Окусі-Амбену (також просто Окусі, Амбену; порт. Oecussi-Ambeno, тетум Oe-Kusi Ambenu) — невеликий західний ексклав республіки Східний Тимор. Площа становить 817,23 км (5,6 % території країни). Адміністративний центр — місто Панте-Макасар.
Окусі-Амбену | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Адм. центр | Панте-Макасар | ||||
Країна | Східний Тимор | ||||
| |||||
Підрайонів | 4 | ||||
Населення | |||||
- повне | 64 025 (6) | ||||
- густота | 78,34 (4) | ||||
Площа | |||||
- повна | 817,23 км² (9) | ||||
Часовий пояс | |||||
Код ISO 3166-2 | TL-OE | ||||
|
Географія
Розташований в північно-західній частині острова Тимор. З півночі омивається водами моря Саву (Індійський океан). З усіх інших боків район оточений територією республіки Індонезія (провінція Східні Малі Зондські острови). Протяжність берегової лінії становить близько 50 км, а протяжність сухопутного кордону — близько 300 км. Столиця району, місто Панте-Макасар, розташоване за 281 км на захід від Ділі. Найвища точка району, гора Ніпане, становить 1561 м над рівнем моря. Найбільша річка Окусі-Амбену — Тоно. Внутрішні райони — гірські, передгір'я покриті залишками тропічних лісів. Клімат — вологий, екваторіальний.
Історія
Окусі-Амбену по праву вважається колискою Східного Тимору, бо саме тут був заснований перший португальська форт. Португальці відкрили острів в 1512 році, поступово поширивши свій вплив в регіоні. Домініканські монахи заснували в селі Ліфан за 5 км від Віла-Тавейру першу католицьку парафію. Від змішаних шлюбів португальців і місцевого австронезійського населення з'явилися (метиси), нащадки яких переважають в адміністрації ексклаву й досі. Навіть бувши оточеними, католики-топаси чинили запеклий опір голландському вторгненню. Після краху під натиском голландського флоту, топаси змогли відстояти 815 км² в районі Віла-Тавейру, а також надавали португальцям всіляку допомогу для підтримки Португальського Тимору, навіть бувши відрізаними від нього смугою голландських володінь. Після 1975 року топаси і автохтонне католицьке населення продовжувало чинити опір індонезійській окупації, поки в 2002 році Східний Тимор не здобув незалежність.
Населення
Населення району за даними на 2010 рік становить 64 025 осіб; для порівняння, на 2004 рік воно налічувало 57 469 осіб. Щільність населення — 78,34 чол./км². Середній вік населення становить 18,8 років. У період з 1990 по 2004 роки середній щорічний приріст населення склав 1,16 %. Дитяча смертність за даними на 2002 рік становить 80 на 1000 новонароджених в Пассабе; 115 — в Осилу; 119 — в Нитібі і 122 — в Панте-Макасар. Для порівняння, середній по країні показник становить 98 на 1000. У підрайонах Пасабе і Панте-Макасар, всупереч національній тенденції, дитяча смертність зросла з часів перепису 1996 року. За даними на 2004 рік, в середньому на одну жінку припадає 5,54 дітей — в Пасабе; 5,92 — в Панте-Макасар; 6,76 — в Осилу і 6,88 — в Нитібі. В середньому по країні цей показник становить 6,99 дітей на 1 жінку.
Як і жителі індонезійської частини острова, велика частина населення ексклава говорить мовою . 61,9 % населення неписьменні (64,1 % жінок і 59,6 % чоловіків). Тільки 7,0 % осіб після 18 років закінчили середню школу (4,6 % жінок і 9,5 чоловіків). За даними на 2004 рік 99,5 % населення становлять католики; 0,4 % — протестанти.
Адміністративний поділ
В адміністративному відношенні поділяється на 4 підрайони:
Підрайон | Населення, чол. (2010) | Площа, км² |
---|---|---|
11 366 | 301,72 | |
9861 | 97,37 | |
Панте-Макасар | 35 226 | 357,30 |
7572 | 60,84 |
Економіка
Економіка району ґрунтується на сільському господарстві, основними культурами якого є: рис, батат, квасоля, соя, гарбуза, арахіс та ін. Рибальство грає досить незначну роль. Тільки п'ята частина господарств мають кавові дерева, причому майже половина їх знаходиться на півдні району, на височинах підрайону Пассабе, де каву вирощують близько 67 % господарств. Розвинуте тваринництво. Найбільш поширеними тваринами є кури і свині, що типово для Східного Тимору. Вівці, кози і буйволи грають другорядну роль. Близько 5 % господарств тримають коней, які ще використовуються і як засіб пересування.
Під час посух досить часто виникають нестача продовольства і води. Три п'ятих дітей у віці до п'яти років страждають від хронічного недоїдання.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 3 березня 2016.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2012. Процитовано 3 березня 2016.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 листопада 2011. Процитовано 3 березня 2016.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 вересня 2009. Процитовано 3 березня 2016.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 квітня 2015. Процитовано 3 березня 2016.
