Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Анна А нна Саво йська 1306 1365 візантійська імператриця регентка Анна Сав

Анна Савойська

Анна Савойська
У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Анна.

А́нна Саво́йська (1306—1365) — візантійська імператриця, регентка.

Анна Савойська
image
Ім'я при народженніітал. Giovanna
Народилася1306[1]
Померла1365
Салоніки, Візантійська імперія, Кіпр, Акротирі і Декелія, Велика Британія
Країнаimage Візантійська імперія
Діяльністьполітична діячка, суверен
Посадаd і регент
Конфесіякатолицька церква і православ'я
РідПалеологи
БатькоАмадей V
Матиd
Брати, сестриd, d, d, d, d, d, Аймон (граф Савойський) і Едуард (граф Савойський)
У шлюбі зАндронік III Палеолог
ДітиІоанн V Палеолог, d, d[3] і d
image

Життєпис

Походила з Савойської династії. Донька Амадея V, графа Савойї, та Марії Брабантської. Народилася у 1306 році, отримавши ім'я Джованна. У 1323 році втратила батька, опинившись під опікою брата Едуарда I. У цей час посилюються дипломатичні контакти між Савойським графством і Візантією з метою підтримки Палеологів у маркізаті Монферрат. У 1326 році Джованна була видана заміж за візантійського співімператора Андроніка III, прийняла православ'я, змінивши ім'я на Анна.

Мешкала певний час з чоловіком в Адріанополі. У 1328 році Андронік III повалив свого діда—імператора Андроніка II й став одноосібним володарем Візантії. Весь час правління намагалася впливати на політичні рішення, підтримуючи прозахідну політику.

У 1341 році після смерті Андроніка III була оголошена регенткою при малолітньому синові-імператорові Іоанні V. Проте за заповітом імператора цивільну адміністрацію очолив Іоанн Кантакузин. Між імператрицею та Контакузином майже з самого початку виник конфлікт. Імператриця запідозрила його в змові — маєтки регента було конфісковано, його друзі та близькі опинилися у в'язниці, а він, оголошений зрадником, уникнув небезпеки, заховавшись у своєму рідному місті Дідімотіка. Там, 26 жовтня 1341, прихильники проголосили Іоанна Кантакузина імператором. Почалася війна, що тривала шість років. Анна Савойська опиралася на партію зилотів на чолі з Олексієм Апокавком. Союзником регентки стала Болгарія, а Кантакузина — Сербія. У 1343 році регентка спрямувала посланців до папи римського Климента VI щодо згоди на унію між католицькою і православною церквою. Також Анна намагалася отримати підтримку Венеції. Тоді Кантакузин отримав допомогу від Орхана I, бея Османської держави, та Умуру, бея Айдина. Зрештою Анна Савойська і Олексій Апокавк зазнали поразки. У відповідь Анна найняла турків з бейліка Сарухан, але ті спустошили Фракію та околиці Константинополя, не забажавши воювати з Кантакузиним. Скориставшись з цього, генуезці захопили Хіос, а спроби їх відбити спричинили конфлікт з Генуезькою республікою. 1347 року Іоанн Кантакузин увійшов до Константинополя, де його змушено визнали співправителем неповнолітнього імператора Іоанна V Палеолога та одночасно його регентом.

Після втрати влади Анна Савойська деякий час мешкала в Константинополі, але у 1351 році перебралася до Фессалонік, де мала власний двір і скарбницю. Згодом прийняла чернецтво під ім'ям Анастасія. Померла в монастирі 1356 року. Перепохована в Константинополі.

Родина

Чоловік — Андронік III Палеолог, візантійський імператор.

Діти:

Примітки

  1. Sapere.it — De Agostini Editore, 2001.
    d:Track:Q63346450d:Track:Q2521786
  2. Амедей // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 83–84.
    d:Track:Q21282453d:Track:Q4532135d:Track:Q656d:Track:Q47519383
  3. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326

Джерела

  • Alexios G. Savvides, Benjamin Hendrickx (Hrsg.): Encyclopaedic Prosopographical Lexicon of Byzantine History and Civilization. Bd. 1: Aaron — Azarethes. Brepols Publishers, Turnhout 2007, , стор. 280—281
  • Ducas, Historia turco-bizantina 1341—1462, a cura di Michele Puglia, 2008, il Cerchio, Rimini,
  • Elisabeth Malamut, " Jeanne-Anne, princesse de Savoie et impératrice de Byzance ", dans Elisabeth Malamut et Andreas Nicolaïdes, éd., Impératrices, princesses, aristocrates et saintes souveraines: De l'Orient chrétien et musulman au Moyen Âge et au début des temps modernes, Aix-en-Provence, Presses universitaires de Provence, 2014, стор. 85-118

