Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кле бань село в Україні у Тульчинській міській громаді Тульчинського району Вінницької області Розташоване на річці Сіль

Клебань

Клебань

Кле́бань — село в Україні, у Тульчинській міській громаді Тульчинського району Вінницької області. Розташоване на річці Сільниця. Населення становить 2172 осіб. Селом проходить автошлях Т 0237, що з'єднує міста Тульчин та Ладижин.

село Клебань
image
Країна image Україна
Область Вінницька область
Район Тульчинський
Громада Тульчинська міська громада
Облікова картка Клебань 
Основні дані
Засноване 1606
Населення 2172
Площа 5,89 км²
Густота населення 368,76 осіб/км²
Поштовий індекс 23660
Телефонний код +380 4335
Географічні дані
Географічні координати 48°39′43″ пн. ш. 29°01′02″ сх. д. / 48.66194° пн. ш. 29.01722° сх. д. / 48.66194; 29.01722Координати: 48°39′43″ пн. ш. 29°01′02″ сх. д. / 48.66194° пн. ш. 29.01722° сх. д. / 48.66194; 29.01722
Середня висота
над рівнем моря 		200 м
Водойми р. Сільниця
Місцева влада
Адреса ради 23660, с. Клебань, вул. Соборна, 15
Карта
image
image
Клебань
image
image
Клебань
Мапа

image Клебань у Вікісховищі

Географія

image
Святкування Великодня (2012 рік)

Село Клебань розташоване у східній частині Тульчинського району, де збігаються річки Сільниця та Кільчівка — притоки Південного Бугу. Місцевість, у якій розташоване село, низовинна, порівняно піщана, багата водою. В глибині ґрунту добуваються біла глина, кварцовий пісок, а на березі річки Сільниця — сірий граніт із сріблястим відтінком. В центрі села — став, площею 133 га. Нижче ставу, у північній стороні села, у Сільницю впадає річка Іцька. Село розташоване між містами Тульчин та Ладижин.

Історія

Деякі факти, зокрема рештки оборонного валу, свідчать про те, що перші поселення на території нинішньої Клебані були уже за часів Київської Русі. Одна з версій походження назви села — від назви шапки в Галиччині — клебаня.

Село за різними версіями, протягом своєї історії мало різні назви: Гусаків, Славгород, Касногора або Красна Гора. Нинішню назву поселення отримало в першій чверті XVII ст. за часів польського панування і походить вона від слова «клебан», тобто «парафіянський священик».

Перші відомі історичні документи про село датуються 1606 роком. Їх подає у своїй книзі пол. Жърудна дзейове («Історичні джерела»), Т. XX, с. 112, польський історик А. Яблоновський. Першим відомим власником села був Юзеф Каліновський.

Після приєднання українських земель до Росії в 1654 році уряд Польщі не міг примиритися з таким станом речей і в 1655 р. з допомогою кримських татар польська шляхта відновила своє панування на Брацлавщині. Поляки намагаються відновити своє панування, що викликає хвилю народних повстань протягом цілого століття.

На початку XIX ст. на південний схід від Бегасівки було збудовано навчальний бастіон. Сюди під час військових маневрів приїжджав російський цар Олександр I.

Оскільки в селі знаходився навчальний батальйон Другої російської армії, яким керував декабрист підполковник П. В. Абрамов, тульчинські декабристи нерідко відвідували Клебань. Є припущення істориків, що саме на території села було заховано один з примірників «Руської правди» П. Пестеля.

У 1840 р. населення Клебані становило 3690 чоловік. В 1849 р. Мечислав Потоцький розкріпачив своїх селян, відпустивши їх на оброк за невелику плату із десятини. Селянська реформа 1861 р. не полегшила становище селян. Десятки бідняцьких сімей починають переселятися на окраїни Подільської губернії.

У 1884 р. переселенці з Клебані заснували село Волярки біля м. Окни (нині Одеська область).

