Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Англі́йська пітни́ця (також пітлива хвороба, лат. sudor anglicus, англ. sweating sickness) — інфекційна хвороба невідомої етіології і непоясненого патогенезу з високим показником летальності, що кілька разів спалахувала у Європі (передусім у тюдорівській Англії) між 1485 та 1551 роками. Нині не існує в природних умовах.
| Англійська пітниця | |
|---|---|
 Німецький трактат про «нову чуму — англійську пітницю», виданий Еврицієм Кордом (Генрихом Рітце) в 1529 році | |
| Спеціальність | інфекційні хвороби |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| MeSH | D018614 |
 Sweating sickness у Вікісховищі | |
Епідемії
Англійська пітниця мала, ймовірно, неанглійське походження та прийшла до Англії разом з династією Тюдорів. У серпні 1485 року Генрі Тюдор, граф Річмонд, який жив у Бретані, висадився в Уельсі, здобув перемогу в битві під Босвортом над Річардом III, вступив до Лондона і став королем Генріхом VII. З його військом, що складалось в основному з французьких та бретонських найманців, слідом прийшла хвороба. За два тижні між висадкою Генріха 7 серпня й битвою під Босвортом 22 серпня вона вже встигла проявитись. У Лондоні за місяць (вересень — жовтень) через неї померло кілька тисяч людей. Потім епідемія стихла. Народ сприймав її як поганий знак для Генріха VII: «йому судилось правити в муках, знаком тому була пітлива хвороба на початку його правління».
У 1492 році хвороба прийшла до Ірландії як англійська чума (ірл. pláigh allais), хоча низка дослідників стверджує (посилаючись на відсутність свідчень про піт як симптом у джерелах), що це був якийсь з тифів.
У 1507 та 1517 роках хвороба спалахнула знову в усій країні: в університетських Оксфорді й Кембриджі померла половина населення. Близько цього часу англійська пітниця проникла (а можливо повернулась) на європейській континент, у Кале (тоді ще англійське володіння) й Антверпен, але поки це були тільки локальні спалахи.
У травні 1528 року хвороба виявилась у Лондоні вчетверте й лютувала на теренах Англії. Король Генріх VIII був змушений розпустити двір та залишити столицю, часто змінюючи резиденцію. Цього разу хвороба серйозно перекинулась на континент, з'явившись спочатку в Гамбурзі, потім дійшла на південь до Швейцарії, а через всю Священну Римську імперію на схід до Польщі, Великого князівства Литовського й Московського (Новгорода), а на північ до Норвегії та Швеції. Зазвичай, усюди епідемія тривала не більше двох тижнів. Францію та Італію хвороба не зачепила. До кінця року вона зникла всюди, окрім сходу Швейцарії, де трималась до наступного року.
Останній спалах був в Англії 1551 року. Відомий лікар (латинізував своє прізвище Keys на Caius — Гай) як свідок описав його в особливій книзі: A Boke or Counseill Against the Disease Commonly Called the Sweate, or Sweatyng Sicknesse.
У XVIII—XIX століттях у Франції з'являлась подібна хвороба, відома як «пікардійська пітниця», але це була вже інша хвороба, оскільки, на відміну від англійської пітниці, супроводжувалась висипом.
Високопоставлені жертви
Серед жертв першого спалаху 1485 року було двоє Лондона, шестеро олдерменів і троє шерифів.
Кілька разів хвороба уражала людей, близьких до королівської родини Тюдорів. Можливо, через неї помер у 1502 році Артур, принц Уельський, старший син Генріха VII. Вважається, що майбутня (на той момент) дружина Генріха VIII Анна Болейн пережила англійську пітницю під час епідемії 1528 року й одужала.
Під час останнього спалаху влітку 1551 року від неї померли 16-річний та 14-річний хлопчики, та Брендони, діти , 1-го герцога Саффолку, який другим шлюбом був одружений з дочкою Генріха VII й сестрою Генріха VIII Марією Тюдор (вони були народжені не від неї, а від шлюбу з ). При цьому Чарльз Брендон-молодший, який пережив старшого брата на годину, упродовж цієї години був пером (3-м герцогом Саффолком).
Клінічні прояви
Хвороба починалась із сильного ознобу, запаморочення й головного болю, а також сильного болю в шиї, плечах та кінцівках. Після трьох годин цієї стадії починалась гарячка та надсильний піт, жага, прискорення пульсу, марення, біль у серці. Жодних висипань на шкірі при цьому не було. Характерною ознакою хвороби була сильна сонливість, часто передувала настанню смерті після виснажливого поту: вважалось, що якщо людині дати заснути, то вона вже не прокинеться.
Одного разу перехворівши на пітливу гарячку, людина не виробляла імунітет й могла померти від наступного нападу.
