisi statti ta recenziyi Hmelnickij Miska drukarnya 2002 172 s Sverstyuk Yevgen Sverbizh gerostrativskij Notatki na zlobu dnya u formi katehizisu Den 1999 6 serpnya Dzyuba Ivan Alergiya na Shevchenka Pro deyaki rezonansni kurjozi poetovoyi richnici Den 2000 28 bereznya Lemish Anatolij Kulachne literaturoznavstvo trivaye Den 2000 4 listopada 23 zhovtnya 2004 u Wayback Machine Reakciya Mantu Den 2000 7 grudnya Chernenko Sergij Taras Shevchenko istoriya uspihu Den 2001 31 serpnya 12 lyutogo 2010 u Wayback Machine Lyudmila ShEVChENKO Ye energetichnij zv yazok mizh Shevchenkom i jogo maloyu batkivshinoyu Den 2003 10 sichnya 28 serpnya 2006 u Wayback Machine Mihajliv Olena Uralska Shevchenkiana Leonida Bolshakova Den 2004 13 serpnya 29 serpnya 2005 u Wayback Machine Buzina Oles Moj sovet vsem kto eshe zahochet podavat nadumannye iski Kievskie vedomosti 2004 29 maya 20 bereznya 2010 u Wayback Machine Gorodenko Lesya YaK SLOVO VAShE VIDIZVETSYa Formuvannya gromadskoyi dumki movnimi zasobami v suchasnih ZMK Ukrayini Elektronna biblioteka Institutu zhurnalistiki 19 grudnya 2013 u Wayback Machine Malishko Valentina Znovu zapahlo buzinoyu Literaturna Ukrayina 2000 20 sichnya Nagorna Tetyana Recidiv zabutogo skandalu Ese richnoyi davnosti skandalnogo kiyivskogo zhurnalista viklikalo oburennya Larisi Skorik Postup 2000 22 23 lipnya 24 lipnya 2008 u Wayback Machine Koval Roman Marazmi Samostijnoyi Ukrayini v otdelno vzyatoj golove Nezborima naciya 2001 Sichen 5 listopada 2011 u Wayback Machine Beloded Aleksandr Nakonec to u nas est chestnaya kniga o Shevchenko Kievskie vedomosti 2000 2 dekabrya Ivan Dzyuba Kazuyistika yak derzhavna politika Kilka zapitan do vice prem er ministra uryadu Ukrayini D V Tabachnika Den 2006 27 zhovtnya I znovu kazuyistika List Ivana Dzyubi Dmitru Tabachniku Den 2006 8 grudnya nedostupne posilannya z chervnya 2019 Smilka Roman Politika sho porosla buzinoyu Den 2006 16 grudnya Oles Buzina Bog pripisal menya etoj strane kak slabitelnoe HajVej 19 grudnya 2013 u Wayback Machine Losev Igor MARAZM KREPChAET ili Simferopolskaya buzina Flot Ukrayini 29 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Skurativskij Vasil Vurdalak vurdalaka bachit zdaleka Literaturna Ukrayina 2004 5 serpnya 21 grudnya 2013 u Wayback Machine Kuzmenko Vasil Zupinimo narugu nad T Shevchenkom ukrayincyami i Ukrayinoyu K Prosvita 2008