Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Киргизький каганат (Улуу Кыргыз дөөлөтү) — єнісейськокиргизька феодальна держава в Центральній Азії та Південному Сибіру, що утворилася в середині IX століття. Було спадкоємцем Уйгурського каганату.
| Улуу Кыргыз дөөлөтү Киргизький каганат | |||||||||||
| |||||||||||
 | |||||||||||
| Столиця | Орда-Балик | ||||||||||
| Мови | |||||||||||
| Релігії | Шаманізм | ||||||||||
| Форма правління | монархія | ||||||||||
| каган (байирки) | |||||||||||
| - 820 | Ажо | ||||||||||
| Історія | |||||||||||
| - Засноване | 840 | ||||||||||
| - Династія Ляо | 924 | ||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Історія
Боротьба за незалежність
Киригизи до 581 року сплачували данину тюркам Алтаю, що утворили свій каганат. У VI–VII століттях єнісейські киргизи утворювали периферійний улус Тюркського каганату на чолі з намісником, що звався ельтебер. У 603 році брали участь у розпаді Тюркського каганату, завдяки чому киргизи отримали часткову незалежність. Вони номінально підкорювалися Східнотюркському каганату.
У 629 році киргизи були підкорені плем'ям тілеса (найімовірніше тюркського походження), а потім і кок-тюрками. У 648 році єнісейські киргизи відправили до Китаю, де правила династія Тан, перше посольство. Це свідчило про самостійну діяльність киргизьких володарів — беків. Але тоді вони ще не наважувалися прийняти титул кагана.
Напочатку VIII ст. Киргизька держава на Єнісеї вступає в свою активну фазу розвитку. У період правління Барс-бека киргизи очолювали антитюркськую коаліцію, де основну роль відігравали табгачський, тюргешський і киргизький правителі. Киргизьку державу визнали провідні каганати того часу — Тюргеші, Карлуки і династія Тан. Але у 710–711 роках Барс-бек загинув у битві Черні Сунга проти тюркських військовиків Тоньсокука та Кюль-Тегіна. Внаслідок цього єнісейські киргизи знову підкорилися тюркам.
Незважаючи на такі події киргизи продовжували налагоджувати дипломатичні контакти з імператорами Тан Сюань-цзуном, куди були здійснені посольства у 722, 723, 724, 747, 748 роках. На берегах Єнісею були знайдені тюркські рунічні написи, де йдеться про знатного киргиза Тьор-апу, вихованого при китайському дворі. Пам'ятник знайдений в місцевості Хербіс-Баарь (Тива) оповідає про киргизького князя Кутлук-Їге, відправленому до племені токуз-татар. Ще один письмовий пам'ятник єнісейських киргизів свідчить про знаходження в Тибеті киргизького посла Ерена улуга.
Киргизи намагалися нормалізувати відносини зі своїми сюзеренами-тюркютами. У 731 році, під час тризни по померлому Кюль-Тегін, володарю Східно-Тюркського каганату, відправлено до тюркютської ставки посла — Тардуша-Инанчу-Чора для участі в тризні. Були налагоджені відносини з орхонськими тюрками і карлуками, які сприяли встановленню доступу киргизів до Великого Шовковому шляху.
У 744 році вступили в союз з уйгурами, що зрештою привело до повалення Східно-тюркського каганату. Після цього киргизи, включивши до свого складу всі колишні землі тюркських каганів, перетворилися на один з провідних етносів в Саяно-Алтайському краї, підкоривши племена канглів, теїтів, кесеків, толосів, тардушів, алакчинів. Китай визнав небезпеку з боку цієї держави, значно зміцнивши прикордонні залоги. Киргизький володар прийняв титул хана.
У 758 році Киргизьке ханство зазнало поразки від Уйгурського каганату, в результати чого втратило самостійність. Киргизи постійно піднімали повстання проти іноземних загарбників, але марно. Результатом уйгурського завоювання стала також втрата киргизькими правителями ханського титулу і прийняття більш низького титулу «ажо».
Каганат
До IX століття відбулося посилення киргизів. Їх армія була переозброєна та збільшена, основою війська стала потужна кіннота. Сформувався державний і військовий апарат, десяткова система.
У 820 році киргизи оголосили свого правителя Ажо каганом і почали проведення військових операцій проти уйгурів. У 840 році киргизька армія на чолі із каганом Солагаєм здолала військо Уйгурського каганату у битві при річці Орхон й згодом захопила уйгурську ставку , внаслідок чого утворили свою державу, позбавлену суперників. Так утворився Великий Киргизький каганат. Незабаром киргизи здійснили похід, дійшовши до Жовтого моря, в результаті чого єнісейським киргизам підкорилися народи сучасної Монголії та західної Маньчжурії, алтайські народи. Потім завдано поразки огузам. Незабаром киргизи приєднали до своїх володінь держави сучасного Східного Туркестану, зокрема Куча, Кашгар, дійшли до Тянь-Шаня. У 843 році відправлено посольство до династії Тан.