Причини
Причини англійської пітниці залишаються невідомими. Сучасники (в тому числі Томас Мор) та найближчі нащадки пов'язували її з брудом та якимись шкідливими речовинами у природі. Іноді її ототожнюють з поворотним тифом, який розносять кліщі та воші, але джерела не згадують про характерні сліди укусів комах й подразнення, що при цьому виникає. Інші автори вважали, що хворобу спричинював хантавірус, що породжує відомі геморагічну гарячку з нирковим синдромом і хантавірусний легеневий синдром. Останній має деякі спільні клінічні ознаки з англійською пітницею, однак він рідко передається від людини до людини, й така ідентифікація також не є загальновизнаною. Є припущення, що це була особлива форма грипу, але у хворих не відзначали кашель, який притаманний грипу. Також існує думка, що це була особлива форма ентеровірусної інфекції, окремі відомі клінічні форми якої (епідемічна міалгія, триденна гарячка тощо) мають спільні клінічні риси з англійською пітницею, однак піт не описують при жодній формі ентеровірусної інфекції.
Примітки
- Юрій Матвієнко (5 травня 2009 року). . Журнал «Медицина світу». Архів оригіналу за 28 липня 2018. Процитовано 7 вересня 2012.
- Джаред Даймонд. . с. 201. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 7 вересня 2012.
- Френсіс Бекон. Історія Генріха VII [ 5 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- Karl Sudhoff: Ein Regiment gegen den «Englischen Schweiß» (sudor anglicus). Fliegendes Blatt aus dem Schweißsuchtjahr 1529, // ArchGeschMed 1, 1907, S. 72
- Gunter Mann: Euricius Cordus. Der Englische Schweiß. 1529 hrsg. und mit einem Nachwort von G. Mann, Marburg, 1967
- G. Thwaites, M. Taviner, V. Gant: The English Sweating Sickness, 1485 to 1551. // The New England Journal of Medicine, 336.1997; S. 580—582
- E. Bridson — «The English 'sweate' (Sudor Anglicus) and Hantavirus pulmonary syndrome» in Br J Biomed Sci. 2001;58(1):1-6. [ 12 травня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Angli jska pitni cya takozh pitliva hvoroba lat sudor anglicus angl sweating sickness infekcijna hvoroba nevidomoyi etiologiyi i nepoyasnenogo patogenezu z visokim pokaznikom letalnosti sho kilka raziv spalahuvala u Yevropi peredusim u tyudorivskij Angliyi mizh 1485 ta 1551 rokami Nini ne isnuye v prirodnih umovah Anglijska pitnicyaNimeckij traktat pro novu chumu anglijsku pitnicyu vidanij Evriciyem Kordom Genrihom Ritce v 1529 rociNimeckij traktat pro novu chumu anglijsku pitnicyu vidanij Evriciyem Kordom Genrihom Ritce v 1529 rociSpecialnistinfekcijni hvorobiKlasifikaciya ta zovnishni resursiMeSHD018614 Sweating sickness u VikishovishiEpidemiyiAnglijska pitnicya mala jmovirno neanglijske pohodzhennya ta prijshla do Angliyi razom z dinastiyeyu Tyudoriv U serpni 1485 roku Genri Tyudor graf Richmond yakij zhiv u Bretani visadivsya v Uelsi zdobuv peremogu v bitvi pid Bosvortom nad Richardom III vstupiv do Londona i stav korolem Genrihom VII Z jogo vijskom sho skladalos v osnovnomu z francuzkih ta bretonskih najmanciv slidom prijshla hvoroba Za dva tizhni mizh visadkoyu Genriha 7 serpnya j bitvoyu pid Bosvortom 22 serpnya vona vzhe vstigla proyavitis U Londoni za misyac veresen zhovten cherez neyi pomerlo kilka tisyach lyudej Potim epidemiya stihla Narod sprijmav yiyi yak poganij znak dlya Genriha VII jomu sudilos praviti v mukah znakom tomu bula pitliva hvoroba na pochatku jogo pravlinnya U 1492 roci hvoroba prijshla do Irlandiyi yak anglijska chuma irl plaigh allais hocha nizka doslidnikiv stverdzhuye posilayuchis na vidsutnist svidchen pro pit yak simptom u dzherelah sho ce buv yakijs z tifiv U 1507 ta 1517 rokah hvoroba spalahnula znovu v usij krayini v universitetskih Oksfordi j Kembridzhi pomerla polovina naselennya Blizko cogo chasu anglijska pitnicya pronikla a mozhlivo povernulas na yevropejskij kontinent u Kale todi she anglijske volodinnya j Antverpen ale poki ce buli tilki lokalni spalahi U travni 1528 roku hvoroba viyavilas u Londoni vchetverte j lyutuvala na terenah Angliyi Korol Genrih VIII buv zmushenij rozpustiti dvir ta zalishiti stolicyu chasto zminyuyuchi rezidenciyu Cogo razu hvoroba serjozno perekinulas na kontinent z yavivshis