Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Крімгільда, Крімгільд (середньоверхньонім. Kriemhilt) або Ґудрун (Gudrun) — головний жіночий персонаж середньовічної поеми «Пісня про Нібелунгів»; сестра бургундських королів Ґюнтера, Ґернота та наймолодшого Ґізельгера. Дружина прославленого вояка та короля нідерландців Зіґфріда. Відома незвичною красою, яка спричинилася до смерті багатьох звитяжних воїнів. В операх Вагнера її називають Ґудрун.
| Крімгільд | |
|---|---|
 Генрі Фюзелі. Крімгільд показує Ґюнтеру у в'язниці перстень Нібелунгів. 1807. Кунстгаус. Цюрих | |
| Брати/сестри | Ґунтер, Ґізельгер, Ґернот і Ґундагар |
| Діти | d |
| Частина від | скандинавська міфологія |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Крімгільд, донька бургундського короля та королеви [de], сестра Ґюнтера, Ґернота та Ґізельгера, яка представляється читачам в першій авентюрі «Пісні…».
В бургундському краї дівча колись росло,
Ніде такої кралі у світі не було.
Було тій красуні Крімгільда на ім'я,
I не один же левень за неї 'ддав життя.
Багато воїнів та знатних осіб намагалось добитися її руки, але Крімгільд всім відмовляла, адже одного разу побачила пророчий сон, в якому побачила загибель свого майбутнього чоловіка, й зареклася когось кохати та виходити заміж.
Не матиму кохання, минатиму його, Не знатиму й страждання, поки життя мого.
Але Крімгільд все ж закохалася у відважного воїна Зіґфріда, наслухавшись про його звитяги та доблесті. Коли Зіґфрід, після всіх послуг, виказаних бургундським королям, засватав Крімгільд, брати з радістю дали свою згоду на її шлюб. Після весілля Крімгільд з чоловіком вирушили до Ксантену, на його Батьківщину, й Зіґмунд поступився синові короною. Десять років подружжя щасливо жило й правило нідерландськими землями, Крімгільд народила спадкоємця, якого назвали на честь дядька Ґюнтером.
От рік пішов десятий - вродила вже на світ
Його дружина сина на радість всій рідні
Й до щастя у столиці та рідній стороні.
Тим часом Брунгільді, дружині Ґюнтера, не давала спокою думка, що Зіґфрід, якого вона вважала васалом свого чоловіка, не з'являється на службу Ґюнтеру, а Крімгільд не виявляє своїй володарці почестей.
Звідкіль в Крімгільд присутні чванливість і пиха?
Бо ж чоловік зовиці і досі наш васал,
Хоча уже давненько в нас на службі не бував.
Брунгільд умовила Ґюнтера покликати Зіґфріда та Крімгільд погостювати у Вормс, й незабаром нідерландський правитель з дружиною та своїм стареньким батьком прибуває. Після входу до собору Крімгільд та Брунгільд затіяли сварку під приводом того, хто з них гідна увійти до церкви першою. Брунгільд заявила, що Крімгільд — лише дружина васала її чоловіка, а отже, має підкорятися їй, а Крімгільд посміялась над тим, що в першу шлюбну ніч з Брюнгільд був не Ґюнтер, її чоловік, а Зіґфрід. Образивши таким чином зовицю, Крімгільд першою увійшла до собору. Ця сварка прислужилася зав'язкою наступних трагічних подій.
Крім того, що Крімгільд спровокувала цю сварку, вона також необачно виказала Гаґену, підступному ворогові Зіґфріда, його слабке місце. Перед від'їздом Зіґфріда на полювання з Ґюнтером та Гаґеном, Крімгільд мучать зловісні передчуття, вона вже розкаялась, що розповіла Гаґену таємницю свого чоловіка, але не змогла вмовити Зіґфріда лишитися й не їхати. На полюванні Гаґен, з мовчазної згоди Ґюнтера, по-зрадницьки вбиває Зіґфріда ударом в спину, а після цього наказує віднести його труп Крімгільд. Вона гірко оплакує його смерть й прагне підтвердження своїх здогадок про те, хто винен в смерті її чоловіка.
Горе мені, нещасній! Упав ти не в бою,
А впав від рук убивці - бо ж добрий щит цілий.
Якби могла я знати, хто автор драмі цій!
