Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Город Ізяслава-Святополка (помилково — місто Ізяслава-Святополка) — широко вживана в науковій літературі умовна назва однієї з фортифікованих частин давнього Києва, що розміщувалася на північно-східному відрозі Старокиївського плато — Михайлівській горі (нині верхня тераса Володимирської гірки). Це був ізольований з трьох боків мис зі стрімкими схилами в бік Хрещатицького яру та Дніпра. Від решти основного масиву Старокиївського плато (за винятком невеликого перешийка) його відділяли два яри. Один спускався до Хрещатицької долини трасою сучасної вул. Михайлівської. Інший від Михайлівської площі йшов у бік дніпровських схилів (верхньої станції сучасного фунікулера).
| Місто Ізяслава-Святополка | |
 Макет стародавнього Києва, місто Ізяслава-Святополка у жовтому прямокутнику. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Київ |
 Місто Ізяслава-Святополка у Вікісховищі | |
Дослідження
Археологічні дослідження проводили О.Анненков (1838), Т. Мовчанівський (1936), М. Каргер (1938, 1948–49), І. Іванцов (1938), Г. Корзухіна (1940), В. Харламов (1992–95), Г. Івакін (1996–99).
Забудова
Територію району почали освоювати в X ст. В 2-й половині X — на поч. XI ст. тут розміщувався язичницький, а пізніше — християнський могильник. Розкопки 1996—1999 виявили понад 20 підкурганних поховань того часу за обрядом тілопокладення. Частина з них була в дерев'яних камерах. За кількістю знайденого там інвентарю ці поховання належать до найбагатших у Києві. За часів великого князя київського Ярослава Мудрого район увійшов до оборонної системи Ярослава міста й зовні був обнесений потужними валами. В давньоруський час внутрішнього кільця оборонних валів не було, а захист обмежувався лише ярами та, ймовірно, дерев'яною огорожею. Внутрішня лінія валів, яку поміщають на реконструкціях давньоруського Києва, була збудована лише у 1680-ті рр. — т. зв. Михайлівський Поперечний вал.
В XI—XIII ст. район був щільно забудований і мав свою вуличну структуру. Тут знаходилися два чи три міські монастирі та, ймовірно, резиденція великого князя київського Ізяслава Ярославича і його синів. Забудова складалася переважно з наземних зрубних та стовпово-каркасних будівель, які належали до житлових та господарсько-ремісничих комплексів. Речові знахідки скоріш характерні для міського кварталу, а не для монастирської території. Виявлено рештки низки ремісничих майстерень, серед яких особливий інтерес становить «житло-майстерня художника», де знайдено посудини для фарб, предмети ювелірного мистецтва, бурштин, набір інструментів. Крім побутових та виробничих речей, знайдено чимало виробів прикладного мистецтва культового призначення, князівські актові печатки, візантійські й інші монети. Тут переважно мешкало міське населення, яке обслуговувало світських феодалів та монастирі. На території «города Ізяслава-Святополка» виявлено 13 скарбів ювелірних речей, велику кількість монетних гривен, три монументальні різьблені плити з овруцького шиферу із зображенням святих-вершників, фрагмент плити із зображенням грифона.
Великий князь київський Ізяслав Ярославич заснував на цій території один з перших давньоруських монастирів на честь свого небесного покровителя св. Димитрія Солунського і близько 1062 збудував однойменний собор. У цьому ж монастирі старший син Ізяслава Ярополк між 1085—1087 рр. заснував церкву св. Петра, в якій і був похований 1087. За літописом, 1128 печерські ченці захопили церкву св. Димитрія та «неправедно» перейменували її на св. Петра. Рештки Димитріївського собору (садиби по вул. Трьохсвятительській, 4 та 4-а) розкопано О.Анненковим 1838, частково вони фіксувалися в 1936 та 1980 рр. Димитріївський яр, по трасі якого прокладено сучасну вул. Трьохсвятительську, проходив повз цю садибу. Собор був шестистовпним триапсидним храмом завдовжки бл. 28 м і завширшки 19,5 м. З північного заходу та південного заходу до собору прилягали прибудови — хрещальня та сходова вежа. З двох боків містилися галереї. Був прикрашений фресковим розписом та мозаїкою. Саме до цього собору належать згадані монументальні різьблені плити із зображеннями святих вершників.