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Клебанської волості Брацлавського повіту Подільської губернії, мешкало 2900 осіб, налічувалось 451 дворове господарство, існували православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини.

1892 в селі існувало 670 дворових господарств, проживало 3307 мешканців.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3863 осіб (1881 чоловічої статі та 1982 — жіночої), з яких 3795 — православної віри.

У XIX ст. в Клебані була сільська школа, реорганізована в однокласне народне училище, фельдшерський пункт, народна чайна і читальня, земська пошта, волосна управа, сільський банк, водяний млин.

Події перевороту 1917 року великих заворушень у селі не викликали.

За період Визвольних змагань через село проходили більшовики, австро-угорці, німці, поляки, армія УНР, загони отаманів Лиха, Волинця та ін., війська Денікіна.

Радянська окупація була встановлена 16 червня 1920 р. Восени 1927 р. було створено ТСОЗ «Воля». 1929 р. був створений колгосп ім. Леніна.

Голодомор 1932-33 рр. забрав життя сотень селян. Терор 30-х років також торкнувся багатьох сімей села.

З 1934 по 1944 р. в місцевій школі працював всесвітньо відомий фольклорист, збирач українських народних пісень Г. Т. Танцюра.

У 1936 р. збудовано Будинок культури. Будівельний матеріал взяли із розібраної в 1934 р. церкви. З нього збудували також декілька корівників.

1 травня 1941 р. дала перший струм Клебанська електростанція, потужністю 40 кВт/год.

В 1941 році на фронти німецько-радянської війни було мобілізовано більше тисячі клебанян. Вони отримали численні нагороди. Зокрема 16 бійців стали кавалерами ордена Червоної Зірки. 421 солдат не повернувся до рідного села із фронту.

5 липня 1941 р. у село увійшли нацистські окупанти, а незабаром їх змінили румунські сателіти.

14 березня 1944 р. частини 35-го гвардійського корпусу Радянської Армії, III повітряно-десантної Уманської дивізії 27-ї армії II Українського фронту під командуванням І. М. Конєва звільнили Клебань. В день відступу озлоблені нацисти закатували колгоспника Антона Григоровича Пасічника.

image
Церква в селі

У повоєнний період на території Клебані діяло 4 колгоспи, які в 1950 році об'єдналися в один під назвою «Перше травня». З 1959 по 1983 р. його очолював В. О. Качуровський. За цей час зросла культура сільськогосподарського виробництва, забезпечення технікою, збільшилася урожайність, покращились результати тваринницької галузі. Це дало змогу більше уваги приділити соціальному розвитку села. Було збудовано нову школу, млин, Будинок тваринника, реконструйовано Будинок культури, дитячий садок, дільничу лікарню, ферми та ін. Але найбільшим багатством були люди, які за своєю самовідданою працею були нагороджені орденами та медалями.

Архітектурних пам'яток, крім приміщення, у якому заходиться дитячий садок, у селі не збереглося. За історичними даними в 1709 р. в Клебані була збудована церква в ім'я Покрови Пресвятої Богородиці, яка проіснувала до 1840 р. В 1858 р. приступили до будівництва нової церкви в Клебані, яка майже наприкінці будівництва внаслідок поганої майстерності завалилася. Натомість було побудовано нову цегляну п'ятикупольну церкву, яка діяла до 1936 року, поки не була зруйнована радянською владою.

В 1991 р. розпочалося будівництво нового храму в Клебані. Проект не замовляли у професійних архітекторів, його зробив народний умілець Глушко Г. Д. Нову церкву було відкрито в 1996 році.

У 2006 р. відзначено 400-річчя села.

Відомі люди

В поселенні народились:

Пам'ятки

  • На північній околиці села знаходиться об'єкт природно-заповідного фонду - ботанічний заказник місцевого значення Урочище Дзерівка
  • У долині р. Сільниця в напрямку села Федьківка знаходиться ландшафтний заказник місцевого значення Урочище Федьківське.