Вона наполягла на тому, аби за давнім обрядом присутні на полюванні лицарі наблизились до тіла Зіґфріда, й лишень підійшов Гаґен, як рани вбитого знову розкрилися й закровоточили.
Не раз траплялось диво на пам'яті людській:
Коли підходив тільки до вбитого злодій,
Як рани відкриваються і кров назовні б'є.
Так зранку злочин Гаґена відомий всім стає.
Після цього нідерландці хотіли взятися до зброї, аби помститися за свого короля, але Крімгільд зупинила їх. Після урочистого поховання Зіґфріда нідерландці повернулись до Ксантену, Зіґмунд кликав Крімгільд з ними, але вона, піддавшись вмовлянням рідні, залишилася у Вормсі, за умови, що Гаґен не буде потраплятись їй на очі. Три з половиною роки після смерті чоловіка Кірмгільд не розмовляла зі своїм братом Ґюнтером, поки той не прийшов до неї з проханням про примирення та був пробачений.
У власність Крімгільд перейшов скарб Нібелунгів, яким раніше володів Зіґфрід. Його вдова щедро дарувала золото лицарям, які слугували їй, що викликало незадоволення та заздрість Гаґена. Він переконав Ґюнтера відібрати скарб у сестри й заховати його на дні Рейну. Так бургундський король знову смертельно образив свою сестру.
А для вдовиці вже прийшла печальная пора.
Вона позбулася всього - і мужа, і добра,
І серце їй з'їдали образа та журба,
Яким кінець покласти лиш смерть може сама.
Тринадцять років Крімгільд жила у Вормсі, оплакуючи Зіґфріда й сумуючи за ним, поки до неї не заслав сватів король гунів Етцель. Брати Крімгільд дали згоду на цей шлюб, незважаючи на протести Гаґена, й сама вона прийняла пропозицію гуна, хоча й не одразу. Крімгільд стала дружиною Етцеля й на сьомий рік шлюбу народила йому сина, якого охрестили за її наполяганням й назвали . Всього з часу весілля пройшло тринадцять років, протягом яких Крімгільд мучила жага помсти і пам'ять про завдані їй образи та жаль за відібраним у неї щастям жити разом із Зіґфрідом.
Не раз вона згадала старе своє життя,
Щасливі дні колишні, бургундськії поля,
І Гаґена, який усе в неї забрав,
Тож почала вона гадать, як відповідь він б' дав.
Крімгільд вмовила Етцеля надіслати до Бургундії посольство, аби запросити своїх братів на бенкет, й незабаром Ґюнтер, Ґернот, Ґізельгер, Гаґен та багато інших знатних бургундів прибули до двору Етцеля. Під час бенкету Бльодель, брат Етцеля, за намовою Крімгільд починає бій з бургундами, який закінчується страшними втратами з обох сторін, загибеллю Ґернота, Ґізельгера та маленького Ортліба, а також полоном Ґюнтера та Гаґена. Крімгільд дає слово змилостивитися над своїми ворогами, але потім порушує цю обіцянку, наказавши відрубати голову Ґюнтеру. Вона показує відрубану голову бургундського короля Гаґену й вимагає назвати їй місце, де заховано скарб Нібелунгів, але той відповідає їй відмовою. Тоді Крімгільд вбиває його мечем Зіґфріда. Побачивши, що вона порушила своє слово, Гільдебранд вбиває Крімгільд.
Старий, сповнений гнівом, до Крімгільд скочив.
Мечем своїм важким махнув він що є сил.
Крімгільд лише здригнулась, і скрикнула ледь-ледь,
На цьому все скінчилось - її забрала смерть.
