Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юліян Пелеш іноді Юліан Пелеш пол Julian Pełesz 3 січня 1843 с Смерековець 22 квітня 1896 Перемишль український греко ка

Юліан (Пелеш)

Юліан (Пелеш)

Юліян Пелеш, іноді Юліан Пелеш (пол. Julian Pełesz; 3 січня 1843, с. Смерековець — 22 квітня 1896, Перемишль) — український греко-католицький церковний діяч і богослов, перший єпископ Станиславівський (1885—1891), Перемиський, Самбірський і Сяноцький (1891—1896).

Юліян Пелеш
image
Єпископ Перемиський, Самбірський і Сяноцький
22 вересня 1891 — 22 квітня 1896
Обрання: 22 вересня 1891
Церква: Українська греко-католицька церква
Попередник: Іван Ступницький
Наступник: Юліан Сас-Куїловський
1-й Єпископ Станиславівський
27 березня 1885 — 22 вересня 1891
Обрання: 27 березня 1885
Інтронізація: 10 січня 1886
Церква: Українська греко-католицька церква
Наступник: Юліан Сас-Куїловський
 
Альма-матер: Віденський університет
Науковий ступінь: доктор богослов'я
Діяльність: політик, католицький священник, греко-католицький єпископ, богослов, вчитель, католицький єпископ
Національність: українець
Народження: 3 січня 1843(1843-01-03)
Смерековець
Смерть: 22 квітня 1896(1896-04-22) (53 роки)
Перемишль, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Батько: Григорій Пелеш
Мати: Іванна Щавінська
Священство: 20 жовтня 1867
Єп. хіротонія: 1 листопада 1885
Хто висвятив у єпископа Сильвестр Сембратович, Северин Моравський,

image Юліян у Вікісховищі

Біографія

Народився 3 січня 1843 року в селі Смерековець Ясельського повіту на Лемківщині в сім'ї дяка-вчителя Григорія Пелеша та дочки пароха зі Ждині Іванни Щавинської.

Вчився спершу в Яслі, потім — у гімназіях у Пряшеві (I—IV класи) та Перемишлі (VII—VIII класи), іспит зрілості склав із відзнакою. Вивчав філософію та богослів'я у Відні, де в 1867 році прийняв рукоположення. 10 травня 1870 року отримав ступінь доктора теології у Віденському університеті.

З 17 червня 1870 року до 30 вересня 1872 р. був префектом студій у греко-католицькій Генеральній семінарії у Львові, катехитом у вірменській високій школі для дівчат і в учительській семінарії, екзортатором Академічної гімназії та екзаменатором на богословських іспитах. У вересні 1872 р. став професором пасторального богослів'я в Духовній семінарії в Перемишлі, а також просинодальним екзаменатором, референтом Консисторії та членом комісії для підготовки і видання катехитичних книжок. Співзасновник церковного місячника «Руський Сіон».

У 1874 році повертається до Відня, де протягом 1874–1883 років був парохом церкви святої Варвари й ректором греко-католицької Духовної Семінарії, а також катехитом-наставником престолонаслідника архикнязя Рудольфа Габсбурга, якого навчав української мови. У 1883 році о. Юліан Пелеш став архидияконом Львівської Митрополичої Капітули.

У 1885 році о. д-р Юліян Пелеш був у числі найбільш ймовірних кандидатів на Митрополита після відставки Йосифа Сембратовича, однак Папа Лев ХІІІ іменував Митрополитом Сильвестра Сембратовича.

У березні 1885 року Папа Лев ХІІІ видав буллу «De universo dominico grege» про утворення Станиславівської єпархії. Рішенням від 20 лютого 1885 року імператор Франц Йосиф I іменував, а Папа на таємній Папській Консисторії 27 березня 1885 року підтвердив та канонізував першим Станиславівським Єпископом о. д-ра Юліяна Пелеша.

27 березня 1885 р. о. д-р Юліян Пелеш прийняв у соборі Святого Юра у Львові єпископську хіротонію з рук Галицького Митрополита С. Сембратовича як святителя і Львівських Архиєпископів Северина Титуса Моравського (латинського обряду) та Ісаака Миколая Ісаковича (вірменського обряду) як співсвятителів. Нарешті, 10 січня 1886 р. єпископ Ю. Пелеш урочисто інтронізований. Станиславівський староста вручив єпископу Ю.Пелешу єпископські відзнаки. Був членом Крайового Галицького сейму. За скаргою Юліана Пелеша 26 березня 1889 р. апеляційний суд у Львові видав наказ не призначати українцям судові розгляди у дні, які припадали на їхні національні свята.