Галерея

  • image
    В'їзний знак
  • image
    Будинок культури
  • image
    Алея Слави
  • image
    Центральна вулиця
  • image
    Зупинка в центрі села
  • image
    Ставок
  • image
    Школа

.

Див. також

Примітки

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Гульдманъ В. Населенные мѣста Подольской губерніи: Алфавитный перечень населенныхъ мѣстъ губерніи с указаніемъ нѣкоторыхъ справочных о нихъ свѣдѣній / Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1893. — С. 202.(рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-162. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

Джерела

  • СЕЛО КЛЕБАНЬ. Матеріали: А. А. Вовкобрун, К. В. Кучеренко, М. К. Лисий, Л. Ф. Мензул, В. А. Святелик, М. Т. Ходак, В. В. Семенюк[недоступне посилання з квітня 2019]

Література

  • Клеба́нь // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.658

Посилання

  • Погода в селі Клебань [ 20 Грудня 2011 у Wayback Machine.]
  • Відео про Клебань

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kle ban selo v Ukrayini u Tulchinskij miskij gromadi Tulchinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Roztashovane na richci Silnicya Naselennya stanovit 2172 osib Selom prohodit avtoshlyah T 0237 sho z yednuye mista Tulchin ta Ladizhin selo Kleban Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Tulchinskij Gromada Tulchinska miska gromada Oblikova kartka Kleban Osnovni dani Zasnovane 1606 Naselennya 2172 Plosha 5 89 km Gustota naselennya 368 76 osib km Poshtovij indeks 23660 Telefonnij kod 380 4335 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 39 43 pn sh 29 01 02 sh d 48 66194 pn sh 29 01722 sh d 48 66194 29 01722 Koordinati 48 39 43 pn sh 29 01 02 sh d 48 66194 pn sh 29 01722 sh d 48 66194 29 01722 Serednya visota nad rivnem morya 200 m Vodojmi r Silnicya Misceva vlada Adresa radi 23660 s Kleban vul Soborna 15 Karta Kleban Kleban Mapa Kleban u VikishovishiGeografiyaSvyatkuvannya Velikodnya 2012 rik Selo Kleban roztashovane u shidnij chastini Tulchinskogo rajonu de zbigayutsya richki Silnicya ta Kilchivka pritoki Pivdennogo Bugu Miscevist u yakij roztashovane selo nizovinna porivnyano pishana bagata vodoyu V glibini gruntu dobuvayutsya bila glina kvarcovij pisok a na berezi richki Silnicya sirij granit iz sriblyastim vidtinkom V centri sela stav plosheyu 133 ga Nizhche stavu u pivnichnij storoni sela u Silnicyu vpadaye richka Icka Selo roztashovane mizh mistami Tulchin ta Ladizhin IstoriyaDeyaki fakti zokrema reshtki oboronnogo valu svidchat pro te sho pershi poselennya na teritoriyi ninishnoyi Klebani buli uzhe za chasiv Kiyivskoyi Rusi Odna z versij pohodzhennya nazvi sela vid nazvi shapki v Galichchini klebanya Selo za riznimi versiyami protyagom svoyeyi istoriyi malo rizni nazvi Gusakiv Slavgorod Kasnogora abo Krasna Gora Ninishnyu nazvu poselennya otrimalo v pershij chverti XVII st za chasiv polskogo panuvannya i pohodit vona vid slova kleban tobto parafiyanskij svyashenik Pershi vidomi istorichni dokumenti pro selo datuyutsya 1606 rokom Yih podaye u svoyij knizi pol Zhrudna dzejove Istorichni dzherela T XX s 112 polskij istorik A Yablonovskij Pershim vidomim