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Anna A nna Savo jska 1306 1365 vizantijska imperatricya regentka Anna SavojskaIm ya pri narodzhenniital GiovannaNarodilasya1306 1 Pomerla1365 Saloniki Vizantijska imperiya Kipr Akrotiri i Dekeliya Velika BritaniyaKrayina Vizantijska imperiyaDiyalnistpolitichna diyachka suverenPosadad i regentKonfesiyakatolicka cerkva i pravoslav yaRidPaleologiBatkoAmadej VMatidBrati sestrid d d d d d Ajmon graf Savojskij i Eduard graf Savojskij U shlyubi zAndronik III PaleologDitiIoann V Paleolog d d 3 i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodila z Savojskoyi dinastiyi Donka Amadeya V grafa Savojyi ta Mariyi Brabantskoyi Narodilasya u 1306 roci otrimavshi im ya Dzhovanna U 1323 roci vtratila batka opinivshis pid opikoyu brata Eduarda I U cej chas posilyuyutsya diplomatichni kontakti mizh Savojskim grafstvom i Vizantiyeyu z metoyu pidtrimki Paleologiv u markizati Monferrat U 1326 roci Dzhovanna bula vidana zamizh za vizantijskogo spivimperatora Andronika III prijnyala pravoslav ya zminivshi im ya na Anna Meshkala pevnij chas z cholovikom v Adrianopoli U 1328 roci Andronik III povaliv svogo dida imperatora Andronika II j stav odnoosibnim volodarem Vizantiyi Ves chas pravlinnya namagalasya vplivati na politichni rishennya pidtrimuyuchi prozahidnu politiku U 1341 roci pislya smerti Andronika III bula ogoloshena regentkoyu pri malolitnomu sinovi imperatorovi Ioanni V Prote za zapovitom imperatora civilnu administraciyu ocholiv Ioann Kantakuzin Mizh imperatriceyu ta Kontakuzinom majzhe z samogo pochatku vinik konflikt Imperatricya zapidozrila jogo v zmovi mayetki regenta bulo konfiskovano jogo druzi ta blizki opinilisya u v yaznici a vin ogoloshenij zradnikom uniknuv nebezpeki zahovavshis u svoyemu ridnomu misti Didimotika Tam 26 zhovtnya 1341 prihilniki progolosili Ioanna Kantakuzina imperatorom Pochalasya vijna sho trivala shist rokiv Anna Savojska opiralasya na partiyu zilotiv na choli z Oleksiyem Apokavkom Soyuznikom regentki stala Bolgariya a Kantakuzina Serbiya U 1343 roci regentka spryamuvala poslanciv do papi rimskogo Klimenta VI shodo zgodi na uniyu mizh katolickoyu i pravoslavnoyu cerkvoyu Takozh Anna namagalasya otrimati pidtrimku Veneciyi Todi Kantakuzin otrimav dopomogu vid Orhana I beya Osmanskoyi derzhavi ta Umuru beya Ajdina Zreshtoyu Anna Savojska i Oleksij Apokavk zaznali porazki U vidpovid Anna najnyala turkiv z bejlika Saruhan ale ti spustoshili Frakiyu ta okolici Konstantinopolya ne zabazhavshi voyuvati z Kantakuzinim Skoristavshis z cogo genuezci zahopili Hios a sprobi yih vidbiti sprichinili konflikt z Genuezkoyu respublikoyu 1347 roku Ioann Kantakuzin uvijshov do Konstantinopolya de jogo zmusheno viznali spivpravitelem nepovnolitnogo imperatora Ioanna V Paleologa ta odnochasno jogo regentom Pislya vtrati vladi Anna Savojska deyakij chas meshkala v Konstantinopoli ale u 1351 roci perebralasya do Fessalonik de mala vlasnij dvir i skarbnicyu Zgodom prijnyala chernectvo pid im yam Anastasiya Pomerla v monastiri 1356 roku Perepohovana v Konstantinopoli RodinaCholovik Andronik III Paleolog vizantijskij imperator Diti Mariya Irina 1327 pislya 1356 druzhina Mihajla Asena IV spivcarya Bolgariyi Ioann 1332 1391 imperator Mihajlo 1337 pislya 1370 despot Irina Mariya 1384 d n druzhina Franchesko I Gattiluzio z genuezkogo rodu senjoriv Lesbosa Gattiluzio PrimitkiSapere it De Agostini Editore 2001 d Track Q63346450d Track Q2521786 Amedej Enciklopedicheskij leksikon SPb 1835 T 2 S 83 84 d Track Q21282453d Track Q4532135d Track Q656d Track Q47519383 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326DzherelaAlexios G Savvides Benjamin Hendrickx Hrsg Encyclopaedic Prosopographical Lexicon of Byzantine History and Civilization Bd 1 Aaron Azarethes Brepols Publishers Turnhout 2007 ISBN 978 2 503 52303 3 stor 280 281 Ducas Historia turco bizantina 1341 1462 a cura di Michele Puglia 2008 il Cerchio Rimini ISBN 88 8474 164 5 Elisabeth Malamut Jeanne Anne princesse de Savoie et imperatrice de Byzance dans Elisabeth Malamut et Andreas Nicolaides ed Imperatrices princesses aristocrates et saintes souveraines De l Orient chretien et musulman au Moyen Age et au debut des temps modernes Aix en Provence Presses universitaires de Provence 2014 stor 85 118

Дата публікації:
Топ