Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Скаловія нім Schalauen лат Scalowite лит Skalva пол Skalowia одна із земель Пруссії де проживало балтське прусське плем

Скаловія

Скаловія

Скаловія (нім. Schalauen, лат. Scalowite, лит. Skalva, пол. Skalowia) одна із земель Пруссії, де проживало балтське прусське плем'я скальвів. Це була найпівнічніша прусська земля, розташована навколо нижньої частини басейну річки Німан. Із заходу її омивали води Куршської затоки, на півдні лежала земля Надровія, з півночі і сходу Жмудія, ятвяги. Достовірно невідоме походження назви землі. Можливо, вона походить ві литовського « skalauti» — вихідці з води. За легендою назва походить від імені Скалаво, п'ятого сина вождя Відевута .

image
Схема земель Пруссії у ХІІІ ст.

Історія

У 974—1043 роках існувало поселення-порт Йомсборг (нім. Jomsborg) на Куршській косі, за яке боролись королі Данії. У дворі головного укріплення скальвів Рагніту був ставок 20×20 м, заповнений рибою.

Лицарі Тевтонського ордену захопили 1277 головне місто Рагніт (нім. Ragnit). Це призвело до припинення опору скальвів, які здались близько 1281 р.. На місці їхнього укріплення звели замок Landeshutte (1289), але 1365 його зруйнували литовці. При відбудові завдяки потужній цегельні заклали 1410 замок Тільзіт (нім. Tilsit), який наступного року спалили литовці. Землю заселяли німецькі колоністи, згодом литовці. 1411 відбулись напади на замки хрестоносців. Асиміляція скальвів завершилась у середині XVI ст.

Згідно Другого Торунського миру терени Скаловії відійшли до Королівської Пруссії.

Після поділів Речі Посполитої Скаловія відійшла до провінції Східна Пруссія королівства Пруссія. Після Другої світової війни з ліквідацією Східної Пруссії Скалавія відійшла до СРСР. Терени Скалавії сьогодні в основному входять до Калінінградської області і у незначній частині до Литви.

Див. також

Примітки

  1. [lt]

Джерела

  • Balys, Jonas: Grundzüge der Kleinlitauischen Volksdichtung, in Tolkemita-Texte «Lieder aus Schalauen» Nr.53, Dieburg 1997 (нім.)
  • Rainer Eckert, Elvira-Julia Bukevičiūtė, Friedhelm Hinze: Die baltischen Sprachen. Eine Einführung. Verlag Langenscheidt, Verlag Enzyklopädie, Leipzig, Berlin, München 1994. (нім.)
  • Matulaitis, K.A.: Die Schalauer des Altertums, Tauto praeitis II, 2, 1965, in Tolkemita Texte, Dieburg 1997 (нім.)
  • Salemke, Gerhard: Lagepläne der Wallburganlagen von der ehemaligen Provinz Ostpreußen, Gütersloh, 2005 (нім.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Skaloviya nim Schalauen lat Scalowite lit Skalva pol Skalowia odna iz zemel Prussiyi de prozhivalo baltske prusske plem ya skalviv Ce bula najpivnichnisha prusska zemlya roztashovana navkolo nizhnoyi chastini basejnu richki Niman Iz zahodu yiyi omivali vodi Kurshskoyi zatoki na pivdni lezhala zemlya Nadroviya z pivnochi i shodu Zhmudiya yatvyagi Dostovirno nevidome pohodzhennya nazvi zemli Mozhlivo vona pohodit vi litovskogo skalauti vihidci z vodi Za legendoyu nazva pohodit vid imeni Skalavo p yatogo sina vozhdya Videvuta Shema zemel Prussiyi u HIII st IstoriyaU 974 1043 rokah isnuvalo poselennya port Jomsborg nim Jomsborg na Kurshskij kosi za yake borolis koroli Daniyi U dvori golovnogo ukriplennya skalviv Ragnitu buv stavok 20 20 m zapovnenij riboyu Licari Tevtonskogo ordenu zahopili 1277 golovne misto Ragnit nim Ragnit Ce prizvelo do pripinennya oporu skalviv yaki zdalis blizko 1281 r Na misci yihnogo ukriplennya zveli zamok Landeshutte 1289 ale 1365 jogo zrujnuvali litovci Pri vidbudovi zavdyaki potuzhnij cegelni zaklali 1410 zamok Tilzit nim Tilsit yakij nastupnogo roku spalili litovci Zemlyu zaselyali nimecki kolonisti zgodom litovci 1411 vidbulis napadi na zamki hrestonosciv Asimilyaciya skalviv zavershilas u seredini XVI st Zgidno Drugogo Torunskogo miru tereni Skaloviyi vidijshli do Korolivskoyi Prussiyi Pislya podiliv Rechi Pospolitoyi Skaloviya vidijshla do provinciyi Shidna Prussiya korolivstva Prussiya Pislya Drugoyi svitovoyi vijni z likvidaciyeyu Shidnoyi Prussiyi Skalaviya vidijshla do SRSR Tereni Skalaviyi sogodni v osnovnomu vhodyat do Kaliningradskoyi oblasti i u neznachnij chastini do Litvi Div takozhBarta Varmiya Galindiya Lyubaviya Kulmerland Natangiya Nadroviya Pomezaniya Pogezaniya Pomeraniya PomeraliyaPrimitki lt DzherelaBalys Jonas Grundzuge der Kleinlitauischen Volksdichtung in Tolkemita Texte Lieder aus Schalauen Nr 53 Dieburg 1997 nim Rainer Eckert Elvira Julia Bukeviciute Friedhelm Hinze Die baltischen Sprachen Eine Einfuhrung Verlag Langenscheidt Verlag Enzyklopadie Leipzig Berlin Munchen 1994 ISBN 3 324 00605 8 nim Matulaitis K A Die Schalauer des Altertums Tauto praeitis II 2 1965 in Tolkemita Texte Dieburg 1997 nim Salemke Gerhard Lageplane der Wallburganlagen von der ehemaligen Provinz Ostpreussen Gutersloh 2005 nim

Дата публікації:
Топ