Це незавершена стаття з географії Східного Тимору. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Okusi Ambenu takozh prosto Okusi Ambenu port Oecussi Ambeno tetum Oe Kusi Ambenu nevelikij zahidnij eksklav respubliki Shidnij Timor Plosha stanovit 817 23 km 5 6 teritoriyi krayini Administrativnij centr misto Pante Makasar Okusi Ambenu port Oecussi Ambeno tetum Oe Kusi Ambenu Prapor Adm centr Pante Makasar Krayina Shidnij Timor Mezhuye z susidni adminodiniciShidna Pivdenno Shidna Nusa Pidrajoniv 4 Naselennya povne 64 025 6 gustota 78 34 4 Plosha povna 817 23 km 9 Chasovij poyas UTC 9 Kod ISO 3166 2 TL OE Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu OkusiGeografiyaKarta rajonu Okusi Ambenu Roztashovanij v pivnichno zahidnij chastini ostrova Timor Z pivnochi omivayetsya vodami morya Savu Indijskij okean Z usih inshih bokiv rajon otochenij teritoriyeyu respubliki Indoneziya provinciya Shidni Mali Zondski ostrovi Protyazhnist beregovoyi liniyi stanovit blizko 50 km a protyazhnist suhoputnogo kordonu blizko 300 km Stolicya rajonu misto Pante Makasar roztashovane za 281 km na zahid vid Dili Najvisha tochka rajonu gora Nipane stanovit 1561 m nad rivnem morya Najbilsha richka Okusi Ambenu Tono Vnutrishni rajoni girski peredgir ya pokriti zalishkami tropichnih lisiv Klimat vologij ekvatorialnij IstoriyaOkusi Ambenu po pravu vvazhayetsya koliskoyu Shidnogo Timoru bo same tut buv zasnovanij pershij portugalska fort Portugalci vidkrili ostriv v 1512 roci postupovo poshirivshi svij vpliv v regioni Dominikanski monahi zasnuvali v seli Lifan za 5 km vid Vila Tavejru pershu katolicku parafiyu Vid zmishanih shlyubiv portugalciv i miscevogo avstronezijskogo naselennya z yavilisya metisi nashadki yakih perevazhayut v administraciyi eksklavu j dosi Navit buvshi otochenimi katoliki topasi chinili zapeklij opir gollandskomu vtorgnennyu Pislya krahu pid natiskom gollandskogo flotu topasi zmogli vidstoyati 815 km v rajoni Vila Tavejru a takozh nadavali portugalcyam vsilyaku dopomogu dlya pidtrimki Portugalskogo Timoru navit buvshi vidrizanimi vid nogo smugoyu gollandskih volodin Pislya 1975 roku topasi i avtohtonne katolicke naselennya prodovzhuvalo chiniti opir indonezijskij okupaciyi poki v 2002 roci Shidnij Timor ne zdobuv nezalezhnist NaselennyaNaselennya rajonu za danimi na 2010 rik stanovit 64 025 osib dlya porivnyannya na 2004 rik vono nalichuvalo 57 469 osib Shilnist naselennya 78 34 chol km Serednij vik naselennya stanovit 18 8 rokiv U period z 1990 po 2004 roki serednij shorichnij pririst naselennya sklav 1 16 Dityacha smertnist za danimi na 2002 rik stanovit 80 na 1000 novonarodzhenih v Passabe 115 v Osilu 119 v Nitibi i 122 v Pante Makasar Dlya porivnyannya serednij po krayini pokaznik stanovit 98 na 1000 U pidrajonah Pasabe i Pante Makasar vsuperech nacionalnij tendenciyi dityacha smertnist zrosla z chasiv perepisu 1996 roku Za danimi na 2004 rik v serednomu na odnu zhinku pripadaye 5 54 ditej v Pasabe 5 92 v Pante Makasar 6 76 v Osilu i 6 88 v Nitibi V serednomu po krayini cej pokaznik stanovit 6 99 ditej na 1 zhinku Yak i zhiteli indonezijskoyi chastini ostrova velika chastina naselennya eksklava govorit movoyu 61 9 naselennya nepismenni 64 1 zhinok i 59 6 cholovikiv Tilki 7 0 osib pislya 18 rokiv zakinchili serednyu shkolu 4 6 zhinok i 9 5 cholovikiv Za danimi na 2004 rik 99 5 naselennya stanovlyat katoliki 0 4 protestanti Administrativnij podilAdministrativnij podil rajonu V administrativnomu vidnoshenni podilyayetsya na 4 pidrajoni Pidrajon Naselennya chol 2010 Plosha km 11 366 301 72 9861 97 37 Pante Makasar 35 226 357 30 7572 60 84EkonomikaEkonomika rajonu gruntuyetsya na silskomu gospodarstvi osnovnimi kulturami yakogo ye ris batat kvasolya soya garbuza arahis ta in Ribalstvo graye dosit neznachnu rol Tilki p yata chastina gospodarstv mayut kavovi dereva prichomu majzhe polovina yih znahoditsya na pivdni rajonu na visochinah pidrajonu Passabe de kavu viroshuyut blizko 67 gospodarstv Rozvinute tvarinnictvo Najbilsh poshirenimi tvarinami ye kuri i svini sho tipovo dlya Shidnogo Timoru Vivci kozi i bujvoli grayut drugoryadnu rol Blizko 5 gospodarstv trimayut konej yaki she vikoristovuyutsya i yak zasib peresuvannya Pid chas posuh dosit chasto vinikayut nestacha prodovolstva i vodi Tri p yatih ditej u vici do p yati rokiv strazhdayut vid hronichnogo nedoyidannya Div takozhPortugalska kolonialna imperiya Portugalskij TimorPrimitki Arhiv originalu za 29 veresnya 2007 Procitovano 3 bereznya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 13 listopada 2012 Procitovano 3 bereznya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 23 listopada 2011 Procitovano 3 bereznya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 30 veresnya 2009 Procitovano 3 bereznya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 9 kvitnya 2015 Procitovano 3 bereznya 2016 Ce nezavershena stattya z geografiyi Shidnogo Timoru Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi