Макуші — тубільна мова з карибської сім'ї мов, якою розмовляють у Бразилії, Гаяні та Венесуелі. Її також називають Makushi, Makusi, Macuxi, Macusi, Macussi, Teweya або Teueia. Це найпоширеніша з карибських мов. За даними Instituto Socioambiental, населення макуші становить приблизно 43 192 особи, з них 33 603 у Бразилії, 9 500 у Гаяні та 89 у Венесуелі. У Бразилії популяції макуші розташовані навколо північного сходу штату Рорайма, річок Ріо-Бранку, Контінго, Кіно, Піум і Мау. Однак у Бразилії кількість носіїв макуші оцінюється лише в 15 000.
Макуші | |
---|---|
Поширена в | Бразилія[1], Гаяна[2] і Венесуела[3] |
Етнічність | Макуші |
Носії | 9600 осіб |
Класифікація |
|
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-3 | mbc |
Кревельс (2012:182) перераховує макуші як «потенційно загрожену», тоді як в Атласі мов світу в небезпеці ЮНЕСКО вона внесена як «вразлива». Статус мови — 6b (під загрозою). Спільноти макуші живуть у зонах мовного контакту: португальська в Бразилії, англійська в Гаяні та вапішана (інша мова корінного населення). Абботт (1991) описує макуші як такий, що має , а порядок слів SOV використовується для виділення теми.
Історія
На підставі інформації, наданої антропологом Пауло Сантиллі для Instituto Socioambiental, народ макуші поставав перед труднощами з 18 століття через присутність некорінних груп. Розташована на кордоні Бразилії та Гаяни, покоління змушені були мігрувати з їхньої території через заснування португальських поселень, приплив (які приїжджали за каучуком) і розробників (які приїжджали добувати метали та дорогоцінне каміння), а нещодавно — повстання «грілейрос», які підробляли титули на землю, щоб заволодіти та продати землю. Ці поселенці створювали місійні села та ферми. Ближче до останніх десятиліть 19-го століття, коли гумова промисловість процвітала, а місцева адміністрація отримала автономію, регіонали, маючи на увазі комерсантів і екстрактивістів, сприяли колоніальній експансії. Згодом вимушені міграції продовжували відбуватися через зростання скотарства в регіоні. Через прихід колонізаторів села були покинуті, і виношувалися плани втечі. Донині ці спогади все ще зберігаються в усних історіях народу макуші. З початку 20 століття місцеві політичні лідери також активізувалися, щоб відстоювати свої права на землю.
Нині територія Макуші в Бразилії складається з трьох територіальних блоків: територія корінного населення (найбільш велика та густонаселена), територія корінного населення Сан-Маркос і невеликі території, які оточують ізольовані села на крайньому північному заході території макуші. У 1970-х роках політичні лідери макуші почали активізуватися, виступаючи посередниками між членами корінних громад, а також представниками національного суспільства. Попри те, що ці території були офіційно визнані та демарковані як офіційні території корінного населення в 1993 році, проте це не було гладким шляхом для громад макуші. Відтоді бразильський уряд створив школи та лікарні для громади макуші.
Фонологія
Приголосні
Губні | Зубні | Альвеолярні | Заясенні | Задньоязикові | Глотальні | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Проривні | Глухі | p pː | t tː | k kː | ʔ | |||
Дзвінкі | b | d | ɡ | |||||
Фрикативні | Глухі | s | ʃ | h | ||||
Дзвінкі | β | ð | z | ʒ | ||||
Носові | m | n | ɲ | ŋ | ||||
Одноударні | ɾ | |||||||
Апроксиманти | w | j |
Голосні
Передні | Середні | Задні | |
---|---|---|---|
Високі | i | ɨ | u |
Середні | e | ə | o |
ɛ | ɔ | ||
Низькі | a |
Назальність також зустрічається і транскрибується за допомогою а [ã] знак.
Супрасегментна система складається з високого та низького або непозначеного звуку на рівні слова", наприклад: átí 'ти йдеш' і 'àtí' 'він йде'. Високий тон вважається позначеним звуком, і його можна знайти на останньому, передостанньому або передостанньому складі слова.
Синтаксис
Числівники
Числівники макуші передують іменнику, який вони змінюють. Коли вказівний і числівник стоять перед іменником, це не має відношення до семантичного значення іменника. Також прийнятно, щоб числівник починав називне речення.
saki-naŋ
two-NOM-PL
a’anai
cornstalk
yepuupî
skin
imî-rîî-seŋ
ripe-DET-NOM
‘Два колоски доспіли.’
saakrîrî-on-koŋ
four-NOM-POSS-PL
ma-ni
those
kanoŋ
guava
'Ці чотири гуави.
Квантори
За словами Карсона, рідна система числення в макуші не підходить для вираження великих чисел. Замість цього будуть використані такі квантори:
Макуші | англійська |
---|---|
tamîmarî | «все» |
pampî | «більше/багато» (більше як інтенсифікатор) |
мара-рі | «мало/мало» |
mara-rî-perá | «кілька» |
Список літератури
- ScriptSource - Brazil
- ScriptSource - Guyana
- ScriptSource - Venezuela
- Macuxi - Indigenous Peoples in Brazil. pib.socioambiental.org. Процитовано 17 липня 2019.
- Crevels, Mily (2012), Language endangerment in South America: The clock is ticking, The Indigenous Languages of South America, DE GRUYTER, с. 167—234, doi:10.1515/9783110258035.167, ISBN
- UNESCO Atlas of the World's Languages in danger. www.unesco.org. Процитовано 17 липня 2019.
- Abbott, Miriam (1991). Macushi. У Derbyshire, Desmond C.; Pullum, Geoffrey K. (ред.). Handbook of Amazonian Languages. Т. 3. Mouton de Gruyter. с. 23—160.
- Carla Maria Cunha (2004), Um estudo de fonologia da língua Makuxi (karib): inter-relações das teorias fonológicas (PDF)
- Carson, Neusa M (1981). Phonology and morphosyntax of Macuxi (Carib). University of Kansas. Doctoral Dissertation.
Посилання
- Слова Macushi у Вікісловнику Гая Марко старшого
- Macushi (Міжконтинентальна серія словників)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Makushi tubilna mova z karibskoyi sim yi mov yakoyu rozmovlyayut u Braziliyi Gayani ta Venesueli Yiyi takozh nazivayut Makushi Makusi Macuxi Macusi Macussi Teweya abo Teueia Ce najposhirenisha z karibskih mov Za danimi Instituto Socioambiental naselennya makushi stanovit priblizno 43 192 osobi z nih 33 603 u Braziliyi 9 500 u Gayani ta 89 u Venesueli U Braziliyi populyaciyi makushi roztashovani navkolo pivnichnogo shodu shtatu Rorajma richok Rio Branku Kontingo Kino Pium i Mau Odnak u Braziliyi kilkist nosiyiv makushi ocinyuyetsya lishe v 15 000 MakushiPoshirena v Braziliya 1 Gayana 2 i Venesuela 3 EtnichnistMakushiNosiyi9600 osibKlasifikaciyakaribskaVenesuelska karibskaPyemong PamarePyemongMakushi dd dd dd dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 3mbc Krevels 2012 182 pererahovuye makushi yak potencijno zagrozhenu todi yak v Atlasi mov svitu v nebezpeci YuNESKO vona vnesena yak vrazliva Status movi 6b pid zagrozoyu Spilnoti makushi zhivut u zonah movnogo kontaktu portugalska v Braziliyi anglijska v Gayani ta vapishana insha mova korinnogo naselennya Abbott 1991 opisuye makushi yak takij sho maye a poryadok sliv SOV vikoristovuyetsya dlya vidilennya temi IstoriyaNa pidstavi informaciyi nadanoyi antropologom Paulo Santilli dlya Instituto Socioambiental narod makushi postavav pered trudnoshami z 18 stolittya cherez prisutnist nekorinnih grup Roztashovana na kordoni Braziliyi ta Gayani pokolinnya zmusheni buli migruvati z yihnoyi teritoriyi cherez zasnuvannya portugalskih poselen pripliv yaki priyizhdzhali za kauchukom i rozrobnikiv yaki priyizhdzhali dobuvati metali ta dorogocinne kaminnya a neshodavno povstannya grilejros yaki pidroblyali tituli na zemlyu shob zavoloditi ta prodati zemlyu Ci poselenci stvoryuvali misijni sela ta fermi Blizhche do ostannih desyatilit 19 go stolittya koli