Чика́зький метрополіте́н (англ. Chicago 'L', від elevated) — система ліній метрополітену у Чикаго та околицях (частина Чикаголенду). Третій за завантаженістю метрополітен у США (після Нью-Йоркського і Вашингтонського). Найстарша частина системи була побудована 1892 року, тому Чиказький метрополітен є другим за віком метрополітеном США після Нью-Йоркського, першу нині діючу ділянку якого було побудовано 1885 року.
Chicago 'L' | |||
---|---|---|---|
англ. Chicago "L" | |||
Опис | |||
Країна | США | ||
Місто | Чикаго та передмістя | ||
Дата відкриття | 1 жовтня 1947 року | ||
Щоденний пасажиропотік | 726 459 (в середньому за робочий день, 2013) | ||
Річний пасажиропотік | 229,12 млн (2013) | ||
Сайт | transitchicago.com | ||
Власник | d | ||
Оператор | d | ||
Маршрутна мережа | |||
Кількість ліній | 8 | ||
Кількість станцій | 145 | ||
Довжина мережі | 171 км | ||
Основні типи рухомого складу | d | ||
Ширина колії | європейська колія | ||
Електрифікація | d | ||
| |||
Chicago 'L' у Вікісховищі |
Історія
До кінця XIX століття американське місто Чикаго перетворилося на найбільший в світі транспортний вузол — в ньому сходилися більше 20 залізничних ліній, а на озері Мічиган безперебійно працював великий порт з численними пристанями.
Тому, коли за допомогою ломового візництва вантажі між різними пунктами перевозити стало вже неможливо, ініціативу щодо вирішення транспортної проблеми взяли на себе власники винних складів. Вони створили акціонерне товариство і, вивчивши світовий досвід будівництва у той час ще нечисленних метрополітенів, приступили до облаштування чиказької підземки. Оголосивши домовласникам, які були проти такої ідеї, що для їхньої ж користі необхідна прокладка галерей для телефонного та телеграфного зв'язку, Товариство провело більше 70 км підземних ліній. Шляхи, закладені на глибину 8 м, мали по три рейки, ширина колії дорівнювала 60 см. Дорога обслуговувалася електровозами потужністю 75 кінських сил і вагонами типу «combination car» зі складовими бортами.
6 червня 1892 року в Чикаго був пущений в дію пасажирський метрополітен, побудований відкритим способом на сталевих естакадах. Перший пущений потяг, що проходив по частині сьогоднішньої Зеленої лінії, за 14 хвилин перевіз чотири дерев'яні вагони з 27 чоловіками і 3 жінками. Але оскільки через швидкий розвиток автомобільного транспорту в прольотах естакад утворювалися затори, а гучний шум, створюваний поїздами, приводив до зниження цін на квартири в довколишніх будинках, 1904 року було прийнято рішення про прокладання підземних пасажирських ліній. Однак перші підземні лінії були відкриті лише в 1943 і 1951 роках. Підземні станції також будувалися з урахуванням того, що вони мають служити сховищами під час війни. Всього в місті 21 підземна станція.
Лінії
З 1993 року лінії метрополітену офіційно позначаються кольорами, хоча старі назви ліній також подекуди використовуються, зокрема, для розрізнення частин довгих гілок.
Синя лінія
Лінія пролягає з північного заходу в напрямку центру, і далі йде від центру на захід. Загальна довжина лінії — 43 км, середній пасажиропотік за робочий день — 176 120 осіб.
Станції:
- O'Hare
- Rosemont
- Cumberland
- Harlem
- Jefferson Park
- Montrose
- Irving Park
- Addison
- Belmont
- Logan Square
- California
- Western
- Damen
- Division
- Chicago
- Grand
- Clark
- Washington
- Monroe
- Jackson
- LaSalle
- Clinton
- UIC-Halsted
- Racine
- Medical Center
- Western
- Kedzie-Homan
- Pulaski
- Cicero
- Austin
- Oak Park
- Harlem
- Forest Park
Червона лінія
Червона лінія довжиною 35 км проходить з півночі (де Чикаго межує з Еванстоном) на південь через центр міста. Середній пасажиропотік за день — 234 232 осіб, що робить лінію найбільш навантаженою. На півночі лінія сполучається з жовтою та фіолетовою, які сполучають Чикаго з передмістями.