vlasnikom sela buv Yuzef Kalinovskij Pislya priyednannya ukrayinskih zemel do Rosiyi v 1654 roci uryad Polshi ne mig primiritisya z takim stanom rechej i v 1655 r z dopomogoyu krimskih tatar polska shlyahta vidnovila svoye panuvannya na Braclavshini Polyaki namagayutsya vidnoviti svoye panuvannya sho viklikaye hvilyu narodnih povstan protyagom cilogo stolittya Na pochatku XIX st na pivdennij shid vid Begasivki bulo zbudovano navchalnij bastion Syudi pid chas vijskovih manevriv priyizhdzhav rosijskij car Oleksandr I Oskilki v seli znahodivsya navchalnij bataljon Drugoyi rosijskoyi armiyi yakim keruvav dekabrist pidpolkovnik P V Abramov tulchinski dekabristi neridko vidviduvali Kleban Ye pripushennya istorikiv sho same na teritoriyi sela bulo zahovano odin z primirnikiv Ruskoyi pravdi P Pestelya U 1840 r naselennya Klebani stanovilo 3690 cholovik V 1849 r Mechislav Potockij rozkripachiv svoyih selyan vidpustivshi yih na obrok za neveliku platu iz desyatini Selyanska reforma 1861 r ne polegshila stanovishe selyan Desyatki bidnyackih simej pochinayut pereselyatisya na okrayini Podilskoyi guberniyi U 1884 r pereselenci z Klebani zasnuvali selo Volyarki bilya m Okni nini Odeska oblast Stanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu seli centri Klebanskoyi volosti Braclavskogo povitu Podilskoyi guberniyi meshkalo 2900 osib nalichuvalos 451 dvorove gospodarstvo isnuvali pravoslavna cerkva shkola postoyalij budinok 2 vodyanih mlini 1892 v seli isnuvalo 670 dvorovih gospodarstv prozhivalo 3307 meshkanciv Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 3863 osib 1881 cholovichoyi stati ta 1982 zhinochoyi z yakih 3795 pravoslavnoyi viri U XIX st v Klebani bula silska shkola reorganizovana v odnoklasne narodne uchilishe feldsherskij punkt narodna chajna i chitalnya zemska poshta volosna uprava silskij bank vodyanij mlin Podiyi perevorotu 1917 roku velikih zavorushen u seli ne viklikali Za period Vizvolnih zmagan cherez selo prohodili bilshoviki avstro ugorci nimci polyaki armiya UNR zagoni otamaniv Liha Volincya ta in vijska Denikina Radyanska okupaciya bula vstanovlena 16 chervnya 1920 r Voseni 1927 r bulo stvoreno TSOZ Volya 1929 r buv stvorenij kolgosp im Lenina Golodomor 1932 33 rr zabrav zhittya soten selyan Teror 30 h rokiv takozh torknuvsya bagatoh simej sela Z 1934 po 1944 r v miscevij shkoli pracyuvav vsesvitno vidomij folklorist zbirach ukrayinskih narodnih pisen G T Tancyura U 1936 r zbudovano Budinok kulturi Budivelnij material vzyali iz rozibranoyi v 1934 r cerkvi Z nogo zbuduvali takozh dekilka korivnikiv 1 travnya 1941 r dala pershij strum Klebanska elektrostanciya potuzhnistyu 40 kVt god V 1941 roci na fronti nimecko radyanskoyi vijni bulo mobilizovano bilshe tisyachi klebanyan Voni otrimali chislenni nagorodi Zokrema 16 bijciv stali kavalerami ordena Chervonoyi Zirki 421 soldat ne povernuvsya do ridnogo sela iz frontu 5 lipnya 1941 r u selo uvijshli nacistski okupanti a nezabarom yih zminili rumunski sateliti 14 bereznya 1944 r chastini 35 go gvardijskogo korpusu Radyanskoyi Armiyi III povitryano desantnoyi Umanskoyi diviziyi 27 yi armiyi II Ukrayinskogo frontu pid komanduvannyam I M