Хрін звичайний

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хрін (значення).

Хрін звича́йний (Armoracia rusticana P.G. Gaertn., B. Mey. & Scherb) — багаторічна трав'яна рослина висотою 40-150 см з родини капустяних, коріння якої вживають як приправу до їжі, у консервуванні та в домашньому лікуванні. Поширена по всій території України.

Хрін звичайний
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Капустоцвіті (Brassicales)
Родина:	Капустяні (Brassicaceae)
Рід:	Хрін (Armoracia)
Вид:	Хрін звичайний (A. rusticana)
Біноміальна назва
Armoracia rusticana G.Gaertn., B.Mey. & Scherb., 1800

Назва

Серед країн Східної Європи та в Німеччині рослина має схожу назву: хрен, křen, хрэн, hrean, krienai, хрян, chren, їд. כריין‎ (khreyn), нім. Kren. В англійській мові називають «конячою редькою» (англ. Horseradish).

Опис

Корінь м'ясистий, товстий. Стебло пряме, гіллясте. Прикореневе листя велике, довгасто-округле, зарубчасте по краю, з довгими черешками, нижні — стеблові, перистороздільні, середні — довгасто-ланцетні, верхні — лінійні. Цвіте у червні — липні. Квітки білі. Плід — овальний стручок.

Поширення та середовище існування

Хрін звичайний поширений у південно-східній Європі (у тому числі в Україні), європейській частині Росії, в Західному і Середньому Сибіру. Росте на вогких луках, по берегах річок і сміттєвих місцях, культивують у городах.

Практичне використання

Хімічний склад

Корені містять вуглеводи (глюкозу, галактозу, арабінозу), сапоніни, вітаміни С, Bi і ВГ, флавоноїди, гірчичну олію та тіоглікозіди. У листках знайдені алкалоїди, вітамін С, каротин, флавоноїди та мінеральні солі (кальцій, калій і фосфор).

Алілова гірчична олія в хріні знаходиться не у вільному стані, а в складі — С₁₀Н₁₆KNS₂О₉, який під дією ферменту розщеплюється на цукор, кислу сірчанокалієву сіль і гірчичну олію.

У харчуванні

Коріння хрону їстівне і є приправою до різних страв. Молоде свіже листя додають у салати і супи, використовують при засолюванні капусти, огірків та помідорів. Гострий запах тертому хрону надають ефірна і гірчична олії. У неочищених коренях дуже довго зберігається вітамін С, а в подрібнених і залишених відкритими він втрачається за 1 рік. Натертий хрон рекомендується відразу ж залити оцтом, так як в кислому середовищі вітамін С не руйнується.

В Україні та інших країнах Європи популярна приправа — перемелений хрон з буряком. Традиційно вживають з м'ясом та холодцем. У Польщі з хрону готують великодній суп. Підфарбований у зелений колір хрон є сурогатом васабі.

• Хрон з буряком
• Банка хрону з буряком
• Сервірування м'яса з хроном
• Холодець із хроном
• Хрінничка — посудина для тертого хріну

У медицині

Лікарською сировиною служить коріння.

Свіжий сік багатий лізоцимом, здатним викликати розчинення мікробної стінки, створюючи антибактеріальний бар'єр в організмі. Лізоцим в медичній практиці застосовують як антисептичний засіб.

Хрін має відхаркувальну, протизапальну, антимікробну, болезаспокійливу дії.

Розведений сік хрону застосовують при гастритах із зниженою кислотністю, млявому скорочення кишечника і недостатній функції жовчних шляхів.

Місцево сік використовують для полоскання горла, рота, при зубному болю, при гнійних ранах, як подразнювальний засіб при радикулітах, ревматизмі, невралгії, ішіасі, місцевій шолудивості, себореї і гнійних процесах шкіри.

Встановлено лікувальний ефект хрону при хронічному коліті та холециститі. При ударах і дерматомікозах його накладають у вигляді пластирів. Примочки або маски з кашки роблять для видалення веснянок і пігментних плям, і у суміші з тертими яблуками його рекомендується наносити на обличчя з в'ялою, пористою шкірою.

Ефірна олія в малих концентраціях подразнює слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, що супроводжується посиленням секреції залоз різних відділів кишечника і посилює його перистальтику.

Заготівля

Викопують його восени, обтрушують від землі, засипають піском і зберігають у підвалі. Використовують у міру необхідності.

Галерея

• Листя
• Коріння хрону
• Квіти
• Група рослин в полі
• Хрін на гербі

Див. також

• Васабі
• Список дикорослих корисних рослин України

Джерела

• Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
• Додай шкварки або мед: незвичайні страви козацької кухні

Посилання

• Хрін звичайний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 448. — .
• Хрін звичайний // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 158.
• ХРІН [ 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
• Хрін // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Власний досвід вирощування хрону [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

1. "Horseradish Soup Recipe Updated with Photographs – Polish Easter Food [ 30 вересня 2011 у Wayback Machine.]". Culture.polishsite.us. Retrieved 2012-07-08.