На Станиславівській кафедрі о. Юліян Пелеш пробув до 10 травня (в інших документах подається дата 12 листопада) 1891 року, тоді його перевели на перемиську катедру.

У 1891 році єпископ Ю. Пелеш був одним із ініціаторів Львівського провінційного синоду.

Помер 22 квітня 1896 року в Перемишлі.

Наукові праці

Доктор Юліан Пелеш є автором «Учебника католицької релігії»(1876 р.), «Пастирського богословія» у 2-х томах (Відень, 1877, 2-е видання — 1885) , «Розправи о духовном урядовом стилі» (Відень, 1878), «Geschichte der Union der Ruthenischen Kirche mit Rom» («Історії унії руськой церкви з Римом» — у 2-х томах (Відень, 1880) та інших.

Вшанування пам'яті

15 червня 2023 року у місті Івано-Франківськ вулицю Крайківського перейменували на вулицю Юліана Пелеша.

Примітки

  1. І. Чорновол. 199 депутатів Галицького Сейму… С. 170.
  2. . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 11 червня 2018.
  3. На честь Да Вінчі й Мерінова. В Івано-Франківській громаді перейменували дев'ять вулиць.

Джерела та література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yuliyan Pelesh inodi Yulian Pelesh pol Julian Pelesz 3 sichnya 1843 s Smerekovec 22 kvitnya 1896 Peremishl ukrayinskij greko katolickij cerkovnij diyach i bogoslov pershij yepiskop Stanislavivskij 1885 1891 Peremiskij Sambirskij i Syanockij 1891 1896 Yuliyan Pelesh Yepiskop Peremiskij Sambirskij i Syanockij 22 veresnya 1891 22 kvitnya 1896 Obrannya 22 veresnya 1891 Cerkva Ukrayinska greko katolicka cerkva Poperednik Ivan Stupnickij Nastupnik Yulian Sas Kuyilovskij 1 j Yepiskop Stanislavivskij 27 bereznya 1885 22 veresnya 1891 Obrannya 27 bereznya 1885 Intronizaciya 10 sichnya 1886 Cerkva Ukrayinska greko katolicka cerkva Nastupnik Yulian Sas Kuyilovskij Alma mater Videnskij universitet Naukovij stupin doktor bogoslov ya Diyalnist politik katolickij svyashennik greko katolickij yepiskop bogoslov vchitel katolickij yepiskop Nacionalnist ukrayinec Narodzhennya 3 sichnya 1843 1843 01 03 Smerekovec Smert 22 kvitnya 1896 1896 04 22 53 roki Peremishl Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Dolitavshina Avstro Ugorshina Batko Grigorij Pelesh Mati Ivanna Shavinska Svyashenstvo 20 zhovtnya 1867 Yep hirotoniya 1 listopada 1885 Hto visvyativ u yepiskopa Silvestr Sembratovich Severin Moravskij Yuliyan u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 3 sichnya 1843 roku v seli Smerekovec Yaselskogo povitu na Lemkivshini v sim yi dyaka vchitelya Grigoriya Pelesha ta dochki paroha zi Zhdini Ivanni Shavinskoyi Vchivsya spershu v Yasli potim u gimnaziyah u Pryashevi I IV klasi ta Peremishli VII VIII klasi ispit zrilosti sklav iz vidznakoyu Vivchav filosofiyu ta bogosliv ya u Vidni de v 1867 roci prijnyav rukopolozhennya 10 travnya 1870 roku otrimav stupin doktora teologiyi u Videnskomu universiteti Z 17 chervnya 1870 roku do 30 veresnya 1872 r buv prefektom studij u greko katolickij Generalnij seminariyi u Lvovi katehitom u virmenskij visokij shkoli dlya divchat i v uchitelskij seminariyi ekzortatorom Akademichnoyi gimnaziyi ta ekzamenatorom na bogoslovskih ispitah U veresni 1872 r stav profesorom pastoralnogo bogosliv ya v Duhovnij seminariyi v Peremishli