Станції:
- Howard
- Jarvis
- Morse
- Loyola
- Grandville
- Thorndale
- Bryn Mawr
- Berwyn
- Argyle
- Lawrence
- Wilson
- Sheridan
- Addison
- Belmont
- Fullerton
- North / Clybourn
- Clark / Division
- Chicago
- Grand
- Lake
- Monroe
- Jackson
- Harrison
- Roosvelt / State
- Cermak-Chinatown
- Sox 35th
- 47th street
- Garfield
- 63rd street
- 69th street
- 79th street
- 87th street
- 95th / Dan Ryan
Коричнева лінія
Лінія має більш ніж столітню історію. З 1975 року її пасажиропотік збільшився на 85 % і станом на 2013 рік становить 108 529 осіб за робочий день.
Станції:
- Kimball
- Kedzie
- Francisco
- Rockwell
- Western
- Damen
- Montrose
- Irving Park
- Addison
- Paulina
- Southport
- Wellington
- Diversey
- Armitage
- Sedgwick
- Chicago
- Merchandise Mart
- Washington
- Quincy
- LaSalle
- Library
- Adams
- Madison
- Randolph
- State
- Clark
Зелена лінія
Лінія є повністю наземною і йде з заходу до «петлі», звідки звертає на південь, де поділяється на дві окремі гілки. На цій лінії знаходяться найстаріші ділянки залізниці (з 1892 року). Загальна довжина — 30 км. Гілка, яка йде до 63-ї вулиці, раніше була довшою і пролягала до Джексон-парку, проте частину її було знесено через будівельні проблеми. Щоденний пасажиропотік за 2013 рік — 68 230.
Станції:
- Harlem
- Oak Park
- Ridgeland
- Austin
- Central
- Laramie
- Cicero
- Pulaski
- Kedzie
- California
- Ashland
- Clinton
- Clark
- State
- Randoph
- Madison
- Adams
- Roosvelt / Wabash
- 35th-Bronzeville-IIT
- Indiana
- 43rd street
- 47th street
- 51st street
- Garfield
Гілка Ешланд (Ashland Branch):
- Halsted
- Ashland / 63rd
Гілка Східної 63-ї вулиці (East 63rd Branch):
- King Dr
- Cottage Grove / East 63rd
Рожева лінія
Рожева лінія була відкрита 25 червня 2006 року і є найновішою в Чиказькому метро. Сполучає «Петлю» з містом Сісеро. Пасажиропотік у робочі дні станом на 2013 рік у середньому становив 31 572 осіб на день.
Станції:
- 54th/Cermak
- Cicero
- Kostner
- Pulaski
- Central Park
- Kedzie
- California
- Western
- Hoyne
- 18th street
- Polk
- Ashland
- Clinton
- Clark
- State
- Randolph
- Madison
- Adams
- Library
- LaSalle
- Quincy
- Washington
Помаранчева лінія
Довжина лінії — 21 км. Побудована на початку 1990-х. Сполучає центр із південним заходом, де знаходиться . Середній щоденний пасажиропотік за 2013 рік — 58 765.
Станції:
- Midway
- Pulaski
- Kedzie
- Western
- 35th / Archer
- Ashland
- Halsted
- Roosevelt / Wabash
- Library
- LaSalle
- Quincy
- Washington
- Clark
- State
- Randolph
- Madison
- Adams
Фіолетова лінія
Станції:
Звичайний маршрут:
- Linden (Вілметт)
- Central (Еванстон)
- Noyes (Еванстон)
- Foster (Еванстон)
- Davis (Еванстон)
- Dempster (Еванстон)
- Main (Еванстон)
- South Boulevard (Еванстон)
- Howard
Експрес-маршрут:
- Howard
- Belmont
- Wellington
- Diversey
- Fullerton
- Armitage
- Sedgwick
- Chicago
- Merchandise Mart
- Washington
- Quincy
- LaSalle
- Library
- Adams
- Madison
- Randolph
- State
- Clark
Жовта лінія
Сполучає Чикаго зі Скокі.