Konyeva zvilnili Kleban V den vidstupu ozlobleni nacisti zakatuvali kolgospnika Antona Grigorovicha Pasichnika Cerkva v seli U povoyennij period na teritoriyi Klebani diyalo 4 kolgospi yaki v 1950 roci ob yednalisya v odin pid nazvoyu Pershe travnya Z 1959 po 1983 r jogo ocholyuvav V O Kachurovskij Za cej chas zrosla kultura silskogospodarskogo virobnictva zabezpechennya tehnikoyu zbilshilasya urozhajnist pokrashilis rezultati tvarinnickoyi galuzi Ce dalo zmogu bilshe uvagi pridiliti socialnomu rozvitku sela Bulo zbudovano novu shkolu mlin Budinok tvarinnika rekonstrujovano Budinok kulturi dityachij sadok dilnichu likarnyu fermi ta in Ale najbilshim bagatstvom buli lyudi yaki za svoyeyu samoviddanoyu praceyu buli nagorodzheni ordenami ta medalyami Arhitekturnih pam yatok krim primishennya u yakomu zahoditsya dityachij sadok u seli ne zbereglosya Za istorichnimi danimi v 1709 r v Klebani bula zbudovana cerkva v im ya Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici yaka proisnuvala do 1840 r V 1858 r pristupili do budivnictva novoyi cerkvi v Klebani yaka majzhe naprikinci budivnictva vnaslidok poganoyi majsternosti zavalilasya Natomist bulo pobudovano novu ceglyanu p yatikupolnu cerkvu yaka diyala do 1936 roku poki ne bula zrujnovana radyanskoyu vladoyu V 1991 r rozpochalosya budivnictvo novogo hramu v Klebani Proekt ne zamovlyali u profesijnih arhitektoriv jogo zrobiv narodnij umilec Glushko G D Novu cerkvu bulo vidkrito v 1996 roci U 2006 r vidznacheno 400 richchya sela Vidomi lyudiV poselenni narodilis Dovgan Mihajlo Vasilovich ukrayinskij zhivopisec Dovgan Sergij Mihajlovich ukrayinskij zhivopisec Grigurko Lyubov Vasilivna 1971 radyanska i ukrayinska sportsmenka i trener Kostyuk Anatolij Nikiforovich kandidat medichnih nauk Zasluzhenij likar Ukrayini avtor polifunkcionalnih zovnishnih fiksatoriv zaviduvach viddilu eksperimentalnogo virobnictva Institutu travmatologiyi ta ortopediyi Akademiyi medichnih nauk Ukrayini vinahidnik Aparatu Kostyuka Pam yatkiNa pivnichnij okolici sela znahoditsya ob yekt prirodno zapovidnogo fondu botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Urochishe Dzerivka U dolini r Silnicya v napryamku sela Fedkivka znahoditsya landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Urochishe Fedkivske GalereyaV yiznij znak Budinok kulturi Aleya Slavi Centralna vulicya Zupinka v centri sela Stavok Shkola Div takozhKlebanska silska radaPrimitkiVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Guldman V Naselennye mѣsta Podolskoj gubernii Alfavitnyj perechen naselennyh mѣst gubernii s ukazaniem nѣkotoryh spravochnyh o nih svѣdѣnij Izdanie Podolskago gubernskago statisticheskago komiteta Kamenec Podolskij Tipografiya Podolskago gubernskago pravleniya 1893 S 202 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 162 X 270 120 s ros doref DzherelaSELO KLEBAN Materiali A A Vovkobrun K V Kucherenko M K Lisij L F Menzul V A Svyatelik M T Hodak V V Semenyuk nedostupne posilannya z kvitnya 2019 LiteraturaKleba n Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 658PosilannyaPogoda v seli Kleban 20 Grudnya 2011 u Wayback Machine Video pro Kleban

Дата публікації:
Топ