a takozh prosinodalnim ekzamenatorom referentom Konsistoriyi ta chlenom komisiyi dlya pidgotovki i vidannya katehitichnih knizhok Spivzasnovnik cerkovnogo misyachnika Ruskij Sion U 1874 roci povertayetsya do Vidnya de protyagom 1874 1883 rokiv buv parohom cerkvi svyatoyi Varvari j rektorom greko katolickoyi Duhovnoyi Seminariyi a takozh katehitom nastavnikom prestolonaslidnika arhiknyazya Rudolfa Gabsburga yakogo navchav ukrayinskoyi movi U 1883 roci o Yulian Pelesh stav arhidiyakonom Lvivskoyi Mitropolichoyi Kapituli U 1885 roci o d r Yuliyan Pelesh buv u chisli najbilsh jmovirnih kandidativ na Mitropolita pislya vidstavki Josifa Sembratovicha odnak Papa Lev HIII imenuvav Mitropolitom Silvestra Sembratovicha U berezni 1885 roku Papa Lev HIII vidav bullu De universo dominico grege pro utvorennya Stanislavivskoyi yeparhiyi Rishennyam vid 20 lyutogo 1885 roku imperator Franc Josif I imenuvav a Papa na tayemnij Papskij Konsistoriyi 27 bereznya 1885 roku pidtverdiv ta kanonizuvav pershim Stanislavivskim Yepiskopom o d ra Yuliyana Pelesha 27 bereznya 1885 r o d r Yuliyan Pelesh prijnyav u sobori Svyatogo Yura u Lvovi yepiskopsku hirotoniyu z ruk Galickogo Mitropolita S Sembratovicha yak svyatitelya i Lvivskih Arhiyepiskopiv Severina Titusa Moravskogo latinskogo obryadu ta Isaaka Mikolaya Isakovicha virmenskogo obryadu yak spivsvyatiteliv Nareshti 10 sichnya 1886 r yepiskop Yu Pelesh urochisto intronizovanij Stanislavivskij starosta vruchiv yepiskopu Yu Peleshu yepiskopski vidznaki Buv chlenom Krajovogo Galickogo sejmu Za skargoyu Yuliana Pelesha 26 bereznya 1889 r apelyacijnij sud u Lvovi vidav nakaz ne priznachati ukrayincyam sudovi rozglyadi u dni yaki pripadali na yihni nacionalni svyata Na Stanislavivskij kafedri o Yuliyan Pelesh probuv do 10 travnya v inshih dokumentah podayetsya data 12 listopada 1891 roku todi jogo pereveli na peremisku katedru U 1891 roci yepiskop Yu Pelesh buv odnim iz iniciatoriv Lvivskogo provincijnogo sinodu Pomer 22 kvitnya 1896 roku v Peremishli Naukovi praciDoktor Yulian Pelesh ye avtorom Uchebnika katolickoyi religiyi 1876 r Pastirskogo bogosloviya u 2 h tomah Viden 1877 2 e vidannya 1885 Rozpravi o duhovnom uryadovom stili Viden 1878 Geschichte der Union der Ruthenischen Kirche mit Rom Istoriyi uniyi ruskoj cerkvi z Rimom u 2 h tomah Viden 1880 ta inshih Vshanuvannya pam yati15 chervnya 2023 roku u misti Ivano Frankivsk vulicyu Krajkivskogo perejmenuvali na vulicyu Yuliana Pelesha PrimitkiI Chornovol 199 deputativ Galickogo Sejmu S 170 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2018 Na chest Da Vinchi j Merinova V Ivano Frankivskij gromadi perejmenuvali dev yat vulic Dzherela ta literaturaDelyatinskij R I Istoriya Stanislavivskoyi yeparhiyi 1885 1900 Ivano Frankivsk Nova Zorya 2001 Dzindzyura V Pastirske sluzhinnya za praceyu doktora Yuliana Pelesha Pastirske bogosloviye Nazarko I Chornovol I P Pelesh Yuliyan Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 109 ISBN 978 966 00 1142 7 Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu Lviv Triada plyus 2010 228 s il Lvivska sotnya PosilannyaYulian Pelesh 14 veresnya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