Інший син Ізяслава великий князь київський Святополк Ізяславич у 1108—1113 рр. збудував одну з найкращих пам'яток вітчизняної архітектури — Михайлівську Золотоверху церкву, яка стала соборною церквою багатого і впливового монастиря. На північний захід від собору в 1270–1280-х рр. зведено муровану надбрамну церкву, яка не згадується в писемних джерелах, але досліджена археологічно 1998—1999. Це була невелика споруда з двох паралельних пілонів та проїзду між ними. В західному пілоні знаходилися сходи на другий ярус та приміщення для сторожі, а до східного була прибудована апсида з престолом усередині. На другому ярусі розміщалася надбрамна церква, яка зовні була покрита рожевим та білим тиньком, прикрашена фресковим розписом і мозаїчним образом або іконою. На фресці збереглися давньоруські графіті. Зовнішні розміри: довжина вздовж проїзду — 8,4 м, ширина — 10,8 м. Кладка з плінфи, рівношарова. В кладці верхніх частин брами — сліди ремонту з пальчастої цегли. До брами підходила потужна дерев'яна огорожа. Зруйнована, імовірно, в 2-й половині XIII ст. Її рештки нині перекрито захисним павільйоном. Після відновлення Київської православної митрополії в 1620–30-х рр. Михайлівський Золотоверхий собор став резиденцією митрополитів. У XVIII ст. був перебудований у стилі українського бароко.
Поховання
У різні часи на території собору було поховано князів Святополка Ізяславича (1113), Святополка Юрійовича (1190), Гліба Юрійовича (1196), митрополитів (Іова Борецького) (1631), (Ісайю Копинського) (1640), до 1930-х рр. тут зберігалися мощі св. Варвари великомучениці (згодом у Андріївській церкві, нині — у Володимирському соборі).
Подальша забудова
Археологічні дослідження 1996–99 показали, що життя на території «города Ізяслава-Святополка» не переривалося і після Батиєвої навали 1240 р.. В ході розкопок виявлено об'єкти XIV—XVIII ст. з різноманітними знахідками. Після XIV ст. Михайлівський Золотоверхий монастир поширився майже на весь район. Відтоді й сама гора стала називатися Михайлівською. В писемних джерелах XVII—XVIII ст. Михайлівським відділенням називався й увесь район.
1935–37 Михайлівський Золотоверхий собор, дзвіницю монастиря та частину інших споруд було знищено. Перед руйнуванням собору частину фресок та мозаїк його оздоблення вдалося музеєфікувати. 1998—2002 собор, дзвіницю, Економічну браму з частиною мурів відновлено.
Від 1965 територія «города Ізяслава-Святополка» є заповідною археологічною зоною державного значення.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 квітня 2018. Процитовано 6 травня 2018.
Джерела та література
- Івакін Г. Ю. Ізяслава-Святополка місто [ 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — .
- Толочко П. П. Стародавній Київ — К.: Наукова думка, 1966. — с. 18-20. [ 6 травня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gorod Izyaslava Svyatopolka pomilkovo misto Izyaslava Svyatopolka shiroko vzhivana v naukovij literaturi umovna nazva odniyeyi z fortifikovanih chastin davnogo Kiyeva sho rozmishuvalasya na pivnichno shidnomu vidrozi Starokiyivskogo plato Mihajlivskij gori nini verhnya terasa Volodimirskoyi girki Ce buv izolovanij z troh bokiv mis zi strimkimi shilami v bik Hreshatickogo yaru ta Dnipra Vid reshti osnovnogo masivu Starokiyivskogo plato za vinyatkom nevelikogo pereshijka jogo viddilyali dva yari Odin spuskavsya do Hreshatickoyi dolini trasoyu suchasnoyi vul Mihajlivskoyi Inshij vid Mihajlivskoyi ploshi jshov u bik dniprovskih shiliv verhnoyi stanciyi suchasnogo funikulera Misto Izyaslava Svyatopolka Maket starodavnogo Kiyeva misto Izyaslava Svyatopolka u zhovtomu pryamokutniku Krayina Ukrayina Administrativna odinicyaKiyiv Misto Izyaslava Svyatopolka u VikishovishiDoslidzhennyaArheologichni doslidzhennya provodili O Annenkov 1838 T Movchanivskij 1936 M Karger 1938 1948 49 I Ivancov 1938 G Korzuhina 1940 V Harlamov 1992 95 G Ivakin 1996 99 ZabudovaMisto Izyaslava Svyatopolka u 12 st U centri Mihajlivska cerkva za neyu v yizna brama pravoruch cerkva Dmitrivskogo monastirya Livoruch misto Volodimira iz Vasilivskoyu cerkvoyu na zadnomu plani Dnipro Pochajna ta Podil Ohoronna doshka kulturnogo sharu mista Izyaslava Svyatopolka Teritoriyu rajonu pochali osvoyuvati v X st V 2 j polovini X na poch XI st tut rozmishuvavsya yazichnickij a piznishe hristiyanskij mogilnik Rozkopki 1996 1999 viyavili ponad 20 pidkurgannih pohovan togo chasu za obryadom tilopokladennya Chastina z nih bula v derev yanih kamerah Za kilkistyu znajdenogo tam inventaryu ci pohovannya nalezhat do najbagatshih u Kiyevi Za chasiv velikogo knyazya kiyivskogo Yaroslava Mudrogo rajon uvijshov do oboronnoyi sistemi Yaroslava mista j zovni buv obnesenij potuzhnimi valami V davnoruskij chas vnutrishnogo kilcya oboronnih valiv ne bulo a zahist obmezhuvavsya lishe yarami ta jmovirno derev yanoyu ogorozheyu Vnutrishnya liniya valiv yaku pomishayut na rekonstrukciyah davnoruskogo Kiyeva bula zbudovana lishe u 1680 ti rr t zv Mihajlivskij Poperechnij val V XI XIII st rajon buv shilno zabudovanij i mav svoyu vulichnu strukturu Tut znahodilisya dva chi tri miski monastiri ta jmovirno rezidenciya velikogo knyazya kiyivskogo Izyaslava Yaroslavicha i jogo siniv Zabudova skladalasya perevazhno z nazemnih zrubnih ta stovpovo karkasnih budivel yaki nalezhali do zhitlovih ta gospodarsko remisnichih kompleksiv Rechovi znahidki skorish harakterni dlya miskogo kvartalu a ne dlya monastirskoyi teritoriyi Viyavleno reshtki nizki remisnichih majsteren sered yakih osoblivij interes stanovit zhitlo majsternya hudozhnika de znajdeno posudini dlya farb predmeti yuvelirnogo mistectva burshtin nabir instrumentiv Krim pobutovih ta virobnichih rechej znajdeno chimalo virobiv prikladnogo mistectva kultovogo priznachennya knyazivski aktovi pechatki vizantijski j inshi moneti Tut perevazhno meshkalo miske naselennya yake obslugovuvalo svitskih feodaliv ta monastiri Na teritoriyi goroda Izyaslava Svyatopolka viyavleno 13 skarbiv yuvelirnih rechej veliku kilkist monetnih griven tri monumentalni rizbleni pliti z ovruckogo shiferu iz zobrazhennyam svyatih vershnikiv fragment pliti iz zobrazhennyam grifona Velikij knyaz kiyivskij Izyaslav Yaroslavich zasnuvav na cij teritoriyi odin z pershih davnoruskih monastiriv na chest svogo nebesnogo pokrovitelya sv Dimitriya Solunskogo i blizko 1062 zbuduvav odnojmennij sobor U