Васіле Лука

Васіле (Ласло Антонович) Лука (8 червня 1898(18980608), село Сан-Катольна (Каталіна), Трансільванія, Австро-Угорська імперія, тепер повіт Ковасна, Румунія — 27 липня 1963, помер у в'язниці міста Аюд, Румунія) — румунський і радянський партійний і державний діяч, підпільник-революціонер, заступник голови Чернівецького міськвиконкому, міністр фінансів Румунської Народної Республіки. Член ЦК Комуністичної партії Румунії. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання від Чернівецької області (1941—1946).

Лука Васіле (Ласло)
угор. Luka László
Народився	8 червня 1898(1898-06-08) Каталіна, Ковасна, Румунія
Помер	23 липня 1963(1963-07-23) (65 років) Аюд, ^d, Румунія
Країна	Румунія  СРСР
Національність	угорець
Діяльність	політик, профспілковий діяч
Знання мов	румунська, угорська і російська
Учасник	Перша світова війна
Посада	член Палати депутатів Румунії^[d] і народний депутат СРСР^[d]
Партія	Румунська комуністична партія
У шлюбі з	Елізабет Лука
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лука.

Біографія

Народився в родині коваля. З дитинства залишився сиротою, виховувався у дитячому притулку міста Сібіу. З тринадцятирічного віку навчався на слюсаря. До 1915 року працював слюсарем-механіком залізничних майстерень міста Брашова.

З 1915 року — в австро-угорській армії, учасник Першої світової війни. Із сімнадцятирічного віку розпочав революційну діяльність.

З 1918 року служив добровольцем в угорській «Національній гвардії», потім в . У 1919 році брав участь у створенні Угорської Радянської Республіки, служив у . У 1919 році потрапив до румунського полону.

З 1919 року працював слюсарем-механіком залізничних майстерень Брашова, був одним із профспілкових діячів та став засновником комуністичної партії.

Член Комуністичної партії Румунії з 1922 року.

З 1923 року перебував на керівній підпільній роботі в Брашові, у 1924 році був призначений секретарем Брашовського повітового комітету Компартії Румунії.

У 1924 році заарештований за розповсюдження нелегального маніфесту та засуджений на десять років ув'язнення. Відбув три роки ув'язнення, у 1927 році був звільнений за амністією.

Після виходу з тюрми продовжив революційну діяльність серед робітників нафтових промислів та залізничників у Яссах, організовував страйки у Лупені та долині Жиу.

У 1933 році знову заарештований румунською владою та засуджений на двадцять років ув'язнення. Покарання відбував п'ять з половиною років у в'язницях Бухареста, Брашова, Ясс, Галаца, Тілішварі, Дофтани, Крайова і Жилави, а у 1938 році був звільнений.

Член Центрального Комітету Комуністичної партії Румунії з 1938 року.

У квітні 1940 року перебрався на Буковину та спробував нелегально перейти через румунсько-радянський кордон. Був заарештований румунською жандармерією та засуджений на вісім місяців ув'язнення. 28 червня 1940 року звільнений з Чернівецької в'язниці радянською владою.

У серпні 1940 — червні 1941 року — заступник голови виконавчого комітету Чернівецької міської ради депутатів трудящих.

Під час німецько-радянської війни з 1941 року перебував у евакуації в Москві. Був членом Закордонного бюро Комуністичної партії Румунії. Брав участь в організації румунської прорадянської дивізії «Тудор Владимиреску» на території СРСР.

У 1944 році повернувся до Румунії. Був одним із найбільш впливових членів ЦК і Бюро ЦК Компартії Румунії.

5 листопада 1947 — 9 березня 1952 року — , (у 1949—1952), голова Національного банку Румунської Народної Республіки. На пленумі ЦК КП Румунії 1 березня 1952 року був звинувачений у «правому ухилі» та в помилках при плануванні економічного розвитку Румунії.

14 серпня 1952 року заарештований за наказом Георге Георгіу-Дежа. У жовтні 1954 року відбувся закритий судовий процес, на якому Васіле Лука був засуджений до смертної кари. Після подання прохання про помилування смертна кара була змінена на довічне ув'язнення. Помер у румунській в'язниці міста Аюд. У квітні 1968 року посмертно реабілітований.

Звання

• майор Радянської армії
• бригадний генерал Румунської армії

Джерела

• Апостол Сталіна (кілька повчань від Луки) [ 24 грудня 2018 у Wayback Machine.]
• газета «Радянська Буковина» (Чернівці) — 1940 рік — 10 грудня.