gumova promislovist procvitala a misceva administraciya otrimala avtonomiyu regionali mayuchi na uvazi komersantiv i ekstraktivistiv spriyali kolonialnij ekspansiyi Zgodom vimusheni migraciyi prodovzhuvali vidbuvatisya cherez zrostannya skotarstva v regioni Cherez prihid kolonizatoriv sela buli pokinuti i vinoshuvalisya plani vtechi Donini ci spogadi vse she zberigayutsya v usnih istoriyah narodu makushi Z pochatku 20 stolittya miscevi politichni lideri takozh aktivizuvalisya shob vidstoyuvati svoyi prava na zemlyu Nini teritoriya Makushi v Braziliyi skladayetsya z troh teritorialnih blokiv teritoriya korinnogo naselennya najbilsh velika ta gustonaselena teritoriya korinnogo naselennya San Markos i neveliki teritoriyi yaki otochuyut izolovani sela na krajnomu pivnichnomu zahodi teritoriyi makushi U 1970 h rokah politichni lideri makushi pochali aktivizuvatisya vistupayuchi poserednikami mizh chlenami korinnih gromad a takozh predstavnikami nacionalnogo suspilstva Popri te sho ci teritoriyi buli oficijno viznani ta demarkovani yak oficijni teritoriyi korinnogo naselennya v 1993 roci prote ce ne bulo gladkim shlyahom dlya gromad makushi Vidtodi brazilskij uryad stvoriv shkoli ta likarni dlya gromadi makushi FonologiyaPrigolosni Prigolosni Gubni Zubni Alveolyarni Zayasenni Zadnoyazikovi Glotalni Prorivni Gluhi p pː t tː k kː ʔ Dzvinki b d ɡ Frikativni Gluhi s ʃ h Dzvinki b d z ʒ Nosovi m n ɲ ŋ Odnoudarni ɾ Aproksimanti w j Golosni Golosni Peredni Seredni Zadni Visoki i ɨ u Seredni e e o ɛ ɔ Nizki a Nazalnist takozh zustrichayetsya i transkribuyetsya za dopomogoyu a a znak Suprasegmentna sistema skladayetsya z visokogo ta nizkogo abo nepoznachenogo zvuku na rivni slova napriklad ati ti jdesh i ati vin jde Visokij ton vvazhayetsya poznachenim zvukom i jogo mozhna znajti na ostannomu peredostannomu abo peredostannomu skladi slova SintaksisChislivniki Chislivniki makushi pereduyut imenniku yakij voni zminyuyut Koli vkazivnij i chislivnik stoyat pered imennikom ce ne maye vidnoshennya do semantichnogo znachennya imennika Takozh prijnyatno shob chislivnik pochinav nazivne rechennya saki naŋ two NOM PLa anai cornstalkyepuupi skinimi rii seŋ ripe DET NOM saki naŋ a anai yepuupi imi rii seŋ two NOM PL cornstalk skin ripe DET NOM Dva koloski dospili saakriri on koŋ four NOM POSS PLma ni thosekanoŋ guava saakriri on koŋ ma ni kanoŋ four NOM POSS PL those guava Ci chotiri guavi Kvantori Za slovami Karsona ridna sistema chislennya v makushi ne pidhodit dlya virazhennya velikih chisel Zamist cogo budut vikoristani taki kvantori Makushi anglijska tamimari vse pampi bilshe bagato bilshe yak intensifikator mara ri malo malo mara ri pera kilka Spisok literaturiScriptSource Brazil ScriptSource Guyana ScriptSource Venezuela Macuxi Indigenous Peoples in Brazil pib socioambiental org Procitovano 17 lipnya 2019 Crevels Mily 2012 Language endangerment in South America The clock is ticking The Indigenous Languages of South America DE GRUYTER s 167 234 doi 10 1515 9783110258035 167 ISBN 9783110258035 UNESCO Atlas of the World s Languages in danger www unesco org Procitovano 17 lipnya 2019 Abbott Miriam 1991 Macushi U Derbyshire Desmond C Pullum Geoffrey K red Handbook of Amazonian Languages T 3 Mouton de Gruyter s 23 160 Carla Maria Cunha 2004 Um estudo de fonologia da lingua Makuxi karib inter relacoes das teorias fonologicas PDF Carson Neusa M 1981 Phonology and morphosyntax of Macuxi Carib University of Kansas Doctoral Dissertation PosilannyaSlova Macushi u Vikislovniku Gaya Marko starshogo Macushi Mizhkontinentalna seriya slovnikiv