- Dempster-Skokie
- Oakton-Skokie
- Howard
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чиказький метрополітен |
- Chicago Transit Authority [ 26 лютого 2018 у Wayback Machine.] — компанія, що креує автобусами CTA та метрополітеном
- Chicago-L.org [ 23 листопада 2020 у Wayback Machine.] — неофіційний сайт
- CTA Tattler [ 6 серпня 2014 у Wayback Machine.] — блог історій про метрополітен
- ForgottenChicago.com [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — сайт про історичні станції
- Інтерактивна мапа [ 7 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Чиказький метрополітен [ 16 квітня 2015 у Wayback Machine.] на UrbanRail.net
Примітки
- . CTA. April 2011. Архів оригіналу за 19 грудня 2016. Процитовано 21 грудня 2012.
- (PDF). Chicago Transit Authority. Архів оригіналу (PDF) за 27 травня 2014. Процитовано 26 травня 2014.
- Running on the "L.". Chicago Daily Tribune. 7 червня 1892. с. 9.
- Shinnick, William (17 жовтня 1943). CHICAGO UNDERGROUND--A Subway at Last!. Chicago Daily Tribune. с. C1.
- Subway Opened by Mayor; Big Crowd Attends. Chicago Daily Tribune. 17 жовтня 1943. с. 3.
- Buck, Thomas (25 лютого 1951). New Subway to Northwest Side Opened. Chicago Daily Tribune. с. 1.
- Garfield, Graham. . Chicago-L.org. Архів оригіналу за 9 лютого 2010. Процитовано 23 лютого 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chika zkij metropolite n angl Chicago L vid elevated sistema linij metropolitenu u Chikago ta okolicyah chastina Chikagolendu Tretij za zavantazhenistyu metropoliten u SShA pislya Nyu Jorkskogo i Vashingtonskogo Najstarsha chastina sistemi bula pobudovana 1892 roku tomu Chikazkij metropoliten ye drugim za vikom metropolitenom SShA pislya Nyu Jorkskogo pershu nini diyuchu dilyanku yakogo bulo pobudovano 1885 roku Chicago L angl Chicago L OpisKrayina SShAMistoChikago ta peredmistyaData vidkrittya1 zhovtnya 1947 rokuShodennij pasazhiropotik726 459 v serednomu za robochij den 2013 Richnij pasazhiropotik229 12 mln 2013 Sajttransitchicago comVlasnikdOperatordMarshrutna merezhaKilkist linij8Kilkist stancij145Dovzhina merezhi171 kmOsnovni tipi ruhomogo skladudShirina koliyiyevropejska koliyaElektrifikaciyadShema marshrutiv Chicago L u VikishovishiIstoriyaMetro Chikago 1921 roku Do kincya XIX stolittya amerikanske misto Chikago peretvorilosya na najbilshij v sviti transportnij vuzol v nomu shodilisya bilshe 20 zaliznichnih linij a na ozeri Michigan bezperebijno pracyuvav velikij port z chislennimi pristanyami Tomu koli za dopomogoyu lomovogo viznictva vantazhi mizh riznimi punktami perevoziti stalo vzhe nemozhlivo iniciativu shodo virishennya transportnoyi problemi vzyali na sebe vlasniki vinnih skladiv Voni stvorili akcionerne tovaristvo i vivchivshi svitovij dosvid budivnictva u toj chas she nechislennih metropoliteniv pristupili do oblashtuvannya chikazkoyi pidzemki Ogolosivshi domovlasnikam yaki buli proti takoyi ideyi sho dlya yihnoyi zh koristi neobhidna prokladka galerej dlya telefonnogo ta telegrafnogo zv yazku Tovaristvo provelo bilshe 70 km pidzemnih linij Shlyahi zakladeni na glibinu 8 m mali po tri rejki shirina koliyi dorivnyuvala 