Художній образ
Образ Крімгільд протягом розвитку подій змінюється. Спочатку всі її вчинки носять нормативний характер та засновуються на збігу бажаного та дійсного. Потім в поведінці Крімгільд неочікувано проявляється якість доволі конкретна, реальна, притаманна вже зовсім не ідеальним натурам — Крімгільд виявляється пихатою, й саме вона першої починає сварку з Брунгільд. Суперечка про те, чий чоловік могутніший володар, призводить до непередбачуваних наслідків. Трагічна вина Крімгільд не лише в тому, що вона розв'язала сварку, а й у тому, що вона несвідомо видає вбивці вразливе місце свого чоловіка. Всі наступні десятиліття Крімгільд буде нести почуття вини, від якого, як їй здається, її звільнить лише помста. Крімгільд є величною в своєму сумі за Зіґфрідом. В цей час відбувається роздвоєння образу. Зовнішньо вона покірна долі й своїм братам. Вона лишається доживати своє життя у них у Вормсі, не розриваючи сімейних зв'язків. Внутрішньо вона палає єдиною пристрастю, прагнучи будь-яким чином помститися своїм рідним за смерть чоловіка. Втративши чоловіка, Крімгільд втрачає й скарб Нібелунгів, що стає ще однією спонукою до помсти. Зганьбленням пам'яті Зіґфріда стає й те, що вбивця привласнив собі його обладунок. Якщо сварка з Брунгільд була результатом надмірної пихи Крімгільд, то, затіваючи помсту Гаґенові та Ґюнтеру, вона чинить як глибоко зневажена жінка. Оповідач не виправдовує Крімгільд, але всебічно мотивує її поведінку.
Цікаві факти
На честь Крімгільд названо астероїд 242 Крімгільда, відкритий 1884 року, а також астероїд 328 Ґудрун, відкритий 1892 року.
Примітки
- Тут і далі переклад Миколи Лукаша (якщо не зазначено іншого).
- Тут і далі переклад Ілька Біленко-Шумахера (якщо не зазначено іншого).
Література
- Ганина Н. А. Спор королев (Песнь о Нибелунгах, XIV авентюра): генезис коллизии и синхрония текста // Атлантика: Записки по исторической поэтике. Выпуск V. М., 2001. С. 17-38
Посилання
- . web.archive.org. 26 жовтня 2017. Процитовано 13 лютого 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krimgilda Krimgild serednoverhnonim Kriemhilt abo Gudrun Gudrun golovnij zhinochij personazh serednovichnoyi poemi Pisnya pro Nibelungiv sestra burgundskih koroliv Gyuntera Gernota ta najmolodshogo Gizelgera Druzhina proslavlenogo voyaka ta korolya niderlandciv Zigfrida Vidoma nezvichnoyu krasoyu yaka sprichinilasya do smerti bagatoh zvityazhnih voyiniv V operah Vagnera yiyi nazivayut Gudrun KrimgildGenri Fyuzeli Krimgild pokazuye Gyunteru u v yaznici persten Nibelungiv 1807 Kunstgaus CyurihBrati sestriGunter Gizelger Gernot i GundagarDitidChastina vidskandinavska mifologiya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaKrimgild donka burgundskogo korolya ta korolevi de sestra Gyuntera Gernota ta Gizelgera yaka predstavlyayetsya chitacham v pershij aventyuri Pisni V burgundskomu krayi divcha kolis roslo Nide takoyi krali u sviti ne bulo Bulo tij krasuni Krimgilda na im ya I ne odin zhe leven za neyi ddav zhittya Bagato voyiniv ta znatnih osib namagalos dobitisya yiyi ruki ale Krimgild vsim vidmovlyala adzhe odnogo razu pobachila prorochij son v yakomu pobachila zagibel svogo majbutnogo cholovika j zareklasya kogos kohati ta vihoditi zamizh Ne matimu kohannya minatimu jogo Ne znatimu j strazhdannya poki zhittya mogo Ale Krimgild vse zh zakohalasya u vidvazhnogo voyina Zigfrida nasluhavshis pro jogo zvityagi ta doblesti Koli Zigfrid pislya vsih poslug vikazanih burgundskim korolyam zasvatav Krimgild brati z radistyu dali svoyu zgodu na yiyi shlyub Pislya vesillya Krimgild z cholovikom virushili