Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Макси́м Ки́рович Аммо́сов (22 грудня 1897 — 28 липня 1938) — радянський партійний діяч, активний учасник процесу встановлення радянської влади в Сибіру, перший секретар ЦК Компартії новоствореної Киргизької РСР. Делегат XI, XIII, XVI й XVII з'їздів ВКП(б) (РКП(б)).
| Аммосов Максим Кирович | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 22 березня 1937 — 24 лютого 1938 року | |||
| Попередник: | Морис Белоцький | ||
| Наступник: | Олексій Вагов | ||
| Народження: | 10 (22) грудня 1897 або 22 грудня 1897[1] Q23898234?, Намський улус, d, Якутська область, Російська імперія | ||
| Смерть: | 28 липня 1938 (40 років) Москва, СРСР | ||
| Країна: | СРСР | ||
| Освіта: | Інститут червоної професури | ||
| Партія: | КПРС і Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків) | ||
| Автограф: |  | ||
| Нагороди: |  | ||
| | |||
Був репресований 1937 року. Реабілітований 28 квітня 1956 року.
Життєпис
Народився в бідній якутській родині, через що з чотирирічного віку його виховував дядько. Освіту здобував у Якутському державному училищі, Якутській учительській семінарії, а також, пізніше, в Інституті червоної професури. Від 1916 року брав участь у революційному русі, а наступного року долучився до більшовицької партії.
У березні 1917 року зайняв пост секретаря виконавчого бюро Якутського комітету громадської безпеки. Від березня 1918 до березня 1920 року перебував у засланні в Сибіру, де працював у підпільних організаціях Томська, Іркутська й Челябінська.
Від березня 1920 року — уповноважений Сибірського бюро ЦК РКП(б) зі створення Якутського обласного комітету РКП(б) й Сибірського революційного комітету з організації органів радянської влади в Якутії. У травні того ж року очолив Якутський районний революційний комітет, одночасно в червні того ж року був головою Якутського районного організаційного бюро РКП(б). Від жовтня 1921 до червня 1922 року обіймав посаду завідувача Якутської секції при губернському бюро РКП(б). Згодом був відряджений до Москви з питання надання Якутії автономії. Від червня до грудня 1922 року був відповідальним секретарем Якутського обласного організаційного бюро РКП(б). Після цього, до березня 1923 року, займав пост відповідального секретаря Якутського обласного комітету РКП(б).
Від березня до серпня 1923 року був народним комісаром торгівлі та промисловості Якутської АРСР, після чого займав пост постійного представника республіки при Президії ВЦВК у Москві. Від червня 1925 до серпня 1928 року очолював Раду народних комісарів Якутської АРСР, одночасно від березня 1927 до серпня 1928 року був головою ЦВК республіки.
Після цього був призначений на посаду відповідального інструктора ЦК ВКП(б). Від вересня 1930 до лютого 1932 року навчався на теоретичному відділенні Аграрного інституту Інституту червоної професури (закінчив два курси).
У березні 1932 року був призначений на пост секретаря Організаційного бюро Казахстанського крайового комітету ВКП(б) по Західно-Казахстанській області, після чого став першим секретарем Західно-Казахстанського обкому ВКП(б). Ту посаду він обіймав до травня 1934 року. Також від лютого 1934 до березня 1937 року був першим секретарем Карагандинського та Північноказахстанського обласних комітетів ВКП(б). У той період виступав проти методів колективізації, що призводили до високої смертності від голоду.
Від березня до квітня 1937 року займав пост першого секретаря Киргизького обласного комітету ВКП(б), потім (у квітні-травні) виконував обов'язки першого секретаря ЦК КП(б) Киргизстану та, зрештою в червні того ж року очолив Центральний комітет КП(б) Киргизької РСР.
Був заарештований 16 листопада 1937 року в місті Фрунзе. Розстріляний 28 липня 1938 року в Москві.
Родина
Вперше був одружений з Наталією Кулічкіною — дочкою якута-крамаря. 1915 року у них народився син Дмитро, який помер немовлям. Невдовзі після цього той шлюб розпався.
Вдруге був одружений з секретаркою Якутського міського комітету партії Раєю Цугель (1902—1973). Вони мали трьох дочок: Аеліту (1924—1991), Яну (1931—2004) та Олену (1937—2017).
Пам'ять
1990 року на честь Аммосова був названий Якутський державний університет. Макисму Аммосову встановлено пам'ятники в Якутську (2005) й Бішкеку (2012). Також на його честь встановлено меморіальні дошки на будівлі представництва Республіки Саха в Москві й на колишній будівлі облвиконкому в місті Петропавловську.
У рідному селі Аммосова, Хатирик (нині Столби) Намського улусу, працює музей, присвячений його життю та діяльності.