60 sm Doroga obslugovuvalasya elektrovozami potuzhnistyu 75 kinskih sil i vagonami tipu combination car zi skladovimi bortami 6 chervnya 1892 roku v Chikago buv pushenij v diyu pasazhirskij metropoliten pobudovanij vidkritim sposobom na stalevih estakadah Pershij pushenij potyag sho prohodiv po chastini sogodnishnoyi Zelenoyi liniyi za 14 hvilin pereviz chotiri derev yani vagoni z 27 cholovikami i 3 zhinkami Ale oskilki cherez shvidkij rozvitok avtomobilnogo transportu v prolotah estakad utvoryuvalisya zatori a guchnij shum stvoryuvanij poyizdami privodiv do znizhennya cin na kvartiri v dovkolishnih budinkah 1904 roku bulo prijnyato rishennya pro prokladannya pidzemnih pasazhirskih linij Odnak pershi pidzemni liniyi buli vidkriti lishe v 1943 i 1951 rokah Pidzemni stanciyi takozh buduvalisya z urahuvannyam togo sho voni mayut sluzhiti shovishami pid chas vijni Vsogo v misti 21 pidzemna stanciya LiniyiZ 1993 roku liniyi metropolitenu oficijno poznachayutsya kolorami hocha stari nazvi linij takozh podekudi vikoristovuyutsya zokrema dlya rozriznennya chastin dovgih gilok Sinya liniya Peretin linij v rajoni petli Povorot u rajoni petli Stanciya Mizhnarodnij aeroport O Hara Liniya prolyagaye z pivnichnogo zahodu v napryamku centru i dali jde vid centru na zahid Zagalna dovzhina liniyi 43 km serednij pasazhiropotik za robochij den 176 120 osib Stanciyi O Hare Rosemont Cumberland Harlem Jefferson Park Montrose Irving Park Addison Belmont Logan Square California Western Damen Division Chicago Grand Clark Washington Monroe Jackson LaSalle Clinton UIC Halsted Racine Medical Center Western Kedzie Homan Pulaski Cicero Austin Oak Park Harlem Forest Park Chervona liniya Stanciya Dzhekson Jackson Stanciya Chikago Chicago Poyizd viyizhdzhaye na poverhnyu Dilyanka liniyi v rajoni shose Den Rayan Chervona liniya dovzhinoyu 35 km prohodit z pivnochi de Chikago mezhuye z Evanstonom na pivden cherez centr mista Serednij pasazhiropotik za den 234 232 osib sho robit liniyu najbilsh navantazhenoyu Na pivnochi liniya spoluchayetsya z zhovtoyu ta fioletovoyu yaki spoluchayut Chikago z peredmistyami Stanciyi Howard Jarvis Morse Loyola Grandville Thorndale Bryn Mawr Berwyn Argyle Lawrence Wilson Sheridan Addison Belmont Fullerton North Clybourn Clark Division Chicago Grand Lake Monroe Jackson Harrison Roosvelt State Cermak Chinatown Sox 35th 47th street Garfield 63rd street 69th street 79th street 87th street 95th Dan Ryan Korichneva liniya Stanciya Kedzi Kedzie Peretin iz pivnichnoyu techiyeyu richki Chikago V rajoni petli Liniya maye bilsh nizh stolitnyu istoriyu Z 1975 roku yiyi pasazhiropotik zbilshivsya na 85 i stanom na 2013 rik stanovit 108 529 osib za robochij den Stanciyi Kimball Kedzie Francisco Rockwell Western Damen Montrose Irving Park Addison Paulina Southport Wellington Diversey Armitage Sedgwick Chicago Merchandise Mart Washington Quincy LaSalle Library Adams Madison Randolph State Clark Zelena liniya Stolitni platformi v rajoni petli pidnimayutsya priblizno na p yat metriv nad zemleyu Stanciya McCormick Tribune Campus Center Liniya ye povnistyu nazemnoyu i jde z zahodu do