Окремі вчені висловлювали думку про те, що з періодом Киргизького каганату пов'язано складання киргизького епосу «Манас», зокрема йдеться про похід 841–842 років киргизького військовика сангуна (на кшталт генерала) Алп Сол Тепека проти уйгурів Східного Туркестану, а самого військовика вважають прототипом героя Манаса.
Кордони каганата розширилися до верхів'їв Амура на сході і східних схилів Тянь-Шаню на заході. Киргизький каганат об'єднав під своєю владою Приоб'є, Алтай, Східний Казахстан, Тиву, Монголію, Забайкалля.
Розквіт Киргизького каганату тривав недовго. Підкорені уйгури постійно турбували південні кордони держави, на заході загрозу киргизам становили кимаки. У 890-х роках починається розпад каганату внаслідок повстання плем'яного союзу зубу. Згодом посилилися конфлікти кіданями, які у 907 році утворили державу Ляо. Великим ударом по киргизькій економіці та військовій потузі стала степова посуха. Зрештою киргизи виявилися не в змозі контролювати всю територію своєї величезної імперії. У 920-ті роки почалися міжусобні війни, які підірвали внутрішній устрій киргизького каганату. Це призвело до того, що до кінця Х ст. киргизи полишили усі раніше завойовані землі. Киргизька держава розпалася на окремі князівства, які у 1209 році були підкорені монгольськими військами Чингісхана.
Нащадками Киргизького каганату вважають себе сучасна Республіка Киргизстан, Башкортостан, Казахстан, та Республіка Хакасія Російської Федерації.
Державна організація
Каганат являв собою складне етнополітичне об'єднання, що включало «титульне», елітарне населення (власне єнісейських киргизів) і різні підлеглі групи киштимів (чужинців). Організація відповідала військовій організацій. Військовики вважалися головними у державі. Основними посадами були: беги (беки), тархани, тутуки та джаргани.
Використали согдійську та арамейську писемність для створення власної писемності, що була руноподібною. Відома в науці як орхонська. Киргизи користувалися однією з різновидів цієї письменності — єнісейською.
Армія
Киргизи мали велику армію (100 000 воїнів) і потужну кінноту. Поділялася на важку та легку кінноту. Основу важкої кавалерії складали алипи. На чолі війська стояли сангуни.
Мала великий досвід: спочатку у протистоянні з тюрками, потім уйгурами. Зрештою кіннота здійснювала походи до Кашгарії та Мінусійнської улоговини. Спочатку для участі у військових діях киштимів спочатку не долучали, але у 830-х роках киргизька армія стала різноплемінною.
Як і у всього середньовічного населення Південного Сибіру, луки єнісейських киргизів були складені з декількох частин, згодом киргизи їх поліпшили. Розміри луків зі спущеною тятивою коливалися від 120 до 140 см. Держаки стріл робилися з берези і злегка звужувалися до вушка, в проріз якого з легким опором входила тятива. Оперення киргизьких стріл було овальної або подовжено-трикутної форми.
У комплект захисного озброєння киргизів входили наручи (для захисту руки від кісти до ліктя), поножі (для захисту ноги від коліна до ступні), нагрудники (для захисту грудей) і опліччя. Киргизькі панцири складалися з залізних пластин, скріплених між собою по ламеллярним принципом.
Економіка
Було розвинено виробництво зброї, якістю якої єнісейські киргизи уславилися на всю Центральну Азію. Також займалися полюванням, виділкою хутра. Займалися також відгінним скотарством, розводячи овець, верблюдів і коней.
Киргизькі золотих справ майстри створили свій особливий стиль. Їхні вироби, форма яких, в цілому, відповідала степовій моді, відрізнялися багатим і вигадливим рослинним орнаментом.
Про ступінь осілості єнісейських киргизів в науці не існує єдиної думки. Тим не менш, саме землеробські навички і схильність до осілих поселень призвели до створення киргизького державного об'єднання. Вирощувалися різноманітні землеробські культури: пшениця, просо, ячмінь, конопляне насіння, плодові дерева, овес і жито. Зерно перемелювали ручними млинами.