spochatku v Gamburzi potim dijshla na pivden do Shvejcariyi a cherez vsyu Svyashennu Rimsku imperiyu na shid do Polshi Velikogo knyazivstva Litovskogo j Moskovskogo Novgoroda a na pivnich do Norvegiyi ta Shveciyi Zazvichaj usyudi epidemiya trivala ne bilshe dvoh tizhniv Franciyu ta Italiyu hvoroba ne zachepila Do kincya roku vona znikla vsyudi okrim shodu Shvejcariyi de trimalas do nastupnogo roku Ostannij spalah buv v Angliyi 1551 roku Vidomij likar latinizuvav svoye prizvishe Keys na Caius Gaj yak svidok opisav jogo v osoblivij knizi A Boke or Counseill Against the Disease Commonly Called the Sweate or Sweatyng Sicknesse U XVIII XIX stolittyah u Franciyi z yavlyalas podibna hvoroba vidoma yak pikardijska pitnicya ale ce bula vzhe insha hvoroba oskilki na vidminu vid anglijskoyi pitnici suprovodzhuvalas visipom Visokopostavleni zhertviSered zhertv pershogo spalahu 1485 roku bulo dvoye Londona shestero oldermeniv i troye sherifiv Kilka raziv hvoroba urazhala lyudej blizkih do korolivskoyi rodini Tyudoriv Mozhlivo cherez neyi pomer u 1502 roci Artur princ Uelskij starshij sin Genriha VII Vvazhayetsya sho majbutnya na toj moment druzhina Genriha VIII Anna Bolejn perezhila anglijsku pitnicyu pid chas epidemiyi 1528 roku j oduzhala Pid chas ostannogo spalahu vlitku 1551 roku vid neyi pomerli 16 richnij ta 14 richnij hlopchiki ta Brendoni diti 1 go gercoga Saffolku yakij drugim shlyubom buv odruzhenij z dochkoyu Genriha VII j sestroyu Genriha VIII Mariyeyu Tyudor voni buli narodzheni ne vid neyi a vid shlyubu z Pri comu Charlz Brendon molodshij yakij perezhiv starshogo brata na godinu uprodovzh ciyeyi godini buv perom 3 m gercogom Saffolkom Klinichni proyaviHvoroba pochinalas iz silnogo oznobu zapamorochennya j golovnogo bolyu a takozh silnogo bolyu v shiyi plechah ta kincivkah Pislya troh godin ciyeyi stadiyi pochinalas garyachka ta nadsilnij pit zhaga priskorennya pulsu marennya bil u serci Zhodnih visipan na shkiri pri comu ne bulo Harakternoyu oznakoyu hvorobi bula silna sonlivist chasto pereduvala nastannyu smerti pislya visnazhlivogo potu vvazhalos sho yaksho lyudini dati zasnuti to vona vzhe ne prokinetsya Odnogo razu perehvorivshi na pitlivu garyachku lyudina ne viroblyala imunitet j mogla pomerti vid nastupnogo napadu PrichiniPrichini anglijskoyi pitnici zalishayutsya nevidomimi Suchasniki v tomu chisli Tomas Mor ta najblizhchi nashadki pov yazuvali yiyi z brudom ta yakimis shkidlivimi rechovinami u prirodi Inodi yiyi ototozhnyuyut z povorotnim tifom yakij roznosyat klishi ta voshi ale dzherela ne zgaduyut pro harakterni slidi ukusiv komah j podraznennya sho pri comu vinikaye Inshi avtori vvazhali sho hvorobu sprichinyuvav hantavirus sho porodzhuye vidomi gemoragichnu garyachku z nirkovim sindromom i hantavirusnij legenevij sindrom Ostannij maye deyaki spilni klinichni oznaki z anglijskoyu pitniceyu odnak vin ridko peredayetsya vid lyudini do lyudini j taka identifikaciya takozh ne ye zagalnoviznanoyu Ye pripushennya sho ce bula osobliva forma gripu ale u hvorih ne vidznachali kashel yakij pritamannij gripu Takozh isnuye dumka sho ce bula osobliva forma enterovirusnoyi infekciyi okremi vidomi klinichni formi yakoyi epidemichna mialgiya tridenna garyachka tosho mayut spilni klinichni risi z anglijskoyu pitniceyu odnak pit ne opisuyut pri zhodnij formi enterovirusnoyi infekciyi PrimitkiYurij Matviyenko 5 travnya 2009 roku Zhurnal Medicina svitu Arhiv originalu za 28 lipnya 2018 Procitovano 7 veresnya 2012 Dzhared Dajmond s 201 Arhiv originalu za 11 travnya 2021 Procitovano 7 veresnya 2012 Frensis Bekon Istoriya Genriha VII 5 zhovtnya 2011 u Wayback Machine ros DzherelaKarl Sudhoff Ein Regiment gegen den Englischen Schweiss sudor anglicus Fliegendes Blatt aus dem Schweisssuchtjahr 1529 ArchGeschMed 1 1907 S 72 Gunter Mann Euricius Cordus Der Englische Schweiss 1529 hrsg und mit einem Nachwort von G Mann Marburg 1967 G Thwaites M Taviner V Gant The English Sweating Sickness 1485 to 1551 The New England Journal of Medicine 336 1997 S 580 582 E Bridson The English sweate Sudor Anglicus and Hantavirus pulmonary syndrome in Br J Biomed Sci 2001 58 1 1 6 12 travnya 2007 u Wayback Machine