Примітки
- Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
- А. Хамідуллін, И. П.ШУХОВ. ФЕНОМЕН ТАЛАНТА, 1959 [ 17 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- Аммосов Максим Кирович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- . Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 4 грудня 2018.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ammosov Maksi m Ki rovich Ammo sov 22 grudnya 1897 28 lipnya 1938 radyanskij partijnij diyach aktivnij uchasnik procesu vstanovlennya radyanskoyi vladi v Sibiru pershij sekretar CK Kompartiyi novostvorenoyi Kirgizkoyi RSR Delegat XI XIII XVI j XVII z yizdiv VKP b RKP b Ammosov Maksim Kirovich Prapor 1 j Pershij sekretar CK KP Kirgizkoyi RSR 22 bereznya 1937 24 lyutogo 1938 roku Poperednik Moris Belockij Nastupnik Oleksij Vagov Narodzhennya 10 22 grudnya 1897 abo 22 grudnya 1897 1897 12 22 1 Q23898234 Namskij ulus d Yakutska oblast Rosijska imperiyaSmert 28 lipnya 1938 1938 07 28 40 rokiv Moskva SRSRKrayina SRSROsvita Institut chervonoyi profesuriPartiya KPRS i Rosijska social demokratichna robitnicha partiya bilshovikiv Avtograf Nagorodi Mediafajli b u Vikishovishi Buv represovanij 1937 roku Reabilitovanij 28 kvitnya 1956 roku ZhittyepisNarodivsya v bidnij yakutskij rodini cherez sho z chotiririchnogo viku jogo vihovuvav dyadko Osvitu zdobuvav u Yakutskomu derzhavnomu uchilishi Yakutskij uchitelskij seminariyi a takozh piznishe v Instituti chervonoyi profesuri Vid 1916 roku brav uchast u revolyucijnomu rusi a nastupnogo roku doluchivsya do bilshovickoyi partiyi U berezni 1917 roku zajnyav post sekretarya vikonavchogo byuro Yakutskogo komitetu gromadskoyi bezpeki Vid bereznya 1918 do bereznya 1920 roku perebuvav u zaslanni v Sibiru de pracyuvav u pidpilnih organizaciyah Tomska Irkutska j Chelyabinska Vid bereznya 1920 roku upovnovazhenij Sibirskogo byuro CK RKP b zi stvorennya Yakutskogo oblasnogo komitetu RKP b j Sibirskogo revolyucijnogo komitetu z organizaciyi organiv radyanskoyi vladi v Yakutiyi U travni togo zh roku ocholiv Yakutskij rajonnij revolyucijnij komitet odnochasno v chervni togo zh roku buv golovoyu Yakutskogo rajonnogo organizacijnogo byuro RKP b Vid zhovtnya 1921 do chervnya 1922 roku obijmav posadu zaviduvacha Yakutskoyi sekciyi pri gubernskomu byuro RKP b Zgodom buv vidryadzhenij do Moskvi z pitannya nadannya Yakutiyi avtonomiyi Vid chervnya do grudnya 1922 roku buv vidpovidalnim sekretarem Yakutskogo oblasnogo organizacijnogo byuro RKP b Pislya cogo do bereznya 1923 roku zajmav post vidpovidalnogo sekretarya Yakutskogo oblasnogo komitetu RKP b Vid bereznya do serpnya 1923 roku buv narodnim komisarom torgivli ta promislovosti Yakutskoyi ARSR pislya chogo zajmav post postijnogo predstavnika respubliki pri Prezidiyi VCVK u Moskvi Vid chervnya 1925 do serpnya 1928 roku ocholyuvav Radu narodnih komisariv Yakutskoyi ARSR odnochasno vid bereznya 1927 do serpnya 1928 roku buv golovoyu CVK respubliki Pislya cogo buv priznachenij na posadu vidpovidalnogo instruktora CK VKP b Vid veresnya 1930 do lyutogo 1932 roku navchavsya na teoretichnomu viddilenni Agrarnogo institutu Institutu chervonoyi profesuri zakinchiv dva kursi U berezni 1932 roku buv priznachenij na post sekretarya Organizacijnogo byuro Kazahstanskogo krajovogo komitetu VKP b po Zahidno Kazahstanskij oblasti pislya chogo stav pershim sekretarem Zahidno Kazahstanskogo obkomu VKP b Tu posadu vin obijmav do travnya 1934 roku Takozh vid lyutogo 1934 do bereznya 1937 roku buv pershim sekretarem Karagandinskogo ta Pivnichnokazahstanskogo oblasnih komitetiv VKP b U toj period vistupav proti metodiv kolektivizaciyi sho prizvodili do visokoyi smertnosti vid golodu Vid bereznya do kvitnya 1937 roku zajmav post pershogo sekretarya Kirgizkogo oblasnogo komitetu VKP b potim u kvitni travni vikonuvav obov yazki pershogo sekretarya CK KP b Kirgizstanu ta zreshtoyu v chervni togo zh roku ocholiv Centralnij komitet KP b Kirgizkoyi RSR Buv zaareshtovanij 16 listopada 1937 roku v misti Frunze Rozstrilyanij 28 lipnya 1938 roku v Moskvi RodinaVpershe buv odruzhenij z Nataliyeyu Kulichkinoyu dochkoyu yakuta kramarya 1915 roku u nih narodivsya sin Dmitro yakij pomer nemovlyam Nevdovzi pislya cogo toj shlyub rozpavsya Vdruge buv odruzhenij z sekretarkoyu Yakutskogo miskogo komitetu partiyi Rayeyu Cugel 1902 1973 Voni mali troh dochok Aelitu 1924 1991 Yanu 1931 2004 ta Olenu 1937 2017 Pam yat1990 roku na chest Ammosova buv nazvanij Yakutskij derzhavnij universitet Makismu Ammosovu vstanovleno pam yatniki v Yakutsku 2005 j Bishkeku 2012 Takozh na jogo chest vstanovleno memorialni doshki na budivli predstavnictva Respubliki Saha v Moskvi j na kolishnij budivli oblvikonkomu v misti Petropavlovsku U ridnomu seli Ammosova Hatirik nini Stolbi Namskogo ulusu pracyuye muzej prisvyachenij jogo zhittyu ta diyalnosti PrimitkiIstoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 A Hamidullin I P ShUHOV FENOMEN TALANTA 1959 17 travnya 2017 u Wayback Machine ros DzherelaAmmosov Maksim Kirovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Arhiv originalu za 1 lipnya 2016 Procitovano 4 grudnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya