Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Арени Арля (фр. Arènes d'Arles) — римський амфітеатр, побудований наприкінці I ст. н. е., під час розширення міста за Флавіїв. У 1840 з ініціативи Проспера Меріме внесений до переліку історичних пам'яток Франції.
| Арени Арля | |
|---|---|
 | |
| 43°40′39″ пн. ш. 4°37′51″ сх. д. / 43.67774600002777419° пн. ш. 4.63092400002777804° сх. д.Координати: 43°40′39″ пн. ш. 4°37′51″ сх. д. / 43.67774600002777419° пн. ш. 4.63092400002777804° сх. д. | |
| Країна |  Франція[1][2][3] |
| Розташування | Арль[1][2][3] |
| Тип | Римська архітектура[d][1] археологічна пам'ятка[1] давньоримська будівля[d] d[4] і спортивна споруда[3] |
| Площа | 65 га |
  Арени Арля Арени Арля (Франція) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
У 1981 визнаний ЮНЕСКО об'єктом світової спадщини (як частина ансамблю давньоримських пам'яток Арля).
Історія
Амфітеатр був розрахований на 25 000 глядачів. Будова мала 3 поверхи, й на кожному поверсі - 60 арок, 136 м в довжину і 109 у ширину; там проводилися як перегони колісниць, так і гладіаторські бої. На аренах організовували видовища аж до кінця Римської імперії. Зокрема 255 року імператор Требоніан Галл провів на них тріумф на честь своїх перемог над варварами, а на початку IV століття Костянтин влаштував ігри на честь народження старшого сина. Останні в римську епоху змагання проводив Майоріан; за повідомленням Прокопія Кесарійського, франкський король Хільдеберт 539 року ненадовго відродив цю традицію.
Починаючи з VI століття арени використовувалися як фортеця; спочатку в амфітеатрі ховалися від нашестя варварів, потім до нього прибудували чотири башти, перетворивши на повноцінний замок. Усередині амфітеатру було зведено понад 200 будівель і 2 церкви. Лікар і географ Ієронім Мюнцер після відвідання Арля 1495 року описав забудову в амфітеатрі, як квартал жебраків Французький король Франциск I під час відвідин Арля 1516 року також висловив жаль про занедбаний стан амфітеатру та будівель в ньому.
Виселення мешканців арен почалося наприкінці XVIII століття та завершилося 1825 року. 1830 року в амфітеатрі пройшла перша за багато століть театралізована вистава, присвячена завоюванню Алжиру; тоді ж був проведений і бій биків.
У наші дні амфітеатр — головна туристична пам'ятка міста. На аренах Арля регулярно влаштовуються бої биків, спектаклі, концерти, реконструкції битв гладіаторів.
Споруда амфітеатру в Арлі була мотивом картин Вінсента ван Гога та Пабло Пікассо.
Див. також
Примітки
- base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- archINFORM — 1994.
- ministère des Sports recensement des équipements sportifs, espaces et sites de pratiques en France — 2005.
- https://www.abc.es/viajar/loultimo/anfiteatros-romanos-convertidos-plazas-toros-20220804125034-nt.html
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 12 грудня 2014.
- Société de statistique, d’histoire et d’archéologie de Marseille et de Provence. 1851, volume 14-15, S. 298–299.
- Louis Stouff:Arles au Moyen Age. S. 26.
- Émile Fassin: Bulletin archéologique d’Arles. 1890, n° 12, S. 186–190.
- Toros & Ferias [ 8 серпня 2013 у Wayback Machine.] (фр.)
- les arènes d’Arles en 1960 [ 13 грудня 2014 у Wayback Machine.] (фр.)
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Амфітеатр в Арлі- (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Areni Arlya fr Arenes d Arles rimskij amfiteatr pobudovanij naprikinci I st n e pid chas rozshirennya mista za Flaviyiv U 1840 z iniciativi Prospera Merime vnesenij do pereliku istorichnih pam yatok Franciyi Areni Arlya43 40 39 pn sh 4 37 51 sh d 43 67774600002777419 pn sh 4 63092400002777804 sh d 43 67774600002777419 4 63092400002777804 Koordinati 43 40 39 pn sh 4 37 51 sh d 43 67774600002777419 pn sh 4 63092400002777804 sh d 43 67774600002777419 4 63092400002777804Krayina Franciya 1 2 3 RoztashuvannyaArl 1 2 3 TipRimska arhitektura d 1 arheologichna pam yatka 1 davnorimska budivlya d d 4 i sportivna sporuda 3 Plosha65 gaAreni ArlyaAreni Arlya Franciya Mediafajli u Vikishovishi Areni Arlya vid zovni U 1981 viznanij YuNESKO ob yektom svitovoyi spadshini yak chastina ansamblyu davnorimskih pam yatok Arlya IstoriyaArlskij amfiteatr na gravyuri XVIII stolittya Na zobrazhenni vidno chislenni sporudi zvedeni vseredini aren Amfiteatr Arlya viglyad z seredini Amfiteatr buv rozrahovanij na 25 000 glyadachiv Budova mala 3 poverhi j na kozhnomu poversi 60 arok 136 m v dovzhinu i 109 u shirinu tam provodilisya yak peregoni kolisnic tak i gladiatorski boyi Na arenah organizovuvali vidovisha azh do kincya Rimskoyi imperiyi Zokrema 255 roku imperator Trebonian Gall proviv na nih triumf na chest svoyih peremog nad varvarami a na pochatku IV stolittya Kostyantin vlashtuvav igri na chest narodzhennya starshogo sina Ostanni v rimsku epohu zmagannya provodiv Majorian za povidomlennyam Prokopiya Kesarijskogo frankskij korol Hildebert 539 roku nenadovgo vidrodiv cyu tradiciyu Vinsent van Gog Areni Arlya 1888 Pochinayuchi z VI stolittya areni vikoristovuvalisya yak fortecya spochatku v amfiteatri hovalisya vid nashestya varvariv potim do nogo pribuduvali chotiri bashti peretvorivshi na povnocinnij zamok Useredini amfiteatru bulo zvedeno ponad 200 budivel i 2 cerkvi Likar i geograf Iyeronim Myuncer pislya vidvidannya Arlya 1495 roku opisav zabudovu v amfiteatri yak kvartal zhebrakiv Francuzkij korol Francisk I pid chas vidvidin Arlya 1516 roku takozh visloviv zhal pro zanedbanij stan amfiteatru ta budivel v nomu Viselennya meshkanciv aren pochalosya naprikinci XVIII stolittya ta zavershilosya 1825 roku 1830 roku v amfiteatri projshla persha za bagato stolit teatralizovana vistava prisvyachena zavoyuvannyu Alzhiru todi zh buv provedenij i bij bikiv U nashi dni amfiteatr golovna turistichna pam yatka mista Na arenah Arlya regulyarno vlashtovuyutsya boyi bikiv spektakli koncerti rekonstrukciyi bitv gladiatoriv Sporuda amfiteatru v Arli bula motivom kartin Vinsenta van Goga ta Pablo Pikasso Div takozhDavnogreckij teatr Areni Nima Perelik antichnih teatriv i cirkivPrimitkiPortal Franciya base Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830 archINFORM 1994 d Track Q265049 ministere des Sports recensement des equipements sportifs espaces et sites de pratiques en France 2005 d Track Q115755558d Track Q16009335 https www abc es viajar loultimo anfiteatros romanos convertidos plazas toros 20220804125034 nt html Arhiv originalu za 9 lyutogo 2021 Procitovano 12 grudnya 2014 Societe de statistique d histoire et d archeologie de Marseille et de Provence 1851 volume 14 15 S 298 299 Louis Stouff Arles au Moyen Age S 26 Emile Fassin Bulletin archeologique d Arles 1890 n 12 S 186 190 Toros amp Ferias 8 serpnya 2013 u Wayback Machine fr les arenes d Arles en 1960 13 grudnya 2014 u Wayback Machine fr PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Amfiteatr v Arli fr