do Ksantenu na jogo Batkivshinu j Zigmund postupivsya sinovi koronoyu Desyat rokiv podruzhzhya shaslivo zhilo j pravilo niderlandskimi zemlyami Krimgild narodila spadkoyemcya yakogo nazvali na chest dyadka Gyunterom Ot rik pishov desyatij vrodila vzhe na svit Jogo druzhina sina na radist vsij ridni J do shastya u stolici ta ridnij storoni Tim chasom Brungildi druzhini Gyuntera ne davala spokoyu dumka sho Zigfrid yakogo vona vvazhala vasalom svogo cholovika ne z yavlyayetsya na sluzhbu Gyunteru a Krimgild ne viyavlyaye svoyij volodarci pochestej Zvidkil v Krimgild prisutni chvanlivist i piha Bo zh cholovik zovici i dosi nash vasal Hocha uzhe davnenko v nas na sluzhbi ne buvav Brungild umovila Gyuntera poklikati Zigfrida ta Krimgild pogostyuvati u Vorms j nezabarom niderlandskij pravitel z druzhinoyu ta svoyim starenkim batkom pribuvaye Pislya vhodu do soboru Krimgild ta Brungild zatiyali svarku pid privodom togo hto z nih gidna uvijti do cerkvi pershoyu Brungild zayavila sho Krimgild lishe druzhina vasala yiyi cholovika a otzhe maye pidkoryatisya yij a Krimgild posmiyalas nad tim sho v pershu shlyubnu nich z Bryungild buv ne Gyunter yiyi cholovik a Zigfrid Obrazivshi takim chinom zovicyu Krimgild pershoyu uvijshla do soboru Cya svarka prisluzhilasya zav yazkoyu nastupnih tragichnih podij Krim togo sho Krimgild sprovokuvala cyu svarku vona takozh neobachno vikazala Gagenu pidstupnomu vorogovi Zigfrida jogo slabke misce Pered vid yizdom Zigfrida na polyuvannya z Gyunterom ta Gagenom Krimgild muchat zlovisni peredchuttya vona vzhe rozkayalas sho rozpovila Gagenu tayemnicyu svogo cholovika ale ne zmogla vmoviti Zigfrida lishitisya j ne yihati Na polyuvanni Gagen z movchaznoyi zgodi Gyuntera po zradnicki vbivaye Zigfrida udarom v spinu a pislya cogo nakazuye vidnesti jogo trup Krimgild Vona girko oplakuye jogo smert j pragne pidtverdzhennya svoyih zdogadok pro te hto vinen v smerti yiyi cholovika Gore meni neshasnij Upav ti ne v boyu A vpav vid ruk ubivci bo zh dobrij shit cilij Yakbi mogla ya znati hto avtor drami cij Vona napolyagla na tomu abi za davnim obryadom prisutni na polyuvanni licari nablizilis do tila Zigfrida j lishen pidijshov Gagen yak rani vbitogo znovu rozkrilisya j zakrovotochili Ne raz traplyalos divo na pam yati lyudskij Koli pidhodiv tilki do vbitogo zlodij Yak rani vidkrivayutsya i krov nazovni b ye Tak zranku zlochin Gagena vidomij vsim staye Pislya cogo niderlandci hotili vzyatisya do zbroyi abi pomstitisya za svogo korolya ale Krimgild zupinila yih Pislya urochistogo pohovannya Zigfrida niderlandci povernulis do Ksantenu Zigmund klikav Krimgild z nimi ale vona piddavshis vmovlyannyam ridni zalishilasya u Vormsi za umovi sho Gagen ne bude potraplyatis yij na ochi Tri z polovinoyu roki pislya smerti cholovika Kirmgild ne rozmovlyala zi svoyim bratom Gyunterom poki toj ne prijshov do neyi z prohannyam pro primirennya ta buv probachenij U vlasnist Krimgild perejshov skarb Nibelungiv yakim ranishe volodiv Zigfrid Jogo vdova shedro daruvala zoloto licaryam yaki sluguvali yij sho viklikalo nezadovolennya ta zazdrist Gagena Vin perekonav Gyuntera vidibrati skarb u sestri j zahovati jogo na dni Rejnu Tak burgundskij korol znovu smertelno obraziv svoyu sestru A dlya vdovici vzhe prijshla pechalnaya pora Vona pozbulasya vsogo i muzha i dobra I serce yij z yidali obraza ta zhurba Yakim kinec poklasti lish smert mozhe sama Trinadcyat rokiv Krimgild zhila u Vormsi oplakuyuchi Zigfrida j sumuyuchi za nim poki do neyi ne zaslav svativ korol guniv Etcel Brati Krimgild dali zgodu na cej shlyub