comu zh monastiri starshij sin Izyaslava Yaropolk mizh 1085 1087 rr zasnuvav cerkvu sv Petra v yakij i buv pohovanij 1087 Za litopisom 1128 pecherski chenci zahopili cerkvu sv Dimitriya ta nepravedno perejmenuvali yiyi na sv Petra Reshtki Dimitriyivskogo soboru sadibi po vul Trohsvyatitelskij 4 ta 4 a rozkopano O Annenkovim 1838 chastkovo voni fiksuvalisya v 1936 ta 1980 rr Dimitriyivskij yar po trasi yakogo prokladeno suchasnu vul Trohsvyatitelsku prohodiv povz cyu sadibu Sobor buv shestistovpnim triapsidnim hramom zavdovzhki bl 28 m i zavshirshki 19 5 m Z pivnichnogo zahodu ta pivdennogo zahodu do soboru prilyagali pribudovi hreshalnya ta shodova vezha Z dvoh bokiv mistilisya galereyi Buv prikrashenij freskovim rozpisom ta mozayikoyu Same do cogo soboru nalezhat zgadani monumentalni rizbleni pliti iz zobrazhennyami svyatih vershnikiv Inshij sin Izyaslava velikij knyaz kiyivskij Svyatopolk Izyaslavich u 1108 1113 rr zbuduvav odnu z najkrashih pam yatok vitchiznyanoyi arhitekturi Mihajlivsku Zolotoverhu cerkvu yaka stala sobornoyu cerkvoyu bagatogo i vplivovogo monastirya Na pivnichnij zahid vid soboru v 1270 1280 h rr zvedeno murovanu nadbramnu cerkvu yaka ne zgaduyetsya v pisemnih dzherelah ale doslidzhena arheologichno 1998 1999 Ce bula nevelika sporuda z dvoh paralelnih piloniv ta proyizdu mizh nimi V zahidnomu piloni znahodilisya shodi na drugij yarus ta primishennya dlya storozhi a do shidnogo bula pribudovana apsida z prestolom useredini Na drugomu yarusi rozmishalasya nadbramna cerkva yaka zovni bula pokrita rozhevim ta bilim tinkom prikrashena freskovim rozpisom i mozayichnim obrazom abo ikonoyu Na fresci zbereglisya davnoruski grafiti Zovnishni rozmiri dovzhina vzdovzh proyizdu 8 4 m shirina 10 8 m Kladka z plinfi rivnosharova V kladci verhnih chastin brami slidi remontu z palchastoyi cegli Do brami pidhodila potuzhna derev yana ogorozha Zrujnovana imovirno v 2 j polovini XIII st Yiyi reshtki nini perekrito zahisnim paviljonom Pislya vidnovlennya Kiyivskoyi pravoslavnoyi mitropoliyi v 1620 30 h rr Mihajlivskij Zolotoverhij sobor stav rezidenciyeyu mitropolitiv U XVIII st buv perebudovanij u stili ukrayinskogo baroko PohovannyaU rizni chasi na teritoriyi soboru bulo pohovano knyaziv Svyatopolka Izyaslavicha 1113 Svyatopolka Yurijovicha 1190 Gliba Yurijovicha 1196 mitropolitiv Iova Boreckogo 1631 Isajyu Kopinskogo 1640 do 1930 h rr tut zberigalisya moshi sv Varvari velikomuchenici zgodom u Andriyivskij cerkvi nini u Volodimirskomu sobori Podalsha zabudovaArheologichni doslidzhennya 1996 99 pokazali sho zhittya na teritoriyi goroda Izyaslava Svyatopolka ne pererivalosya i pislya Batiyevoyi navali 1240 r V hodi rozkopok viyavleno ob yekti XIV XVIII st z riznomanitnimi znahidkami Pislya XIV st Mihajlivskij Zolotoverhij monastir poshirivsya majzhe na ves rajon Vidtodi j sama gora stala nazivatisya Mihajlivskoyu V pisemnih dzherelah XVII XVIII st Mihajlivskim viddilennyam nazivavsya j uves rajon 1935 37 Mihajlivskij Zolotoverhij sobor dzvinicyu monastirya ta chastinu inshih sporud bulo znisheno Pered rujnuvannyam soboru chastinu fresok ta mozayik jogo ozdoblennya vdalosya muzeyefikuvati 1998 2002 sobor dzvinicyu Ekonomichnu bramu z chastinoyu muriv vidnovleno Vid 1965 teritoriya goroda Izyaslava Svyatopolka ye zapovidnoyu arheologichnoyu zonoyu derzhavnogo znachennya Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 30 kvitnya 2018 Procitovano 6 travnya 2018 Dzherela ta literaturaIvakin G Yu Izyaslava Svyatopolka misto 15 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1 Tolochko P P Starodavnij Kiyiv K Naukova dumka 1966 s 18 20 6 travnya 2021 u Wayback Machine