Були налагоджені торговельні стосунки з уйгурськими державами в Турхані й Ганьсу, династією Тан, Тибетом, согдійськими володарями, каравани киргизьких купців доходили до річки Ітіль (сучасна Волга). Експортували в сусідні країни своїх чистопородних коней і приворотне траву. У той же час киргизькі купці привозили з інших країн шовк, порцеляну, глечики, дзеркала.
Вірування, традиції та звичаї
Служіння державі, яке вважалося божественним, й відповідно кагану. Правитель носив титул кагана. Правляче подружжя шанувалася народом як земне уособлення божественної пари Тенгрі («Небо») і Умай.
Тіла померлих вояків спалювали. Разом з тілами клали військову амуніцію і похоронний інвентар. Розпечені в похоронних багаттях клинки навмисно псували — згортали в кільце або згинали навпіл. Так боролися зі шкідливою магією небіжчика та відправляли предмети в інший світ, де, згідно вірувань єнісейських киргизів, все було навпаки: ціле — зламаним, а зламане — цілим.
Див. також
Джерела
- Бутанаев В. Я., Худяков Ю. С. История енисейских кыргызов. — Абакан, 2000.
- Киргизький каганат
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kirgizkij kaganat Uluu Kyrgyz doolotү yenisejskokirgizka feodalna derzhava v Centralnij Aziyi ta Pivdennomu Sibiru sho utvorilasya v seredini IX stolittya Bulo spadkoyemcem Ujgurskogo kaganatu Uluu Kyrgyz doolotү Kirgizkij kaganat 820 924 Kirgizkij kaganat istorichni kordoni na karti Stolicya Orda Balik Movi Religiyi Shamanizm Forma pravlinnya monarhiya kagan bajirki 820 Azho Istoriya Zasnovane 840 Dinastiya Lyao 924 Poperednik Nastupnik Ujgurskij kaganat Dinastiya Lyao Zubu Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kirgizkij kaganatIstoriyaBorotba za nezalezhnist Kirigizi do 581 roku splachuvali daninu tyurkam Altayu sho utvorili svij kaganat U VI VII stolittyah yenisejski kirgizi utvoryuvali periferijnij ulus Tyurkskogo kaganatu na choli z namisnikom sho zvavsya elteber U 603 roci brali uchast u rozpadi Tyurkskogo kaganatu zavdyaki chomu kirgizi otrimali chastkovu nezalezhnist Voni nominalno pidkoryuvalisya Shidnotyurkskomu kaganatu U 629 roci kirgizi buli pidkoreni plem yam tilesa najimovirnishe tyurkskogo pohodzhennya a potim i kok tyurkami U 648 roci yenisejski kirgizi vidpravili do Kitayu de pravila dinastiya Tan pershe posolstvo Ce svidchilo pro samostijnu diyalnist kirgizkih volodariv bekiv Ale todi voni she ne navazhuvalisya prijnyati titul kagana Napochatku VIII st Kirgizka derzhava na Yeniseyi vstupaye v svoyu aktivnu fazu rozvitku U period pravlinnya Bars beka kirgizi ocholyuvali antityurkskuyu koaliciyu de osnovnu rol vidigravali tabgachskij tyurgeshskij i kirgizkij praviteli Kirgizku derzhavu viznali providni kaganati togo chasu Tyurgeshi Karluki i dinastiya Tan Ale u 710 711 rokah Bars bek zaginuv u bitvi Cherni Sunga proti tyurkskih vijskovikiv Tonsokuka ta Kyul Tegina Vnaslidok cogo yenisejski kirgizi znovu pidkorilisya tyurkam Nezvazhayuchi na taki podiyi kirgizi prodovzhuvali nalagodzhuvati diplomatichni kontakti z imperatorami Tan Syuan czunom kudi buli zdijsneni posolstva u 722 723 724 747 748 rokah Na beregah Yeniseyu buli znajdeni tyurkski runichni napisi de jdetsya pro znatnogo kirgiza Tor apu vihovanogo pri kitajskomu dvori Pam yatnik znajdenij v miscevosti Herbis Baar Tiva opovidaye pro kirgizkogo knyazya Kutluk Yige vidpravlenomu do plemeni tokuz tatar She odin pismovij pam yatnik yenisejskih kirgiziv svidchit pro znahodzhennya v Tibeti kirgizkogo posla Erena uluga Kirgizi namagalisya normalizuvati vidnosini zi svoyimi syuzerenami tyurkyutami U 731 roci