nezvazhayuchi na protesti Gagena j sama vona prijnyala propoziciyu guna hocha j ne odrazu Krimgild stala druzhinoyu Etcelya j na somij rik shlyubu narodila jomu sina yakogo ohrestili za yiyi napolyagannyam j nazvali Vsogo z chasu vesillya projshlo trinadcyat rokiv protyagom yakih Krimgild muchila zhaga pomsti i pam yat pro zavdani yij obrazi ta zhal za vidibranim u neyi shastyam zhiti razom iz Zigfridom Ne raz vona zgadala stare svoye zhittya Shaslivi dni kolishni burgundskiyi polya I Gagena yakij use v neyi zabrav Tozh pochala vona gadat yak vidpovid vin b dav Krimgild vmovila Etcelya nadislati do Burgundiyi posolstvo abi zaprositi svoyih brativ na benket j nezabarom Gyunter Gernot Gizelger Gagen ta bagato inshih znatnih burgundiv pribuli do dvoru Etcelya Pid chas benketu Blodel brat Etcelya za namovoyu Krimgild pochinaye bij z burgundami yakij zakinchuyetsya strashnimi vtratami z oboh storin zagibellyu Gernota Gizelgera ta malenkogo Ortliba a takozh polonom Gyuntera ta Gagena Krimgild daye slovo zmilostivitisya nad svoyimi vorogami ale potim porushuye cyu obicyanku nakazavshi vidrubati golovu Gyunteru Vona pokazuye vidrubanu golovu burgundskogo korolya Gagenu j vimagaye nazvati yij misce de zahovano skarb Nibelungiv ale toj vidpovidaye yij vidmovoyu Todi Krimgild vbivaye jogo mechem Zigfrida Pobachivshi sho vona porushila svoye slovo Gildebrand vbivaye Krimgild Starij spovnenij gnivom do Krimgild skochiv Mechem svoyim vazhkim mahnuv vin sho ye sil Krimgild lishe zdrignulas i skriknula led led Na comu vse skinchilos yiyi zabrala smert Hudozhnij obrazObraz Krimgild protyagom rozvitku podij zminyuyetsya Spochatku vsi yiyi vchinki nosyat normativnij harakter ta zasnovuyutsya na zbigu bazhanogo ta dijsnogo Potim v povedinci Krimgild neochikuvano proyavlyayetsya yakist dovoli konkretna realna pritamanna vzhe zovsim ne idealnim naturam Krimgild viyavlyayetsya pihatoyu j same vona pershoyi pochinaye svarku z Brungild Superechka pro te chij cholovik mogutnishij volodar prizvodit do neperedbachuvanih naslidkiv Tragichna vina Krimgild ne lishe v tomu sho vona rozv yazala svarku a j u tomu sho vona nesvidomo vidaye vbivci vrazlive misce svogo cholovika Vsi nastupni desyatilittya Krimgild bude nesti pochuttya vini vid yakogo yak yij zdayetsya yiyi zvilnit lishe pomsta Krimgild ye velichnoyu v svoyemu sumi za Zigfridom V cej chas vidbuvayetsya rozdvoyennya obrazu Zovnishno vona pokirna doli j svoyim bratam Vona lishayetsya dozhivati svoye zhittya u nih u Vormsi ne rozrivayuchi simejnih zv yazkiv Vnutrishno vona palaye yedinoyu pristrastyu pragnuchi bud yakim chinom pomstitisya svoyim ridnim za smert cholovika Vtrativshi cholovika Krimgild vtrachaye j skarb Nibelungiv sho staye she odniyeyu sponukoyu do pomsti Zganblennyam pam yati Zigfrida staye j te sho vbivcya privlasniv sobi jogo obladunok Yaksho svarka z Brungild bula rezultatom nadmirnoyi pihi Krimgild to zativayuchi pomstu Gagenovi ta Gyunteru vona chinit yak gliboko znevazhena zhinka Opovidach ne vipravdovuye Krimgild ale vsebichno motivuye yiyi povedinku Cikavi faktiNa chest Krimgild nazvano asteroyid 242 Krimgilda vidkritij 1884 roku a takozh asteroyid 328 Gudrun vidkritij 1892 roku PrimitkiTut i dali pereklad Mikoli Lukasha yaksho ne zaznacheno inshogo Tut i dali pereklad Ilka Bilenko Shumahera yaksho ne zaznacheno inshogo LiteraturaGanina N A Spor korolev Pesn o Nibelungah XIV aventyura genezis kollizii i sinhroniya teksta Atlantika Zapiski po istoricheskoj poetike Vypusk V M 2001 S 17 38Posilannya web archive org 26 zhovtnya 2017 Procitovano 13 lyutogo 2021