petli zvidki zvertaye na pivden de podilyayetsya na dvi okremi gilki Na cij liniyi znahodyatsya najstarishi dilyanki zaliznici z 1892 roku Zagalna dovzhina 30 km Gilka yaka jde do 63 yi vulici ranishe bula dovshoyu i prolyagala do Dzhekson parku prote chastinu yiyi bulo zneseno cherez budivelni problemi Shodennij pasazhiropotik za 2013 rik 68 230 Stanciyi Harlem Oak Park Ridgeland Austin Central Laramie Cicero Pulaski Kedzie California Ashland Clinton Clark State Randoph Madison Adams Roosvelt Wabash 35th Bronzeville IIT Indiana 43rd street 47th street 51st street Garfield Gilka Eshland Ashland Branch Halsted Ashland 63rd Gilka Shidnoyi 63 yi vulici East 63rd Branch King Dr Cottage Grove East 63rd Rozheva liniya Rozheva liniya bula vidkrita 25 chervnya 2006 roku i ye najnovishoyu v Chikazkomu metro Spoluchaye Petlyu z mistom Sisero Pasazhiropotik u robochi dni stanom na 2013 rik u serednomu stanoviv 31 572 osib na den Stanciyi 54th Cermak Cicero Kostner Pulaski Central Park Kedzie California Western Hoyne 18th street Polk Ashland Clinton Clark State Randolph Madison Adams Library LaSalle Quincy Washington Pomarancheva liniya Dovzhina liniyi 21 km Pobudovana na pochatku 1990 h Spoluchaye centr iz pivdennim zahodom de znahoditsya Serednij shodennij pasazhiropotik za 2013 rik 58 765 Stanciyi Midway Pulaski Kedzie Western 35th Archer Ashland Halsted Roosevelt Wabash Library LaSalle Quincy Washington Clark State Randolph Madison Adams Fioletova liniya Vhid na stanciyu Dempster Dempster Platforma stanciyi Pivdennij bulvar South Boulevard Stanciyi Zvichajnij marshrut Linden Vilmett Central Evanston Noyes Evanston Foster Evanston Davis Evanston Dempster Evanston Main Evanston South Boulevard Evanston Howard Ekspres marshrut Howard Belmont Wellington Diversey Fullerton Armitage Sedgwick Chicago Merchandise Mart Washington Quincy LaSalle Library Adams Madison Randolph State Clark Zhovta liniya Spoluchaye Chikago zi Skoki Dempster Skokie Oakton Skokie HowardPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chikazkij metropoliten Chicago Transit Authority 26 lyutogo 2018 u Wayback Machine kompaniya sho kreuye avtobusami CTA ta metropolitenom Chicago L org 23 listopada 2020 u Wayback Machine neoficijnij sajt CTA Tattler 6 serpnya 2014 u Wayback Machine blog istorij pro metropoliten ForgottenChicago com 4 bereznya 2016 u Wayback Machine sajt pro istorichni stanciyi Interaktivna mapa 7 serpnya 2014 u Wayback Machine Chikazkij metropoliten 16 kvitnya 2015 u Wayback Machine na UrbanRail netPrimitki CTA April 2011 Arhiv originalu za 19 grudnya 2016 Procitovano 21 grudnya 2012 PDF Chicago Transit Authority Arhiv originalu PDF za 27 travnya 2014 Procitovano 26 travnya 2014 Running on the L Chicago Daily Tribune 7 chervnya 1892 s 9 Shinnick William 17 zhovtnya 1943 CHICAGO UNDERGROUND A Subway at Last Chicago Daily Tribune s C1 Subway Opened by Mayor Big Crowd Attends Chicago Daily Tribune 17 zhovtnya 1943 s 3 Buck Thomas 25 lyutogo 1951 New Subway to Northwest Side Opened Chicago Daily Tribune s 1 Garfield Graham Chicago L org Arhiv originalu za 9 lyutogo 2010 Procitovano 23 lyutogo 2010