pid chas trizni po pomerlomu Kyul Tegin volodaryu Shidno Tyurkskogo kaganatu vidpravleno do tyurkyutskoyi stavki posla Tardusha Inanchu Chora dlya uchasti v trizni Buli nalagodzheni vidnosini z orhonskimi tyurkami i karlukami yaki spriyali vstanovlennyu dostupu kirgiziv do Velikogo Shovkovomu shlyahu U 744 roci vstupili v soyuz z ujgurami sho zreshtoyu privelo do povalennya Shidno tyurkskogo kaganatu Pislya cogo kirgizi vklyuchivshi do svogo skladu vsi kolishni zemli tyurkskih kaganiv peretvorilisya na odin z providnih etnosiv v Sayano Altajskomu krayi pidkorivshi plemena kangliv teyitiv kesekiv tolosiv tardushiv alakchiniv Kitaj viznav nebezpeku z boku ciyeyi derzhavi znachno zmicnivshi prikordonni zalogi Kirgizkij volodar prijnyav titul hana U 758 roci Kirgizke hanstvo zaznalo porazki vid Ujgurskogo kaganatu v rezultati chogo vtratilo samostijnist Kirgizi postijno pidnimali povstannya proti inozemnih zagarbnikiv ale marno Rezultatom ujgurskogo zavoyuvannya stala takozh vtrata kirgizkimi pravitelyami hanskogo titulu i prijnyattya bilsh nizkogo titulu azho Kaganat Do IX stolittya vidbulosya posilennya kirgiziv Yih armiya bula pereozbroyena ta zbilshena osnovoyu vijska stala potuzhna kinnota Sformuvavsya derzhavnij i vijskovij aparat desyatkova sistema U 820 roci kirgizi ogolosili svogo pravitelya Azho kaganom i pochali provedennya vijskovih operacij proti ujguriv U 840 roci kirgizka armiya na choli iz kaganom Solagayem zdolala vijsko Ujgurskogo kaganatu u bitvi pri richci Orhon j zgodom zahopila ujgursku stavku vnaslidok chogo utvorili svoyu derzhavu pozbavlenu supernikiv Tak utvorivsya Velikij Kirgizkij kaganat Nezabarom kirgizi zdijsnili pohid dijshovshi do Zhovtogo morya v rezultati chogo yenisejskim kirgizam pidkorilisya narodi suchasnoyi Mongoliyi ta zahidnoyi Manchzhuriyi altajski narodi Potim zavdano porazki oguzam Nezabarom kirgizi priyednali do svoyih volodin derzhavi suchasnogo Shidnogo Turkestanu zokrema Kucha Kashgar dijshli do Tyan Shanya U 843 roci vidpravleno posolstvo do dinastiyi Tan Okremi vcheni vislovlyuvali dumku pro te sho z periodom Kirgizkogo kaganatu pov yazano skladannya kirgizkogo eposu Manas zokrema jdetsya pro pohid 841 842 rokiv kirgizkogo vijskovika sanguna na kshtalt generala Alp Sol Tepeka proti ujguriv Shidnogo Turkestanu a samogo vijskovika vvazhayut prototipom geroya Manasa Kordoni kaganata rozshirilisya do verhiv yiv Amura na shodi i shidnih shiliv Tyan Shanyu na zahodi Kirgizkij kaganat ob yednav pid svoyeyu vladoyu Priob ye Altaj Shidnij Kazahstan Tivu Mongoliyu Zabajkallya Rozkvit Kirgizkogo kaganatu trivav nedovgo Pidkoreni ujguri postijno turbuvali pivdenni kordoni derzhavi na zahodi zagrozu kirgizam stanovili kimaki U 890 h rokah pochinayetsya rozpad kaganatu vnaslidok povstannya plem yanogo soyuzu zubu Zgodom posililisya konflikti kidanyami yaki u 907 roci utvorili derzhavu Lyao Velikim udarom po kirgizkij ekonomici ta vijskovij potuzi stala stepova posuha Zreshtoyu kirgizi viyavilisya ne v zmozi kontrolyuvati vsyu teritoriyu svoyeyi velicheznoyi imperiyi U 920 ti roki pochalisya mizhusobni vijni yaki pidirvali vnutrishnij ustrij kirgizkogo kaganatu Ce prizvelo do togo sho do kincya H st kirgizi polishili usi ranishe zavojovani zemli Kirgizka derzhava rozpalasya na okremi knyazivstva yaki u 1209 roci buli pidkoreni mongolskimi vijskami Chingishana Pam yatna moneta Kirgizstana Velikij Kirgizkij kaganat Nashadkami Kirgizkogo kaganatu vvazhayut sebe suchasna Respublika Kirgizstan Bashkortostan Kazahstan ta Respublika Hakasiya Rosijskoyi Federaciyi Derzhavna organizaciyaKaganat yavlyav soboyu skladne etnopolitichne ob yednannya sho vklyuchalo titulne elitarne naselennya vlasne yenisejskih kirgiziv i rizni pidlegli grupi kishtimiv chuzhinciv Organizaciya vidpovidala vijskovij organizacij Vijskoviki vvazhalisya golovnimi u derzhavi Osnovnimi posadami buli begi beki tarhani tutuki ta dzhargani Vikoristali sogdijsku ta aramejsku pisemnist dlya stvorennya vlasnoyi pisemnosti sho bula runopodibnoyu Vidoma v nauci yak orhonska Kirgizi koristuvalisya odniyeyu z riznovidiv ciyeyi pismennosti yenisejskoyu ArmiyaKirgizi mali veliku armiyu 100 000 voyiniv i potuzhnu kinnotu Podilyalasya na vazhku ta legku kinnotu Osnovu vazhkoyi kavaleriyi skladali alipi Na choli vijska stoyali sanguni Mala velikij dosvid spochatku u protistoyanni z tyurkami potim ujgurami Zreshtoyu kinnota zdijsnyuvala pohodi do Kashgariyi ta Minusijnskoyi ulogovini Spochatku dlya uchasti u vijskovih diyah kishtimiv spochatku ne doluchali ale u 830 h rokah kirgizka armiya stala riznopleminnoyu Yak i u vsogo serednovichnogo naselennya Pivdennogo Sibiru luki yenisejskih kirgiziv buli skladeni z dekilkoh chastin zgodom kirgizi yih polipshili Rozmiri lukiv zi spushenoyu tyativoyu kolivalisya vid 120 do 140 sm Derzhaki stril robilisya z berezi i zlegka zvuzhuvalisya do vushka v proriz yakogo z legkim oporom vhodila tyativa Operennya kirgizkih stril bulo ovalnoyi abo podovzheno trikutnoyi formi U komplekt zahisnogo ozbroyennya kirgiziv vhodili naruchi dlya zahistu ruki vid kisti do liktya ponozhi dlya zahistu nogi vid kolina do stupni nagrudniki dlya zahistu grudej i oplichchya Kirgizki panciri skladalisya z zaliznih plastin skriplenih mizh soboyu po lamellyarnim principom EkonomikaBulo rozvineno virobnictvo zbroyi yakistyu yakoyi yenisejski kirgizi uslavilisya na vsyu Centralnu Aziyu Takozh zajmalisya polyuvannyam vidilkoyu hutra Zajmalisya takozh vidginnim skotarstvom rozvodyachi ovec verblyudiv i konej Kirgizki zolotih sprav majstri stvorili svij osoblivij stil Yihni virobi forma yakih v cilomu vidpovidala stepovij modi vidriznyalisya bagatim i vigadlivim roslinnim ornamentom Pro stupin osilosti yenisejskih kirgiziv v nauci ne isnuye yedinoyi dumki Tim ne mensh same zemlerobski navichki i shilnist do osilih poselen prizveli do stvorennya kirgizkogo derzhavnogo ob yednannya Viroshuvalisya riznomanitni zemlerobski kulturi pshenicya proso yachmin konoplyane nasinnya plodovi dereva oves i zhito Zerno peremelyuvali ruchnimi mlinami Buli nalagodzheni torgovelni stosunki z ujgurskimi derzhavami v Turhani j Gansu dinastiyeyu Tan Tibetom sogdijskimi volodaryami karavani kirgizkih kupciv dohodili do richki Itil suchasna Volga Eksportuvali v susidni krayini svoyih chistoporodnih konej i privorotne travu U toj zhe chas kirgizki kupci privozili z inshih krayin shovk porcelyanu glechiki dzerkala Viruvannya tradiciyi ta zvichayiSluzhinnya derzhavi yake vvazhalosya bozhestvennim j vidpovidno kaganu Pravitel nosiv titul kagana Pravlyache podruzhzhya shanuvalasya narodom yak zemne uosoblennya bozhestvennoyi pari Tengri Nebo i Umaj Tila pomerlih voyakiv spalyuvali Razom z tilami klali vijskovu amuniciyu i pohoronnij inventar Rozpecheni v pohoronnih bagattyah klinki navmisno psuvali zgortali v kilce abo zginali navpil Tak borolisya zi shkidlivoyu magiyeyu nebizhchika ta vidpravlyali predmeti v inshij svit de zgidno viruvan yenisejskih kirgiziv vse bulo navpaki cile zlamanim a zlamane cilim Div takozhYenisejski kirgiziDzherelaButanaev V Ya Hudyakov Yu S Istoriya enisejskih kyrgyzov Abakan 2000 Kirgizkij kaganat